Рішення № 15557212, 05.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 26/13805.05.11 р. За позовом Публічного акціонерного товариства “ Київенерго ” в особі Структурного відокремленого підрозділу “ Енергозбут Київенерго ”

До Публічного акціонерного товариства “ Акціонерна компанія “ Київводоканал ”

Про           стягнення 3870238, 20 грн.

                              Суддя Пінчук В.І.

Представники:

від позивача                     Марковська В.В. - предст.          

від відповідача           Слюсар С.А. –предст.

Рішення прийняте 05.05.2011 р., оскільки у судовому засіданні 21.04.2011 р. оголошувалась перерва.

                                                  Обставини справи:

          04.04.2011 р. позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 3047905, 03 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію, 70434, 08 грн. боргу за спожиту реактивну електричну енергію, 423059, 44 грн. пені, 247021,78 грн. збитків від інфляції, 81817, 87 грн. –3% річних, а всього 3870238, 20 грн.

          21.04.2011 р. у судовому засіданні представник позивача подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 19516180, 67 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію, 88160, 28 грн. боргу за спожиту реактивну електричну енергію, 749823, 63 грн. пені, 144823, 14 грн. - 3% річних та 363682, 98 грн. збитків від інфляції, а всього 20862670, 70 грн.

          Представник відповідача у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволені позову відмовити.           

          Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

                                                   ВСТАНОВИВ:

          24.12.1990 р. між підприємством “ Київські кабельні мережі ВЕО “ Київенерго ”, яке відповідно до наказів Міністерства енергетики та електрифікації України від 17.02.1995 р. № 31, 31.08.1995 р. № 177 та від 29.09.1995 р. № 176 реорганізоване у філіал акціонерна енергопостачальна компанія “ Київенерго ”, яка є правонаступником його майна, прав та зобов’язань ( згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 13.04.2011 р. акціонерна енергопостачальна компанія “ Київенерго ” змінило назву на публічне акціонерне товариство “ Київенерго ” ) ( далі - позивач ) та Деснянською водопровідною станцією був укладений договір № 2 на використання електричної енергії.

          Наказом ВАТ АК “ Київводоканал ” від 18.12.2001 № 207 Деснянську водопровідну станцію ліквідовано шляхом приєднання до департаменту експлуатації водопровідного господарства ВАТ “ АК “ Київводоканал ”, яке є правонаступником її майнових прав. ( згідно витягу з ЄДРПОУ від 13.01.2011 р. відкрите акціонерне товариство “ Акціонерна компанія “ Київводоканал ” змінило назву на публічне акціонерне товариство “ Акціонерна компанія “ Київводоканал ” ) ( далі відповідач ).

          Згідно з умовами договору № 2 від 25.12.1990 р. позивач –ПАТ “ Київенерго ” відпускає відповідачу –ПАТ АК “ Київводоканал ” ) електричну енергію, а останній зобов’язується оплачувати використану енергію своєчасно та в повному обсязі.

          Порядок розрахунків за спожиту енергію між енергопостачальною організацією та споживачем вказаним договором не визначено.

          21.12.2009 р. між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода до договору № 2 від 25.12.1990 р., відповідно до якої спірний договір викладений у новій редакції, з протоколом узгодження розбіжностей від 29.01.2010 р.

          Відповідно до п. 2.1 додатку № 2 до договору № 2 від 25.12.1990 р., споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковим період за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії, згідно з виписаним рахунком.

          На виконання умов договору № 2 від 25.12.1990 р., позивач належним чином виконав взяті на себе зобов‘язання по постачанню електричної енергії відповідачу.

          Судом встановлено, що за період з 01.12.2010 р. по 01.03.2011 р. відповідно до наданих звітів за використану електричну відповідачем спожито електричної енергії на загальну суму 19604340,95 грн. ( 19516180,67 грн. активна енергія + 88160,28 грн. реактивна енергія ).

          Однак за спожиту електричну енергію за вказаний період відповідач не розрахувався, в результаті чого у останнього виникла заборгованість в сумі 19604340,95 грн., з якої 19516180,67 грн. –боргу за активну електричну енергію та 88160, 28 грн. –боргу за реактивну електричну енергію.

          Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 749823, 63 грн. пені, 144823, 14 грн. - 3% річних та 363682, 98 грн. збитків від інфляції, а всього 20862670, 70 грн.

          Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Згідно ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

          Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню лише частково в сумі 19604340,95 грн. основного боргу за спожиту електричну енергію, з яких 19516 180, 67 грн. –борг за спожиту активну електричну енергію та 88160, 28 грн. –борг за спожиту реактивну електричну енергію, а в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій, а саме: 749823, 63 грн. пені, 144823, 14 грн. - 3% річних та 363682, 98 грн. збитків від інфляції, суд відмовляє, оскільки порядок розрахунків між сторонами договором № 2 від 25.12.1990 р. не встановлений, а вимога відповідно до ст. 530 ЦК України відповідачу не заявлялась.

          Крім того, відповідно до п. 2 додатку до договору № 2 від 25.12.1990 р., споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковим період за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії, згідно з виписаним рахунком.

          Натомість позивач не надав суду доказів того, коли відповідач отримав вказані рахунки.

          Відповідно ст. 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

                                                  В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з публічного акціонерного товариства “ Акціонерна компанія “ Київводоканал ” ( 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1А, код 03327664 ) на користь публічного акціонерного товариства “ Київенерго ” в особі Структурного відокремленого підрозділу “ Енергозбут Київенерго ” ( 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31, код 26187763 ) 19516180 ( дев’ятнадцять мільйонів п’ятсот шістнадцять тисяч сто вісімдесят ) грн. 67 коп. боргу за спожиту активну електричну енергію, 88160 ( вісімдесят вісім тисяч сто шістдесят ) грн. 28 коп. боргу за спожиту реактивну електричну енергію, 23961 ( двадцять три тисячі дев’ятсот шістдесят одну ) грн. 97 коп. державного мита та 221 ( двісті двадцять одну ) грн. 76 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ.

          В іншій частині позову відмовити.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяВ.І.Пінчук