Рішення № 15556920, 22.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/4722.04.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Транс лайн груп"

ДоВідкритого акціонерного товариства "Київське шляхово-будівельне управління № 27"

Простягнення 233 171,39 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1 представник (дов. № б/н від 07.02.2011 р.)

Від відповідачане зявився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс лайн груп" звернулось до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Київське шляхово-будівельне управління № 27" про стягнення грошових коштів у розмірі 208 910,71 грн. (132 110,00 грн. основний борг, 76 800,71 грн. штрафу) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору субпідряду № 10-09 на виконання робіт з нанесення дорожньої розмітки на об'єкті «реконструкція автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський на ділянці км 170+500 км 175+000»від 02.10.2009 р.

Ухвалою суду від 10.02.2011 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/47 та призначено розгляд справи на 11.03.2011 р.

Представником позивача в судовому засідання 11.03.2011 р. було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог та додаткові документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

У заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 233171,39 грн. (132 110,00 грн. основний борг, 49 154,35 грн. пені, 39243,00 грн. збитків від інфляції, 12664,04 грн. 3% річних).

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 11.03.2011 р. не направив.

Ухвалою суду від 11.03.2011 р. відкладено розгляд справи на 22.04.2011 р.

Відповідач в судове засідання не з'явився, письмові пояснення (відзив) на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 10.02.2011 р. та ухвалі від 11.03.2011 р., не виконав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 22.04.2011 р. оголошено повний текст рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством «Київське шляхово-будівельне управління № 27»(генпідрядник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Лайн Груп»(субпідрядник, позивач) було укладено договір субпідряду № 10-09 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору генпідрядник доручає, а субпідрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт з нанесення дорожньої розмітки на об'єкті «Реконструкція автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський на ділянці км 170+500 км 175+000»та інші супутні роботи на умовах, передбачених у договорі.

Відповідно до п. 3.1. укладеного договору договірна ціна робіт, що доручені субпідряднику є динамічною і складає 596110 грн.

Відповідач виконав свої зобовязання за договором частково, а саме сплатив відповідачу 464 000,00 грн.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем становить 132 110,00 грн.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 49154,35 грн., збитки від інфляції в розмірі 39243 грн. та 3% річних в сумі 12 664,04 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Стаття 854 ЦК України визначає, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Умовами п. 11.1. договору передбачено, що приймання-передача закінчених робіт буде здійснюватися відповідно до нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію.

Пунктом 10.1. договору визначено, що розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватись на підставі актів приймання виконаних робіт (ф. КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) після надходження фінансування від замовника протягом 3-х банківських днів.

Обсяг робіт, передбачений укладеним договором позивачем було виконано фактично на суму 596110 грн., що підтверджується наступними документами, які підписані та скріплені печаткою обох сторін 30.11.2009 р.:

-актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року на загальну суму 596110 грн.,

-довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року на загальну суму 596110 грн.

Судом також було встановлено, що відповідач протягом травня-грудня 2010 року сплатив позивачу 464 000 грн. за виконані роботи по договору № 10-09 від 02 жовтня 2009 р., що підтверджено банківськими виписками від 14.05.2010 р. на суму 100 000 грн., від 01.06.2010 р. на суму 115 000 грн., від 08.06.2010 р. на суму 99 000 грн. та від 22.12.2010 р. на суму 150 000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, замовником об'єкту «Реконструкція автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський на ділянці км 170+500 км 175+000»виступала Служба автомобільних доріг у Полтавській області.

30.11.2010 р. начальник Служби автомобільних доріг у Полтавській області повідомив позивача про те, що об'єкт «Реконструкція автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський на ділянці км 170+500 км 175+000»введено в експлуатацію у 2009 році з проведенням повних розрахунків за виконані роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню (п. 10.1 договору), відповідач не виконав своїх обов'язків щодо внесення плати за виконані підрядні роботи, в результаті чого виникла заборгованість, розмір якої становить 132110 грн.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів виконання підрядних робіт, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості на користь позивача.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 132110 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані роботи не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф,пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 12.2. договору визначено, що генпідрядник несе відповідальність за порушення зі своєї вини грошових зобов'язань (несвоєчасну оплату виконаних робіт, перерахунок авансів, інших платежів) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за весь час прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору субпідряду сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо внесення плати за виконані роботи.

Разом з цим, п. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

В звязку з тим, що взяті на себе зобовязання по оплаті виконаних позивачем робіт відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до умов договору, розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача нарахованої за період з 06.01.2010 р. по 6.06.2010 р., з урахуванням часткових виплат, становить 49154,35 грн.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 49154,35 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті виконаних робіт, позивач на підставі ст. 625 ЦК України просить суд стягнути на свою користь з урахуванням здійснених відповідачем часткових виплат, 39243,00 грн. - збитків від інфляції (за період з 06.01.2010 р. по 28.02.2011 р.)та 12 664,04 грн. - 3 % річних(за період з 06.01.2010 р. по 11.03.2011 р.).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції позивачем здійснений у відповідності до Листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»відповідно до яких розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 39243 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в розмірі 12 664,04 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Лайн Груп»обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київське шляхово-будівельне управління № 27»(м. Київ, вул. Колекторна, 17, код ЄДРПОУ 03450301) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС ЛАЙН ГРУП»(м. Чернігів, вул. Червоногвардійська, 41/175, код ЄДРПОУ 35884094) 132 110 (сто тридцять дві тисячі сто десять) грн. 00 коп. основного боргу, 49 154(сорок девять тисяч сто пятдесят чотири) грн. 35 коп. пені, 39 243 (тридцять девять тисяч двісті сорок три) грн. 00 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 3 % річних в розмірі 12 664 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят чотири) 04 коп., 2 331 (дві тисячі триста тридцять одна) грн. 72 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

СуддяПрокопенко Л.В.