Рішення № 15556785, 16.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/9216.05.11 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова

компанія»

про стягнення коштів в порядку регресу та пені

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 6 від 04.01.2011р.);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 16 травня 2011 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» (позивач) звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»(відповідач), про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 12324,34 грн. з них з них 12154,02 грн. основного боргу та 170,32 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № ВС/0752413.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 11644,02 грн. основного боргу та 163,17 грн. пені. Зменшення позовних вимог обґрунтовано тим, що сума основного боргу була зменшена пропорційно до встановленого в полісі відповідача розміру франшизи в сумі - 510,0 грн., у звязку з чим відповідно і зменшилась нарахована сума штрафних санкцій за неналежне виконання відповідачем свого обовязку щодо відшкодування шкоди в порядку регресу. При цьому, позивачем до суду не надано доказів відправлення уточненої позовної заяви відповідачу, внаслідок чого розгляд справи проводиться за первісними позовними вимогами.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання забезпечив частково. Про час та місце розгляну справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвалою від 07.03.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 11.04.2011р. Ухвалою від 11.04.2010р. розгляд справи, у звязку з неявкою представника відповідача було відкладено до 28.04.2011р. Ухвалою від 28.04.2011р. було продовжено строк для вирішення спору на 15 днів. За наслідками розгляду справи 28.04.2011р. по справі було оголошено перерву до 16.05.2011р.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2009 року між позивачем (надалі - Страховик) та ОСОБА_2 (далі по тексту - Страхувальник) було укладено договір страхування (страховий сертифікат) № 001329/0431/0000030 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту Договір добровільного страхування або Договір).

Обєктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «Фольцваген Гольф», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Транспортний засіб «Фольцваген Гольф», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належить Страхувальнику на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (копія свідоцтва в матеріалах справи).

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема пошкодження чи знищення внаслідок дорожньотранспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 06.07.2010р. на перехресті вулиць Дніпровська Набережна Здолбунівська в м. Києві, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «Фольцваген Гольф», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився під керуванням Страхувальника і автомобіля «РЕНО», реєстраційний номер НОМЕР_2, що знаходився під керуванням ОСОБА_3, що підтверджується довідкою УДАІ (копія довідки в справі).

В результаті ДТП автомобіль «Фольцваген Гольф», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою органами МВС України на імя Страхувальника (копія довідки в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 12 154,02 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 029137 від 21.10.2010р. (копія платіжки в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявними в матеріалах справи страховим актом № 00047816 від жовтня 2010 року (належним чином засвідчена копія страхового акту міститься в матеріалах справи).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Дарницького районного суду міста Києва від 26.08.2010р. (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. Останню визнано винною у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_3 застраховано її цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації нею транспортного засобу «РЕНО», реєстраційний номер НОМЕР_2, шляхом укладення з відповідачем поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/0752413 (тип договору 3, належним чином засвідчена копія полісу міститься в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у звязку з укладенням відповідачем з ОСОБА_3 полісу № ВС/0752413 страхування цивільно-правової відповідальності останньої, відповідач прийняв на себе обовязок відшкодовувати завдану ОСОБА_3 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації нею транспортного засобу «РЕНО», реєстраційний номер НОМЕР_2.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_3 транспортного засобу «РЕНО», реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Як визначено зі звіту № 7448 від 22.09.2010р. (копія звіту в справі), вартість матеріального збитку, що був заподіяний власнику транспортного засобу «Фольцваген Гольф», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що відбулося 06.07.2010р., становить: 15 261,44 грн.

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що полісом № ВС/0752413 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 25500,00 грн. та франшиза в розмірі 510,00 грн., сума страхового відшкодування в порядку регресу, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_3, автомобіля «РЕНО», реєстраційний номер НОМЕР_2, складає: 11644,02 грн. = 12 154,02 грн. (відшкодована шкода) 510,00 грн. (франшизи за полісом № ВС/0752413).

Позивач в порядку досудового врегулювання спору 17.11.2010р. направив відповідачу претензію про відшкодування коштів № 1934 (копія претензії в справі). Факт отримання відповідачем відповідної вимоги 22.11.2010р. підтверджується його вхідною відміткою № 3073 відображеної на претензії № 1934 (копія штампу вбачається на претензії). На претензію позивача у своєму листі № 2925 від 30.11.2010р. та № 237 від 02.02.2011р. відповідач вказав, що для розгляду питання про відшкодування шкоди в порядку регресу та прийняття відповідного рішення йому необхідні додаткові для цього документи (копії листів в справі), при цьому доказів надсилання відповідних листів на адресу позивача відповідач до суду не надав.

На час розгляду справи сума страхового відшкодування в порядку регресу відповідачем на рахунок позивача не проведена.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів, а саме заяви про виплату страхового відшкодування. Таким чином, відповідач мав сплатити позивачу відшкодування в сумі 11644,02 грн. в чітко визначений законом строк.

У відповідності до п. 37.2 ст. 37 Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобовязання в строк, встановлений положеннями чинного законодавства не виконав, а тому за прострочення термінів сплати страхового відшкодування, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, стягненню з останнього на користь позивача підлягає пеня на загальну суму 163,18 грн. (за 33 дні прострочення).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 11807,20 грн. з них основного боргу 11644,02 грн. та пені 163,18 грн.

Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 344,63 грн. (118,07 грн. державного мита та 226,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»(ідентифікаційний код: 23734213, адреса: 01001, м. Київ, Шевченківський район, вул. Малопідвальна, будинок, 5) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»(ідентифікаційний код: 20033533, адреса: 01103, м. Київ, Печерський район, вул. Кіквідзе, будинок, 14-В, р/р № 26500455 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) грошові кошти: основного боргу 11644,02 грн. (одинадцять тисяч шістсот сорок чотири гривні 02 копійки), пені 163,18 грн. (сто шістдесят три гривні 18 копійок) та судові витрати: державного мита 118,07 грн. (сто вісімнадцять гривень 07 копійок) і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 226,56 грн. (двісті двадцять шість гривень 56 копійок). Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення - 17.05.2011р.