Рішення № 15556707, 13.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/14213.05.11 За позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікол»

про стягнення 419896,65 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 35-30-25 від 12.05.2011

від відповідача: не зявились

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікол»заборгованості у розмірі 419896,65 грн., в тому числі 382631,63 грн. основного боргу, 22037,85 грн. пені, 4265,39 грн. 3% річних, 10961,78 грн. інфляційних втрат та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 02.1.2-25-151 в частині своєчасності оплати наданих послуг внаслідок чого утворилась заявлена до стягнення заборгованість.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2011 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.04.2011.

У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 18.04.2011 судом оголошено перерву в розгляді справи до 13.05.2011.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у відзиві на позовну заяву зазначив, що станом на 18.04.2011 рахунки-фактури на загальну суму 212028,37 грн. оплачені повністю, що ж стосується рахунку-фактури № 236/325 від 31.10.2010, то він неоплачений відповідачем, оскільки станом на 30.09.2010 уповноваженими службами ДП МА «Бориспіль»не було зафіксовано показники локальних груп обліку спеціалізованих приміщень терміналу, закріплених за відповідними службами та орендарями, згідно з регламентом та внутрішніх договорів ДП МА «Бориспіль».

13.05.2011 представник позивача в судовому засіданні усно пояснив, що у звязку з частковим погашенням боргу у відповідача рахується заборгованість в розмірі 170603,26 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, через відділ діловодства Господарського суду м. Києва 12.05.2010 подав клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю представника відповідача бути присутнім у призначеному судовому засіданні.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхиляє з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, а також реалізації його права на захист шляхом подання відзиву на позов по суті. Проте відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 13.05.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

13.03.2009 між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(далі - Аеропорт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мікол»(далі - Клієнт) був укладений договір №02.1.2-25-151 про надання послуг (далі - Договір).

Відповідно п. 1.1. Договору, у звязку з наданням Клієнту можливості розміщення та облаштування будівельного майданчика та побутового містечка в районі складу «Лімекс»Аеропорту для організації будівельних робіт на території Аеропорту, Аеропорт забезпечує Клієнта наступними послугами, перелік яких визначений у п.1.1. Договору. Сплата за спожиту Клієнтом електроенергію визначається згідно показників електролічильників за цінами електропостачальної організації.

Розмір оплати за послуги залежить від фактичного їх обєму, тарифів та витрат Аеропорту, повязаних з обсягом послуг в період їх надання, якості послуг та в інших випадках, передбачених винним законодавством України (п. 1.3. Договору).

Як вбачається з п.2.2.2. Договору, щомісяця з 10 числа місяця, що слідує за звітним, Клієнт зобовязується самостійно одержувати в бухгалтерії Аеропорту рахунок та Акт приймання-здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється Клієнтом до 20 числа того ж місяця. Підписаний Акт приймання-здачі виконаних Послуг Клієнт зобовязаний повернути в бухгалтерію Аеропорту протягом 5-ти днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти днів Акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернутий Аеропорту, він вважається підписаним Сторонами. Підписання цього Акту Клієнтом є підтвердженням відсутності претензій до якості наданих послуг.

Відповідно до п.4.2. Договору, Клієнт зобовязаний в разі несвоєчасної оплати отриманих Послуг, сплачувати Аеропорту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

На виконання умов Договору Позивачем надані Відповідачу послуги у період з серпня 2010р. по листопад 2010р. в повному обсязі й у термін, що підтверджується Актами приймання-здачі виконаних послуг та рахунками.

Відповідач припинив виконання своїх зобовязань щодо оплати за отримані послуги в період з серпня 2008р по листопад 2010р. в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 382631,63 грн., за наступними рахунками та актами: рахунок-фактура № 236/254 від 31.08.2010, Акт від 31.08.2010 приймання-здачі виконаних послуг згідно договору № 02.1.2-25-151 від 13.03.2009, рахунок-фактура № 236/288 від 30.09.2010, Акт від 30.09.2010 приймання-здачі виконаних послуг згідно договору № 02.1.2-25-151 від 13.03.2009, рахунок-фактура № 236/325 від 31.10.2010, Акт від 31.10.2010 приймання-здачі виконаних послуг згідно договору № 02.1.2-25-151 від 13.03.2009, рахунок-фактура № 236/367 від 30.11.2010, Акт від 30.11.2010 приймання-здачі виконаних послуг згідно договору № 02.1.2-25-151 від 13.03.2009, рахунок-фактура № 236/407 від 31.12.2010, Акт від 31.12.2010 приймання-здачі виконаних послуг згідно договору № 02.1.2-25-151 від 13.03.2009.

Вказані рахунки та акти були отримані представником Відповідача, про що свідчать докази про їх отримання, надані в матеріали справи.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до Договору Аеропорт надає Клієнту комунальні послуги, перелік яких визначений у п.1.1. Договору, а Клієнт обовязується оплатити Аеропорту ці послуги по цінах, розмір яких зазначений у п.1.1. Договору.

Як вбачається з п.2.2.2. Договору, щомісяця з 10 числа місяця, що слідує за звітним, Клієнт зобовязується самостійно одержувати в бухгалтерії Аеропорту рахунок та Акт приймання-здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється Клієнтом до 15 числа того ж місяця. Підписаний Акт приймання-здачі виконаних Послуг Клієнт зобовязаний повернути в бухгалтерію Аеропорту протягом 5-ти днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти днів Акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернутий Аеропорту, він вважається підписаним Сторонами. Підписання цього Акту Клієнтом є підтвердженням відсутності претензій до якості наданих послуг.

На виконання умов Договору Позивачем надані Відповідачу послуги у період з серпня 2010р. по листопад 2010р., що підтверджується вищезазначеними Актами приймання-здачі виконаних послуг. Вказані акти та рахунки були отримані представником Відповідача, про що свідчать докази про їх отримання, надані в матеріали справи. Таким чином, вказані акти, вважаються підписаними з боку обох сторін та є належними доказами надання Позивачем послуги в повному обсязі, враховуючи положення п.2.2.2 Договору.

Відповідач в порушення п. 2.2.2. Договору виконав свої зобовязань щодо оплати за отримані послуги в період з серпня 2010 по листопад 2010 частково, сплативши 14.04.2011 на користь позивача 212028,37 грн. Не сплаченим залишився борг у розмірі 170603,26 грн.

Таким чином в частині стягнення з відповідача 212028,37 грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відтак несплачена сума заборгованості, факт наявності якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 170603,26 грн.

Доводи викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву щодо відсутності підстав для стягнення з останнього заборгованості за надані послуги згідно з виставленим позивачем рахунком-фактурою № 236/325 від 31.10.2010 на суму 170603,26 не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджені жодними доказами.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційні нарахування.

Перевіривши запропонований позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних суд встановив, що позивач невірно визначив дату початку нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН” програми „Калькулятори”, встановив: що визначена Позивачем інфляційна індексація у сумі 10961,78 грн. за період з 21.09.2010 по 17.03.2011, не перевищує розміру індексації, яка може бути нарахована за цей період, а отже підлягає стягненню з Відповідача у розмірі 10961,78 грн.; що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду з моменту прострочення (з 21.09.2010 по 17.03.2011), складає 4233,94 грн. а отже підлягає стягненню у сумі 4233,94 грн.

Щодо стягнення пені у розмірі 10961,78 грн., суд зазначає наступне:

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати виконаних робіт сформульована безпосередньо у п. 4.2. Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог, дійшов висновку про задоволення стягнення пені у розмірі 21875,37 грн., оскільки заявлений до стягнення розмір не перевищує розміру пені, який може бути нарахований за період з моменту прострочення, однак визначений позивачем з порушенням дати початку нарахування пені.

Відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікол»(01054, м. Київ, вул.. Полтавська, 7; ідентифікаційний код 21570210) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(08307, Київська область, м. Бориспіль) суму основного боргу у розмірі 170 603 (сто сімдесят тисяч шістсот три) грн. 26 коп. основного боргу, 21875 (двадцять одна тисяча вісімсот сімдесят пять) грн. 37 коп. пені, 4233 (чотири тисячі двісті тридцять три) грн. 94 коп. 3% річних, 10961 (десять тисяч девятсот шістдесят одна) грн. 78 коп. інфляційних втрат та судові витрати: 4197 (чотири тисячі сто девяносто сім) грн. 03 коп. державного мита, 235 (двісті тридцять пять) грн. 89 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В частині стягнення 212028,37 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

5. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 17.05.11