Рішення № 15556524, 11.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/10511.05.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Соммельє»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Юдіем-Сервіс»

простягнення 2204,72 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача ОСОБА_1 (довіреність № 02/11 від 01.03.2011); від відповідача не зявився. СУТЬ СПОРУ:

У березні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Соммельє»(далі позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Юдіем-Сервіс»(далі відповідач) про стягнення 1303,42 грн. заборгованості за поставлений товар, 6,25 грн. 3% річних, 17,79 грн. інфляційних втрат, 746,93 грн. пені, 130,34 грн. 10% штрафу.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобовязань за договором № 206/10 від 27.09.2010 (далі Договір), укладеним між позивачем та відповідачем, щодо оплати вартості поставленого товару згідно з пунктом 3.3 Договору.

При цьому, позивач зазначає, що відповідач за період з 15.12.2010 до 24.02.2011 та за період з 11.01.2011 до 24.02.2011 допустив прострочення щодо оплати вартості поставленого товару в сумі 1303,42 грн. У звязку із простроченням оплати вартості поставленого товару позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) були нараховані відповідачу за період з 15.12.2010 до 24.02.2011 та за період з 11.01.2011 до 24.02.2011 три відсотки річних на загальну сумі 6,25 грн. та інфляційні втрати на загальну суму 17,79 грн., а також на підставі пункту 3.4 Договору відповідачу за період з 15.12.2010 до 24.02.2011 та за період з 11.01.2011 до 24.02.2011 була нарахована пеня на загальну суму 746,93 грн. та 10% штрафу на суму 130,34 грн.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судові засідання призначені на 06.04.2011, 18.04.2011 та 11.05.2011 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання від 14.03.2011, про відкладення розгляду справи від 06.04.2011 та 18.04.2011 були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 03040, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 60/5, кв. 2.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Розгляд справи відкладався.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача повідомив суд про те, що відповідачем ще 02.02.2011 було сплачено за Договором 100 грн., про що свідчить додана ним до матеріалів справи банківська виписка по рахунку позивача. У звязку із зазначеним просив суд у цій частині припинити провадження у справі за відсутністю в даній частині позовних вимог предмету спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.09.2010 між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) був укладений Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник поставляє, а Покупець приймає і зобовязується сплатити на умовах, визначених даним Договором, товар в асортименті, кількості і за цінами, вказаними в накладних, які засвідчують передачу-прийом товару від Постачальника до Покупця, і є невідємною частиною цього Договору. Сукупність всіх сум, вказаних в накладних за поставлений товар є ціною цього Договору.

Відповідно до пункту 3.3 Договору Покупець зобовязується розрахуватись за поставлені товари не пізніше ніж 60 (шістдесят) календарних днів з моменту поставки товару. Покупець здійснює оплату товару в гривнях, переказом суми на р/р Постачальника.

На виконання умов Договору, відповідачу був поставлений товар відповідно до видаткових накладних: № С-05155 від 15.10.2010 на суму 594,04 грн., № С-05733 від 11.11.2010 на суму 709,38 грн., всього на суму 1303,42 грн.

Поставлений товар прийнятий відповідачем у повному обсязі, що підтверджується підписами уповноважених представників та відбитками штампів позивача та відповідача на вказаних видаткових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково в сумі 100 грн., про що свідчить банківська виписка з розрахункового рахунку позивача за 02.02.2011. Решту коштів у сумі 1203,42 грн. відповідач позивачу не перерахував.

Відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи часткову сплату відповідачем суми заборгованості за Договором, провадження у справі у частині вимог про стягнення 100 грн. боргу підлягає припиненню.

Отже, у відповідача перед позивачем обліковується заборгованість щодо оплати вартості поставленого товару в сумі 1203,42 грн.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частинами 1, 6 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 ЦК України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач відповідно до пункту 3.3 Договору повинен був здійснити оплату вартості поставленого товару: в сумі 594,04 грн. у строк до 14.12.2010, в сумі 709,38 грн. у строк до 10.01.2011.

Проте, відповідач, як у встановлений пунктом 3.3 Договору строк, так і на дату судового розгляду, свого зобовязання щодо оплати вартості поставленого товару в сумі 1203,42 грн. не виконав.

Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача 1203,42 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як убачається з матеріалів справи, позивач, у звязку із простроченням оплати товару, просить стягнути з відповідача три проценти річних та інфляційні втрати за період з 15.12.2010 до 24.02.2011 та за період з 11.01.2011 до 24.02.2011.

Перевіривши додані до позовної заяви розрахунки позивача, судом встановлено, що при їх проведенні не була врахована часткова оплати відповідачем 02.02.2011 боргу в сумі 100 грн., у звязку із чим судом здійснено перерахунок 3% річних та інфляційних втрат.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу (грн.)Сума боргу з врахуванням індексу інфляції (грн.)

15.12.2010 - 01.02.2011594.041.01810.69604.73

02.02.2011 - 24.02.2011494.041.0094.45498.49

11.01.2011 - 24.02.2011709.381.01913.48722.86

Всього:28.62 Розрахунок трьох процентів річних Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 594.0415.12.2010 - 01.02.2011493 %2.39

494.0402.02.2011 - 24.02.2011233 %0.93

709.3811.01.2011 - 24.02.2011453 %2.62

Всього:5.94 Відтак, з відповідача підлягає стягненню інфляційні втрати в сумі 28,62 грн. інфляційних втрат та 5,94 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 3.4 Договору в разі затримки оплати товару, Покупець зобовязаний сплатити Постачальникові пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, в разі затримки оплати понад тридцять днів, додатково стягується штраф у розмірі десяти відсотків від суми заборгованості.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 10% штрафу підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 130,34 грн. 10% штрафу. Розрахунок 10% штрафу відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та пункту 3.4 Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача на підставі пункту 3.4 Договору пеню за період з 15.12.2010 до 24.02.2011 та за період з 11.01.2011 до 24.02.2011.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відтак, суд, керуючись статтею 3 Закону, на підставі статті 55 ГПК України, здійснює розрахунок пені відповідно до приписів вищевказаних норм, статей 253, 254 ЦК України:

Розрахунок суми пені (виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ)

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

594.0415.12.2010 - 01.02.2011497.7500 %0.042 %12.36

494.0402.02.2011 - 24.02.2011237.7500 %0.042 %4.83

709.3811.01.2011 - 24.02.2011457.7500 %0.042 %13.56

Всього:30.75 Відтак, суд стягує з відповідача пеню на загальну суму 30,75 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юдіем-Сервіс»100 грн. боргу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юдіем-Сервіс»(03040, м. Київ, вул. Ломоносова, будинок 60/5, квартира 2, ідентифікаційний код 36284434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Соммельє»(04071, м. Київ, провулок Електриків, будинок 13, ідентифікаційний код 35877773) 1203 (одну тисячу двісті три) грн. 42 коп. боргу, 28 (двадцять вісім) грн. 62 коп. інфляційних втрат, 5 (пять) грн. 94 коп. 3% річних, 130 (сто тридцять) грн. 34 коп. 10% штрафу, 30 (тридцять) грн. 75 коп. пені, а також 64 (шістдесят чотири) грн. 67 коп. витрат по сплаті державного мита та 149 (сто сорок девять) грн. 62 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б. Повний текст рішення підписано 16.05.2011