Рішення № 15556387, 17.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/14717.05.11 За позовом Приватного акціонерного товариства "Київміськоформлення”

до Комунального підприємства "Київдорсервіс"

про стягнення заборгованості, штрафу та 3% річних у розмірі 479 666,73 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 05.01.11 р;

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю № 7/894 від 04.05.11.

В судовому засіданні 17.05.11, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Київміськоформлення" до Комунального підприємства „Київдорсервіс" про стягнення заборгованості з орендної плати 470 336,38 грн, 1 512,53 грн 3% річних, 7 817,82 грн - штрафу.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що 02.04.08 між сторонами було укладено договір оренди нежилих приміщень № 78, відповідно до умов яких позивач передав, а відповідач прийняв у платне строкове користування нежилі приміщення, загальною площею 1 253,4 кв.м. за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, 56.

За твердженням позивача, відповідач неналежно виконує свої обов'язки у частині внесення плати за оренду нежитлових приміщень, загальна заборгованість відповідача перед позивачем за період з січня по березень 2011 року становить 470 336,38 грн.

Ухвалою суду від 19.04.11 порушено провадження у справі № 40/147 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 17.05.11.

У судове засідання 17.05.11, представники сторін зявились, вимоги ухвали суду виконали. Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, представник відповідача визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Судом заслухані пояснення представників сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

02.04.2008 між Закритим акціонерним товариством “Київміськоформлення”, що змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство «Київміськоформлення»(далі - позивач) та Комунальним підприємством “КИЇВДОРСЕРВІС” (далі - відповідач) було укладено договір № 78 оренди нежилих приміщень.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 договору позивач зобовязався передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування нежилі приміщення, загальною площею 1576, 8 кв.м., які розташовані за адресою: 03151 м. Київ, Повітрофлотський проспект, 56. Приміщення передаються в оренду з метою здійснення відповідачем діяльності, передбаченої його статутом та використовуються ним на умовах цього договору.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що відповідач вступає у строкове платне користування приміщення з 02 квітня 2008 р.

Відповідно до п. 2.3. договору у разі припинення дії договору приміщення повертається відповідачем позивачу аналогічно порядку, встановленому при його передачі. Приміщення вважається повернутим позивачеві з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі та здійснення остаточних розрахунків.

Приміщення передається за актом приймання-передачі, який сторони підписують протягом 5-ти календарних днів з дня підписання цього договору (п. 2.4 договору).

Порядок розрахунків між сторонами визначений розділом 3 договору, відповідно до якого за оренду приміщення відповідач сплачує позивачеві щомісячно по договірній ціні за базовий місяць 116551, 80 грн, крім того ПДВ в розмірі 20 % в місяць 23310, 36 грн, а також за надані послуги в місяць 1600, 00 грн, крім того ПДВ 320, 00 грн, з послідуючим урахуванням індексу інфляції за відповідний місяць (далі - плата).

Загальна орієнтовна договірна ціна на термін дії договору становить 2115754, 80 грн, в тому числі ПДВ 352625, 80 грн, з урахуванням індексу інфляції. Нарахування ПДВ на суму плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством, та сплачується разом з платою (п. 3.1 договору).

Плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування такої плати за попередній місяць на індекс інфляції, встановлений на цей місяць (п. 3.2 договору).

Плата перераховується відповідачем, незалежно від наслідків його діяльності на рахунок позивача щомісяця, не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним місяцем. Плата вноситься відповідачем починаючи з 02 квітня 2008 р. (п. 3.3 договору).

Плата може переглядатись на вимогу однієї із сторін у разі погодження такого перегляду іншою стороною. Зміни оформлюються окремими додатковими угодами. Розмір плати підлягає обовязковому перегляду з моменту зміни чинників, які впливають на цю плату, а саме: розмір мінімальної заробітної платні, зміна цін та тарифів на комунальні послуги і електроенергію, зміна розміру орендної плати, за землю тощо (п. 3.4 договору).

Строк дії договору встановлено з 02 квітня 2008 р. до 02 квітня 2009 р. (п. 10.1 договору).

Пунктом 10.3 договору встановлено, що при відсутності заяви однієї із сторін про припинення дії або зміни умов договору протягом 30-ти календарних днів до закінчення строку його дії, договір вважається продовженим на той самий строк, на тих самих умовах, які були передбачені цим договором і додатковими угодами до нього.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв вищезазначене приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі орендованого приміщення від 02.04.2008 р. (копія якого знаходиться у матеріалах справи).

Додатковою угодою № 2 до договору оренди нежилих приміщень № 78 від 02.04.2008 р., що була підписана 04.08.2009 р., було внесено зміни до договору оренди в частині площі орендованих приміщень та розміру орендної плати.

Відповідно до Додаткової угоди № 3 від 31.12.09 сторони продовжили дію договору оренди нежилих приміщень № 78 від 02.04.08 до 31.12.10.

Додатковою угодою № 4 від 11.06.2010 р. до договору оренди нежилих приміщень № 78 від 02.04.2008 р. сторони погодили зміни до договору оренди в частині найменування орендодавця та керівника орендаря, площі орендованих приміщень та розміру орендної плати, зокрема в п.3.1 договору оренди № 78 було внесено наступні зміни: „За оренду приміщення орендар сплачує орендодавцю щомісячно по договірній ціні за базовий місяць червень 2010 року 120 949,08 грн, крім того ПДВ в розмірі 20% в місяць 24 189,82 грн.”

З матеріалів справи вбачається, що 31.12.10 сторони укладали додаткову угоду № 5, відповідно до якої продовжили дію договору оренди з 31.12.2010 по 31.12.2011.

На виконання умов договору, за період з січня 2011 р. по березень 2011р. включно, сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт на загальну суму 470 336 грн 38 коп.

Проте, станом на момент розгляду справи, відповідач по вищезазначеним актам оплату не здійснив.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В матеріалах справи наявні підписані сторонами та скріплені їх печатками акти здачі-прийняття робіт по оренді нежилих приміщень за період з січня по березень 2011 року, а також акти звірки взаємних розрахунків між сторонами по договору № 78 від 02.04.08 станом на 16.05.2011 року.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобовязаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 ГК України).

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 173 ГК України передбачено, що один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи позивач належним чином виконав взяті на себе зобовязання за договором оренди № 78 від 02.04.08, в той час як надані позивачем докази свідчать про порушення відповідачем зобовязання щодо внесення орендних платежів в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на день вирішення спору складає 470 336,38 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення основної суми заборгованості в розмірі 470 336,38 грн підлягають задоволенню.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 7 817,82 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобовязання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 8.4 договору у разі невиконання орендарем умов п. 3.3. цього договору орендодавець має право нарахувати, а орендар зобовязаний при цьому сплатити штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, визначеної у п. 3.1, з урахуванням п. 3.2 цього договору за кожний день несвоєчасної оплати.

Таким чином, фактично, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені в розмірі 7 817,82 грн Суд погоджується з розрахунком пені, що здійснений позивачем, тому вимога позивача щодо стягнення неустойки підлягає задоволенню в повному розмірі.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 1 512,53 грн, що складають 3 % річних.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобовязання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 3 % річних, які за обґрунтованим розрахунком позивача складають 1 512,53 грн.

Судові витрати у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Київської міської ради "КИЇВДОРСЕРВІС" (03151 м. Київ, Повітрофлотський проспект, 56, ідентифікаційний код 32955518) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Київміськоформлення" (03151 м. Київ, Повітрофлотський проспект, 56, ідентифікаційний код 32955565) 470 336 (чотириста сімдесят тисяч триста тридцять шість) грн 38 коп. основного боргу за договором оренди від 02.04.2008 № 78; 1 512 (одну тисячу пятсот дванадцять) грн 53 коп. 3 % річних; 7 817 (сім тисяч вісімсот сімнадцять) грн 82 коп. - штрафу; 4 796 (чотири тисячі сімсот девяноста шість) грн 67 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 18.05.2011 р.