Рішення № 15555980, 25.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/16625.03.11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоційоване спільне Українсько-Чешське підприємство з іноземними інвестиціями

"ГЦР-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія-Фінанс"

про стягнення 99579,90 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін

від позивача: ОСОБА_1 - предст., дов. б/н від 01.11.2011 р.

від відповідача: не зявився

Обставини справи :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 4566,80 грн. заборгованості за договором підряду № 11/05/07 на розробку монтажної документації по конструкціям «чистих приміщень»та монтаж конструкцій «чистих приміщень»та 551,58 грн. пені, 216,95 грн. трьох відсотків річних, 903,40 грн. збитків від інфляції, 93341,17 грн. курсової різниці згідно з п.2.2, п.2.3 договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2010р. порушено провадження у справі № 8/166, розгляд справи призначений на 15.04.2010р.

Через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про зупинення розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи № 13/151.

У судове засідання, призначене на 15.04.2010р. зявилися представники позивача та відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав подане ним клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення повязаної з нею іншої справи №13/151 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія-Фінанс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоційоване спільне Українсько-Чеське підприємство з іноземними інвестиціями "ГЦР-Україна"про визнання недійсними пунктів договору, а саме п.2.2 та п.2.3 договору, якими передбачено, що вартість робіт по даному договору підлягає зміні при зміні курсу ЄВРО встановленого НБУ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2010 р. зупинено провадження у справі № 8/166 до вирішення справи № 13/151 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія-Фінанс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоційоване спільне Українсько-Чеське підприємство з іноземними інвестиціями "ГЦР-Україна"про визнання недійсними пунктів договору.

До відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоційоване спільне Українсько-Чешське підприємство з іноземними інвестиціями "ГЦР-Україна" про поновлення провадження по справі № 8/166 у звязку з тим, що рішення Господарського суду м. Києва від 03.06.2010 р. у справі № 13/151 набрало законної сили, тобто обставини, що зумовили зупинення провадження усунені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.10 р. поновлено провадження у справі № 8/166, призначено ії розгляд на 03.02.2011 р. в судовому засіданні.

В судове засідання 03.02.11 р. представники сторін зявились та надали суду пояснення по суті спору.

Ухвалою Госопдарськьго суду міста Києва від 03.02.2011 р. відкладено розгляд справи на 17.02.2011 р.

В звязку з перербуванням судді Катрич В.С. на лікарняному, розгляд справи не відбувся.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2011 р. призначено судове засідання на 10.03.2011 р.

В судове засідання 10.03.2011 р. представник позивача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва відкладено розгляд справи на 25.03.2011 р.

В судове засідання 25.03.2011 р. представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обовязками, передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні розяснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

26.05.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євразія-Фінанс" (надалі замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Асоційоване спільне Українсько-Чешське підприємство з іноземними інвестиціями "ГЦР-Україна" (надалі підрядник, позивач) був укладений договір підряду № 11/05/07 на розробку монтажної документації по конструкціях «чистих приміщень»і монтаж конструкцій «чистих приміщень»(надалі договір), відповідно до якого підрядник зобовязується виконати за дорученням замовника у відповідності з умовами і строками, розробку монтажної документації по конструкціях «чистих приміщень»та виконати монтаж «чистих приміщень»(надалі - роботи), на ділянці готових лікарських засобів виробництва пігулок та капсул на першому поверсі корпусу № 2 відповідача за адресою Київська обл., м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100, а замовник зобовязаний прийняти виконані роботи і оплатити їх на умовах і в строки, визначені договором.

Відповідно до п. 2.1, загальна вартість договору складає 913284, 00 грн.

Проаналізувавши зміст укладеного договору № 11/05/07 від 26.05.2007 р. суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками цей договір є договором підряду.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами договору погоджено, що замовник проводить оплату робіт в наступному порядку: передплату в розмірі 40% від загальної вартості робіт, що складає 365313, 60 грн., в тому числі ПДВ 20%, шляхом перерахування на рахунок позивача до 30.05.2007 р. для початку виконаних робіт; сплачує 30% загальної вартості робіт, що складає 273985,20 грн., в т.ч. ПДВ 20%, - на протязі 3-х банківських днів з моменту закінчення загального монтажу конструкцій «чистих приміщень», перед герметизацією конструкцій і підписанням акта здачі-приймання робіт; сплачує 20% від вартості робіт, що складає 182656, 80 грн. в т.ч. ПДВ 20%, на протязі 3-х банківських днів, з моменту закінчення комплектного монтажу конструкцій «чистих приміщень»і підписання акту здачі-приймання робіт; сплачує 10% від вартості робіт, що складає 91328, 40 грн.в т.ч. ПДВ 20% - на протязі 3-х банківських днів після монтажу НЕРА-фільтрів в повітрерозподілювачі з виконанням контролю герметичності установки і цілісності корпусу фільтраційного матеріалу фільтру та підписання акту здачі-приймання робіт.

Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами згідно акту здачі-приймання робіт на протязі 5 (пяти) банківських днів з моменту отримання замовником письмового повідомлення про готовність робіт до сдачі (п. 6.1).

Позивач свої зобовязання за договором виконав належним чином, що підтверджується актами сдачі приймання робіт від 16.10.2007 р., № 5 від 04.12.2007 р., № 8 від 26.06.2008 р.

На виконання умов договору, відповідачем було перераховано позивачу кошти в сумі 908717, 20 грн., про що свідчать банківські виписки по рахунку № 26006450377001 за 12.06.2007 р., за 19.03.2008 р., 17.07.2008 р.

Проте, відповідачем виконані зобовязання за договором частково, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем в розмірі 4566, 80 грн.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 78 ГПК України, в разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Таким чином, сума основного боргу за договором матеріалами справи доведена, відповідачем визнана, а тому вимога про стягнення 4566, 80 грн. підлягає задоволенню.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 551, 58 грн. за період з 03.07.2008 р. по 02.01.2009 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 7.3 договору, за недотримання строків оплати за виконані роботи з вини замовника, останній виплачує підряднику пеню із розрахунку подвійної ставки НБУ від вартості виконаних робіт за кожен день прострочення платежу.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Частиною 3 ст. 267 ЦК України, передбачено, що позовна давність застосовується судом за завою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 276 ЦК України).

В разі стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік, що встановлено п. 1.ч. 1. ст. 258 ЦК України.

Нарахування пені позивач здійснив з 03.07.2008 р., в той час як позов поданий до суду 04.03.2010 р. Зазначене свідчить про пропуск позивачем строку позовної давності щодо стягнення пені, тому заява відповідача про застосування строку позовної давності підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 216, 95 грн. за період з 03.07.2008 р. по 01.02.2010 р. та суму інфляційних збитків в розмірі 903, 40 грн. за період з серпня 2008 р. по січень 2010 р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встаноленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок розміру заявлених до стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні нарахування в розмірі 903, 40 грн. та три відсотки річних в розмірі216,95 грн.

Відповідно до п. 2.2. договору в звязку з тим, що частина імпортної складової є всією вартістю виконуваних робіт, загальна вартість робіт по даному договору підлягає зміні при зміні курсу ЄВРО встановленого НБУ. Такий перерахунок здійснюється, якщо курс ЄВРО змінився більш ніж на 2% за період від дати підписання даного договору до дати надходження коштів, згідно з п, 4.2 на розрахунковий рахунок поставщика.

Пункт 2.3. передбачає, що у випадку якщо зміна курсу ЄВРО відбулася по відношенню до частини суми вартості робіт, перерахунку підлягає тільки та сума вартості робіт, по відношенню до якої відбулася така зміна курсу ЄВРО.

Враховуючи вищезазначені умови договору позивач заявив до стягнення курсову різницю у розмірі 93341, 17 грн., проти задоволення якої відповідач заперечує. Твердження відповідача про необґрунтованість нарахування курсової різниці на підставі п. п. 2.2 та 2.3 договору, суд вважає обґрунтованими з огляду на наступне.

Частиною першою статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобовязань, як і погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обовязкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

З положень ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України випливає, що ціна в договорі може змінюватись і визначатися його умовами.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 3 ст. 843 цього кодексу у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2010 р. відмовлено ТОВ «Євразія-Фінанс»в задоволенні позову про визнання п.п. 2.2 та 2.3 договору № 11/05/07 від 26.05.2007 р. недійсними. Вказане рішення залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2010 р.

Отже зазначені умови договору були визначені сторонами за спільною згодою та на власний ризик, тому валютні коливання та зміна суми грошового зобовязання в гривневому еквіваленті в даному випадку є узгодженою умовою діяльності сторін. Окрім того, слід зазначити, що відповідно до положень ст. 632 договору ціна в договорі може змінюватись і визначатися його умовами.

Перевіривши розрахунок курсової різниці, доданий до позову, суд встановив, що остання складає 93341, 17 грн., а тому сума заявлена позивачем підлягає задоволенню частково.

Факт прострочення виконання зобовязань щодо оплати виконаних робіт згідно актів здачі-приймання робіт, відповідачем не спростовано, доказів оплати робіт у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором від 26.05.2007 р. суду не представлено, у звязку з чим, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 4566, 80 грн. основного боргу, 216,95 грн. трьох відсотків річних, 903,40 грн. індексу інфляції, та курсової різниці 93341, 17 грн.

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеними вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 258, 267, 276, 509, 525, 526, 546, 549, 611, 625, 626, 627, 632, 837, 843 ЦК України, ст. 180, 193, 231 ГК України та ст.ст. 43, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія-Фінанс"(03062, м. Київ, вул. проспект Перемоги, буд. 67, ідентифікаційний код 33238569) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоційоване спільне Українсько-Чешське підприємство з іноземними інвестиціями "ГЦР-Україна" (01135, м. Київ, вул. Павлівська, буд. 29, ідентифікаційний код 32113295) 4566 (чотири тисячі пятсот шістдесят шість) грн. 80 коп. основного боргу, 216 (двісті шістнадцять) грн. 95 коп. трьох відсотків річних, 903 (девятсот три) грн. 40 коп. індексу інфляції, 93341 (девяносто три тисячі триста сорок одна) грн. 17 коп. курсової різниці згідно п.п. 2.2 та 2.3 договору № 11/05/07 від 26.05.2007 р., 990 (девятсот девяносто) грн. 28 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяКатрич В.С. Дата підписання рішення 10.05.2011 року