Рішення № 15555771, 10.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/9510.05.11 За позовом:Закритого акціонерного товариства «Екостандарт»;

До:Державного підприємства «Дослідне виробництво інституту хімії

високомолекулярних сполук Національної академії наук України»;

Про: стягнення 22533,79 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:ОСОБА_1, представник, довіреність №7 від 19.01.2011 р.;

Від відповідача:не зявились;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2011 р. порушено провадження у справі №18/95, справа призначена слуханням на 19.04.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2011 р. слухання справи №18/95 було відкладене до 10.05.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 21161,33 грн. (19124,32 грн. основного боргу + 2037,01 грн. інфляційних втрат), 760,41 грн. пені, 612,05 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 225,34 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача надав клопотання про уточнення позовних вимог, в якому просить стягнути з відповідача зазначену у позовній заяві заборгованість за період з 14.12.2009 р. по 22.02.2010 р.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач Державне підприємство «Дослідне виробництво інституту хімії високомолекулярних сполук Національної академії наук України», повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

В С Т А Н О В И В:

Між сторонами 01.01.1998 р. укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №430119, за умовами якого позивач зобов'язався виробляти, систематично поставляти та передавати у власність відповідачеві теплову енергію у вигляді гарячої води за період з 01.01.1998 р. по 31.12.1998 р., а відповідач зобов'язався прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного договору.

Угодою №1 від 01.01.2000р. про зміну і доповнення договору №430119 від 01.01.1998р., сторони встановили, що договір укладений на термін з 01.01.1998 р. по 31.12.1998 р., і вважається подовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, жодною з сторін не буде заявлено про протилежне, та при умові, якщо покупець до 1 серпня поточного року узгодить з енергопостачальною організацією обсяги споживання на наступний період.

Відповідно до п. 6.4, 6.5 договору, відповідач щомісячно з 12 по 14 число отримує у позивача оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та доручення на сплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або переплати за попередній місяць і самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно з отриманим платіжним дорученням не пізніше 28 числа поточного місяця.

Відповідно до звітів вживання теплової енергії за приладами обліку відповідачем було спожито теплової енергії з урахуванням втрат, розрахованих відповідно до п. 6.2. договору:

у грудні 2009 року на суму 5610,42 грн. з урахуванням ПДВ;

у січні 2010 р. на суму 9428,30 грн. з урахуванням ПДВ;

у лютому 2010 р. на суму 9696,02 грн. з урахуванням ПДВ, а всього на загальну суму 24734,74 грн.

Відповідно до п. 6.2. договору відповідач сплачує позивачеві за кожну прийняту Гкал теплової енергії з урахуванням теплових втрат на ділянці і в системі відповідача.

Відповідач неналежним чином виконав свої зобовязання за договором, сплативши на користь позивача лише частину суми за спожиту теплову енергію (5610,42 грн.), у зв'язку з чим з боку останнього утворилась перед позивачем заборгованість у сумі 19124,32 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до п. 9.2 договору, в разі несплати покупцем за прийняту теплову енергію у встановлені строки, енергопостачальна організація нараховує пеню у розмірі 0,75% за кожний прострочений день, але не більше величини, яка встановлена чинним законодавством України.

Згідно з вимогами ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені до стягнення 2037,01 грн. інфляційних втрат, 760,41 грн. пені та 612,05 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Розрахунок пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних з простроченої суми відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства «Дослідне виробництво інституту хімії високомолекулярних сполук Національної академії наук України»(інд. 02160, м. Київ, Харківське шосе, 48, код ЄДРПОУ 05417686) на користь Закритого акціонерного товариства «Екостандарт»(інд. 02660, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, код ЄДПРОУ 21661022) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 21161 (двадцять одна тисяча сто шістдесят одна) грн. 33 коп., 760 (сімсот шістдесят) грн. 41 коп. пені, 612 (шістсот дванадцять) грн. 05 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 225 (двісті двадцять пять) грн. 34 коп. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 17.05.2011 р.