Рішення № 15555555, 28.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/6728.04.11 За позовом Дочірнього підприємства "Шенкер"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кір-Рост"

про стягнення заборгованості у розмірі 59 878,45 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1- представник за довіреністю;

від відповідача: не зявились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "Шенкер" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю "Кір-Рост"про стягнення заборгованості у розмірі 59 878,45 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору про надання транспортно-експедиційних послуг №4/7 від 05.03.2010 не оплатив надані позивачем транспортно-експедиційні послуги, заборгувавши 43 119,00 грн.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 43 119,00 грн. - боргу, 8 623,80 грн. штрафу, 5 767,58 грн. пені, 2 368,07 грн. інфляційних збитків, а також понесені ним по справі судові витрати 598,78 грн. - державного мита та 236, 00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 25.03.2011 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 11.04.2011.

11.04.2011 представник позивача у судовому засіданні надав додаткові докази по справі. Представник відповідача у судове засідання не зявився, у звязку з чим розгляд справи було відкладено на 28.04.2011.

В судове засідання 28.04.2011 р. представник відповідача повторно не зявився, відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 18.04.2011 наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 25.03.2011, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Представник позивача в судовому засіданні 28.04.2011 підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 28.04.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2010 року між сторонами по справі було укладено Договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 4/7 (далі по тексту рішення - Договір), згідно умов якого позивач зобов'язувався за плату на користь та за рахунок відповідача надавати транспортно-експедиційні послуги, повязані з перевезенням вантажів відповідача по території України, а відповідач зобов'язався оплатити надані послуги.

Відповідно до п. 4.1. Договору вартість послуг відповідача визначається відповідно до підписаного сторонами Додатку про тарифи, що є невід'ємною частиною Договору.

Згідно п.4.2 Договору платежі та взаємні розрахунки за виконання заявки відповідача проводяться відповідно до виставленого рахунку.

За фактом виконання доручення сторони підписують Акт виконаних робіт ( п. 4.4 Договору).

На виконання умов Договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 43 119,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийому робіт (надання послуг) № 1016 від 31.03.2010, № 1184 від 21.04.2010, № 1384 від 30.04.2010, що підписані уповноваженими представниками обох сторін та належним чином завірені копії яких долучено до матеріалів справи.

З п.4.3. Договору слідує, що відповідач зобовязаний здійснити кінцевий розрахунок за надані послуги протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг).

У відповідності до вимог п. 4.2. Договору позивачем на адресу відповідача було виставлено рахунки на оплату наданих послуг (копії містяться в матеріалах справи).

Однак, відповідач у передбачений Договором строк не виконав взяті на себе зобовязання щодо оплати наданих позивачем транспортно-експедиційних послуг, заборгувавши позивачеві 43 119,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 31.12.2010, копія якого міститься в матеріалах справи.

З матеріалів справи слідує, що Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування. Правовідносини сторін щодо транспортного експедирування регулюються нормами Цивільного кодексу України, зокрема, главою 65 ЦК України.

Відповідно до ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно ч.1 ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що позивачем було надано транспортно-експедиційні послуги згідно умов Договору, а відповідачем зазначені послуги було прийнято, що підтверджується, зокрема, підписаним обома сторонами актами здачі-прийому виконаних робіт (надання послуг).

Враховуючи викладене, позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання щодо надання транспортно-експедиційних послуг на суму 43 119,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.3. Договору встановлено строк кінцевого розрахунку за надані послуги, що становить 5 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, відповідачем порушено зобов'язання за Договором в частині оплати наданих позивачем послуг.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, за таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, документально доведеними та визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, посилаючись на п. 5.3.4 Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 5 767,58 грн. період з 31.03.2010 по 20.02.2011 та 8 623,80 грн. штрафу.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 5.3.4. Договору сторони погодили, що у разі затримки розрахунків, відповідач зобовязується оплатити позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки оплати. У разі затримки відповідачем оплати вартості послуг позивача більш, ніж на 10 календарних днів, відповідач сплачує позивачеві штраф у розмірі 20% від вартості замовлених послуг за користування цими коштами. Штрафні санкції підлягають нарахуванню до моменту погашення відповідачем заборгованості.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, суд здійснив перерахування нарахованої позивачем пені, у звязку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань підлягають частковому задоволенню у розмірі 2793, 78 грн. Позовні вимоги щодо стягнення 8 623,80 грн. штрафу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 2 368,07 грн. індексу інфляції.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК Ураїни, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобовязання, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, з відповідача підлягають стягненню 2 368,07 грн. індексу інфляції, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кір-Рост"(04074. м. Київ, вул. Бережанська, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 33400214) на користь Дочірнього підприємства "Шенкер" (юр.адреса: 04077, м. Київ, вул. Дніпроводська, буд.1-А, пошт. адреса: 08132, м. Вишневе, вул. Київська,8, код ЄДРПОУ 24382029) 43119 (сорок три тисячі сто девятнадцять) грн. 00 коп. - боргу, 8623 (вісім тисяч шістсот двадцять три) грн. 80 коп. штрафу, 2793 (дві тисячі сімсот девяносто три) грн. 78 коп. пені, 2368 (дві тисячі триста шістдесят вісім) грн. 07 коп. інфляційних збитків, а також понесені ним по справі судові витрати 569 (пятсот шістдесят девять) грн. 65 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко