Рішення № 15555399, 12.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/3412.05.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

До Відкритого акціонерного товариства «Київський завод комунального

машинобудування «Коммаш»

Про стягнення 375717,92 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю № Д07/1010/06/25-8

від 25.06.10.

Від відповідача ОСОБА_2 представник за довіреністю № б/н від 28.02.11.

Рішення прийнято 12.05.11. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в звязку з оголошеними в судовому засіданні перервами з 14.04.11. по 28.04.11., з 28.04.11. по 12.05.11.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго»до Відкритого акціонерного товариства «Київський завод комунального машинобудування «Коммаш»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором № 261 на користування електричною енергією в розмірі 375717,92 грн. (354342,10 грн. основний борг, 11072,60 грн. пеня, 7593,11 грн. збитки від інфляції, 2710,11 грн. 3% річних).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобовязання перед позивачем по оплаті використаної електричної енергії, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед Публічним акціонерним товариством «Київенерго».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.11. порушено провадження у справі № 30/34; розгляд справи призначено на 01.03.11. о 15-30.

В судовому засіданні 01.03.11. представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи для надання сторонам можливості провести взаємозвірку розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/34 відкладено на 17.03.11. о 12-00.

В судовому засіданні 17.03.11. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 05.04.11. о 14-30.

31.03.11. представником позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Публічне акціонерне товариство «Київенерго»просить суд стягнути з відповідача на свою користь 411085,37 грн. заборгованості (353630,37 грн. основний борг, 9226,63 пеня, 36942,14 грн. збитки від інфляції, 11286,23 грн. 3% річних).

В судовому засіданні 05.04.11. представником відповідача було подано письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство «Київський завод комунального машинобудування «Коммаш»просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

В судовому засіданні 05.04.11. представником відповідача було подано клопотання, про витребування від позивача оригіналу Договору № 261 від 10.01.91. та оригіналів додатків до позовної заяви, на яких ґрунтуються позовні вимоги, для огляду в судовому засіданні. Клопотання судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/34 відкладено на 14.04.11. о 15-40.

В судовому засіданні 14.04.11. представником відповідача було подано доповнення до відзиву на позовну заяву, в яких Відкрите акціонерне товариство «Київський завод комунального машинобудування «Коммаш»просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

В судовому засіданні 14.04.11. представником відповідача було клопотання про відкладення розгляду справи в звязку з участю повноважного представника заявника ОСОБА_2 в іншому судовому засіданні.

В судовому засіданні 14.04.11. представником відповідача було подано клопотання про продовження на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строку вирішення спору у справі № 30/34.

В судовому засіданні 14.04.11. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 28.04.11. о 15-40.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.11. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі № 30/34 на п'ятнадцять днів.

В судовому засіданні 28.04.11. представником відповідача було подано доповнення до відзиву на позовну заяву, відповідно до яких Відкрите акціонерне товариство «Київський завод комунального машинобудування «Коммаш»просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

В судовому засіданні 28.04.11. представником відповідача було подано клопотання, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство «Київський завод комунального машинобудування «Коммаш»просить суд зменшити розмір пені на 99%.

Клопотання обґрунтовано тим, що відповідач систематично сплачує за поставлену електричну енергію та не уникає виконання своїх грошових зобовязань, а порушення відповідачем зобовязань щодо несплати за електричну енергію не завдало збитків позивачу.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені, суд прийшов до висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про зменшення розміру пені в звязку з його безпідставністю та необґрунтованістю.

В судовому засіданні 28.04.11. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 12.05.11. о 09-50.

В судовому засіданні 12.05.11. представником позивача було подано клопотання про заміну Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»її правонаступником Публічним акціонерним товариством «Київенерго»в звязку зі зміною організаційно-правової форми.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.11. на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України здійснено процесуальне правонаступництво позивача у справі № 30/34 Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», замінивши її правонаступником Публічним акціонерним товариством «Київенерго».

В судовому засіданні 12.05.11. представник позивача підтримує свої уточнені позовні вимоги.

В судовому засіданні 12.05.11. представник відповідача проти позову заперечує.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/34.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

15.01.91. між АЕК «Київенерго»(далі Енергопостачальна організація) та Київським заводом «Коммаш»МГО «Ленкоммаш»(далі - Абонент) було укладено Договір № 261 від 15.01.91. на користування електричною енергією, відповідно до умов якого (п. 2.1) Енергопостачальна організація зобовязується відпускати електроенергію Абоненту у відповідності до встановлених йому даним Договором умовам і величинам споживання електричної енергії і потужності, вказаних в Додатку № 1, який може бути змінено за ініціативою сторін, а Абонент зобовязується (п. 4.1) оплачувати спожиту електричну енергію і потужність та вносити всі інші платежі за розрахунковий період.

29.12.10. між АЕК «Київенерго»(далі Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Київський завод комунального машинобудування «Коммаш»(далі Споживач) було укладено Додаткову угоду до Договору № 261 від 15.01.91. про постачання електричної енергії, відповідно до п. 1 якої, Договір № 261 від 15.01.91. про постачання електричної енергії сторони викладають в новій редакції згідно з Додатком № 1 до цієї угоди.

Відповідно до Договору № 261 від 15.01.91. про постачання електричної енергії в новій редакції від 29.12.10. (далі Договір) (п. п. 1, 2.2.2, 2.3.3), Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача за обєктами Споживача згідно з умовами цього Договору та Додатків до Договору, що є його невідємною частиною, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатків до Договору, що є його невідємною частиною. Точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності електроустановок споживача.

Пунктом 9.4 Договору сторонами погоджено, що цей Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31.12.10. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Згідно з п. 13 Додатку 2.3 до Договору, Споживач до 1 числа поточного місяця здійснює оплату вартості активної електричної енергії поточного розрахункового періоду платежем розміром 100% від заявленого (договірного) обсягу активної електричної енергії на поточний розрахунковий період, який у відповідності до п.1 даного Додатку починається першого числа кожного місяця та закінчується в останній день цього місяця.

Пунктами 2 та 2.1 Додатку № 2 до Договору передбачено здійснення Споживачем повної поточної оплати вартості обсягу електричної енергії заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати. Попередня оплата здійснюється до 30 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю у розмірі повної вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з додатком до Договору «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам».

Як визначено п. 5 Додатку 2.3 до Договору, щомісяця 25 числа Споживач зобовязується направляти уповноваженого представника до Постачальника для надання звіту про спожиту електроенергію та про результати вимірів активної потужності за встановленою формою. Крім цього, Споживач надає підписані акт про приймання-передачі товарної продукції, акт надання послуги з компенсації реактивної електроенергії та звіряння розрахунків за попередні періоди.

Договір № 261 від 15.01.91. про постачання електричної енергії є договором енергопостачання, а тому права та обовязки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, стверджував, що в матеріалах справи відсутні докази підписання зі сторони Відкритого акціонерного товариства «Київський завод комунального машинобудування «Коммаш»актів про використану електричну енергію (акт прийняття-передавання товарної продукції). Та посилався на ту обставину, що в звітах про використану енергію відсутні докази про отримання документів для проведення розрахунків за електроенергію, суд відзначає наступне.

На виконання вимог чинного законодавства України та умов Договору, звіти про використану активну електроенергію, рахунки-розшифровки, акти приймання-передачі товарної продукції між сторонами складалися.

Обовязок надання зазначених документів покладається на Споживача, оскільки, як вже зазначалося вище, саме Споживач надає підписані акт про приймання-передачі товарної продукції, акт надання послуги з компенсації реактивної електроенергії та звіряння розрахунків за попередні періоди.

Крім того, в разі неотримання необхідних документів для проведення розрахунків за електроенергію, відповідач не позбавлений права звернутися до Постачальника з вимогою надати вказані документи.

Жодних доказів звернення до позивача чи неотримання визначених документів Відкритим акціонерним товариством «Київський завод комунального машинобудування «Коммаш»суду не надано.

Крім того, суд відзначає, що платіжні доручення № 43 від 07.04.11. на суму 25474,64 грн., № 236 від 05.01.11. на суму 25474,66 грн., № 338 від 18.02.11. на суму 5474,66 грн., № 337 від 18.02.11. на суму 20000,00 грн., надані відповідачем, не беруться судом до уваги, оскільки за призначенням платежу грошові кошти по зазначених платіжних дорученнях сплачувались відповідачем в рахунок погашення існуючої заборгованості за електричну енергію за січень, лютий, квітень 2011 року, в той час, як період за який позивач просить стягнути з відповідача за заборгованість за поставлену енергію встановлено з 05.01.10. по 01.01.11.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що за період з 01.05.10. по 01.01.11. позивачем поставлено, а відповідачем було спожито електричну енергію, але відповідач за поставлену енергію розрахувався частково, в звязку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 353 630,37 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічним акціонерним товариством «Київенерго», при подачі 04.02.11. позову та при подачі 31.03.11. заяви про уточнення позовних вимог, не враховано сплачених відповідачем 605,46 грн. платіжним дорученням № 248 від 12.01.11. в рахунок заборгованості за грудень 2010 року до моменту звернення позивача до суду.

Оскільки, часткове погашення боргу відбулося раніше ніж подано позовну заяву, то підстав для задоволення позовних вимог в цій частині немає.

Крім того, під час розгляду справи відповідачем було надано докази часткового погашення заборгованості в розмірі 25474,64 грн. платіжним дорученням № 349 від 18.03.11.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 25474,64 грн. підлягає припиненню згідно п.1-1. ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведений, та підлягає частковому задоволенню, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 327550,27 грн. заборгованості за використану електричну енергію.

В звязку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 4.2.1 Договору просить стягнути з відповідача на свою користь 9226,63 грн. пені.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної сплати, але не більше розміру штрафних санкцій згідно з Господарським кодексом України.

Позивач нараховує пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за прострочення оплати теплової енергії у період з липня по грудень 2010 року.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Як встановлено п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем завищено суму пені, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8971,64 грн. пені, перерахунок якої судом здійснено в межах періодів, визначених позивачем.

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь збитків від інфляції в сумі 36 942,14 грн., та 11 286,23 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Суд відзначає, що нарахування позивачем збитків від інфляції та 3% річних у заявлений період є правомірним, оскільки судом встановлено прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання по оплаті спожитої теплової енергії за Договором у визначений період.

Судом встановлено, що Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»завищено суму збитків від інфляції та 3% річних, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 26513,64 грн. збитків від інфляції та 11230,77 грн. 3% річних, перерахунок яких судом здійснено в межах періодів, визначених позивачем.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго»задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київський завод комунального машинобудування «Коммаш»(03022, м. Київ, вул. Васильківська, б. 28, код ЄДРПОУ 14315428) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання № 26038301201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській областіВАТ «Ощадбанк», МФО 322669; код ЄДРПОУ 00131305) 327 550 (триста двадцять сім тисяч пятсот пятдесят) грн. 27 коп. основного боргу.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київський завод комунального машинобудування «Коммаш»(03022, м. Київ, вул. Васильківська, б. 28, код ЄДРПОУ 14315428) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, розрахунковий рахунок № 26000306201 в Головному управлінні по місту Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669; код ЄДРПОУ 00131305) 11230 (одинадцять тисяч двісті тридцять) грн. 77 коп. 3% річних, 26513 (двадцять шість тисяч пятсот тринадцять) грн. 64 коп. - збитків від інфляції, 8971 (вісім тисяч девятсот сімдесят одна) грн. 64 коп. - пені, 3742 (три тисячі сімсот сорок дві) грн. 66 коп. - державного мита, 214 (двісті чотирнадцять) грн. 86 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині стягнення 605 (шістсот пять) грн. 46 коп. основного боргу, 254 (двісті пятдесят чотири) грн. 99 коп. пені, 10428 (десять тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 50 коп. збитків від інфляції, 55 (пятдесят пять) грн. 46 коп. 3% річних в позові відмовити.

5. В частині стягнення 25474 (двадцять пять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 64 коп. основного боргу провадження у справі припинити.

6. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення складено 16.05.11.