Рішення № 15555291, 13.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/8413.05.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Храмовій О.Ю. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного підприємства «Велана», м.Дніпропетровськ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська птахофабрика», м.Київ

про: стягнення заборгованості у розмірі 66 811,98 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1 (за довіреністю №03/03-2 від 03.03.2011р.;

від Відповідача не зявився.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Велана», м.Дніпропетровськ (далі Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська птахофабрика», м.Київ, (далі Відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі 50 396,00 грн., штрафу у розмірі 15118,80 грн., інфляційних нарахувань 957,52 грн. та 3% річних у сумі 339,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: розрахунок позовних вимог, Договір поставки № 63 від 20.12.2010р., специфікацію № 1 до Договору поставки № 63 від 20.12.2010р., видаткову накладну № РН-0000134 від 23.12.2010р. на суму 50396,00 грн., довідку АА № 243074 з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Позивача, Свідоцтво про державну реєстрацію Позивача та інше.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує: ч.1 ст.334, ст.526, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, ст.193, ч.1 ст. 224, ст. 229 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 44, 49, 54, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

15.04.2011р. від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з відрядженням представника Відповідача.

В судовому засіданні 15.04.2011р. від Позивача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: Витяг з ЄДРПОУ станом на 13.04.2011р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача, Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 05.04.2011р. підписаний з боку Позивача з доказами направлення Відповідачу та довідку щодо Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2011р. розгляд справи булло відкладено на 13.05.2011р.

Позивач у судове засідання 13.05.2010р. зявився, підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, та за Витягом з ЄДРПОУ станом на 13.04.2011р., щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

Крім того, доказом належного повідомлення Відповідача про час та місце розгляду справи є клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи, подане через канцелярію суду.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його юридичну адресу.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством «Велана»(Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Черкаська птахофабрика»(Покупець) був укладений Договір поставки №63 від 20.12.2010р. (надалі-Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник зобовязується поставити Покупцю жмих соняшниковий, далі по тексту товар, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити його в порядку та на умовах, встановлених Договором.

Згідно п.2.1. Договору найменування, одиниця виміру, ціна одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) загальна кількість, загальна вартість товару встановлюється в Специфікації до Договору або в накладних, які є невідємною частиною Договору.

Відповідно до п.3.1. Договору, загальна сума Договору складає приблизно 500000,00 грн. Остаточна загальна сума Договору визначається на підставі фактично поставленого товару у відповідності до Специфікації або накладними.

Як вбачається з п.3.2. Договору оплата за товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника: протягом одного дня після фактичного отримання товару відповідно до п.5.4. Договору.

Відповідно до п.5.4. Договору право власності на товар, ризик його випадкової загибелі або випадкового пошкодження переходить до Покупця з моменту передачі йому товару та підтверджується підписанням уповноваженими представниками сторін накладної чи товарно-транспортної накладної чи товарної накладної.

Згідно п.6.4. Договору у випадку несплати Покупцем вартості товару протягом 20 (двадцяти) днів з моменту обумовленого строку оплати, передбаченого п.3.2. Договору, Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 30 (тридцять) % від вартості поставленого та неоплаченого товару.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін і діє до 31 грудня 2011року. Договір розповсюджує свою дію на правовідношення між сторонами по поставці товару, які виникли між сторонами з 20 грудня 2010р. (п.9.1. Договору).

Закінчення строку дії Договору або його дострокове розірвання не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.

На виконання умов Договору 23.12.2010р. Позивач поставив Відповідачу товар у кількості 23,440 тон за ціною 1791,67 грн. за 1 тону на загальну суму 50396,00 грн.

Факт отримання товару Відповідачем підтверджується видатковою накладною № РН-0000134 від 23.12.2010р., яка підписана та скріплена печатками з боку обох сторін без заперечень та зауважень.

Відповідач за поставлений Товар не розрахувався повністю, внаслідок чого утворилась заборгованість за поставлений товар у розмірі 50 396,00грн.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань за договором поставки та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань та штрафу.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обовязки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч.1 ст.265 Господарського кодексу України та ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобовязаний сплатити постачальнику певну грошову суму.

В силу приписів ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обовязок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір поставки №63 від 20.12.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

На виконання умов Договору 23.12.2010р. Позивач поставив Відповідачу товар у кількості 23,440 тон за ціною 1791,67 грн. за 1 тону на загальну суму 50396,00 грн.

Факт отримання товару Відповідачем підтверджується видатковою накладною № РН-0000134 від 23.12.2010р., яка підписана та скріплена печатками з боку обох сторін без заперечень та зауважень.

Відповідач за поставлений Товар не розрахувався повністю, внаслідок чого утворилась заборгованість за поставлений товар у розмірі 50 396,00грн.

Таке невиконання грошових зобовязань кваліфікується судом як їх порушення зобовязання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами постачальника, передбаченими ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за поставлений товар та її розмір, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростована (наявність)/недоведене припинення зобовязання будь-яким передбаченим законом способом, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу у сумі 50 396,00 грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційну індексацію.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату 3% річних за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 8.2.2.”, встановив, що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду, що визначений Позивачем з 27.12.2010р. по 18.03.2011р. не перевищує заявленого до стягнення розміру, а отже підлягає стягненню у розмірі 339,66 грн.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату індексу інфляції, за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 8.2.2.” та згідно з Рекомендаціями Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” Лист ВСУ від 03.04.97р. №62-97р, за період з моменту прострочення по лютий 2011р. включно встановив: що визначений Позивачем індекс інфляції у сумі 957,52 грн. не перевищує розмір індексації, яка може бути нарахована за період з моменту прострочення по лютий 2011р. включно., а отже підлягає стягненню з Відповідача повністю у розмірі 957,52грн.

Відповідно до ч.2,3 ст.217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються зокрема, такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції;, оперативно-господарські санкції; адміністративно-господарські санкції.

Згідно ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязань або у повній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи п.6.4 Договору у випадку несплати Покупцем вартості товару протягом 20 (двадцяти) днів з моменту обумовленого строку оплати, передбаченого п.3.2. Договору, Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 30 (тридцять) % від вартості поставленого та неоплаченого товару.

Оскільки, судом встановлено порушення Відповідачем терміну оплати наданих послуг, наданий Позивачем розрахунок сплати штрафу є арифметично вірним, суд задовольняє вимоги про стягнення штрафу у розмірі 15 118,80 грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на Відповідача у разі повного задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Велана», м.Дніпропетровськ, ідентифікаційний код 36728421 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська птахофабрика», м.Київ, ідентифікаційний код 30598924 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська птахофабрика», м.Київ, ідентифікаційний код 30598924 на користь Приватного підприємства «Велана», ідентифікаційний код 36728421, основну суму боргу у розмірі 50 396,00 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 957,52 грн., 3 % річних у розмірі 339,66 грн. та 15118,80 грн. штрафу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська птахофабрика», м.Київ, ідентифікаційний код 30598924 на користь Приватного підприємства «Велана», ідентифікаційний код 36728421 державне мито в розмірі 668,12 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 13.05.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 17.05.2011р.

Суддя Н.І. Ягічева