Рішення № 15555062, 12.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/7412.05.11 За позовомВідкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської обласної філії ВАТ "Укртелеком"

До

ПроГоловного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації

стягненн 114534,68 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники: Від позивача Від відповідачаОСОБА_1 (дов. № 97 від 25.01.2010р.); ОСОБА_2 (дов. №94 від 15.01.2010р.)

ОСОБА_3 (дов. №01-08/315 від 01.03.2010р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 12.05.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Київської обласної філії ВАТ “Укртелеком” (далі по тексту - Позивач) до Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації (далі по тексу - Відповідач) про стягнення 114534,68 грн. заборгованості за договором №2964-16 від 18.09.2008 року про експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку ЦО, з яких 112852,10 грн. основної заборгованості, 1354,23 грн. інфляційних втрат, 328,35 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує, що здійснює свої обовязки по наданню послуг з експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури та інших технічних оповіщення і звязку цивільної оборони належним чином у відповідності до умов Договору, в свою чергу Відповідач виконує свої зобовязання щодо оплати частково, що призвело до утворення заборгованості. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст.ст. 625, ЦК України, ст.ст. 193,230 ГК України, ст. 124 Конституції України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/74, розгляд справи призначено на 14.04.2011 року.

В судовому засіданні 14.04.2011 року представником позивач надано додаткові матеріали по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

14.04.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.В судове засідання 14.04.2011 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали Господарського суду від 21.03.2011 року не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2011 року розгляд справи відкладено на 12.05.2011 року, у звязку з неявкою відповідача в судове засідання та клопотанням про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 12.05.2011 року представники сторін зявились.

Представником позивача надано усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги.

Представником відповідача надано додаткові матеріали по справі, усні та письмові заперечення проти задоволення позовних вимог, в яких заначає про те, що відповідачем неодноразово нарпавлялись листи з пропозицією про розірвання Договору та повідомлялось про відсутність коштів для оплати послуг за Договором, з посиланням на 6.2 Договору та ст. 20 ГК України, а отже у відповідача відсутні зобов'язання щодо оплати наданих послуг.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за власним переконанням, яке ґрунтується на вимогах закону, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.09.2008 між Управлінням з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації, правонаступником якої є Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації (далі по тексту Відповідач) та Відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” в особі Київської обласної філії (далі по тексту Позивач), укладено Договір № 2964-16 про експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і звязку ЦО (далі по тексту Договір), відповідно до умов якого Позивач зобовязався надати Відповідачу послуги щодо експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і звязку ЦО згідно з Додатком №1 до Договору, а Відповідач, в свою чергу, зобов'язується оплачувати виконані роботи.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 2964/16 від 18.09.2008р. про експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і звязку ЦО є договором про надання послуг.

До спірних правовідносин сторін судом застосовуються положення Закону України “Про телекомунікації”від 18.11.2003 р. зі змінами та доповненнями, а також постанова Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 р. № 720 “Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг”.

Відповідно до ст.ст. 33, 36, 63 даного Закону послуги операторами звязку всіх форм власності надаються споживачам згідно з чинним законодавством, умовами відповідної ліцензії та договору між споживачем і оператором, а також за умови дотримання споживачем правил користування мережами звязку і оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Пунктом 5 ст. 33 Закону України “Про телекомунікації”передбачено, що споживач зобовязаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ним телекомунікаційні послуги. Аналогічні вимоги викладені в п.п. 33-40 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг.

Статтею 63 Закону України “Про телекомунікації” врегульовано порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг. Положеннями цієї статті визначено, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Також визначено умови надання зазначених послуг, якими є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг, відповідно до основних вимог договору про надання телекомунікаційних послуг, встановлених НКРЗ та наявність оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідно до п. 1.1 Договору Відповідач передає, а Позивач приймає на себе обовязки щодо експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і звязку ЦО згідно з додатком № 1 до Договору (далі - апаратура).

Згідно з пунктом 2.2. Договору Позивач зобовязався забезпечити належне обслуговування та утримання в стані постійної готовності апаратури, прийнятої на експлуатаційно-технічне обслуговування, своєчасно, якісно і в повному обсязі проводити регламентні роботи в присутності представників замовника, вести постійний облік витрат на обслуговування та утримання апартури, щомісяця звітувати перед органом управління майном і направляти йому складені кошториси витрат з платіжними документами для оплати цих витрат.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що оплата за експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури здійснюється органом управління майном згідно з доданим до цього Договору кошторисно-фінансовим розрахунком. Розрахунки проводяться щоквартально.

Згідно п. 3.3 Договору, підставою для розрахунку за експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури є акт виконаних робіт, у якому можуть зазначатися випадки виходу апаратури і технічних засобів оповіщення і звязку ЦО з ладу, несанкціонованого запуску, а також неповний обсяг виконаних робіт з обслуговування, що тягне за собою зменшення суми перерахувань.

Згідно п. 6.1 Договору, Договір набирає чинності з 01 вересня 2008р. та діє до 01 вересня 2009р. Якщо жодна зі сторін не заявила за два місяці до закінчення терміну дії договору про його розірвання, то термін його дії продовжується на наступний рік.

Відповідно до п. 9 Положення Головного Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації - Упраління утримується за рахунок коштів державного бютжету.

Суд звєртає увагу на те, що відповідач неодноразово звертався до позивача з повідомленням про відсутність бюджетного фінансування відповідача для оплати послуг позивача та повідомляв про відсутність наміру продовжувати дію Договору.

Однак, не зважаючи на повідомлення відповдіача про відсутність намірів продовжувати дію Договору, Позивач продовжував надавати відповідачу послуги, оскільки Договір засновано на державному замовленні, відповідальність за експлуатаційно-технічне обслуговування системи оповіщення і зв'язку покладено позивача (п. 58 Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях), погодження на таке припинення надання послуг від спеціально уповновадженого центрального органу виконавчої влади відсутне, а отже позивач за його твердженням не міг припинити надання відповідних послуг відповідачу.

Вартість наданих послуг визначена додатками до Договору, які є невідємними частинами Договору (пункт 7.3).

Відповідно до умов вказаного Договору Позивач надавав Відповідачу послуги, які частково оплачувались Відповідачем, в результаті чого станом на 20.02.2011р. утворилась заборгованість за період з квітня 2010р. по серпень 2010р. в сумі 112852,10 грн.

Згідно ч.1 ст. 13 Господарського кодексу України, Державне замовлення є засобом державного регулювання економіки шляхом формування на договірній (контрактній) основі складу та обсягів продукції (робіт, послуг), необхідної для пріоритетних державних потреб, розміщення державних контрактів на поставку (закупівлю) цієї продукції (виконання робіт, надання послуг) серед суб'єктів господарювання, незалежно від їх форми власності.

У відповідності до ч. 3 ст 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст.ст.14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обовязки (зобовязання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязання в силу ст.525 ЦК України не допускається.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факту того, що договір між сторонами припинив свою дію, не доведено факту того, що послуги позивачем не надавались, а відповідачем не приймались, оскільки такі послуги, що є предметом договору, надаються на виконання обов'язкового державного замовлення,а отже відсутність бююжетного фінансування не могла бути підставою для припинення дії договору.

За таких обставин, враховуючи те, що позивачем доведено факт наданян послуг відповідачеві, які надавалися позивачем на виконання державного замовлення, а відповідачем такі послуги не могли не прийматися, оскільки вони надавались на виконання обов'язкового державного замовлення, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 112852,10 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, Позивачем заявлена вимога щодо стягнення з Відповідача інфляційних збитків в сумі 1354,23 грн. та 328,35 грн. 3% річних. Суд розглянувши позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних збитків та трьох відсотків річних, відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За своєю правовою природою 3% річних та інфляційні збитки є спеціальними правовими наслідками невиконання саме грошових зобов'язань, а а отже спеціальною (самсостійною) відповідальністю за невиконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч.1), учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів(ч.2).

Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1); особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання(ч.2).

Також суд звертає увагу на те, що відповідач неодноразово звертався до Позивача з пропозицією про неможливість виконання зобов'язань щодо оплати наданих по Договору № 2964-16 від 18.09.2008р. послуг, у звязку з відсутністю коштів, оскільки відповідач утримується за рахунок коштів державного бюджету, а бюджетне фінансування щодо оплати послуг, які надавались позивачем, було скорочено на 2009 та 2010 роки.

Крім того, судом встановлено, що відповідач добросовісно повідомляв позивача про скорочення бюджетного фінансування, неможливість через таке скоречення належним чином виконати свої зобов'язання, через що повідомляв, що не має наміру продовжувати дію договору.

Отже, суд приходить до висновку про те, що відповідачем вжито всіх заходів, щодо належного виконання зобов'язань та недопущення господарського правопорушення, а прострочення оплати сталось в зв'язку з скороченням бютжетного фінансування, про яке відповідач повідомляв позивача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат не підлягають задоволенню, варховуючи те, що відповідачем доведено, що порушення зобов'язання сталося не з вини відповідача та ним вжито всіх можливих заходів для належного виконання зобов'язання, а отже суд вважає, що в діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, достатній до притягнення його до відповідальності.

На підставі ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації(04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 21, код ЄДРПОУ 141372952) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Відритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Київської обласної філії ВАТ “Укртелеком” (02098, м. Київ, пр. Павла Тичини,6, код ЄДРПОУ 01184901; п/р 2600169 в ВАТ «Райффайзен банк Аваль»м. Києва, МФО 300335) 112852 (сто дванадцять тисяч вісімсот пятдесят дві) грн. 10 коп. основного боргу; 1128 (тисячу сто двадцять вісім) грн. 52 коп. витрат зі сплати державного мита; 232 (двісті тридцять дві) грн. 53 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення суду.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Г.П. Бондаренко

Дата підписання рішення 17.05.2011р.