Рішення № 15554510, 16.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.11 Справа № 19/5009/1481/11

Суддя Даценко Л.І.

Позивач: Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго”, м. Запоріжжя

Відповідач: Державне підприємство “Запорізький титано магнієвий комбінат”, м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ 00194731)

Про стягнення суми боргу у розмірі 93 393 155, 24 грн.

Суддя Даценко Л.І.

Присутні:

Від позивача ОСОБА_1, дов. № 159 від 16.05.2011 р.

Від відповідача ОСОБА_2, дов. № 11 від 17.01.2011 р.

Заявлено позов про стягнення 93 393 155, 24 грн. заборгованості за договором № 76/199 від 01.07.2000 р. на користування електричною енергією.

Ухвалою від 28.03.2011 р. порушено провадження управі, розгляд якої призначено на 26.04.2011 р., про що сторони були повідомлені належним чином. До призначеного судового засідання від позивача 15.04.2011 р. до суду надійшла заява № 007-83/2896 від 14.04.2011 р. про збільшення розміру позовних вимог загальна сума яких складає 119 086 778, 17 грн. та часткового припинення провадження по справі. 22.04.2011 р. від ВАТ “Запоріжжяобленерго” надійшла заява про зменшення позовних вимог, сума яких складає 115 883 852, 42 грн.

У відзиві на позовну заяву та уточнення до відзиву, який надійшов до суду 22.04.2011 р. боржник визнав суму основного боргу у розмірі 109 882 156, 44 грн. та додав до відзиву акт звірки заборгованості підписаний сторонами та скріплений печатками. В частині стягнення пені, інфляційних нарахувань просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що позивачем зроблені не вірні розрахунки. Окрім того, боржник просить суд розстрочити виконання рішення на 36 місяців.

Для уточнення розмірів позовних вимог в частині інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені суд відклав судове засідання на 16.05.2011 р.

В судовому засіданні 16.05.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Позивач підтримав вимоги з підстав, викладених у позові, в обґрунтування вимог вказує, що між Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” та Державним підприємством “Запорізький титано магнієвий комбінат” укладено договір на користування електричної енергії № 76/199 від 01.07.2000 р. з подальшими змінами та доповненнями, останній зобовязався своєчасно сплачувати вартість спожитої електроенергії. 12.05.2011 р. до суду надійшла заява ВАТ “Запоріжжяобленерго” № 007-83/3550 від 12.05.2011 р., в якій позивач уточнив розмір позовних вимог з посиланням на ст..ст.. 22, 28 Господарського процесуального кодексу України та просить стягнути з відповідача відповідно 109 882 156, 44 грн основного боргу, 3 213 604, 00 грн. інфляційних нарахувань, 830 752, 69 грн. трьох відсотків річних та 1 249 007, 44 грн. пені.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Відповідач позовні вимоги визнав у частині стягнення основного боргу, інфляційних нарахувань, трьох відсотків річних у повному обсязі, а в частині стягнення пені просить суд зменшити її розмір на підставі ст.. 83 ГПК України.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що сторонами по справі 01.07.2000 р. укладено договір № 76/199 про постачання електричної енергії за умовами якого позивач зобовязався постачати електричну енергію, а відповідач оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі. Відповідно до п. 1 додаткової угоди б/н від 01.01.2005 р. до Договору, відповідач зобовязаний оплачувати вартість спожитої активної електричної енергій та послуги по компенсації перетікання реактивної електричної енергії. Згідно п. 2 Додаткової угоди б/н від 01.04.2006 р. до Договору, передбачено, що оплата спожитої за розрахунковий період активної електричної енергії та послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії здійснюється споживачем по рахункам або платіжним вимогам дорученням, що направляються йому Енергопостачальною організацією, які направляються споживачу рекомендованим листом або нарочно. Також, п. 3 даної Угоди обумовлено, що Споживач зобовязаний протягом 5-ти операційних днів після дати отримання здійснити оплату рахунків або платіжних вимог доручень, що направляються йому Постачальником електричної енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, в обумовлені договором строки сторонами підписані акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень, лютий, березень 2011 року.

На виконання п. 3 додаткової угоди б/н від 01ю.04.2006 року до договору № 76/199 від 01.07.2000 р. за спожиту активну електроенергію з жовтня 2010 р. по квітень 2011 року відповідачу предявлено рахунки

№ 9359 від 08.11.2010 р. на суму 21074347, 94 грн.;

№ 10216 від 07.12.2010 р. на суму 19708451, 85 грн.;

№ 11179 від 11.01.2011 р. на суму 20 161 388, 72 грн.;

№ 648 від 09.02.2011 р. на суму 23 133 566, 61 грн.;

№ 1428 від 10.03.2011 р. на суму 21 121 888, 07 грн.;

№ 2598 від 11.04.2011 р. на суму 24 682 513, 25 грн.

Відповідач в порушення умов договору частково розрахувався за спожиту електроенергію, внаслідок чого за період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року за відповідачем числиться заборгованість у сумі 109 882 156, 44 грн. Як передбачено приписами ст.. 526 Цивільного кодексу України та ст.. 193 Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до Закону та договору. Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобовязань у повному обсязі, суму основного боргу у розмірі 109 882 156, 44 грн. визнав, про що підписав акт звіряння розрахунків від 21.04.2011 року, суд вважає вимоги про стягнення вартості спожитої активної електричної енергії в сумі 109 882 156, 44 грн. за період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року обґрунтованими, підтвердженими доданими матеріалами та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України обумовлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобовязань по оплаті за спожиту активну електричну енергію, вимоги про стягнення втрат від інфляції грошових коштів у розмірі 3 213 604, 40 грн. та три відсотки річних у сумі 830 752, 69 грн. за період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення пені у розмірі 1 249 007, 44 грн. за період з 19.11.2010 р. по 06.02.201 року позивач обґрунтовує п. 4.5, 4.7 Угоди б/н від 01.04.2001 р. до договору № 76/199 від 01.07.2000 року якою передбачено, що Споживач несе відповідальність за несвоєчасну оплату платежів у вигляді пені в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені).

Суд знаходить представлений розрахунок обґрунтованим, вимоги такими, що не суперечать ст.. 232 Господарського кодексу України та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань ”.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення по справі має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання, суд визнав даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобовязань, причини неналежного виконання зобовязання.

На думку суду клопотання відповідача про зменшення пені слід задовольнити. Стягнути з Державного підприємства “Запорізький титано магнієвий комбінат” на користь ВАТ “Запоріжжяобленерго” пеню у сумі 624 503, 72 грн.

Розглянувши клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення на 36 місяців (три роки), суд зазначає, що відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити його виконання. Позивач проти надання розстрочки виконання рішення заперечив.

Проаналізувавши підстави , викладені у заяві ДП “Запорізький титано магнієвий комбінат” про надання розстрочки виконання рішення на 36 місяців, суд визнає доводи відповідача щодо надання розстрочки обґрунтованими, а обставини, на які він посилається винятковими та такими, що ускладнюють виконання рішення у справі, виходячи з наступного:

-згідно з п. 2 Розяснень президії Вищого господарського суду України від 12.09.1996 р. № 02-5/33 “Про деякі питання практики застосування ст.. 121 ГПК України”, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу і порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, чи роблять неможливим в строк чи встановлений судом спосіб. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на застосування способів, передбачених ст.. 121 ГПК України, ця стаття не потребує, і господарський суд законодавчо не обмежений будь якими конкретними строками відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Однак, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати інтереси сторін, їх фінансове положення, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіки держави та інші обставини справи.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Але вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміни способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, тому строк розстрочки, який просить надати відповідач, суд скорочує до шести місяців зі сплатою суми заборгованості щомісячно рівними частинами.

На підставі викладеного, а також враховуючи підстави, викладені в відзиві на позовну заяву, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача і надати розстрочку виконання рішення суду на 24 місяці зі сплатою суми заборгованості щомісячно рівними частинами починаючи з червня 2011 р. по лютий 2012 р. у розмірі по - 4 746 938, 07 грн., з березня 2012 р. по травень 2013 р. у розмірі по 4 746 938, 06 грн..

Позов задовольнити частково.

Відповідно до вимог ст..ст.. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст..ст.. 1, 2, 4, 36, 44, 49, 82, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, ст..ст.. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст..ст.. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Запорізький титано магнієвий комбінат” (69600, м. Запоріжжя, вул.. Теплична, 18, ЄДРПОУ 00194731, поточний рахунок № 26009002389001 в Філії ВАТ КБ “Надра” ЗРУ, МФО 313968; поточний рахунок № 2609099800028 в Запорізькій ФВАТ “КредитПромбанк”, МФО 373135; поточний рахунок № 26000302155287 в Філії “Відділ Промінвестбанку м. Запоріжжя” МФО 313355; поточний рахунок № 26002697671248 в ЗФ Українського міжнародного банку МФО 313623) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69096, м. Запоріжжя, вул.. Каховська, 26,ЄДРПОУ - 00130926, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 260363141401 в Філії ЗОУ ВАТ “Державний ощадний банк України”, МВФ 313957) 109 882 156 (сто девять мільйонів вісімсот вісімдесят дві тисячі сто пятдесят шість) грн. 44 коп. заборгованість за спожиту активну електричну енергію. Видати наказ.

Стягнути з Державного підприємства “Запорізький титано магнієвий комбінат” (69600, м. Запоріжжя, вул.. Теплична, 18, ЄДРПОУ 00194731, поточний рахунок № 26009002389001 в Філії ВАТ КБ “Надра” ЗРУ, МФО 313968; поточний рахунок № 2609099800028 в Запорізькій ФВАТ “КредитПромбанк”, МФО 373135; поточний рахунок № 26000302155287 в Філії “Відділ Промінвестбанку м. Запоріжжя” МФО 313355; поточний рахунок № 26002697671248 в ЗФ Українського міжнародного банку МФО 313623) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69096, м. Запоріжжя, вул.. Каховська, 26, ЄДРПОУ - 00130926, поточний рахунок № 260081031709 в Запорізькому відділенні ВАТ “Дочірній банк Сбербанк Росії”, МФО 320627) 3 213 604 (три мільйона двісті тринадцять шістсот чотири) грн. 40 коп. інфляційних втрат, 830 752 (вісімсот тридцять тисяч сімсот пятдесят дві) грн.. 69 коп. три відсотки річних, 624 503 (шістсот двадцять чотири тисячі пятсот три) грн. 72 коп. пені, 236, 00 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, 25 500, 00 (двадцять пять тисяч пятсот )грн. державного мита. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Л.І.Даценко

Повне рішення оформлено та підписано 19 травня 2011 року.