Рішення № 15554270, 12.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.11 Справа № 4/5009/1676/11

Суддя Зінченко Н.Г.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг” (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 21-г)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГО-БУД”, (69000, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, 47/19)

Про стягнення 317996,10 грн. основного боргу по лізинговим платежам, 9857,88 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 3 750,60 грн. річних відсотків

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача - ОСОБА_1, довіреність №4153 від 24.12.2010р.;

Від відповідача не з'явився.

04.04.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “ ВіЕйБі Лізинг”, м. Київ з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГО-БУД”, м. Запоріжжя про стягнення 317996,10 грн. основного боргу по лізинговим платежам, 9857,88 грн. річних відсотків та 3 750,60 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.04.2011р. порушено провадження у справі № 4/5009/1676/11, судове засідання призначено на 12.05.2011 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для розгляду справи.

В судовому засіданні 12.05.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки суд не попереджав.

Про дату, час та місце розгляду справи № 4/5009/1676/11 відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду про відкриття провадження у справі, яка отримана представником відповідача 12.04.2011 р., про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення.Отже, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

За таких обставин, суд визнав за можливе розглядати справу за відсутності уповноваженого представника відповідача.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 525, 526, 625 ЦК України і полягають в тому, що 29.05.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір фінансового лізингу № 080529-58/ФЛ-Ю-С, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб. 17.08.2010р. була укладена додаткова угода б/н до Договору. Відповідно до п.3.4 укладеної додаткової угоди сторони визнали, що внаслідок порушення Відповідачем умов договору щодо сплати лізингових платежів виникла значна і тривала заборгованість по їх сплаті в зв'язку з поверненням предмету лізингу внаслідок дій Відповідача Позивач зазнав збитків, повний розмір яких у сукупності складає 317 996,10 грн. Відповідач визнає та підтверджує свої зобов'язання сплатити (відшкодувати) завдані ним збитки Позивачеві. Відповідач зобов'язується сплатити (відшкодувати) завдані ним збитки згідно графіку сплати (відшкодування) завданого збитку (додаток №1 до додаткової угоди). Пунктом З додаткової угоди встановлено, що виключно з моменту здійснення сторонами належним чином та в повному обсязі дій зазначених в п.п.3.1-3.4 даної додаткової угоди до договору, зобов'язання Відповідача щодо сплати лізингових платежів за договором вважаються виконаними. Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до розрахунку позивача розмір трьох відсотків річних від простроченої суми станоновить 9857,88 грн., а розмір втрат від інфляції 3 750,60 грн. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача 317996,10 грн. основного боргу по лізинговим платежам, 9857,88 грн. річних відсотків та 3 750,60 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

29.08.2008 р. між ТОВ “ВіЕйБі Лізинг” (позивачем у справі) та ТОВ “ЕНЕРГО-БУД” (відповідачем у справі) був укладений договір фінансового лізингу № 080529-58/ФЛ-Ю-С з відповідними додатками до нього (далі за текстом Договір).

За умовами Договору позивач (лізингодавець) зобовязався передати відповідачу (лізингоодержувачу), а відповідач прийняти в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, на виконання умов Договору та Додатків до нього позивачем на підставі Специфікації від 29.05.2008 р. було надано відповідачу транспортний засіб гідравлічний колісний ексковатор HYUNDAI, модель R170W-7, рік випуску-2008. Факт передачі зазначеного транспортного засобу підтверджується Актом прийому-передачі транспортного засобу від 17.06.2008 р.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт передання позивачем відповідачу транспортного засобу згідно Специфікації відповідача підтверджується вищевказаним Актом прийому-передачі транспортного засобу, який узгоджений між сторонами та згідно якого транспортний засіб прийнятий відповідачем без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи уповноважених осіб позивача та відповідача і печатки підприємств на кожному з вказаних актів. (Належним чином посвідчена копія вказаного документу залучена до матеріалів справи).

Таким чином, позивач взяті на себе зобовязання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

17.08.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору №080529-58/ФЛ-Ю-С фінансового лізінгу від 29.05.2008р.

Відповідно до п.1 укладеної додаткової угоди сторони домовились про те, що договір буде припинений на умовах, передбвчених данною додатковою угодою.

Однією з умов припинення договору став п.3.4 зазначеної додаткової угоди відповідно до якого сторони визнали, що внаслідок порушення Відповідачем умов договору щодо сплати лізингових платежів виникла значна і тривала заборгованість по їх сплаті в зв'язку з поверненням предмету лізингу внаслідок дій відповідача позивач зазнав збитків, повний розмір яких у сукупності складає 317 996,10 грн. Відповідач визнає та підтверджує свої зобов'язання сплатити (відшкодувати) завдані ним збитки позивачеві. Відповідач зобов'язується сплатити (відшкодувати) завдані ним збитки згідно графіку сплати (відшкодування) завданого збитку.

Відповідно до додатку №1 до додаткової угоди від 17.08.2010р., сторони встановили наступний Графік сплати (відшкодування) завданого збитку:

- 17.08.2010р.-52 999,35 грн.;

- 17.09.2010р.-52 999,35 грн.;

- 17.10.2010р.-52 999,35 грн.;

- 17.12.2010р.-52 999,35 грн.;

- 17.01.2011р. -52 999,35 грн., що разом складає 317 996,10 грн.

Пунктом 3 додаткової угоди від 17.08.2010р. встановлено, що виключно з моменту здійснення сторонами належним чином та в повному обсязі дій зазначених в п.п.3.1-3.4 даної додаткової угоди до договору, зобов'язання Відповідача щодо сплати лізингових платежів за договором вважаються виконаними.

Станом на час вирішення спору відповідачем умови п. 3.4 додаткової угоди не виконані.

Отже, відповідач прийняв забов'язання щодо відшкодування завданих позивачу збитків, які виникли внаслідок тривалої заборгованності по сплаті плаежів та повернення предмету лізінгу в сумі 317996,10 грн.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності заборгованості відповідача перед ТОВ “ВіЕйБі Лізинг” у розмірі 317996,10 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

Таким чином, заборгованість у розмірі 317996,10 грн. є документально підтвердженою та обгрунтованою.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та три проценти річних. При цьому, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобовязання по погашенню заборгованості, згідно розрахунку позивача, становить 9857,88 грн., а сума 3 % річних за прострочення виконання грошового зобовязання, згідно розрахунку позивача, складає 3 750,60 грн.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування 3 % річних та витрат від інфляції грошових коштів та встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, доказів погашення заборгованості у повному обсязі та належного виконання зобовязань за Договором суду не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 22, 33, 44, 47, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГО-БУД”, (69000, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, 47/19, код ЄДРПОУ 33327538, п/р № 26008914201 в ПАТ «ВіЕйБі БАНК», МФО 380537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВіЕйБі Лізинг” (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 21-г, код ЄДРПОУ 33880354, п/р № 26002262400276 в ВАТ «ВіЕйБі Банк»в м.Києві, МФО 380537) 317996 (триста сімнадцять тисяч дев'ятсот девяносто шість) грн. 10 коп. заборгованості, 3 750 (три тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 60 коп. річних відсотків, 9 857 (дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят сім) грн. 88 коп. збитків від інфляції, 3 316 (три тисячі триста шістнадцять) грн. 05 коп. держмита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення. Якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “16” травня 2011 р.