Рішення № 15554216, 12.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.11 Справа № 20/5009/1376/11

Суддя Гандюкова Л.П.

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Запоріжбудмаш” (69000, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 22-д)

до Приватного підприємства “Скіф” (69084, м. Запоріжжя, вул. Кузнєцова, 36-Б, кв.32)

про стягнення суми 5927,37 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 (дов. № 37 від 11.03.2011 р.);

Від відповідача Чепурний Є.І. (директор, паспорт НОМЕР_1)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача основної заборгованості у сумі 5927,37 грн. за договором № 09/07/09 від 09.07.2009 р.

Ухвалою суду від 24.03.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/5009/1376/11, судове засідання призначено на 13.04.2011р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 12.05.2011 р.

12.05.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позов із підстав, викладених в позовній заяві, просить стягнути з відповідача суму боргу за продукцію, виготовлену та передану згідно з умовами договору № 09/07/09 від 09.07.2009 р., у розмірі 5927,37 грн., яка залишилася несплаченою. Позовні вимоги обґрунтовано умовами договору, ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 222 ГК України.

Відповідач надав письмовий відзив, в якому суму заборгованості у розмірі 5927,37грн. визнав повністю. У судовому засіданні 12.05.2011р. представник відповідача надав усні пояснення, якими підтвердив факт укладання договору № 09/07/09 від 09.07.2009р. та виконання позивачем своїх зобовязань щодо поставки продукції. Наявність заборгованості пояснює складним фінансовим становищем, яке сталося на підприємстві через відсутність замовлень на роботу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

09.07.2009р. між ПП “Скіф” (Замовник, відповідач у справі) та ВАТ “Запоріжбудмаш” (Виконавець, позивач у справі) укладено договір № 09/07/09, відповідно до умов якого Виконавець зобовязався виготовити Замовнику продукцію, а Замовник прийняти та оплатити її по ціні і на умовах, обумовлених в даному договорі. Асортимент, кількість і ціни на продукцію обумовлюються в Специфікаціях, які є його невідємною частиною. Загальна сума договору визначається на підставі Специфікації (п.п.1.1-1.3, 3.1).

Згідно з підписаною сторонами Специфікацією (додаток №1 до договору) визначено асортимент, кількість, вартість продукції. Загальна сума за 34,05 тон виготовленої продукції встановлена в сумі 289084,50 грн. з ПДВ.

У розділі 3 договору сторони визначили порядок оплати. Відповідно до п. 3.2, розрахунки за кожну партію продукції здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця поетапно: 50% від суми продукції, яка виготовляється авансовий платіж; кінцевий розрахунок на протязі 5 календарних днів з дати повідомлення Виконавцем про готовність продукції і відвантаження. Підставою для оплати являється рахунок Виконавця.

Строки поставки продукції обумовлюються в Специфікації (п. 4.1). Згідно з п. 4.1 договору датою поставки продукції вважається дата, вказана в накладній на передачу продукції.

Відповідно до Специфікації, строк поставки становить 35 календарних днів з дати отримання 50% передплати.

У розділі 8 договору сторони визначили строк дії договору. Відповідно до п. 8.3 договір вступає в силу з дати його підписання і діє до 31.12.2009 р. при умові повного виконання сторонами взятих на себе зобовязань.

Матеріали справи свідчать, що згідно з умовами договору № 09/07/09 від 09.07.2009р. позивач відповідно до видаткової накладної № РН-062 від 07.10.2009 р. на суму 91488,24 грн., видаткової накладної № РН-063 від 08.10.2009 р. на суму 45795,06 грн., видаткової накладної № РН-016 від 26.02.2010 р. на суму 60644,07 грн. передав відповідачу продукцію на загальну суму 197927,37 грн., а відповідач, згідно з довіреностями ЯНВ № 976793 від 07.10.2009 р., № 1 від 25.02.2010 р., отримав вказану продукцію.

Відповідачем було сплачено на рахунок позивача згідно з умовами договору № 09/07/09 авансові платежі: сума 60000,00 грн. 05.08.2009 р. згідно з рахунком № СФ-130 від 05.08.2009 р., сума 29500,00 грн. 28.08.2009 р. згідно з рахунком № СФ-130 від 28.08.2009 р., сума 22500,00 грн. 09.09.2009 р. згідно з рахунком № СФ-130 від 04.08.2009 р., сума 30000,00 грн. 02.10.2009 р. та сума 50000,00 грн. 19.11.2009 р. за поставлену продукцію. Всього відповідачем по договору № 09/07/09 за виготовлену продукцію було сплачено суму 192000,00 грн.

Несплаченою залишилася сума 5927,37 грн. (197927,37 грн. - 192000,00 грн.).

18.01.2011 р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію щодо сплати заборгованості у сумі 5927,37 грн., яка залишилася без відповіді.

Позивачем надано суду підписаний та скріплений печатками Акт взаєморозрахунків, відповідно до якого кредиторська заборгованість ПП “Скіф” перед ВАТ “Запоріжбудмаш” станом на 30.03.2011 р. складає 5927,37 грн. (а.с. 36).

У звязку з тим, що відповідач не здійснив розрахунки за отриману продукцію в повному обсязі, у березні 2011р. позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, за якою 24.03.2011 р. порушено провадження у даній справі.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю на наступних підставах.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку), зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору № 09/07/09 від 09.07.2009 р., суд прийшов до висновку, що цей договір є змішаним та містить елементи договору підряду та договору поставки, до якого згідно з ст. 712 ЦК України застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України).

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Як встановлено судом, відповідач належним чином своє зобовязання щодо розрахунків у строки, обумовлені договором, не виконав, повністю за одержану продукцію не розрахувався. У судовому засіданні та письмовому відзиві відповідач визнав суму боргу, заявлену до стягнення. Доказів виконання зобовязання і перерахування позивачу залишку заборгованості у сумі 5927,37 грн. суду не надав. Факт наявності заборгованості підтвердив підписанням акту звірки взаєморозрахунків.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення суми 5927,37 грн. основного боргу основані на договорі, підтверджено відповідними доказами, відповідають вимогам законодавства і підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, так як спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Оскільки позивачем зайво сплачено суму 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд вважає за необхідне видати довідку на повернення із державного бюджету вказаної суми.

Керуючись ст.ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства “Скіф” (69084, м. Запоріжжя, вул. Кузнєцова, 36 кв. 32, код ЄДРПОУ 22152070, рахунок № 26006014515001 в Дніпропетровській філії АТ “Індекс-Банк” м. Дніпропетровськ, МФО 307015) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжбудмаш” (69106, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 22-д, код ЄДРПОУ 01234970, рахунок № 26003303213099 в ЗРУ ПАТ КБ “Приватбанк” м. Запоріжжя, МФО 313399) суму 5927 грн. 37 коп. основного боргу, суму 102 грн. 00 коп. витрат на державне мито, суму 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Видати Відкритому акціонерному товариству “Запоріжбудмаш” (69106, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 22-д, код ЄДРПОУ 01234970) довідку на повернення із державного бюджету суму 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, зайво сплаченого за платіжним дорученням № 166 від 25.02.2011 р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Повне рішення підписано 17.05. 2011 р.