Рішення № 15553022, 16.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.05.11 р. Справа № 43/214

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахтобудмеханізація”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Кирпичний завод „Альтком”, с. Очеретино

про: стягнення заборгованості у розмірі 60652,64грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довір.

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Шахтобудмеханізація”, м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кирпичний завод „Альтком”, с. Очеретино про стягнення заборгованості у розмірі 60652,64грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 0912-08 від 01.12.2008р. на виконання послуг краном МКГ-23, акти виконаних робіт, рахунок-фактуру № СФ-0000010 від 07.12.2009р. Як на правові підстави заявленого позову посилається на ст. 173, 174, 193, 218, 222 Господарського кодексу України, ст.. 11, 16, 509, 526, 610, 611 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, але письмового пояснення по суті заявлених позовних вимог не надав.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.11.2010р. провадження у справі було зупинено до вирішення господарським судом Донецької області повязаної з нею справи № 3/259пд.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 17.03.2011р., у звязку із обранням судді Зубченко І.В. на посаду судді Донецького апеляційного господарського суду, справу було передано на повторний автоматичний розподіл справи, відповідно до якого справу передано на розгляд судді Мартюхіній Н.О.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.03.2011р. провадження у справі було поновлено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи документи суд ВСТАНОВИВ:

01.12.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Шахтобудмеханізація” (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Кирпичний завод „Альтком” (Замовник) був укладений договір № 0912-08 на виконання послуг краном МКГ-25 з протоколом розбіжностей.

З цим договором, в продовж строку дії договору Підрядник зобовязується у змінному режимі виділити технічно справний кран МКГ-25 для виконання необхідних робіт по підйому, переміщенню вантажів (в межах технічних характеристик крану) з особою, яка має право на управління таким краном, під керівництвом атестованої, відповідальної особи, за безоплатне проведення робіт вантажопідйомними кранами, на площі будівництва ТОВ „Кирпичний завод „Альтком”.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що обєм робіт визначається відповідно до підписаних змінних рапортів роботи механізму з завантаженням не менше 8 маш/год (при однозмінному режимі роботи).

Згідно до п. 1.3. договору договірна вартість послуг 1 маш/год роботи МКГ 25 складає 70.00грн. з ПДВ, відповідно калькуляції (Додаток № 1).

Розділом 3 „Обовязки сторін” встановлено, що Замовник зобовязується після закінчення робіт крана на обєкті виділити тягач з трейлером (або профінансувати) для перевози крана МКГ-25 на базу ТОВ „Шахтобудмеханізація”, здійснити попередню оплату за роботу крану, полуприцепа а/машини ГАЗель для демонтажу та перевезення крану МКГ-25 на базу підрядника. Сума витрат буде уточнена на момент закінчення робіт відповідно калькуляції.

Пунктом 4.1. договору визначено, що вартість роботи крану визначається відповідно підписаних рапортів та вартості маш/год.

Відповідно до п. 4.2. договору Замовник зобовязується оплатити вартість роботи крану до 10 числа наступного місяця. Якщо Замовник не здійснить оплату за роботу крана, Підрядник зберігає за собою право зупинити роботу механізмів на обєкті; компенсувати Підряднику витрати по додатковій заробітній платні машиніста крану за роботу в понад робочий час та вихідні дні, відповідно до калькуляції (Додаток № 1).

Згідно до п. 5.1. договір діє з 01.12.2008р. по 01.12.2009р.

З матеріалів справи видно, що позивач умови договору № 0912-08 на виконання послуг краном МКГ-25 від 01.12.2008р. виконав належним чином, що підтверджується зокрема актом виконаних робіт за грудень 2008р. на суму 12040,00грн., актом № ОУ-0000010 від 30.06.2009р. на суму 23612,64грн. та актом виконаних робіт за липень 2009р. на суму 6900,00грн. Всього позивачем надано послуги на загальну суму 42552,64грн.

Вказані акти виконаних робіт підписані та скріплені печатками сторін без зауважень.

Дослідивши зміст акту № ОУ-0000010 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.06.2009р. виконаних робіт за липень 2009р., судом встановлено, що при обрахуванні вартості послуг позивач виходив з вартості 1 машино /години в розмірі 75грн. з ПДВ. Акт № ОУ-0000010 від 30.06.2009р. затверджений та підписаний керівником ТОВ „Кирпичний завод „Альтком”, акт за липень 2009р. також підписаний відповідачем без зауважень.

Таким чином, за висновками суду підписанні актів виконаних робіт відповідачем є підтвердженням відсутності претензій з його боку щодо вартості виконаних робіт позивачем.

За фактом виконаних робіт позивачем виписувалися податкові накладні № 51 від 31.12.2008р. на суму 12040грн., № 3 від 30.06.2009р. на суму 23612,64грн. та № 2 від 31.07.2009р. на суму 6900грн.

Однак, як видно з матеріалів справи відповідач за надані послуги не розрахувався в повному обсязі, у звязку з чим за останнім облікується заборгованість в розмірі 42552,64грн., що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто оплата замовником проводиться за фактично надані послуги, якщо сторони не домовились про інше.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Свої зобовязання щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів всупереч вищевказаним нормам Цивільного та Господарського кодексу України, умовам Договору відповідач не виконав, у звязку з чим виникла заборгованість в сумі 42552,64грн.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 42552,64грн. до матеріалів справи не надав, заявлені вимоги не спростував, тому позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 42552,64грн. підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на перебазування крану МКГ-25 в розмірі 18100грн. на підставі рахунку-фактура № СФ-0000010 від 07.12.2009р. та п. 3.1. договору.

Пунктом 3.1. договору Замовник зобовязується після закінчення робіт крана на обєкті виділити тягач з трейлером (або профінансувати) для перевози крана МКГ-25 на базу ТОВ „Шахтобудмеханізація”, здійснити попередню оплату за роботу крану, полуприцепа а/машини ГАЗель для демонтажу та перевезення крану МКГ-25 на базу підрядника. Сума витрат буде уточнена на момент закінчення робіт відповідно калькуляції.

Як вказує позивач листом № 27-01 від 04.12.2009р. позивач направив на адресу відповідача 2 екземпляра калькуляції вартості перебазування крана МКГ 25 з площадки ТОВ „Кирпичний завод „Альтком” на базу ТОВ „Шахтомеханізація” та рахунок на оплату вартості перебазування крана МКГ 25.

Проте, відповідачем калькуляція вартості перебазування крана МКГ 25 не підписана та рахунок не оплачений.

Ухвалами господарського суду Донецької області від 30.09.2010р., від 11.10.2010р., від 17.03.2011р., від 30.03.2011р., від 30.03.2011р. зобовязано позивача обґрунтувати витрати, повязані з перебазуванням крану МКГ 25 у сумі 18100грн. документально.

Однак, позивач вимоги ухвал суду належним чином не виконав, доказів в обґрунтування суми у розмірі 18100грн., яку останній просить стягнути з відповідача за перебазування крану до матеріалів справи не надав.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином з огляду на не доведення позивачем суми витрат на перебазування крану саме в розмірі 18100грн., вимоги позивача в цій частині підлягають залишенню без задоволення.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу, виконані позивачем зобовязання не оплачені, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду справи № 18/5пд, то суд відмовляє у його задоволенні, оскільки станом на 06.04.2011р. Донецьким апеляційним господарським судом винесено постанову про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 24.02.2011р. у справі № 18/5пд без змін.

Клопотання відповідача від 16.05.2011р. № 02-41/18509 про відкладення розгляду справи у звязку з не можливістю прибути у судове засідання, підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

За приписом ст.28 Господарського процесуального кодексу України представництво інтересів юридичних осіб в господарському процесі здійснюється через їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника (керівника). Наведена норма не обмежує можливість представництва інтересів іншими особами, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Відповідачем не надано доказів, поважності причин неявки у судове засідання, та відсутності на підприємстві працівників, які могли би бути присутні в судовому засіданні.

Крім того, виходячи з клопотання позивача про відкладення розгляду справи, останній просить відкласти розгляд справи саме з підстав неможливості бути присутнім у судовому засіданні, а не з підстав надання додаткових документів.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Враховуючи викладене, а також достатність зібраних по справі документів для вирішення спору по суті, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом залишено без задоволення.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Судові витрати в порядку, що передбачений ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахтобудмеханізація”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кирпичний завод „Альтком”, с. Очеретино про стягнення заборгованості в розмірі 60652,64грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кирпичний завод „Альтком” (86020, Донецька область, с. Очеретино, вул.. Першотравнева, 63, р/р 2600230011421 в Донецькій філії АТ „ВіЕйБіБанк”, МФО 394545, ЄДРПОУ 32119035) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахтобудмеханізація” (83023, м. Донецьк, вул.. Сечкіна, 26, р/р 26004199851400 АКІБ „УкрСиббанк”, м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 35794163) заборгованість в розмірі 42662,64грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 426,62грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 166грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мартюхіна Н.О.

Повний текст рішення складено та підписано 19.05.2011р.