Рішення № 15552940, 17.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.05.11 р. Справа № 40/84

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Державного вищого навчального закладу „Університет менеджменту освіти”, м. Київ

до відповідача приватного вищого навчального закладу „Донецький інститут психології і підприємництва”, м. Донецьк

про стягнення 61 451 грн. 39 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Державний вищий навчальний заклад „Університет менеджменту освіти” звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до приватного вищого навчального закладу „Донецький інститут психології і підприємництва” про стягнення основного боргу з орендної плати в розмірі 61 451 грн. 39 коп. згідно договору оренди №1/1 нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.02.06р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Нез’явлення у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. На адресу суд відділом поштового зв’язку повернуті поштові повідомлення про вручення рекомендованих листів з процесуальними документами суду сторонам у справі.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 20.02.06р. між Донецьким інститутом післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників, далі Орендодавець, та приватним вищим навчальним закладом „Донецький інститут психології і підприємництва”, далі Орендар, було укладено договір оренди №1/1 нерухомого майна, що належить до державної власності.

Відповідно до п. 1.1 укладеного договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно у вигляді приміщень площею 1502,38кв.м., яке знаходиться на балансі Донецького інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників і розташоване за адресою: 83101, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 31а, вартість якого визначена експертною оцінкою і становить за 1кв.м. на 31.12.05р. – 642 грн. 86 коп. Майно передається в оренду з метою використання його для здійснення навчального процесу.

Судом прийнято до уваги, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.11.07р. №969 р., наказу Академії педагогічних наук України Університету менеджменту освіти, положень п.1.1 Статуту Державного вищого навчального закладу „Університет менеджменту освіти” та приписів ст. 25 ГПК України правонаступником Донецького інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників за вказаним вище договором є Державний вищий навчальний заклад „Університет менеджменту освіти”. Згідно акту приймання-передачі від 20.02.06р. майно було передане Орендарю.

Строк дії договору встановлено у п.9.1 та він дії до 31.12.06р. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження договору.

Сторонами у п. 3.1 договору визначено, що орендна плата визначається в установленому законом порядку і становить за всю орендовану площу 814 грн. 50 коп. та ПДВ 162 грн. 90 коп., а всього 977 грн. 40 коп.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 договору).

Згідно пункту 3.2 договору орендна плата перераховується Орендарем відповідно до вимог діючого законодавства щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця за весь час фактичного користування приміщенням до його звільнення.

Свої зобов’язання за договором оренди відповідач не виконав, у зв’язку з чим за ним за період з 13.04.09р. по 20.01.10р. утворився основний борг з орендної плати в сумі 61 451 грн. 39 коп., який позивач і намагається стягнути.

Станом на 20.01.11р. сторонами складено акт звірки розрахунків відповідно до якого кінцеве сальдо складає 61 451 грн. 39 коп. та визначено строк дії договору до 31.12.09р. Вказаний акт підписано сторонами без зауважень та пропозицій.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін суд дійшов до висновку про те, що доводи позивача обґрунтовані виходячи із наступного:

Господарським кодексом України, а майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Частина 2 ст. 9 ЦК України вказує на те, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів відповідно до п. 7 ст. 179 ГК України.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предмет договору перебуває у державній власності, тому до правовідносин сторін застосовуються вимоги статей 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зі змінами та доповненнями.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180, 181 ГК України та ст. 638, 759 ЦК України.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Частиною 1 ст. 193 ГК України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності зі ст. ст. 202, 203 ГК України, ст. 526, 599 ЦК України господарське зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Спірне майно повернуто на адресу позивача згідно акту прийому-передачі від 31.12.09р. Пункт 2 статті 795 ЦК України вказує на те, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповдіним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється. Тобто, договір оренди укладений між сторонами припинив свою дію.

Проте на час дії договору свої зобов’язання відповідач своєчасно не виконав, орендну плату згідно вимог ст. 286 ГК України та умов договору не сплатив.

Між сторонами без зауважень та пропозиції підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 20.01.11р., відповідно до якого відповідач визнав основний борг з орендної плати за договором в розмірі 61 451 грн. 39 коп., а також сплив строку дії договору 31.12.09р. Втім, судом прийнято до уваги, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов’язань сторін підтверджується первинними документами – договором, накладними, рахунками тощо.

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач орендну плату згідно вимог ст. 286 ГК України та умов договору не сплатив, і позивачем доказами у справі доведені вказаний факт. За такими обставинами, позов Державного вищого навчального закладу „Університет менеджменту освіти” до приватного вищого навчального закладу „Донецький інститут психології і підприємництва”, щодо стягнення з відповідача основного боргу з орендної плати в сумі 61 451 грн. 39 коп. за з 13.04.09р. по 20.01.10р., обґрунтований та підлягає задоволенню.

Витрати по державному миту в сумі 614 грн. 51 коп. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача у справі – приватний вищий навчальний заклад „Донецький інститут психології і підприємництва”, згідно приписів ст.ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.05.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 179, 526, 599, 638, 759, ч. 2 ст. 795 ЦК України, ст.ст. 179, 180, 181, 193, 202, 203, ч. 6 ст. 232, 286 ГК України, ст.ст. 4-2, 4-3, 25, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, ч.ч. 2,3 ст. 85, ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного вищого навчального закладу „Університет менеджменту освіти” до приватного вищого навчального закладу „Донецький інститут психології і підприємництва” задовольнити.

2. Стягнути з приватного вищого навчального закладу „Донецький інститут психології і підприємництва”, 83101, м. Донецьк, вул. Куйбишева,31а, ід.код 21972687, на користь:

- Державного вищого навчального закладу „Університет менеджменту освіти”, 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-а, ід.код 35830447, основний борг з орендної плати в сумі 61 451 грн. 39 коп., витрати по державному миту в сумі 614 грн. 51 коп. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Підченко Ю.О.

Повний текст рішення складено – 19.05.11р.