Рішення № 15552885, 19.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.05.11 р. Справа № 4/91

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довіреність № 20 від 11.11.2010р.,

від відповідача не явився,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія”

м. Львів

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Де Гіз” м. Донецьк

про стягнення 90135,81грн. заборгованості, 3%річних, інфляційних втрат, пені, штрафу

СУТЬ СПОРУ:

21.03.2011р. позивач звернувся з позовною заявою до господарського суду про стягнення з відповідача 90135,81грн., з яких: 42651,11грн. заборгованість за отриману, але не сплачену в повному обсязі продукцію, 3727,31грн. 3%річних, 17053,21грн. сума інфляційних втрат, 25851,16грн. пеня за прострочення оплати товару, яка нарахована на підставі п. 14.2.2 договору, 853,02грн. штраф, нарахований відповідно до п. 14.4 договору.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір поставки товарів №6/2007/П/68 від 03.09.2007р. з специфікацією №1, видаткові накладні та довіреності, по яких переданий товар відповідачу, витяги з банківського рахунку в обґрунтування часткової оплати товару, претензія, яка направлена відповідачу з вимогою оплати, акт звірки взаємних розрахунків, підписаний обома сторонами та закріплений печатками підприємств.

Позивач просить покласти арешт на грошові кошти відповідача в сумі заявленого позову.

26.04.2011п. позивачем надіслана заява про уточнення позовних вимог, в якої просить стягнути 42651,11грн. боргу з відповідача і змінити суми нарахованих за період з 28.02.2008р. по 24.02.2011р. витрат від інфляції 15,841,32грн., суму 3% річних, яка складає 3729,86грн., пені в сумі 25868,15грн., і штрафу в сумі 853,02грн.

Представник відповідача не явився в судове засідання не виклик суду, не надав відзив на позов. Повідомлення про вручення поштового відправлення повернуті до суду з написом „повернуто за закінченням строку зберігання”.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”, „за закінченням строку зберігання”. і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Таким же чином і повідомляється особа, якій належним чином (замовленою поштою з описом вкладення) було направлена вимога. Судом прийнято до уваги і той факт, що як вимога кредитора і копія позовної заяви з додатками, так і ухвали суду були направлені стороні по справі (відповідачу) замовленою поштою за адресою, вказаною у свідоцтві про реєстрацію, про що свідчить довідка серії АЕ № 941581 з Єдиного державного реєстру підприємств України .

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом позову є неналежне виконання відповідачем підписаного сторонами договору на поставки товарів №6/2007/П/68 від 03.09.2007р. з специфікацією №1.

2

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір, на який посилається позивач як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що за договором поставки товарів №6/2007/П/68 від 03.09.2007р. з специфікацією №1 постачальник (позивач) поставляє та передає у власність покупцю (відповідач) певний товар, а покупець приймає цей товар та своєчасно здійснює йог оплату на умовах договору (п. 1.1 договору).

Предметом поставки є будівельні матеріали відповідно до рахунків-фактур або специфікацій до даного договору (п. 1.2 договору).

Товар поставляється окремими партіями на підставі письмових замовлень покупця, наданих заздалегідь до запланованого покупцем строку поставки (п. 2.1 договору).

Кількість товару, що має бути поставлений та бажані строки поставки зазначаються покупцем у замовленні на поставку партії товару (п. 2.2 договору).

Підтвердженням прийняття письмового замовлення покупця є виставлений постачальником рахунок-фактура на оплату партії товару (п. 2.4 договору).

Відповідно до п. 7.5 договору його загальна сума на момент укладання складає 249740,94грн. з ПДВ.

В п. 8 договору сторонами погоджений порядок оплати товару, а саме: попередня оплата в розмірі 50% від вартості кожної партії товару має бути перерахована покупцем у відповідності до виставленого постачальником рахунку-фактури протягом трьох банківських днів. Повна оплата кожної партії товару у відповідності до виставленого постачальником рахунку-фактури має бути здійснена покупцем протягом трьох банківських днів з моменту поставки.

Згідно п. 9.1 договору поставка здійснюється на умовах СРТ- обєкт покупця (відповідно до Правил Інкотермс в редакції 2000року).

Витрати з розвантаження товару несе покупець (п. 9.2 договору).

Пунктом поставки товару за цим договором є м. Донецьк, вул. Постишева, 76/78 (п. 10.1 договору).

Відповідно до п. 18.2 договору він набирає чинності в день підписання його обома сторонами та діє протягом одного року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

03.09.2007р. сторонами підписана специфікація №1 до договору на загальну суму 249740,94грн., в якій обумовлені конкретні найменування товару, його одиниці виміру, кількість, ціна та загальна вартість.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлений факт, що позивачем (без отримання від відповідача 50% суми попередньої оплати в порушення п. 8.6.1 договору) по видатковим накладним: №06ДО121111 від 11.12.2007р. на суму 1728,84грн., №06ДО121113 від 11.12.2007р. на суму 18495,65грн., №06ДО121114 від 11.12.2007р. на суму 12261,12грн., №06ДО121222 від 12.12.2007р. на суму 4015,98грн., №06ДО121725 від 17.12.2007р. на суму 2305,13грн., №06ДО121727 від 17.12.2007р. на суму 6422,01грн., №06ДО121728 від 17.12.2007р. на суму 2032,68грн., №06ДО121819 від 18.12.2007р. на суму 1728,84грн., №06ДО121911 від 19.12.2007р. на суму 5159,32грн., №06ДО121912 від 19.12.2007р. на суму 6635,88грн., №06ДО122415 від 24.12.2007р. на суму 1662,34грн., №06ДО122416 від 24.12.2007р. на суму 24895,24грн., №06ДО122712 від 27.12.2007р. на суму 2881,40грн., №06ДО122714 від 27.12.2007р. на суму 5100,00грн., №06ДО010406 від 04.01.2008р. на суму 365,85грн., №06ДО011113 від 11.01.2008р. на суму 4033,97грн., №06ДО011901 від 19.01.2008р. на суму 8321,52грн., №06ДО011902 від 19.01.2008р. на суму 5539,20грн., №06ДО012127 від 21.01.2008р. на суму 487,80грн., №06ДО012128 від 21.01.2008р. на суму 6041,59грн., №06ДО012507 від 25.01.2008р. на суму 12526,80грн., №06ДО020428 від 04.02.2008р. на суму 4610,25грн., №06ДО020429 від 04.02.2008р. на суму 5762,81грн., №06ДО020430 від 04.02.2008р. на суму 3780,00грн., №06ДО020606 від 06.02.2008р. на суму 516,96грн., №06ДО020717 від 07.02.2008р. на суму 1128,10грн., №06ДО020718 від 07.02.2008р. на суму 1037,30грн., №06ДО020901 від 09.02.2008р. на суму 5573,18грн., №06ДО020902 від 09.02.2008р. на суму 1472,40грн., №06ДО020903 від 09.02.2008р. на суму 6070,90грн., №06ДО021134 від 11.02.2008р. на суму 1267,83грн., №06ДО021137 від 11.02.2008р. на суму 5762,81грн., №06ДО021807 від 18.02.2008р. на суму 5186,53грн., №06ДО021932 від 19.02.2008р. на суму 516,96грн., №06ДО022007 від 20.02.2008р. на суму 3227,17грн., №06ДО022502 від 25.02.2008р. на суму 230,52грн., №06ДО022503 від 25.02.2008р. на суму 3457,69грн., №06ДО022513 від 25.02.2008р. на суму 8630,78грн., №06ДО022514 від 25.02.2008р. на суму 5591,04грн., №06ДО022814 від 28.02.2008р. на суму 796,04грн., №06ДО030308 від 03.03.2008р. на суму 2305,12грн., №06ДО030309 від 03.03.2008р. на суму 1029,97грн., №06ДО031203 від 12.03.2008р. на суму 1671,58грн., №06ДО031216 від 12.03.2008р. на суму 4078,32грн., №06ДО031447 від 14.03.2008р. на суму 1193,98грн., №06ДО031812 від 18.03.2008р. на суму 3740,40грн., №06ДО031813 від 18.03.2008р. на суму 2256,20грн., №06ДО031830 від 18.03.2008р. на суму 2387,97грн., №06ДО032412 від 24.03.2008р. на суму 3169,20грн., №06ДО032526 від 25.03.2008р. на суму 2387,97грн., №06ДО040126 від 01.04.2008р. на суму 1210,13грн., №06ДО040209 від 02.04.2008р. на суму 2299,24грн., №06ДО040324 від 03.04.2008р. на суму 1210,13грн., №06ДО040811 від 08.04.2008р. на суму 1210,13грн., №06ДО041420 від 14.04.2008р. на суму 2178,36грн., №06ДО042210 від 22.04.2008р. на суму 1694,11грн., №06ДО051221 від 12.05.2008р. на суму 3025,50грн., №06ДО051913 від 19.05.2008р. на суму 1210,20грн. поставлений, а відповідачем на підставі довіреностей, копії яких наявні в матеріалах справи, отриманий товар на загальну суму 235517,94грн.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобовязання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Сторонами в п. 8.6.2 договору погоджено, що повна оплата кожної партії товару у відповідності до виставленого постачальником рахунку-фактури має бути здійснена покупцем протягом трьох банківських днів з моменту поставки.

Відповідачем, в порушення умов цього пункту договору, отриманий товар сплачений частково в сумі 192866,83грн., що підтверджується витягами з банківського рахунку, копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 42651,11грн., що підтверджено і відповідачем при підписанні акту звірки взаємних розрахунків, копія якого наявна в матеріалах справи.

Враховуючи вищезазначене, а також доведеність позивачем факту наявності заборгованості за товар, господарський суд задовольняє позовну вимогу щодо стягнення суми боргу в розмірі 42651,11грн. в повному обсязі.

Враховуючи не в повному обсязі та з порушенням строків п. 8 договору оплату відповідачем товару, позивач просить стягнути з нього 3727,31грн. 3%річних, 17053,21грн. інфляційних втрат.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобовязання відповідачем порушені, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення 3%річних фактично залишилось невиконаним грошове зобовязання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Ця стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном

4

тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо). Правила цієї статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання, а також незалежно від того, чи передбачена сплата грошей в готівковій чи в безготівковій формі.

Частина 1 цієї статті встановлює виключення із загального правила про припинення зобов'язання у зв'язку із неможливістю його виконання (ст. 607 ЦК). Оскільки, грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей), не звільняє його від відповідальності. Тобто в будь-якому випадку боржник зобов'язаний буде відшкодувати кредиторові завдані збитки, сплатити неустойку та нести інші наслідки, передбачені статтею.

Частина 2 цієї статті визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань. Таких наслідків є декілька.

- по-перше, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Індекси інфляції також публікуються в довіднику систем інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

- по-друге, стаття передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобовязання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем отриманий товар не сплачений, тому позивачем нарахована сума річних відсотків та інфляційних втрат.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування річних та суми інфляційних втрат проведене позивачем з дотриманням термінів оплати товару, встановлених сторонами в договорі та загальних правил (методики) нарахування, перевіривши надані розрахунки, господарський суд задовольняє в повному обсязі вимоги позивача щодо стягнення 3727,31грн. 3%річних, 17053,21грн. інфляційних втрат.

Також позивач просить стягнути з відповідача 25851,16грн. пені за прострочення оплати товару, яка нарахована на підставі п. 14.2.2 договору, 853,02грн. штрафу, нарахованого в розмірі 2% від суми невиконаного зобовязання відповідно до п. 14.4 договору.

Вирішуючи ці питання господарський суд виходить з наступного:

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою.

Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Стаття 551 Цивільного кодексу України визначає, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Крім цього, у частині 1 статті 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

5

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами в п. 14.2.2 договору визначено, що при простроченні оплати товару покупець сплачує постачальнику штрафну неустойку в розмірі 0,2% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день протягом всього строку прострочення зобовязання.

Оскільки, відповідачем не були виконанні належним чином зобовязання щодо оплати товару, це стало підставою для застосування санкції, передбаченої п.14.2.2 договору.

Крім цього, відповідно до п. 14.4 договору за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобовязань протягом дії договору винна сторона сплачує іншій стороні штраф в розмірі 2% від суми невиконаного зобовязання.

Таким чином, позивачем законно нараховані 25851,16грн. пені за прострочення оплати товару, яка нарахована на підставі п. 14.2.2 договору, 853,02грн. штрафу, нарахованого в розмірі 2% від суми невиконаного зобовязання відповідно до п. 14.4 договору.

Господарський суд задовольняє ці вимоги в повному обсязі, оскільки сторонами самостійно визначені види відповідальності та розмір, а також позивачем доведений факт прострочення строків оплати товару та наданий обґрунтований розрахунок сум.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому діючим законодавством.

На підставі ст.ст.526,530,546,549,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 67,193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія” м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю „Де Гіз” м. Донецьк про стягнення 90135,81грн., з яких: 42651,11грн. заборгованість, 3727,31грн. 3%річних, 17053,21грн. сума інфляційних втрат, 25851,16грн. пеня, 853,02грн. штраф в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Де Гіз” м. Донецьк-83087, вул. Варейкіса, 59 „а”, ЄДРПОУ 33200954 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія” м. Львів-79000, вул. Літвіненка,3 (адреса для листування: 03038, м. Київ, вул. Грінченка, 4), ЄДРПОУ 13816938 заборгованість в сумі 42651,11грн., 3727,31грн. 3%річних, 17053,21грн. інфляційних втрат, 25851,16грн. пені, 853,02грн. штрафу, 901,36грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Гринько С.Ю.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 19.05.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Надруковано 4 примірника:

1 суду,

2 позивачу,

1 відповідачу