Рішення № 15552799, 13.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.05.11 р. Справа № 41/57пн

Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ІННКО”, м. Донецьк

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфамет”, м. Донецьк

до відповідача-2: Колективного малого підприємства „ВОИК”, м. Донецьк

до відповідача-3: Відритого акціонерного товариства „Пантелеймонівський завод залізобетонних виробів”, смт.Пантелеймонівка

про визнання права власності на нерухоме майно: будівлю панельного цеху (літера Я-1 за планом земельної ділянки) загальною площею 1765,80 кв.м., що розташована за адресою: Донецька область, смт. Пантелеймонівка, вул. К. Маркса, 2а

При участі представників:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 12.01.2011 року

від відповідача-1: Демченко А.І. директор

від відповідача-2: не зявились

від відповідача-3: не зявились

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ІННКО”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфамет”, Колективного малого підприємства „ВОИК”, Відкритого акціонерного товариства „Пантелеймонівський завод залізобетонних виробів” про визнання права власності на нерухоме майно: будівлю панельного цеху ( літера Я-1 за планом земельної ділянки) загальною площею 1765,80 кв.м., що розташована за адресою: Донецька область, смт. Пантелеймонівка, вул. К. Маркса, 2а.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ним було набуто право власності на спірну будівлю на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 22.10.2001 року з відповідачем-2; 20.09.2008 року між позивачем та відповідачем-1 було укладено попередній договір № 20/09, предметом якого були зобовязання сторін у майбутньому протягом 180 календарних днів укласти договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна, проте, відповідач-1 відмовляється від виконання своїх зобовязань за попереднім договором, мотивуючи це відсутністю належних правовстановлюючих документів на будівлю панельного цеху.

Відповідач-1 відзиву на позовну заяву не подав, в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив.

Відповідач-2 та відповідач-3 про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, але відзиву на позовну заяву не подали, не використали своє право на участь у судовому засіданні, представника в судове засідання не направили. Враховуючи, що наявних в матеріалах справи документів та пояснень достатньо для прийняття рішення, суд вважає за можливе відповідно до ст.75 ГПК України вирішити спір по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, суд ВСТАНОВИВ:

19.10.2001 року між ВАТ „Пантелеймонівський завод залізобетонних виробів” (продавцем) та МКП „ВОИК” (покупцем) було укладено договір, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобовязався передати у власність покупця належне продавцю майно, а покупець зобовязується прийняти це майно та оплатити його.

Відповідно до п. 1.2. договору від 19.10.2001 року інформація про майно міститься в специфікації, що додана до договору та є його невідємною частиною.

Так, згідно специфікації до договору від 19.10.2001 року, цей договір укладено щодо цегельної будівлі механічного цеху та цегельної будівлі панельного цеху.

Пунктом 2.1. договору від 19.10.2001 року обумовлена, що ціна продаваного майна складає 8000 грн., в т.ч. ПДВ.

Як вбачається з накладної від 19.10.2001 року, Відритим акціонерним товариством „Пантелеймонівський ЗЗВ” було передано МКП „ВОИК” будівлю механічного цеху за ціною 3000 грн. та будівлю панельного цеху за ціною 5000 грн., на загальну суму 8000 грн.

З огляду на викладене, суд робить висновок про те, що ВАТ „Пантелеймонівський завод залізобетонних виробів” (продавцем) та МКП „ВОИК” належним чином виконано свої зобовязання за договором від 19.10.2001 року, наведений договір є таким, що фактично виконаний в повному обсязі.

22.10.2001 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ІННКО” (покупцем) та Колективним малим підприємством „ВОИК” (продавцем) було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п. 1.1. якого продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує майно: будівлю панельного цеху (літера Я-1 по плану земельної ділянки) загальною площею 1765,80 кв.м., розташоване за адресою: Донецька область, смт. Пантелеймонівка, вул. К.Маркса, 2а (надалі за договором - будівля).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2. договору купівлі-продажу від 22.10.2001 року ціна будівлі 7000,00 грн.; загальна сума договору складає 7000,00 грн.

Згідно п. 3.1. цього договору продавець зобовязується передати будівлю покупцю протягом 3-х календарних днів з моменту підписання цього договору на підставі акту приймання-передачі.

Право власності на будівлю виникає у покупця з моменту підписання акту приймання-передачі у відповідності до п. 3.1. цього договору (п. 3.2. договору купівлі-продажу від 22.10.2001 року).

Майно, щодо якого було укладено договір купівлі-продажу від 22.10.2001 року, а саме: будівля панельного цеху (літера Я-1 по плану земельної ділянки) загальною площею 1765,80 кв.м., розташоване за адресою: Донецька область, смт. Пантелеймонівка, вул. К.Маркса, 2а, було передано Колективним малим підприємством „ВОИК” та прийнято Товариством з обмеженою відповідальністю „ІННКО” згідно акту № 1 від 19.11.2001 року приймання-здачі будівлі за договором купівлі-продажу б/н від 22.10.2001 року.

20 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННКО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфамет» було укладено попередній договір №20\09, відповідно до п. 1 якого його предметом були зобов'язання сторін в майбутньому протягом 180 календарних днів з дати підписання попереднього договору укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: будівлі панельного цеху ( літера Я-1 за планом земельної ділянки) загальною площею 1765,80 кв.м., що розташована за адресою: Донецька область, смт. Пантелеймонівка, вул. К.Маркса,2а, на узгоджених сторонами умовах.

Відповідно до п. 2.2. попереднього договору ТОВ „Альфамет” було доручено протягом 90 днів з моменту підписання попереднього договору підготувати та направити на розгляд ТОВ «ІННКО» проект договору купівлі-продажу будівлі панельного цеху (літера Я-1 за планом земельної ділянки) загальною площею 1765,80 кв.м., що розташована за адресою: Донецька область, смт. Пантелеймонівка, вул. К.Маркса,2а.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-1 не було виконано свої зобовязання за попереднім договором.

25 грудня 2008 р. позивач направив відповідачу-1 лист № 228 з вимогою повідомити про підстави невиконання умов попереднього договору.

Листом від 28 січня 2009 року відповідачем-1 повідомлено позивача, що підставами відмови від виконання зобов'язань за попереднім договором є відсутність у позивача належних правовстановлюючих документів на будівлю панельного цеху (літера Я-1 за планом земельної ділянки), а саме нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу.

Як зазначалось, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання за ним права власності на нерухоме майно: будівлю панельного цеху (літера Я-1 за планом земельної ділянки) загальною площею 1765,80 кв.м., що розташована за адресою: Донецька область, смт.Пантелеймонівка, вул. К. Маркса, 2а

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Як зазначалось, спірне нерухоме майно було придбано МКП „ВОИК” у ВАТ „Пантелеймонівський завод залізобетонних виробів” за договором від 19.10.2001 року; за договором купівлі-продажу від 22.10.2001 року наведене майно було придбано у Колективного малого підприємства „ВОИК” Товариством з обмеженою відповідальністю „ІННКО”.

Правовідносини щодо купівлі-продажу спірного майна склались між сторонами цих договорів до набрання чинності Цивільним кодексом України від 16.01.2003 р., «Прикінцевими та перехідними положеннями» якого було встановлено, що Цивільний кодекс України застосовується до правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

З огляду на таке, правовідносини щодо купівлі-продажу будівлі панельного цеху (літера Я-1 за планом земельної ділянки) загальною площею 1765,80 кв.м., що розташована за адресою: Донецька область, смт. Пантелеймонівка, вул. К. Маркса, 2а, регулювались вимогами Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963 р.

Відповідно до положень Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963 р., обовязковому нотаріальному посвідченню підлягає лише договір купівлі-продажу жилого будинку, хоча б однією зі сторін якого є громадянин (ст. 227 цього кодексу).

Нотаріальне посвідчення інших договорів купівлі-продажу діючим на той час законодавством не передбачалось, що свідчить про безпідставність тверджень відповідача-1 щодо обовязкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 22.10.2001року.

Відповідно до ст. 128 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963 р. право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Як встановлено судом, спірне майно було передано Колективним малим підприємством „ВОИК” Товариству з обмеженою відповідальністю „ІННКО” за актом № 1 від 19.11.2001 року приймання-здачі будівлі за договором купівлі-продажу б/н від 22.10.2001 року.

Таким чином, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ІННКО”, у встановленому законом порядку набув право власності на майно, щодо якого між ним та Колективним малим підприємством „ВОИК” було укладено договір купівлі-продажу від 22.10.2001 року.

Положеннями ст. 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем-1 не визнається право власності позивача на будівлю панельного цеху (літера Я-1 за планом земельної ділянки) загальною площею 1765,80 кв.м., що розташована за адресою: Донецька область, смт. Пантелеймонівка, вул. К. Маркса, 2а.

Положеннями ст. 392 Цивільного кодексу України, визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ІННКО”, заявлені до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфамет” про визнання права власності на нерухоме майно: будівлю панельного цеху ( літера Я-1 за планом земельної ділянки) загальною площею 1765,80 кв.м., що розташована за адресою: Донецька область, смт. Пантелеймонівка, вул. К. Маркса, 2а, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем позовні вимоги про визнання права власності було заявлено також до Колективного малого підприємства „ВОИК” та Відритого акціонерного товариства „Пантелеймонівський завод залізобетонних виробів”.

Позовні вимоги до Колективного малого підприємства „ВОИК” є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач, в порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не надав суду документи, які б свідчили про те, що відповідач-2 Колективне мале підприємство „ВОИК” не визнає його права власності на спірне майно.

Судом встановлено, що з боку Колективного малого підприємства „ВОИК” не відбувалось порушення прав позивача, право власності позивача на спірний обєкт нерухомого майна відповідачем-2 не оспорюються.

Як зазначалося вище, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав, а право на позов у особи виникає після порушення або невизнання відповідачем цих прав.

З огляду на вищевикладене, правових підстав звертатися до суду з даним позовом до Колективного малого підприємства „ВОИК” у позивача не було, оскільки право позивача з боку відповідача-2 ніяким чином не обмежувалось та не порушувалось.

Щодо позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ІННКО” до Відритого акціонерного товариства „Пантелеймонівський завод залізобетонних виробів” суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Донецької області від 30.05.2002 року у справі про банкрутство № 11/1-15Б, було затверджено звіт та ліквідаційний баланс ВАТ Товариства з обмеженою відповідальністю „ІННКО” до Відритого акціонерного товариства „Пантелеймонівський завод залізобетонних виробів”; юридичну особу банкрут ВАТ „Пантелеймонівський завод залізобетонних виробів” ліквідовано.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано.

За таких обставин, провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ІННКО” до Відритого акціонерного товариства „Пантелеймонівський завод залізобетонних виробів” підлягає припиненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 321, 328, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 128, 227 Цивільного кодексу УРСР, ст.ст.1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, п. 6 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ІННКО” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфамет” про визнання права власності на нерухоме майно: будівлю панельного цеху ( літера Я-1 за планом земельної ділянки) загальною площею 1765,80 кв.м., що розташована за адресою: Донецька область, смт. Пантелеймонівка, вул. К. Маркса, 2а задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „ІННКО” (83023, вул. Лабутенка, 16а, ЄДРПОУ02046512) право власності на нерухоме майно: будівлю панельного цеху (літера Я-1 за планом земельної ділянки) загальною площею 1765,80 кв.м., що розташована за адресою: Донецька область, смт. Пантелеймонівка, вул. К. Маркса, 2а.

Провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ІННКО” до Відритого акціонерного товариства „Пантелеймонівський завод залізобетонних виробів” припинити.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфамет” (83110, м. Донецьк, вул. Роздольна, 2а, ЄДРПОУ 305659) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ІННКО” (83023, вул. Лабутенка, 16а, ЄДРПОУ02046512) витрати зі сплати державного мита в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00 грн.

Суддя Гончаров С.А.

В судовому засіданні 13.05.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписане 13.05.2011р