Рішення № 15552687, 12.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.05.11 р. Справа № 16/203

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.

Розглянув матеріали справи за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

про стягнення 12251 грн. 27 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - юрисконсульт

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області звернулося до господарського суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу з неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення з 08.09.09р. по 31.03.10р. в сумі 12 251 грн. 27 коп. гідно договору оренди №1153/2004р. від 30.03.04р.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.03.11р. по справі №16/203 рішення господарського суду Донецької області від 28.10.10р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.11р. у справі №16/203 було скасовано, а справа направлена на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Судом прийнято до уваги, що відповідно статті 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Під час винесення попередніми судовими інстанціями процесуальних документів не були зясовані наступні обставини та докази на їх підтвердження, а саме:

Шсудами попередніх інстанцій при визначенні суми неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача, не враховано приписів ч.1 ст.762 ЦК України, ст.10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та п.3.2. договору;

Штакож, судами попередніх інстанцій не було надано належної правової оцінки доводам позивача щодо дії додаткової угоди від 19.06.09р. до договору оренди №1153/2004 від 30.03.04 в частині зменшення до 45% розміру орендної плати на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.09р. №316 „Про деякі питання оплати оренди державного майна” лише до 01.01.10р.;

Шна час розгляду спору по суті судами попередніх інстанцій не визначено періоду прострочення ні щодо дати виникнення у відповідача зобовязань повернути майно і відповідного права у позивача нарахування неустойки, ані щодо дати припинення її нарахування, оскільки відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

До відкриття судового засідання та початку розгляду спору по суті, розяснення прав та обовязків сторін, позивач згідно статті 22 ГПК України надав уточнення до позовної заяви, в яких зазначив, що при її написанні була допущена технічна помилка в частині зазначення „боргу з неустойки”, тому він просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення з 08.09.09р. по 31.03.10р. в сумі 12 251 грн. 27 коп. гідно договору оренди №1153/2004р. від 30.03.04р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, вислухавши доводи позивача, суд встановив:

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.10.10р. позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області були задоволені частково, а саме стягнуто з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю в сумі 5016 грн. 60 коп., у задоволенні решти частини позову щодо стягнення неустойки в сумі 7234 грн. 67 коп. відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.11р. рішення господарського суду Донецької області від 28.10.10р. було змінено, а саме: стягнуто з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю в сумі 10616 грн. 60 коп., в стягненні решти неустойки в сумі 1634 грн. 67 коп. відмовлено.

30 березня 2004 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області, надалі Орендодавець, та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, надалі Орендар, було укладено договір оренди №1153/2004р. нерухомого майна нежитлових приміщень загальною площею 225,3 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що знаходяться на балансі Донецького будівельного технікуму, надалі Балансоутримувач.

Факт передачі спірного майна у користування підтверджено актом прийому передачі від 30.03.04р., підписаного сторонами без зауважень та пропозицій, що відповідає вимогам пунктів 2.1 та 7.1 договору.

Строк дії договору визначено сторонами у пункті 10.1. в редакції договору №1 про внесення змін до договору оренди, а саме його укладено строком на 360 дня, що діє з 30.03.04р. по 04.09.05р. включно, с правом майбутньої пролонгації зазначеної у пункті 10.6 договору. З урахуванням передбачених умов, термін дії договору було продовжено сторонами на новий строк.

Листом №20-06-04-09552 від 03.09.09р. Регіональне відділення Фонду державного майна України повідомило фізичну особу підприємця ОСОБА_1 про те, що строк дії договору закінчився 13.08.09р., у звязку з чим слід повернути майно із оренди на користь Балансоутримувача.

Відповідно до пунктів 2.4, 2.5, 5.7 договору, у разі його припинення, Орендар зобовязаний за актом прийому-передачі повернути обєкт оренди Орендодавцю. Тобто, обовязок по складенню акту прийому-передачі на повернення майна покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору, а саме на Орендаря. Проте, орендоване майно відповідачем на користь Балансоутримувача не було повернуто.

У звязку з цим, позивачем на адресу відповідача повторно були направлені листи від 19.02.10р. №20-06-03-0179 про закінчення строку дії договору та обовязок останнього повернути орендоване майно.

Державне майно нежитлові приміщення загальною площею 225,3 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, повернуто Орендарем на адресу Балансоутримувача на підставі акту приймання-передачі лише 31.03.10р., тобто має місце прострочення повернення майна з 08.09.09р. по 31.03.10р. У звязку з чим, позивачем нарахована неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення в сумі 12 251 грн. 27 коп., яку він і намагається стягнути з посиланням на приписи ч.2 ст. 785 ЦК України.

Надавши належну правову кваліфікацію відносинам сторін, суд дійшов висновку, що доводи позивача обґрунтовані, виходячи із наступного:

Предмет договору перебуває у державній власності, тому до відносин сторін слід застосувати вимоги статей 10, 17, 18, 19, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", із змінами та доповненнями.

За приписами ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та п. 1 ст. 785 ЦК України у випадку припинення договору оренди орендар зобовязаний негайно повернути орендодавцеві обєкт оренди.

Статтею 764 ЦК України визначені правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку найму, зокрема - за відсутністю заперечень наймодавця протягом одного місяця. Підставою для припинення договору є закінчення строку його дії за умови, що наймодавець зажадає повернення йому майна.

Умови припинення договору визначено сторонами у пункті 10.8, де вказано, що договір оренди може бути припинено, у тому числі, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обвязку щодо повернення речі, наймодавець (орендодавець) має право вимагати від наймача (орендаря) сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Приписи частини другої статті 785 ЦК України, щодо стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, застосовуються судом до правовідносин тільки в тому разі, коли договір припинив свою дію.

Частина другої статті 785 ЦК України не є спеціальною нормою, і не відноситься до штрафних санкцій визначених у ст.ст. 230, 231, 232 ГК України, оскільки має особливий статус, який не можливо ототожнювати із загальними умовами забезпечення виконання зобовязань згідно вимог ст.ст. 548, 549 ЦК України.

Договір оренди №1153/2004р. від 30.03.04р. відповідно приписам ч.2 ст.26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та п.10.8. договору припинив свою дію 13.08.09р. у звязку з закінченням строку, на який його було укладено на підставі листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області від 03.09.09р. №20-06-04-09552 (відправлене 03.09.09р. у місячний термін після закінчення строку дії договору). Проте орендоване майно було повернуто на користь Балансоутримувача лише 31.03.10р., про що свідчить акт приймання передачі від 31.03.10р., який наявний в матеріалах справи.

Отже, мало місце прострочення повернення майна за період з 08.09.09р. по 31.03.10р. Наданий до позовної заяви розрахунок неустойки відповідає вимогам закону та умовами договору.

Стаття 33 ГПК України зобовязує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем доведено факт припинення дії спірного договору та прострочення повернення відповідачем спірного майна, яке перебувало в оренді, що підтверджується документами доданими до матеріалів справи. Відповідач не надав ніяких доказів, які б спростовували доводи позивача.

На підставі викладеного, позов щодо стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення з 08.09.09р. по 31.03.10р. в сумі 12251 грн. 27 коп. згідно договору оренди .№1153/2004р. від 30.03.04р, який припинив свою дію, обґрунтований та підлягає задоволенню.

У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судових витрат зі справи, у тому числі і сум державного мита за подання заяви про перегляд рішення в апеляційному або у касаційному порядку, здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат за приписами ст.ст. 44, 46, 47, 49 ГПК України.

Державне мито за подання позову в сумі 122 грн. 51 коп., від сплати якого позивач у встановленому законом порядку звільнений, стягується з відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1 в доход державного бюджету України згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Витрати по державному миту в сумі 53 грн. 09 коп. за перегляд рішення суду у апеляційному порядку відносяться на відповідача у справі фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Витрати по державному миту в сумі 53 грн. 09 коп. за перегляд рішення суду у касаційному порядку відносяться на відповідача у справі фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Питання розподілу витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу не вирішується судом по даній справі, оскільки відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.02р. за №411 „Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”, позивач у встановленому порядку звільнений від сплати державного мита, а тому розмір витрат встановлений для нього на час подання позову за нульовою ставкою.

У судовому засіданні, яке відбулося 12.05.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 17, 18, 19, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна”, ст. ст. 526, 762, 764, ч.ч 1, 2 ст. 785 ЦК України, ст.ст. 193, 284 ГК України, ст. ст. 4-4, 4-6, 22, 33, 34, 36, 44, 49, 82, 82-1, ст. 84, ч.ч. 2, 3 ст. 85, 111-12 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, 83076, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь:

- державного бюджету України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, 83000, м. Донецьк, вул. Артема, 97, р/р 31115093700004, код бюджетної класифікації 22080200, отримувач УДК у м. Донецьку ГУДКУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 34686537, МФО 834016, неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення в сумі 12251 грн. 27 коп. видавши накази.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Підченко Ю.О.

Повний текст рішення складено 17.05.11р.