Рішення № 15552499, 05.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.05.11 р. Справа № 41/49пн

Господарський суд Донецької області у складі суддіГончарова С.А.

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРБУДТЕХНОЛОГІЯ”, сел.Ярова

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „РУСТОК”, м. Донецьк

про визнання права власності

При участі представників:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 12.04.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність від 28.04.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „УКРБУДТЕХНОЛОГІЯ”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „РУСТОК” про визнання права власності на нежитлові будівлі та споруди, а саме: будівлю цеху деревообробки літ. А з прибудовами та тамбуром загальною площею 1170,50кв.м., будівлю складу сировини літ. Б площею 504,00 кв.м., убиральню літ. В, будівлю складу літ. Г, сарай літ. Д, сарай літ. Е, будівлю гаражу з прибудовою літ. Ж загальною площею 1506,80 кв.м., оглядова яма літ. ж, будівлю цеху пластикових виробів з прибудовою літ. З загальною площею 761,20 кв.м., навіс З1, сарай літ. І, будівлю складу готової продукції літ. К площею 183,80 кв.м., сушильну камеру літ. Л, сушильну камеру літ. М площею 64,10 кв.м., сарай літ. Н, пилораму літ. О площею 118,30 кв.м., трансформаторну підстанцію № 1, трансформаторну підстанцію № 2, водопровід № 3, яму вигрібну № 4, огорожа № 5, що розташовані по вулиці Кузнечна, 4, у сел. Ярова, Краснолиманського району Донецької області.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що ним протягом 1996-2008 років на земельній ділянці, що знаходиться в користуванні позивача, було побудовано спірне нерухоме майно, ідентифікація обєктів нерухомості визначена технічним паспортом, виданим 14.02.2011 року КП БТІ м. Словянська. Позивач стверджує, що відповідач відмовляється від укладення договору оренди спірного майна, посилаючись на відсутність у позивача документів, що підтверджують право власності на обєкти нерухомості, що свідчить про невизнання відповідачем права власності позивача на спірне майно.

Відповідач, згідно з відзивом на позовну заяву, проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що, згідно ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України, позивач не набуває права власності на самочинно побудоване майно.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ярівської селищної ради від 18.09.1995 року позивачу надано попередній дозвіл на відведення земельної ділянки із земель запасу площею 3,3 га для будівництва.

29.12.1995 року позивачу видано Державний акт серії 1-ДН № 000024 на право постійного користування землею площею 3,3 га в межах станції Словяногірськ для будівництва промислової бази підприємства.

Таким чином, позивачем у встановленому законом порядку набуто право постійного користування земельною ділянкою площею 3,3 га в межах станції Словяногірськ, із земель запасу Ярівської селищної ради, для будівництва промислової бази підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на наведеній земельній ділянці, у межах площі, наданій у користування позивачу, було побудовано нежитлові будівлі та споруди.

За результатами технічної інвентаризації, Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» м. Словянськ станом на 14.02.2011р. складено технічний паспорт на нежитлові будівлі та споруди, розташовані по вул.. Кузнечна, 4 в с. Ярова, в якому відображено конструктивні елементи та технічні характеристики збудованого позивачем майна.

Так, згідно наведеного технічного паспорту, побудовані позивачем по вул. Кузнечна, 4 в с. Ярова нежитлові будівлі та споруди являють собою: будівлю цеху деревообробки літ. А з прибудовами та тамбуром загальною площею 1170,50кв.м., будівлю складу сировини літ. Б площею 504,00 кв.м., убиральню літ. В, будівлю складу літ. Г, сарай літ. Д, сарай літ. Е, будівлю гаражу з прибудовою літ. Ж загальною площею 1506,80 кв.м., оглядова яма літ. ж, будівлю цеху пластикових виробів з прибудовою літ. З загальною площею 761,20 кв.м., навіс З1, сарай літ. І, будівлю складу готової продукції літ. К площею 183,80 кв.м., сушильну камеру літ. Л, сушильну камеру літ. М площею 64,10 кв.м., сарай літ. Н, пилораму літ. О площею 118,30 кв.м., трансформаторну підстанцію № 1, трансформаторну підстанцію № 2, водопровід № 3, яму вигрібну № 4, огорожа № 5.

25.01.2011 року між ТОВ „УКРБУДТЕХНОЛОГІЯ” (орендодавцем) та ТОВ „РУСТОК” (орендарем) було укладено попередній договір оренди № 1, відповідно до умов якого сторони зобовязались у строк до 25.02.2011 року укласти на умовах, встановлених цим договором, договір оренди спірного нерухомого майна.

Супровідним листом від 02.02.2011 року позивачем було направлено на адресу відповідача проект договору оренди № 1 від 02.02.2011 року з пропозицією підписати його.

Листом від 25.02.2011 року відповідач відмовив позивачу у підписанні договору оренди щодо спірного майна, посилаючись на те, що не може вважати позивача власником нерухомості у звязку з неможливістю документального підтвердження права власності „УКРБУДТЕХНОЛОГІЯ” на нежитлові будівлі та споруди, розташовані по вул. Кузнечна, 4 в с.Ярова.

Як зазначалось, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання права власності на нежитлові будівлі та споруди, а саме: будівлю цеху деревообробки літ. А з прибудовами та тамбуром загальною площею 1170,50кв.м., будівлю складу сировини літ. Б площею 504,00 кв.м., убиральню літ. В, будівлю складу літ. Г, сарай літ. Д, сарай літ. Е, будівлю гаражу з прибудовою літ. Ж загальною площею 1506,80 кв.м., оглядова яма літ. ж, будівлю цеху пластикових виробів з прибудовою літ. З загальною площею 761,20 кв.м., навіс З1, сарай літ. І, будівлю складу готової продукції літ. К площею 183,80 кв.м., сушильну камеру літ. Л, сушильну камеру літ. М площею 64,10 кв.м., сарай літ. Н, пилораму літ. О площею 118,30 кв.м., трансформаторну підстанцію № 1, трансформаторну підстанцію № 2, водопровід № 3, яму вигрібну № 4, огорожа № 5, що розташовані по вулиці Кузнечна, 4, у сел. Ярова, Краснолиманського району Донецької області.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Таким чином, позов про визнання права власності - це недоговірна вимога про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не поєднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не повязаних з позбавленням володіння.

Відповідно до приписів ст.ст.317, 320 Цивільного кодексу України, власникові належать право володіння, користування та розпорядження майном, зокрема, він має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Оскільки роботи з будівництва позивачем спірного нерухомого майна були проведені без додержання приписів чинного законодавства щодо отримання дозвільної документації на проведення вказаних робіт, збудовані обєкти нерухомого майна вважаються такими, що побудовані самочинно, тобто без достатніх правових підстав. Правовідносини, повязані з самочинним будівництвом обєктів нерухомого майна регулюються в Україні зокрема статтею 376 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм та правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинне збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України).

Виходячи зі змісту положень ст.376 Цивільного кодексу України, загальне правило ч.2 ст. 376 вказаного Кодексу України встановлює, що сам по собі факт здійснення особою самочинного будівництва нерухомого майна не призводить до виникнення у такої особи права власності на це майно, за винятком випадків, передбачених частинами 3 та 5 цієї статті, але виключно за рішенням суду, набуття чинності яким і призводить до виникнення права власності.

При цьому, для визнання права власності на самочинно збудоване майно, необхідно зясувати ряд обставин, що мають суттєве значення для розгляду справи, а саме: встановити особу, яка є фактичним власником спірного майна, відсутність порушень прав третіх осіб, відповідність самочинно збудованих обєктів приписам основних державних будівельних норм та питання щодо можливості їх подальшого безпечного використання, наявність наданої у передбаченому законом порядку у користування земельної ділянки.

Судом встановлено, позивач є законним користувачем земельної ділянки площею 3,3 га, на якій позивачем побудовано спірні обєкти, та наведена земельна ділянка була надана позивачу для будівництва промислової бази підприємства. У матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б свідчили про припинення права користування позивача вказаною земельною ділянкою.

Наведене свідчить про відсутність порушень прав інших осіб під час проведення позивачем самочинного будівництва спірних обєктів.

Як вбачається з матеріалів справи, на замовлення позивача Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбасартпроект» (ліцензія серія АГ № 575201 від 22.02.2011 року, видана Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, терміном дії до 24.02.2012 року), було здійснено технічний огляд на відповідність державним стандартам, будівельним нормам та правилам, нежитлових будівель та споруд, що розташовані за адресою: Донецька область, Краснолиманський район, сул. Ярова, вул. Кузнечна,4.

Так, згідно будівельно-технічного висновку, складеного за результатами проведення наведеного технічного огляду, в результаті натурного обстеження комплексу нежитлових будівель та споруд, що розташовані за адресою: Донецька область, Краснолиманський район, сул. Ярова, вул. Кузнечна,4, дефектів та пошкоджень, що знижують міцність, жорсткість та стійкість будівельних конструкцій не виявлено; будівельні конструкції обстежених будівель та споруд знаходяться в задовільному технічному стані і не мають обмежень в експлуатації.

Експертом зроблено висновок про те, що нежитлові будівлі та споруди, а саме: будівлю цеху деревообробки літ. А з прибудовами та тамбуром загальною площею 1170,50кв.м., будівлю складу сировини літ. Б площею 504,00 кв.м., убиральню літ. В, будівлю складу літ. Г, сарай літ. Д, сарай літ. Е, будівлю гаражу з прибудовою літ. Ж загальною площею 1506,80 кв.м., оглядова яма літ. ж, будівлю цеху пластикових виробів з прибудовою літ. З загальною площею 761,20 кв.м., навіс З1, сарай літ. І, будівлю складу готової продукції літ. К площею 183,80 кв.м., сушильну камеру літ. Л, сушильну камеру літ. М площею 64,10 кв.м., сарай літ. Н, пилораму літ. О площею 118,30 кв.м., трансформаторну підстанцію № 1, трансформаторну підстанцію № 2, водопровід № 3, яму вигрібну № 4, огорожа № 5, побудовано належним чином, ці будівлі та споруди знаходяться в задовільному технічному стані і можуть експлуатуватись за функціональним призначенням.

За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд приймає до уваги вказаний вище висновок як доказ дотримання позивачем будівельних норм і правил при будівництві спірних обєктів.

Судом встановлено, що існування обєктів нерухомого майна спірних нежитлових будівель та споруд, що розташовані по вулиці Кузнечна, 4, у сел. Ярова, Краснолиманського району Донецької області, не порушує нічиї права. Документів, які б підтверджували, що спірне самочинне збудоване майно порушує права інших осіб, до матеріалів справи не надано.

За приписами ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно до п.2 ст.3 Цивільного Кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Як визначено положеннями ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.41 Конституції України, кожен має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. В даному випадку, набуття права власності на самочинно збудоване та самочинно реконструйоване майно можливе лише в судовому порядку за умови додержання низки умов.

Відповідно до ст.316 Цивільного кодексу України, правом власності особи є право особи на певну річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Статтею 319 ЦК України, встановлюється, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, та має право вчиняти до свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Статтею 320 Цивільного кодексу України передбачено право власника використовувати своє майно для підприємницької діяльності. Наразі, ст.321 Цивільного кодексу України гарантує, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійсненні лише в випадках, прямо передбачених законом.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що спірні обєкти нерухомого майна збудовані на земельній ділянці, користувачем якої є позивач, відсутність будь-яких доказів порушення прав інших осіб, а також враховуючи відповідність спірних будівель та споруд діючим будівельним нормативним правилам, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з того, що з боку відповідачів не було припущено будь-яких неправильних дій, внаслідок яких виник спір по цій справі, згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст. 3, 16, 316, 317, 319, 320, 321, 328, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРБУДТЕХНОЛОГІЯ” до Товариства з обмеженою відповідальністю „РУСТОК” про визнання права власності на нежитлові будівлі та споруди, а саме: будівлю цеху деревообробки літ. А з прибудовами та тамбуром загальною площею 1170,50кв.м., будівлю складу сировини літ. Б площею 504,00 кв.м., убиральню літ. В, будівлю складу літ. Г, сарай літ. Д, сарай літ. Е, будівлю гаражу з прибудовою літ. Ж загальною площею 1506,80 кв.м., оглядова яма літ. ж, будівлю цеху пластикових виробів з прибудовою літ. З загальною площею 761,20 кв.м., навіс З1, сарай літ. І, будівлю складу готової продукції літ. К площею 183,80 кв.м., сушильну камеру літ. Л, сушильну камеру літ. М площею 64,10 кв.м., сарай літ. Н, пилораму літ. О площею 118,30 кв.м., трансформаторну підстанцію № 1, трансформаторну підстанцію № 2, водопровід № 3, яму вигрібну № 4, огорожа № 5, що розташовані по вулиці Кузнечна, 4, у сел. Ярова, Краснолиманського району Донецької області задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „УКРБУДТЕХНОЛОГІЯ” (84432. Донецька область, сел. Ярова, вул. Кузнечна, 4, ЄДРПОУ 23186036) право власності на нежитлові будівлі та споруди, а саме: будівлю цеху деревообробки літ. А з прибудовами та тамбуром загальною площею 1170,50кв.м., будівлю складу сировини літ. Б площею 504,00 кв.м., убиральню літ. В, будівлю складу літ. Г, сарай літ. Д, сарай літ. Е, будівлю гаражу з прибудовою літ. Ж загальною площею 1506,80 кв.м., оглядову яму літ. ж, будівлю цеху пластикових виробів з прибудовою літ. З загальною площею 761,20 кв.м., навіс З1, сарай літ. І, будівлю складу готової продукції літ. К площею 183,80 кв.м., сушильну камеру літ. Л, сушильну камеру літ. М площею 64,10 кв.м., сарай літ. Н, пилораму літ. О площею 118,30 кв.м., трансформаторну підстанцію № 1, трансформаторну підстанцію № 2, водопровід № 3, яму вигрібну № 4, огорожа № 5, що розташовані по вулиці Кузнечна, 4, у сел. Ярова, Краснолиманського району Донецької області

Суддя Гончаров С.А.

В судовому засіданні 05.05.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення

Рішення підписане 06.05.2011р