Рішення № 15552479, 05.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.05.11 р. Справа № 41/51пн

Господарський суд Донецької області у складі суддіГончарова С.А.

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Макіївський коксохімічний завод”, м.Макіївка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „САВІ”, м. Донецьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Макіївська міська рада, м. Макіївка

про визнання права власності

При участі представників:

від позивача: ОСОБА_1. довіреність від 29.04.2011 року

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність від 01.09.2008 року

від третьої особи: не зявились

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Макіївський коксохімічний завод”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „САВІ” про визнання права власності на обєкти після їх перепланування та реконструкції, розташовані за адресою: 86106, м. Макіївка, вул. Горького,1: будівля відділення остаточного дріблення інв. № 54100011, літ. „Д-2”, будівля воглемойки інв. № 54100001, літ. „Ж-10”, будівля побутових приміщень інв. № 54100009, літ. „З-2”, будівля інструментальної майстерні інв. № 54100019, літ. „Т-1”.

Позивачем, до початку розгляду справи по суті, уточнено позовні вимоги, та остаточними позовними вимогами є визнання за ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ „МАКІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД” права власності на обєкти після їх перепланування та реконструкції, розташовані за адресою: 86132, Донецька область, м. Макіївка, Центрально-Міський район, вул.. Лихачова, буд. 2-1: будівля відділення остаточного дріблення інв. № 54100011, літ. „Д-2” загальною площею 410,1 кв.м., будівля воглемойки інв. № 54100001, літ. „Ж-10” загальною площею 10077,5 кв.м., будівля побутових приміщень інв. № 54100009, літ. „З-2” загальною площею 667,7 кв.м., будівля інструментальної майстерні інв. № 54100019, літ. „Т-1” загальною площею 144,4 кв.м.

Уточнення позовних вимог було вмотивовано тим, що Відкрите акціонерне товариство „Макіївський коксохімічний завод” було перейменоване у ПАТ „МАКІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД”; оспорюваним обєктам присвоєно нову поштову адресу.

Ухвалою суду від 26.04.2011 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Макіївську міську раду.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що ним в процесі господарської діяльності були переплановані та реконструйовані обєкти нерухомого майна, що належать позивачу на праві власності; всі спірні обєкти введені в експлуатацію та розташовані на земельній ділянці, користувачем якої є позивач. Позивачем зазначено, що відповідач відмовився від укладання договору оренди спірного майна, обґрунтовуючи свою відмову невизнанням права власності позивача на спірне майно.

Відповідач в судове засідання зявився, проте, відзиву на позовну заяву не надав, заперечень на позовні вимоги не навів.

Третя особа звернулась до суду з клопотання про розгляд справи на розсуд суду, без участі представника третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

Згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, виданим 19.04.2011 року виконавчим комітетом Макіївської міської ради, Відкрите акціонерне товариство „Макіївський коксохімічний завод” було перейменовано у Публічне акціонерне товариство „Макіївський коксохімічний завод”.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.02.2006 року між Макіївською міською радою (орендодавцем) та Відкритим акціонерним товариством „Макіївський коксохімічний завод” було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (за рахунок земель промисловості (запас) для функціонування вугільнопідготовчого цеху № 2, загальною площею 9,3676 га, що складається із земельної ділянки площею 8,2827 га, яка знаходиться в Кіровському районі міста, економіко-планувальна зона 1К, оціночний район 240, що в м. Макіївка, та із земельної ділянки площею 1,0849 га, яка знаходиться в Центрально-Міському районі міста, економіко-планувальна зона V ЦМ, оціночний район 343, що в м. Макіївка.

Відповідно до п. 2 наведеного договору оренди, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 9,3676 га, у тому числі: під капітальною одноповерховою будівлею: 1,0480 га; під тимчасовою забудовою 0,0535 га; під спорудами 0,3093 га, під проїздами, проходами та площадками 5,9420 га, під зеленими насадженнями 0,2602 га, під іншими 1,7546 га.

На земельній ділянці знаходяться обєкти нерухомого майна: будівлі та споруди вуглепідготовчого цеху № 2 (п. 3 договору оренди).

Пунктом 8 договору оренди від 03.02.2006 року встановлено, що його укладено до 11.11.2054 року.

Договір оренди зареєстрований у виконавчому комітеті Макіївської міської ради Донецькою регіональною філією № 15 ДП «ЦДЗК», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.02.2006 року за № 040616100074.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були переплановані та реконструйовані обєкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, наданій йому в користування згідно з договором оренди від 03.02.2006 року, внаслідок чого утворились обєкти: будівля відділення остаточного дріблення інв. № 54100011, літ. „Д-2” загальною площею 410,1 кв.м., будівля воглемойки інв. № 54100001, літ. „Ж-10” загальною площею 10077,5 кв.м., будівля побутових приміщень інв. № 54100009, літ. „З-2” загальною площею 667,7 кв.м., будівля інструментальної майстерні інв. № 54100019, літ. „Т-1” загальною площею 144,4 кв.м.

За результатами технічної інвентаризації, Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» м. Макіївки станом на 15.03.2011р. складено технічний паспорт на будівлі та споруди на території МКХЗ, розташовані по вул. Горького, 1 в м. Макіївка, в якому відображено конструктивні елементи та технічні характеристики реконструйованого позивачем майна.

Рішенням виконавчого комітету Макіївської міської ради від 27.04.2011 року № 481 присвоєно адресу: 86132, Донецька область, м. Макіївка, Центрально-Міський район, вулиця Лихачова, будинок 2-1 будівлям та спорудам, зокрема, будівлі відділення остаточного дріблення інв. № 54100011, будівлі воглемойки інв. № 54100001, будівлі побутових приміщень інв. № 54100009, будівлі інструментальної майстерні інв. № 54100019.

28.02.2011 року між ВАТ „Макіївський коксохімічний завод” (орендодавцем) та ТОВ „САВІ” (орендарем) було укладено попередній договір № 18 оренди майна, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець зобовязався передати, а орендар прийняти в строкове платне користування майно: будівля відділення остаточного дріблення інв. № 54100011, літ. „Д-2”, будівля воглемойки інв. № 54100001, літ. „Ж-10”, будівля побутових приміщень інв. № 54100009, літ. „З-2”, будівля інструментальної майстерні інв. № 54100019, літ. „Т-1”.

Згідно умов попереднього договору оренди майна сторони дійшли згоди укласти договір оренди вказаного майна протягом одного місяця з дати підписання даного договору, але не пізніше 31.03.2011 року.

Листом від 04.04.2011 року № 2843 відповідачем повідомлено позивача про те, що він відмовляється від укладення договору оренди спірного майна, у звязку з тим, що не визнає право власності позивача на наведені обєкти, щодо яких передбачалось укладення договору, зважаючи на відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на них.

Як зазначалось, позивач звернувся до суду з вимогою про права власності на обєкти після їх перепланування та реконструкції, розташовані за адресою: 86132, Донецька область, м. Макіївка, Центрально-Міський район, вул.. Лихачова, буд. 2-1: будівля відділення остаточного дріблення інв. № 54100011, літ. „Д-2” загальною площею 410,1 кв.м., будівля воглемойки інв. № 54100001, літ. „Ж-10” загальною площею 10077,5 кв.м., будівля побутових приміщень інв. № 54100009, літ. „З-2” загальною площею 667,7 кв.м., будівля інструментальної майстерні інв. № 54100019, літ. „Т-1” загальною площею 144,4кв.м.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Таким чином, позов про визнання права власності - це недоговірна вимога про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не поєднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не повязаних з позбавленням володіння.

Відповідно до приписів ст.ст.317, 320 Цивільного кодексу України, власникові належать право володіння, користування та розпорядження майном, зокрема, він має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Оскільки роботи з реконструкції позивачем спірного нерухомого майна, були проведені без додержання приписів чинного законодавства щодо отримання дозвільної документації на проведення вказаних робіт, збудовані обєкти нерухомого майна вважаються такими, що побудовані самочинно, тобто без достатніх правових підстав. Правовідносини, повязані з самочинним будівництвом обєктів нерухомого майна регулюються в Україні зокрема статтею 376 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належне затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм та правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинне збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України).

Виходячи зі змісту положень ст.376 Цивільного кодексу України, загальне правило ч.2 ст. 376 вказаного Кодексу України встановлює, що сам по собі факт здійснення особою самочинного будівництва нерухомого майна не призводить до виникнення у такої особи права власності на це майно, за винятком випадків, передбачених частинами 3 та 5 цієї статті, але виключно за рішенням суду, набуття чинності яким і призводить до виникнення права власності.

При цьому, для визнання права власності на самочинно збудоване майно, необхідно зясувати ряд обставин, що мають суттєве значення для розгляду справи, а саме: встановити особу, яка є фактичним власником спірного майна, відсутність порушень прав третіх осіб, відповідність самочинно збудованих обєктів приписам основних державних будівельних норм та питання щодо можливості їх подальшого безпечного використання, наявність наданої у передбаченому законом порядку у користування земельної ділянки.

Судом встановлено, позивач є законним користувачем земельної ділянки, на якій розташовані спірні обєкти нерухомого майна, які реконструйовані позивачем. У матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б свідчили про припинення права користування позивача вказаною земельною ділянкою.

Наведене свідчить про відсутність порушень прав інших осіб під час проведення позивачем самочинного будівництва спірних обєктів.

Як вбачається з матеріалів справи, на замовлення позивача Товариством з обмеженою відповідальністю «Український інститут стальних конструкції ім.. В.М. Шивановського» (ліцензія АВ № 557414, діє до 23.02.2013 року), було здійснено обстеження технічного стану несучих та огороджувальних конструкцій будівель, розташованих за адресою: Донецька область, м. Макіївка, Центрально-Міський район, вул.. Лихачева, б. 2-1, а саме: будівлі побутових приміщень інв. № 54100009, будівлі вуглемийки інв.. № 54100001, будівлі інструментальної майстерні інв. № 54100019, будівлі відділення остаточного дріблення інв.. № 54100011.

Згідно технічних звітів, складених за результатами наведеного обстеження, технічний стан обстежуваних будівель (споруд) задовільний; будівництво виконано у відповідності до проектної документації на будівництво та відповідає вимогам існуючих будівельних норм та правил.

За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд приймає до уваги вказані вище висновки як докази дотримання позивачем будівельних норм і правил при реконструкції спірних обєктів.

Судом встановлено, що існування обєктів нерухомого майна будівлі відділення остаточного дріблення інв. № 54100011, літ. „Д-2” загальною площею 410,1 кв.м., будівлі воглемойки інв. № 54100001, літ. „Ж-10” загальною площею 10077,5 кв.м., будівлі побутових приміщень інв. № 54100009, літ. „З-2” загальною площею 667,7 кв.м., будівлі інструментальної майстерні інв. № 54100019, літ. „Т-1” загальною площею 144,4кв.м., розташованих за адресою: 86132, Донецька область, м. Макіївка, Центрально-Міський район, вул.. Лихачова, буд. 2-1, не порушує нічиї права. Документів, які б підтверджували, що спірне самочинне збудоване майно порушує права інших осіб, до матеріалів справи не надано.

За приписами ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно до п.2 ст.3 Цивільного Кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Як визначено положеннями ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.41 Конституції України, кожен має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. В даному випадку, набуття права власності на самочинно збудоване та самочинно реконструйоване майно можливе лише в судовому порядку за умови додержання низки умов.

Відповідно до ст.316 Цивільного кодексу України, правом власності особи є право особи на певну річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Статтею 319 ЦК України, встановлюється, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, та має право вчиняти до свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Статтею 320 Цивільного кодексу України передбачено право власника використовувати своє майно для підприємницької діяльності. Наразі, ст.321 Цивільного кодексу України гарантує, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійсненні лише в випадках, прямо передбачених законом.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що спірні обєкти нерухомого майна збудовані на земельній ділянці, користувачем якої є позивач, відсутність будь-яких доказів порушення прав інших осіб, а також враховуючи відповідність спірних будівель діючим будівельним нормативним правилам, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст. 3, 16, 316, 317, 319, 320, 321, 328, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ „МАКІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД” (86106, Донецька область, м. Макіївка, вул. Горького, 1, ЄДРПОУ 00191106) право власності на обєкти після їх перепланування та реконструкції, розташовані за адресою: 86132, Донецька область, м. Макіївка, Центрально-Міський район, вул. Лихачова, буд. 2-1: будівля відділення остаточного дріблення інв. № 54100011, літ. „Д-2” загальною площею 410,1 кв.м., будівля воглемойки інв. № 54100001, літ. „Ж-10” загальною площею 10077,5кв.м., будівля побутових приміщень інв. № 54100009, літ. „З-2” загальною площею 667,7 кв.м., будівля інструментальної майстерні інв. № 54100019, літ. „Т-1” загальною площею 144,4кв.м.

Суддя Гончаров С.А.

В судовому засіданні 05.05.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення

Рішення підписане 06.05.2011р.