Рішення № 15552313, 19.05.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2011 р.

Справа № 5004/526/11 За позовом Прокурора міста Луцька в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від імені якого діє - Волинське обласне управління ВАТ "Ощадбанк", м. Луцьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс",

м. Рожище

про стягнення 726318 грн. 64 коп.

Суддя: Кравчук А. М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 11.10.2010 року

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 05.04.2011 року

в судовому засіданні взяв участь: Остапчук С.О. - прокурор відділу представництва прокуратури Волинської області

В судових засіданнях 06.04.2011 року, 20.04.2011 року, 11.05.2011 року

оголошувались перерви для проведення звірки взаєморозрахунків, надання сторонам можливості мирного врегулювання спору та у звязку з неподанням прокурором та позивачем розрахунку ціни позову.

Суть спору: прокурор міста Луцька в інтересах держави в особі відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від імені якого діє - Волинське обласне управління ВАТ "Ощадбанк" просить стягнути з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс" заборгованість в сумі 726318 грн. 64 коп., в т. ч. 693 770 грн. 71 коп. основного боргу згідно договору кредитної лінії №1082 від 02.06.2009 року, 19 235 грн. 50 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 13 312 грн. 43 коп. пені та судові витрати по справі.

Прокурор в порядку ст. ст. 22, 29 Господарського процесуального кодексу України подав заяву про зменшення позовних вимог від 04.04.2011 року №67-2224 у звязку з оплатою 29.03.2011 року 10000 грн. тіла кредиту згідно платіжного доручення №208, та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 718 419 грн. 59 коп., в т. ч. 683 770 грн. 71 коп. основного боргу згідно договору кредитної лінії №1082 від 02.06.2009 року, 16 112 грн. 30 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 18 536 грн. 58 коп. пені.

Зменшення позовних вимог не порушує чиїх небудь прав і охоронюваних законом інтересів, приймається судом.

20.04.2011 року прокурор в порядку ст. ст. 22, 29 Господарського процесуального кодексу України подав заяву про уточнення позовних вимог від 19.04.2011 року №67-2585 у звязку з донарахуванням несплачених відсотків та пені, та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 726 643 грн. 61 коп., в т. ч. 683 770 грн. 71 коп. основного боргу згідно договору кредитної лінії №1082 від 02.06.2009 року, 22 144 грн. 47 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 20 728 грн. 43 коп. пені (а. с. 108).

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача подав заяву від 20.04.2011 року про залишення позовної заяви без розгляду у звязку з відсутністю, на його думку, правових підстав у прокурора м. Луцька для звернення з позовом в інтересах держави в особі ВАТ «Державний ощадний банк України», оскільки банк не має статусу ні органу державної влади, ні органу місцевого самоврядування.

Згідно з положеннями статті 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 361 названого Закону визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

За приписами статті 2 ГПК прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі N 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. (п. 9 Листа Вищого господарського суду від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року"). Відповідну правову позицію викладено й Верховним Судом України, зокрема, в постанові від 03.04.2007 року N 05-5-46/8142.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає підставним звернення прокурора

м. Луцька з позовом в інтересах держави в особі ВАТ «Державний ощадний банк України», та відхиляє заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Представник відповідача у клопотанні від 20.04.2011 року, від 17.05.2011 року просить зупинити провадження у справі до вирішення Луцьким міськрайонним судом справи №2-3370/11 за позовом ТзОВ «Євро Сервіс»до ВАТ «Державний ощадний банк України»та ОСОБА_3 про визнання недійсними договору кредитної лінії від 02.06.2009 року та додаткової угоди, і за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ВАТ «Державний ощадний банк України»та ТзОВ «Євро Сервіс»про визнання недійсними договорів.

Прокурор та представник позивача проти клопотань про зупинення провадження у справі заперечували.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі судом відхилені як необгрунтовані. Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі в даному випадку є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом. Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі не містять будь-яких посилань на те, з'ясування яких саме обставин в ході розгляду цивільної справи унеможливлює розгляд заявленої позовної вимоги у даній справі. Крім того, відповідач у випадку визнання недійсним договору кредитної лінії від 02.06.2009 року та додаткової угоди не позбавлений права звернутись до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в порядку ст. 113 ГПК України.

Судом також відхилено заявлені представником відповідача у судових засіданнях 11.05.2011 року, 18.05.2011 року клопотання про залишення позову без розгляду у звязку з неподанням прокурором та позивачем розрахунку ціни позову згідно вимог ухвали суду від 25.03.2011 року, з урахуванням строку вирішення спору.

Згідно вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Згідно п. п. 25, 26 Інформаційного листа ВГСУ від 29.09.2009 року №01-08/530 поняття «розгляд справи упродовж розумного строку», вживане у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід розуміти насамперед як необхідність дотримання установлених процесуальним законом строків вирішення спору, для яких ГПК установлено строки їх розгляду судом.

Враховуючи те, що справу одержано судом 23.03.2011 року, в судовому засіданні у 11.05.2011 року звязку з неподанням прокурором та позивачем розрахунку ціни позову оголошено перерву до 18.05.2011 року в межах двохмісячного строку вирішення спору. Розрахунок ціни позову поданий позивачем 16.05.2011 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

2 червня 2009 року між позивачем - відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" від імені якого діє - Волинське обласне управління ВАТ "Ощадбанк" та відповідачем товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс" був укладений договір кредитної лінії №1082 (далі договір а. с. 5-11).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобовязання виникли з підписаного сторонами договору №1082 від 02.06.2009р.

Згідно умов договору позивач зобовязувався надати відповідачу кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії в розмірі 1 000 000 грн. окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 01.06.2010 року зі сплатою за користування кредитом 23 відсотків річних для поповнення обігових коштів, а відповідач забезпечити повернення одержаного кредиту здійснити погашення частини кредитних коштів у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредиту та сплату нарахованих відсотків. Пунктом 2.7.2, 2.7.3 кредитного договору передбачено, що відсотки за користування кредитом нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом та до повного погашення заборгованості і підлягають сплаті не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, а в разі дострокового погашення кредиту одночасно з погашенням кредиту. За порушення терміну повернення кредиту та строків сплати процентів за кредитом, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня (п. 7.1.1 договору).

Додатковим договором №2 від 31.05.2010 року (а. с. 13-14) сторони погодили ліміт кредитування в розмірі 843770 грн. 71 коп. та остаточний термін повернення не пізніше 01.06.2011 року. Пунктом 2.3.7 в новій редакції визначено термін сплати процентів не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, а в разі дострокового погашення кредиту одночасно з погашенням кредиту.

Відповідно до п п. 3.3.1, 3.3.2 договору позивач має право у випадку, якщо будуть мати місце будь- які випадки невиконання відповідачем взятих на себе обовязків та недотримання умов, передбачених договром, вимагати негайного повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті за цим договором), у т. ч. якщо відповідач вчасно не сплатив суму кредиту, її частину або проценти за користування кредитом, або будь які інші суми, які підлягають сплаті за цим договором. Після отримання відповідачем від банку листа з повідомленням про вручення щодо відкликання кредиту відповідач зобовязаний не пізніше 15 банківських днів з моменту вручення такого листа здійснити повне погашення кредиту (включаючи основну суму боргу, нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті за цим договором).

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 02.06.2009р. між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" від імені якого діє - Волинське обласне управління ВАТ "Ощадбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс" було укладено договори наступної іпотеки нерухомого майна та застави майна зі змінами (а. с. 15-42).

На виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 500 000 грн. 00 коп. та 423780 грн. 60 коп., що стверджується розпорядженнями керуючого відділенням Рожищенського ТВБВ Ощадбанку від 3 та 26 червня 2009 року (а. с. 60, 61) для поповнення обігових коштів.

Відповідач в порушення умов договору сплатив 240009 грн. 89 коп. кредиту, відсотки за користування кредитом сплачував несвоєчасно, за період з 01.03.2011 року по 20.04.2011 року, по день розгляду справи не сплатив, отримані 21.10.2010 року повідомлення від 15.10.2010 року №233 та 05.11.2010 року вимогу від 01.11.2010 року №271 про сплату боргу (а .с. 63, 64) залишив без відповіді і задоволення.

У звязку з несвоєчасною сплатою процентів позивач мав право відповідно до п. 3.3.1 договору вимагати негайного повернення кредиту.

Вимога отримана відповідачем 5.11.2010 року (а .с. 64 на звороті). Відповідно до п. 3.3.2 договору відповідач зобовязаний був не пізніше 15 банківських днів з моменту вручення вимоги здійснити повне погашення кредиту (включаючи основну суму боргу, нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті за цим договором).

Згідно уточненого розрахунку позивача заборгованість відповідача становить 683 770 грн. 71 коп. по сплаті кредиту та 22 144 грн. 47 коп. по сплаті відсотків за користування кредитом, підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання , якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Згідно п. 7.1.1 договору за порушення терміну повернення кредиту та строків сплати процентів за кредитом, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Нарахована позивачем пеня в сумі 20 648 грн. 20 коп. за несвоєчасне погашення кредиту за період з 01.12.2010 року по 20.04.2011 року ((з сум згідно графіку, а. с. 13 на звороті: 31.11.2010 року 150000 грн., 31.12.2010 150000 грн., за період січень травень 2011 року по 78754 грн. 15 коп. в останній день місяця) Обовязок сплатити 683770 грн. 71 коп. виник у відповідача через 15 банківських днів після отримання 5.11.2010 року вимоги про негайне повернення коштів) та в сумі 80 грн. 23 коп. за несвоєчасну сплату відсотків за період з 11.03.2011 року по 20.04.2011 року (12240 грн. 77 коп. відсотки за лютий 2011 року, оплата до 10.03.2011 року 9500 грн. 00 коп. сплачено 15.03.2011 року; залишок 2740 грн. 77 коп.; 2350 грн. 97 коп. сплачено 16.03.2011 року, залишок 390 грн. 00 коп.; 13527 грн. 09 коп. відсотки за березень 2011 року) підставна і підлягає до стягнення з відповідача в силу ст.ст.230, 232 ГК України, п. 7.1.1 договору.

Згідно пункту 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 N 01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита в сумі 7 266 грн. 43 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс",

м. Рожище, вул. Кондратюка, 20/15 (фактична адреса: м. Луцьк, вул. Конякіна, 18а), код 30089769, р/р 260043012909 у Волинському обласному управлінні ВАТ «Ощадбанк», МФО 303398

- 683 770 грн. 71 коп. основного боргу, 22 144 грн. 47 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 20 728 грн. 43 коп. пені, а всього:

726 643 грн. 61 коп. (сімсот двадцять шість тисяч шістсот сорок три грн.

61 коп.) на користь відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від імені якого діє - Волинське обласне управління ВАТ "Ощадбанк", вул. Червоного Хреста, 8, код 09303328, р/р 3739290005 у Волинському обласному управлінні ВАТ «Ощадбанк», МФО 303398;

- 7 266 грн. 43 коп. (сім тисяч двісті шістдесят шість грн. 43 коп.) державного мита в доход Державного бюджету України.

- 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 31217259710002, одержувач коштів: УДК у м. Луцьку, банк одержувача: ГУДКУ у Волинській області, код одержувача: 21741605, МФО 803014, КЕКД 22050000.

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А. М. Кравчук

Повний текст рішення

складено та підписано

19.05.11