Постанова № 15549991, 19.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 квітня 2011 року 11:56 № 2а-2294/11/2670

За позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з

обмеженою відповідальністю «Укршпон»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

Суддя Смолій І.В.

Секретарс/з Колесник І.Ю.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 п/к (дов.від 12.01.11р. №1)

від відповідача: ОСОБА_2 п\к (дов. від 10.01.2011р. №49/9/10-009)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.04.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва.

Ухвалою суду від 09.03.11р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті на 17.03.11р.

В судових засіданнях 17.03.11р. та 06.04.11р. оголошувалось перерви для повного та всебічного зясування обставин справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в поновному обсязі, змін та доповнень до позову не подав, в обґрунтування позовних вимог зіслався на обставини викладені в позовній заяві та доданих письмових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив в повному обсязі та пояснив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі проведеної перевірки є обґрунтованими та скасуванню не підлягають.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва проведено планову виїзну перевірку Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства «Укршпон»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.07.2009 по 30.09.2010 року. За результатами перевірки складено акт за № 31/1-23-60-30530211.

Вказаним актом перевірки встановлено допущення позивачем порушення пп.1.20.1 п.1.20 ст.1, п.7.3, ст. 7, пп. «а»п.17.2 ст.17 та пп. «а»п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889-ІУ від 22.05.2003, із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижене податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб на суму 47449,56 грн., в тому числі по періодах: 2010р.-47449,56 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення від 07.02.11р. за № 000151750 згідно з яким за позивачем визначено суму податкового зобовязання на суму 59311,95грн., в тому числі 47449,56грн. основний платіж та 11862,39грн. штрафні санкції.

Проаналізувавши обставини справи, пояснення представників сторін, ознайомившись з доказами, які наявні у матеріалах справи, суд приходить до переконання, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення послужили висновки податкового органу щодо заниження позивачем податку з доходів з фізичних осіб, а саме позивачем невірно застосовано ставку податку з доходів фізичних осіб в розмірі 15% замість визначеної Законом 30% до нарахованої заробітної плати за січень-вересень 2010р. іноземному громадянину Пазтору Франтішеку.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії паспорту №Р0859012 Пазтор Франтішек являється громадянином Словаччини.

З наявної в матеріалах справи копії Протоколу загальних зборів Учасників Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства «Укршпон»від 27.07.04р.№б/н вбачається, що пана Франтішека Пазтора призначено на посаду генерального директора Підприємтсва.

Відповідно до Закону України від 04.02.1994р. №3929-ХП „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", іноземець -це особа, яка не перебуває в громадянстві України. Згідно з цим законом іноземці та особи без громадянства зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України.

Конституцією України (ст.67) встановлено, що ...,кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом...."

Визначення країни, резидентом якої є фізична особа, є основним питанням для визначення бази оподаткування, суми доходів, порядку та ставок сплати податків.

Законом України від 22.05.2003 р. №889- ІУ „Про податок з доходів фізичних осіб", (далі -Закон №889- ІУ), із змінами та доповненнями, встановлено різні ставки оподаткування доходів резидентів та нерезидентів, тому визначення країни, резидентом якої є фізична особа, є основним для вирішення питання щодо ставок та порядку оподаткування доходів фізичних осіб.

Законом України №338/96 від 12.07.1996 р. ратифіковано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно, укладену між урядом України та урядом Республіки Словаччина 23 січня 1996 року (далі -Конвенція).

Відповідно до ст. 4 „Резидент" Конвенції, "резидент однієї Договірної Держави" означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місце проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію.

У відповідності до роз'яснення ДПА України від 14.06.2010 р. №11557/7/17-0717, резиденція - держава, у якій фізична особа підлягає оподаткуванню на підставі її місця проживання, постійного місця перебування, громадянства тощо, та як державу, яка накладає необмежене податкове зобов'язання - "повну податкову відповідальність" на цю особу за її всесвітнім доходом, тобто за усіма доходами із усіх джерел, включаючи і закордонні. Резиденція визначається за внутрішнім законодавством, і тільки якщо інша країна претендує на резиденцію особи, тоді застосовуються положення міжнародного договору (для визначення єдиної резиденції).

Порядок визначення резидентського статусу фізичної особи регулюється підпунктом 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону N 889.

Іноземець за наявності в нього обставин, перелічених у пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону N 889 та їх документальному підтвердженні, може визначити себе резидентом України відповідно до положень наказу ДПА України від 05.10.2004 р. N 581 "Про затвердження примірних форм Заяви фізичної особи - іноземця про самостійне визначення резидентського статусу та Повідомлення працедавця про самостійне визначення фізичною особою -іноземцем резидентського статусу".

При цьому слід зазначити, що видана іноземцю посвідка на тимчасове проживання в Україні є лише дозволом на тимчасове проживання в Україні і не підтверджує сам факт його проживання в Україні.

Закон № 889-ІУ не містить норм щодо автоматичного набрання іноземцями статусу резидента України та не надає податковому агенту права та/або не покладає на нього обов'язок щодо визначення резидентського статусу фізичної особи-платника податку.

Якщо фізична особа - іноземець самостійно вирішує визначите себе резидентом України у поточному році, вона має подати письмову заяву до податкового органу за місцем її проживання в Україні (за місцем податкової адреси) з проханням вважити її резидентом для цілей оподаткування податком з доходів фізичних осіб у звітному податковому році. Для зручності платникам податку -іноземцям пропонується оформлювати заяву до податкового органу за примірною формою, наведеною у наказі ДПА України від 05.10.04 .№581 ..Про затвердження примірних форм Заяви фізичної особи - іноземця про самостійне визначення фізичною особою - іноземцем резидентського статусу".

Статус резидента України визначається з податкового періоду (місяця), в якому пред'явлено Повідомлення, і до закінчення звітного податкового року та оподаткування доходів іноземця проводиться відповідно до правил установлених Законом №889- ТУ, та за ставками, встановленими п.7.1, п.7.2 та п.7.4 ст.7 цього Закону.

З поданих позивачем доказів та пояснень представника позивача в судовому засіданні судом встановлено, що статус резидента України Франтішек Паздор отримав лише 22.12.10р. (а.с.65), при цьому судом встановлено, що раніше будь яких заяв до податкового органу щодо визначення себе резидентом України а ні Франтішком Паздор, а ні безпосередньо позивачем не подавалось.

При цьому, відповідно до ст. 1 Закону № 889-ІУ податковий (звітний) період - це проміжок часу, який розпочинається з першого календарного дня першого місяця такого періоду та закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду. Податковий (звітний рік розпочинається 1 січня поточного року і закінчується 31 грудня поточного року. Враховуючи те, що у платників податку оподатковуваним доходом є будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з Законом № 889- ІУ, нарахований (виплачений) на їх користь протягом звітного податкового періоду, а також наведені норми законодавства, статус резидента України визначається в межах звітного податкового (календарного) року. Статус резидента України визначається з податкового періоду (місяця), в якому пред'явлено Повідомлення, і до закінчення звітного податкового року та оподаткування доходів іноземця проводиться відповідно до правил установлених Законом №889- ТУ, та за ставками, встановленими п.7.1, п.7.2 та п.7.4 ст.7 цього Закону.

З аналізу наведених норм та фактичних обставин вбачається, що пан Франтішек Паздор у період січень-вересень 2010року не являвся резидентом України, а набув статус такого лише 22.12.10р.

Враховуючи, що у період з січня по вересень 2010р. генеральний директор Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства «Укршпон»пан Франтішек Паздор не являвся резидентом України, тому у зазначений період позивачу було слід утримувати податок з доходів фізичних осіб за ставкою визначеною п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»тобто у розмірі 30%. За таких обставин суд приходить до висновку про правомірність оскаржуваного рішення та необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України.

Суддя Смолій І.В.

Повний текст постанови виготовлено 26.04.11р.