Постанова № 15549983, 17.12.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 грудня 2010 року 10:45 № 2а-16783/10/2670

За позовом Державного територіально-галузевого обєднання "Південно-Західна залізниця"

доЖмеринської обєднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.11.2010р. №0000972301/0 Суддя Смолій І.В.

Секретар с/з Колесник І.Ю.

Представники :

Від Позивача: ОСОБА_1 п/к(дов. № 3409-НЮ від 02.12.10р.)

ОСОБА_2 п/к(дов. № 3409-НЮ від 02.12.10р.)

ОСОБА_3 п/к (дов. № 1877- НЮ від 01.07.10р.)

Від Відповідача: не зявився

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 17.12.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Жмеринської обєднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.11.2010р. №0000972301/0.

Ухвалою суду від 25.11.10р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду на 07.12.10р.

Розгляд справи 07.12.10р. відкладався до 17.12.10р. у звязку із неявкою у судове засідання представника відповідача який належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання 17.12.10р. повторно не прибув, про причину неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, письмових заперечень на позов не надав.

Суд у відповідності до вимог ст. 128 КАС України розглядає справу у відсутності органу владних повноважень який повторно без поважних на те причин не прибув в судове засідання.

Представники позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримали в повному обсязі змін чи доповнень до позову не подали. В обґрунтування заявленого позову зіслалися на обставини викладені в позовній заяві.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Жмеринською обєднаною державною податковою інспекцією у Вінницькій області було проведено комплексну планову виїзну перевірку відокремленого підрозділу Жмеринська дистанція сигналізації та звязку Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - Західна залізниця" (далі ШЧ Жмеринка ПЗЗ) з питань дотримання вимог податкового законодавства в період з 01.01.09р. по 30.06.10р., за результатами якої складено акт від 08.11.2010р. № 1288/23/01070118 ( далі акт перевірки).

Під час проведення перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що позивачем в порушення ч. 1 ст. 7 Закону України „Про плату за землю" № 2535-ХІІ від 03.07.1992р. занижено плату на землю на суму 8707,34 грн.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000972301/0 від 15.11.2010р, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на землю у розмірі 8707,34 грн. в т.ч. - основний платіж 5804,89 грн., штрафні фінансові санкції 2902,45 грн.

В акті зазначено, що позивач здійснює виробничу діяльність на земельних ділянках згідно Державного акту на Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ ВН 002788 від 17.12.1998 року, виданого Жмеринському відділку Південно Західної залізниці згідно рішення Жмеринської міської ради 16 сесії 24 скликання від 30.03.04 р. № 264 "Про вилучення та надання земельних ділянок, затвердження землеустрою". Відповідно до реєстраційних карток, виданих Жмеринським відділом земельних ресурсів, земельні ділянки, якими користується ШЧ Жмеринка ПЗЗ перебувають у постійному користуванні Державного територіально галузевого об'єднання "Південно Західна залізниця".

Податковий орган вважає, що позивач порушив ч.1 ч. 10 ст. 7 Закону України „Про плату за землю". Вищезазначений висновок мотивований тим, що за вказані періоди позивач, розраховуючи податок на землю мав застосовувати ставку податку у розмірі одного відсотка від грошової оцінки, а не 25 % від розміру вказаної ставки.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що Державне територіально галузеве об'єднання „Південно-Західна залізниця” створене відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України „Про залізничний транспорт”, засноване на державній власності, яке належить до сфери управління Міністерства транспорту та звязку України і підпорядковане державній адміністрації залізничного транспорту України.

Основною організаційною ланкою на залізничному транспорті, що здійснює забезпечення перевезень пасажирів і вантажу у визначеному регіоні транспортної мережі є Південно - Західна залізниця до складу якої, без статусу юридичної особи, входить Відокремлений підрозділ Жмеринська дистанція сигналізації та звязку Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - Західна залізниця".

Відповідно до Положення про відокремлений підрозділ Жмеринську дистанцію сигналізації та звязку ДТГО "Південно - Західна залізниця", Жмеринська дистанція сигналізації та звязку є відокремленим підрозділом Галузевої служби сигналізації та звязку Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно Західна залізниця" видом діяльності якого є:

-забезпечення підрозділів залізниці зв'язком для функціонування всієї інфраструктури залізниці;

-забезпечення оперативно-технологічним телефонним зв'язком безпосередньо для організації перевізного процесу та забезпечення руху поїздів;

-забезпечення загально-технологічним телефонним зв'язком для управління та взаємодії підрозділів залізниці;

-забезпечення телеграфним зв'язком для забезпечення документальності при управлінні, координації та взаємодії підрозділів залізниці і підприємств залізничного транспорту; каналами та лініями зв'язку для побудови автоматизованих систем, мереж, централізації автоматизованих робочих місць;

-забезпечення безпеки руху поїздів в тій частині, яка закріплена за галузевою службою сигналізації та зв'язку та на закріплених за дистанцією дільницях залізниці;

-якісне функціонування всіх пристроїв автоматики, телемеханіки та звязку на закріплених за дистанцією дільницях залізниці на рівні стандартів визначених чинним законодавством.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про перелік робіт (послуг) та Порядку розподілу доходних надходжень від основної діяльності залізничного транспорту" від 16 лютого 1998 року № 173 (копія додається), даний перелік робіт належить до основної діяльності залізничного транспорту.

Частиною першою статті 6 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України "Про транспорт".

Частиною першою статті 67 Земельного кодексу України, яка визначає землі транспорту, передбачено, що до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту.

Статтею 68 Земельного кодексу України передбачено, що до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Крім того, статтею 23 Закону України "Про транспорт" встановлено, що до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, захисні і укріплюючи насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Таким чином, наведеними положеннями Земельного кодексу України та Законів України „Про транспорт" і „Про залізничний транспорт" встановлено, що всі землі, якими користується залізниця є землями залізничного транспорту, тому землями залізниць слід вважати всі земельні ділянки, надані залізниці.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ ВН 002788 від 17.12.1998 року, виданого Жмеринському відділку Південно Західної залізниці згідно рішення Жмеринської міської ради 16 сесії 24 скликання від 30.03.04 р. № 264 "Про вилучення та надання земельних ділянок, затвердження землеустрою", земельні ділянки, якими користується ШЧ Жмеринка ПЗЗ перебувають у постійному користуванні Державного територіально галузевого об'єднання "Південно Західна залізниця".

Відповідно до ч. 10 ст. 7 Закону України „Про плату за землю" податок справляється у розмірі 25 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї статті, за земельні ділянки, надані для залізниць.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про плату за землю" підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру, які містять систему необхідних відомостей і документів про правовий режим земель, їх розподіл серед власників землі і землекористувачів за категоріями земель та який ведеться землевпорядними органами, підпорядкованими Державному комітету України по земельних ресурсах.

Ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року (стаття 4 Закону від 03.07.92 р. № 2535-ХІІ).

Частиною 1 ст. 19 Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік земель України за основним цільовим призначення та поділ їх на категорії

Відповідно до статті 65 Земельного кодексу України, землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення - це земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Статтею 20 Земельного кодексу України визначено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які уповноважені розпоряджатися земельними ділянками.

Таким чином, органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень здійснюють віднесення земель до тієї чи іншої категорії.

Також, відповідно до вимог ст.ст. 19, 116, 126 Земельного кодексу України, із змінами і доповненнями, набувачами права користування земельними ділянками за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть виступати громадяни та юридичні особи (підприємства, установи, організації). Згідно з ч.2 ст. 2 Земельного кодексу України субєктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, ограни місцевого самоврядування та органи державної влади, а відповідно до ч. 2 ст. 92 цього Кодексу набувачами права постійного користування із земель державної та комунальної власності є лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.

Отже, земельні ділянки у користування не можуть надаватись структурним підрозділам юридичних осіб, в т.ч. і структурним підрозділам залізниць. Проте, це не позбавляє юридичних осіб права розміщувати свої структурні підрозділи, філії чи представництва на відведених юридичним особам земельним ділянкам.

Відповідно до листа № 10106/7/18-0617 від 12.07.1999р. Державної податкової адміністрації України, податок на земельні ділянки, надані залізницям, як статутним територіально-галузевим обєднанням, що при централізованому управлінні здійснюють основну діяльність, в межах населених пунктів справляється у розмірі 25 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю».

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

Аналізуючи наведені докази та норми чинного законодавства, в їх сукупності суд керуючись внутрішнім переконанням приходить до висновку, що податковим органом хибно зроблено висновок про заниження позивачем плати за землю, а тому податкове повідомлення-рішення № 0000972301/0 від 15 листопада 2010 року підлягає скасуванню.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень в повній сумі застосованих штрафних (фінансових) санкцій з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства.

Керуючись ст.ст. 2, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області № 0000972301/0 від 15 листопада 2010 року повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України.

Суддя І.В. Смолій