Постанова № 15549956, 06.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 квітня 2011 року 09:56 № 2а-171/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. при секретарі судового засідання Черненко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства "Антонов"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції м.Києві по роботі з великими платниками податків

проскасування рішень про застосування штрафних санкцій

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов.від 15.04.2010р. №35/2933)

від відповідача: ОСОБА_2(дов.від 18.10.10 №1866/9/10-206).

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Антонов»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 06.04.2011 року о 09 год. 56 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.10.10р. №0000844250, від 24.09.2010р. №0001004250/1, від 07.12.2010р. №000126425/2.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що при взаємовідносинах з ОАО «Научно-производственное предприятием «Звезда», за порушення строків поставки товару на митну територію України прострочення яких складає 3 дні, відповідно до аб.1 ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»№185/94 від 23.09.1994р. по платіжному дорученню №4 від 25.09.2009р. на суму 62778,40 євро, граничний строк поставки складає 24.03.2010р. , ввезення товару на територію України за контрактом №ПП-1146/160-06/03Є від 04.02.08р. було здійснено відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної №062154 з відтиском штампа «Під митним контролем»від 27.03.10р. та особистої номерної печатки інспектора Глухівської митниці №019. Зазначений документ (міжнародна товарно-транспортна накладна №062154) свідчить про те, що фактичне ввезення та надходження вантажу на територію України за платіжним дорученням №4 відбулось 27.03.2010р., що призвело до порушення строків поставки товару на митну територію, за які платіжним дорученням №780 від 12.07.2010р. сплачено пеню за прострочення поставки товару у розмірі 6112,13грн. Таким чином позивач вважає, що у податкового органу відсутні підстави для нарахування пені за прострочення строків розрахунків, зокрема за 10 днів прострочення по платіжному доручення №4 від 25.09.2009р.

Отже позивач вважає, що відповідачем невірно розраховано дні прострочення поставки товару на митну територію України, тому нараховані штрафні санкції за дні, які товар перетинув митний кордон України та знаходився під митним контролем, є неправомірним.

З огляду на зазначене з урахуванням вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Митного кодексу України, Положення про вантажну митну декларацію, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97р. №574, просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував, на його думку під час проведеної перевірки встановлено порушення позивачем вимог валютного законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»при виконанні імпортного контракту від 04.02.2008р. №ПП-1146/160-06/03Є з нерезидентом ОАО «Научно-производственное предприятием «Звезда»(Росія) та контракту від 19.05.2004р. №80400805АКU з нерезидентом ОАО «Верхнесалдинское металлургическое производственное обьединение»(Росія).

З підстав виявлених порушень відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.07.2010р. №0000844250 в сумі 20065,12грн. від 24.09.2010р. №0001004250/1, від 07.12.2010р. №000126425/2.

На думку відповідача прийняті податкові рішення є правомірними, а заявлені позовні вимоги не обґрунтованими, тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду про наступне.

Спеціалізованої державної податковою інспекцією у м.Києві по роботі з великими платниками податків (надалі відповідач) проведено невиїзну документальну позапланову перевірку Державного підприємства «Антонов»(надалі-позивач) з питань достовірності дотримання вимог валютного законодавства України.

За результатами перевірки складено акт від 05.07.2010 №336/42-50/14307529, яким встановлено порушення:

- ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

На підставі ст. 4 Закону №185 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000794250/0, яким позивачу нарахована пеня в розмірі 0,3% від суми :доплати за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.94р. №185/94, (надалі Закон України №185) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах прострочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було укладено імпортний контракт про купівлю товару з нерезидентом ОАО "Научно- производственное предприятие "Звезда" (Росія) від 04.02.2008 №ПП-1146/160-06/03Є.

На виконання умов контракту ДП КиАЗ "Авіант", здійснено оплату на користь нерезидента:

25.09.2009р. - в сумі 62778,40 євро (п/д №4 від 25.09.2009) - граничний термін отримання товару за контрактом 24.03.2010р.,

12.11.2009р. 19500,00 євро, (п/д 54 від 11.11.2009р.) граничний термін отримання товару настає 11.05.2010р.

Фактичне ввезення товару за вищевказаним контрактом відбулося 03.04.2010, згідно вантажно-митної декларації від 03.04.2010 №743792. Отже, граничний термін ввезення товару на митну територію України прострочено на 10 днів. На підставі ст.4 Закону України №185 нарахована пеня в сумі 19932,84 грн.

Крім того, Державним підприємством "Київський авіаційний завод "Авіант"" (далі ДП КиАЗ Авіант") було укладено імпортний контракт з нерезидентом ОАО "Верхнесалдинское металлургическое производственное обьединение" (Російська Федерація).

На виконання умов контракту ДП КиАЗ "Авіант" перераховано на користь нерезидента валютні кошти за поставку товару на загальну суму 404607,37 дол. США (п/д №8 від 30.09.2009) - граничний термін отримання товару за даним контрактом 29.03.2010.

Як свідчать матеріали перевірки, Покупцю була повернена передплата на суму 1854,59 дол. США (меморіальний валютний ордер №16 від 01.04.2010), з простроченням на 3 дні. На підставі ст.4 Закону 185 нарахована пеня в сумі 132,28 грн.

Таким чином, загальна сума пені за порушення граничного строку розрахунків в іноземній валюті становить 20065,12 грн.

Позивач вказує на те, що фактичне надходження товару в Україну відбувся раніше і строк виконання контрактів дотримано, аргументуючи це наявністю штампа "Під митним контролем" на відповідних вантажно-митних деклараціях.

З цього приводу, суд зазначає, що відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.1999 № 136, день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною та лізинговою операцією або строку встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією ліцензій; здійснення поставки - оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню).

Згідно з пунктом 14 статті 1 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

У відповідності до п. 3 5 статті 1 глави 1 "Митного кодексу України" (№ 92-ІУ від 11.07.2002р надалі Митний Кодекс) пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур Пунктом 8 статі 1 глави 1 Митний Кодекс під зоною митного контролю розуміється місце, визначене митними органами в пунктах пропуску через митний кордон України або в інших місцях митної території України, в межах якого митні органи здійснюють митні процедури.

У відповідності до статті 6 Митного Кодексу межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон становлять митний кордон України.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та положення статті 1 глави 1 Митного Кодексу, моментом переміщення імпорту через державний кордон є момент переміщення через митний кордон. При цьому переміщення (перетин) через митний кордон здійснюється виключно за наявності дозволу митного органу па переміщення (перетин), який надається уповноваженою особою державної митної служби виключно після проведення митних процедур. При цьому митне оформлення є виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

У зв'язку з вищезазначеним, слід зазначити, що відмітка "Під митним контролем" на інвойсі або СМR, позивача не є підтвердженням того, що імпортований товар пройшов процедуру митного оформлення, й, відповідно, перетнув як митний, так і державний кордон України. Крім того, відмітка на інвойсі або СМR позивача, по-перше, не засвідчує, по-друге, не створює факту перетину імпортованим товаром митного й, відповідно, державного кордону.

Таким чином,, що імпортований товар може вважатися переміщеним через державний контроль з відповідними юридичними наслідками щодо об'єкту переміщення виключно у разі переміщення такого товару через митний кордон шляхом належного митного ) оформлення імпортованого товару.

Пункт 23 ст. 1 Митного кодексу України, визначаючи поняття «переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях" як переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом, чітко вказує, що при переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.

Згідно з Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 р. № 574 (далі - Положення), ВМД - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

ВМД, заповнена у звичайному порядку, - ВМД з установленим обсягом даних, на підставі якої звершується митне оформлення товарів і транспортних засобів у заявлений митний режим.

ВМД, заповнена у звичайному порядку, вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів.

Суд, наголошує на тому, що момент здійснення імпорту визначається у відповідності до Положень статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»не моментом фактичного перетину кордону, а моментом перетину товаром саме митного кордону України. При цьому в рамках положень статті 6 та змісту апі 1 глави 1 Митного кодексу України, "де-юре", імпортований товар перетинає державний кордон одночасно з перетинанням митного кордону (митної території). До перетину митного кордону у відповідності до положень Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»та Митного кодексу України імпортований товар не може вважатися таким, що перетнув державний кордон України. Товар перетинає митний кордон за відповідним дозволом митного органу на переміщення, який надається виключно після проведення митних процедур.

Отже, вантажно-митна декларація є єдиним документом, що підтверджує здійснення ставки на митну територію України.

Відповідно пп.3.2 п.3 наказу Державної митної служби від 17.11.1998 №723 "Про затвердження Порядку замовлення, видачі, зберігання, обліку та використання особистих митних забезпечень інспекторів, а також введення в дію особистих митних забезпечень нового зразка" - штамп "Під митним контролем" носить застережно-заборонний характер: означає, що вантаж або транспортний засіб взято під митний контроль і будь-яке розпорядження ним (переміщення, перевезення, навантаження, розвантаження та ні.) без дозволу митниці забороняється. Відтиск штампа проставляється на СМR, товаросупровідних документах, у тому числі тих, що підтверджують вартість та кількість вантажу, перевізних документах, вантажних маніфестах, інвойсах або на документах, що їх заміняють. Він може проставлятися на документах, що передбачають певні операції з вантажами чи транспортними засобами, які перебувають під митним контролем. У цьому разі він означатиме, що на такі операції потрібен окремий дозвіл митниці.

Отже, початок перебування товарів під митним контролем також не означає переходу права власності на них і відповідно не є датою здійснення імпорту.

Відповідно до ст.4 Закону України №185, порушення резидентами термінів передбачених статтею 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної митної вартості недопоставленої продукції в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку про правомірність застосування вимог чинного законодавства України відповідачем та правомірності прийняття оскаржуваних позивачем рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, враховуючи докази наявні в матеріалах справи, пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, про відмову в задоволенні позовних вимог. На думку суду, відповідач, як субєкт владних повноважень довів обставини, якими виявлені порушення за результатами проведеної перевірки, що підтверджує правомірність прийнятих рішень.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 71, 97, 160-167 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Відмовити в задоволенні позовних вимог.

2. Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст. 185- 187 КАС України.

Суддя І.А. Качур