Рішення № 15549539, 24.01.2011, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-244/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

24 січня 2011 року Соломянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Лазаренко В.В.

при секретарі Сітайло Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «ЗЕНІТ», треті особи: ОСОБА_2, Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна», про визнання права власності на кооперативну квартиру,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Свої вимоги мотивує тим, що у 1968 році колишній чоловік позивачки, ОСОБА_3, отримав ордер з урахуванням всієї сімї, яка на той час складалась з 3-х чоловік, на вселення в 2-х кімнатну кооперативну квартиру АДРЕСА_1. Станом на початок 1983 року пайовий внесок за зазначену квартиру був сплачений в повному обсязі.

04 липня 1989 року шлюб між позивачкою та її чоловіком було розірвано та поділу майна, що набуте подружжям під час шлюбу не відбувалося. Однак 21 лютого 1995 року ОСОБА_3 за власним бажанням був знятий з реєстрації в квартирі АДРЕСА_1 та зареєструвався в квартирі АДРЕСА_3.

17 січня 1997 року на підставі заяви ОСОБА_3 був виключений з членів кооперативу ЖБК «ЗЕНІТ», а позивачка ОСОБА_1 на підставі заяви була прийнята в члени зазначеного кооперативу, за що ОСОБА_3 позивачкою було повернуто половину суми сплаченого пайового внеску, внаслідок чого ОСОБА_3 втратив право на користування і розпорядження вищевказаною квартирою. З того часу позивачка разом зі своїм сином проживає в зазначеній квартирі, сплачує всі комунальні платежі, дотримується правил проживання в кооперативному будинку та не порушує прав інших членів кооперативу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер колишній чоловік позивачки ОСОБА_3. На даний час у позивачки виникла необхідність розпорядитися своєю квартирою, але вона не може отримати Свідоцтво про право власності на неї, як то передбачено чинним законодавством, так як ордер на квартиру був втрачений і отримати його дублікат неможливо, у звязку з цим вона звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.

В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали, просили задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не надіслав свого представника, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що є розписки в матеріалах справи. Звернувся до суду з письмовою заявою в якій зазначив, що просить розглядати справу у відсутності представника відповідача, проти позову ОСОБА_1. не заперечують та позов визнають.

Третя особа ОСОБА_2. в судовому засіданні позов підтримав.

Третя особа - Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна»- не направив свого представника в судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Направили до суду письмову заяву в якій просить розглянути справу у відсутності свого представника, рішення по справі прийняти відповідно до закону. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника 3-ої особи.

Вислухавши пояснення позивачки та її представника, третю особу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

У 1968 році квартира АДРЕСА_1 була отримана чоловіком позивачки ОСОБА_3 на сім`ю з трьох осіб: нього, позивачку та ОСОБА_2

04 липня 1989 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було розірвано відповідно свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_1 (а.с.18).

Згідно статті 146 ЖК України, поділ квартири в будинку житлово-будівельного кооперативу між членом кооперативу і його дружиною допускається в разі розірвання шлюбу між ними, якщо пай є спільною власністю подружжя і якщо кожному з колишнього подружжя є можливість виділити ізольоване жиле приміщення в займаній йми квартирі. Поділ квартири провадиться за згодою між колишнім подружжям, а в разі відсутності згоди - за рішенням суду. Якщо поділити квартиру неможливо, один з колишнього подружжя, за яким визнано право на частину паєнагромадження, вправі вимагати від другого, який є членом житлово-будівельного кооперативу, виплати йому уми, що відповідає його частині паєнагромадження. Після одержання зазначеної компенсації він повинен звільнити займане приміщення, а в разі відмовлення - підлягає виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Згідно витягу з протоколу загальних зборів від 07 вересня 2010 року за №10-07/09-3, 17 січня 1997 року на підставі заяви ОСОБА_3 був виключений з членів кооперативу ЖБК «ЗЕНІТ», а позивачка ОСОБА_1 на підставі заяви була прийнята в члени зазначеного кооперативу (а.с.6)

21 лютого 1995 року ОСОБА_3 за власним бажанням був знятий з реєстрації в квартирі АДРЕСА_1 та зареєструвався в квартирі АДРЕСА_3, що засвідчує довідка від 07 вересня 2010 року за № 07/09-2, видана ЖБК «ЗЕНІТ»(а.с.7).

ІНФОРМАЦІЯ_1 колишній чоловік позивачки ОСОБА_3 помер, що підтверджує свідоцтво про смерть, НОМЕР_2(а.с.19).

Згідно ч. 2 ст. 145 ЖК України, якщо член житлово-будівельного кооперативу включений з кооперативу (крім випадків, передбачених пунктами 1, 2. 4. 6, 7 статті 147), помер або вибув з нього з інших причин чи переселився в іншу квартиру в будинку того ж кооперативу, члени його сім'ї, які проживали разом з ним, зберігають право користування жилим приміщенням за умови вступу до кооперативу одного з них. Член сімї, який виявив бажання вступити до кооперативу замість попереднього члена кооперативу, має перевагу перед іншими особами. Дружині члена кооперативу, що має право на частину паєнагромадження, надається перевага на вступ до кооперативу перед іншими членами сім'ї.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є членом ЖБК «Зеніт», код ЄДРПОУ 22905776, м. Київ, вул. Тополева, 6, з січня 1997 року, що підтверджує довідка №07/09-1 від 07 вересня 2010 року, видана ЖБК «ЗЕНІТ»(а.с.5).

Довідки за №17 від 17 серпня 2010 року, видана ЖБК «ЗЕНІТ»підтверджує той факт, що ОСОБА_1 дійсно проживає та зареєстрована з 19 березня 1968 року за адресою АДРЕСА_1, в будинку, який належить ЖБК «ЗЕНІТ»і станом на початок 1983 року пайовий внесок за житлове приміщення з 2-х кімнат, загальною площею 44,9 кв.м. в сумі 3802, 71 рублів сплачено повністю (а.с.8).

Згідно ч. 3 ст. 384 ЦК України, у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Відповідно до довідки (форма 3) від 17 серпня 2010 року за №15, виданої ЖБК «ЗЕНІТ»вказано, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.9).

Зазначена квартира АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстрована, що підтверджує інформаційна довідка Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна»від 02 вересня 2010 року за №34879 (И-2010) (а.с.10).

Враховуючи викладене вище, суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача про визнання за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Статтею 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача сплачені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120, 00 грн.

Керуючись статтями 145-146 ЖК України, статтями 316, 384, 392 ЦК України, статтями, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «ЗЕНІТ»на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.

Рішення в частині визнання права власності підлягає реєстрації у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга позивачем може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: