Рішення № 15549290, 21.03.2011, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-1994/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

10 березня 2011 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого-судді - Оксюта Т.Г.

при секретарі - Бурій Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Фірма «БАРБЕТ», третя особа Головне управління з питань захисту прав споживачів виконавчого органу Київради Київської міської державної адміністрації про стягнення передоплати та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив стягнути з ТОВ Фірма «БАРБЕТ»суму зробленої передоплати 40150,00 грн., моральну шкоду в сумі 50000,00 грн. та судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 17.10.2009 року між ним та ТОВ Фірма «БАРБЕТ»був укладений договір на виготовлення виробів на замовлення, предметом якого було виготовлення та встановлення відповідачем комплекту кухонних меблів.

Згідно п. 7 вказаного договору погоджена ціна становить 35000,00 грн., у яку включено матеріали, фурнітура, фарбування та встановлення меблів за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно п. 8 цього ж договору оплата виробів на замовлення здійснюється шляхом внесення передплати в розмірі не менше 70% від вартості виробів при відкритті замовлення.

Згідно п. 6 договору відповідач зобовязався виготовити та встановити меблі в строк до 30.04.2009 року.

Зазначив, що передоплата за виготовлення меблів була ним здійснена 17.10.2009 року на момент підписання договору в сумі 12150,00 грн., що підтверджується квитанцією.

Друга частина передоплати була передана відповідачу 31.10.2009 року в сумі 12000,00 грн., що також підтверджується квитанцією.

30.04.2010 року кухонні меблі встановлені не були, чим було порушено п. 6 вищевказаного договору.

У серпні 2010 року відповідач повідомив позивача у черговий раз про фінансову скруту і неможливість виконати замовлення.

Відповідачем було висловлено прохання надати суму у 16000,00 грн., яка надасть можливість виконати замовлення позивача.

Відповідно позивачем було сплачено ще передоплату в сумі 16000,00 грн., яку ТОВ Фірма «БАРБЕТ»отримала 31.08.2010 року, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру.

Таким чином загальна сума передоплати сплаченої позивачем ТОВ «БАРБЕТ»становить 40150,00 грн. та перевищує суму вказану в договорі 35000,00 грн.

Проте, відповідач не виготовив комплект кухонних меблів і не здійснив їх встановлення за адресою зазначеною в договорі.

У звязку з невиконанням відповідачем своїх зобовязань за договором на виготовлення виробів на замовлення від 17.10.2009 року позивач просив стягнути суму зробленої передоплати 40150,00 грн.

Крім матеріальної шкоди позивачу було завдано й моральних страждань, які полягали в тому, що відсутність нормальних умов на кухні унеможливлювали приготування їжі та він разом зі своєю сім'єю був змушений на вихідні виїжджати на дачу для того щоб приготувати їжу, внаслідок чого порушився розпорядок життя.

Моральну шкоду позивач оцінює в 50000,00 грн.

На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив справу розглядати без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ТОВ Фірма «БАРБЕТ»в судове засідання свого представника не направила, про день і час розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Суд, відповідно до ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів у її відсутність, оскільки неявка відповідача не перешкоджає постановленню заочного рішення, проти чого не заперечувала представник позивача.

Третя особа Головне управління з питань захисту прав споживачів виконавчого органу Київради Київської міської державної адміністрації в судове засідання свого представника не направила, про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у її відсутність на підставі наявних в ній доказів.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Врахувавши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17.10.2009 року між ОСОБА_1. та ТОВ Фірма «БАРБЕТ»було укладено договір на виготовлення виробів на замовлення, предметом якого було виготовлення та встановлення комплекту кухонних меблів за адресою : АДРЕСА_1, а саме: 2650 х 900 х 500 низ; 2650 х 700 х 400 верх; 1650 х 900 х 600 низ; 1650 х 900 х 600 низ; 1650 х 900 х 400 верх; стіл 800 х 1200 х 800 1 шт.; куточок для сидіння 1200 х 800 х 500 1 шт.; стільці: 500 х 500 х 500 (а.с. 6).

Згідно п. 5 вищевказаного договору дата виготовлення 30.04.2010 року.

Згідно п. 7 цього ж договору погоджена ціна 35000,00 грн., в ціну включено встановлення меблів.

Згідно п. 8 договору ОСОБА_1 зобовязався при відкритті замовлення внести передплату в розмірі не менше 70% вартості виробу.

Передоплата за виготовлення меблів у розмірі 12150,00 грн. була здійснена ОСОБА_1. 17.10.2009 року, на момент підписання договору, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №17/10 від 17.10.2009 року (а.с. 7).

Друга частина передоплати була здійснена ОСОБА_1. 31.10.2009 року в сумі 12000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №31/10 від 31.10.2009 року (а.с. 7).

Судом встановлено, що відповідач ТОВ Фірма «БАРБЕТ»зобовязання за договором на виготовлення виробів на замовлення від 17.10.2009 року не виконала.

У серпні 2010 року відповідач повідомив ОСОБА_1. про фінансову скруту і неможливість виконати замовлення, після чого було висловлено прохання надати суму у 16000,00 грн., яка надасть відповідачу можливість виконати замовлення позивача у повному обсязі.

Так, ОСОБА_1. 31.08.2010 року було сплачено передоплату ТОВ Фірма «БАРБЕТ»в сумі 16000,00, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №31/08 від 31.08.2010 року.

Таким чином, загальна сума передоплати сплаченої ОСОБА_1. ТОВ Фірма «БАРБЕТ»становить 40150,00 грн., що перевищує суму вказану у договорі 35000,00 грн.

Позивач зазначив, що на всі його телефонні звернення до ТОВ Фірма «БАРБЕТ»щодо строків готовності кухонного комплекту, відповідач під різноманітними приводами ухилявся від виконання своїх зобовязань за договором, як і від повернення коштів в сумі зробленої передоплати, що складає 40150,00 грн.

Позивач просив стягнути з ТОВ Фірма «БАРБЕТ»суму зробленої ним передоплати 40150,00 грн., на що слід зазначити наступне.

У п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів»визначено, що Закон України «Про захист прав споживачів»від 12.05.91 року застосовується, в тому числі, до правовідносин, що виникають з договорів купівлі-продажу, підряду (в тому числі побутового замовлення) і т.д.

Згідно п. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року, споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про захист прав споживачів»законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.

Відповідно до вимог п. 21, 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє або використовує продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; робота - діяльність виконавця, результатом якої с виготовлення товару або заміна його властивостей за індивідуальним домовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Відповідно до вимог ст. 865 ЦК України між підрядником, який здійснює підприємницьку діяльність і зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, та замовником, який зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу, укладається договір побутового підряду. Договір побутового підряду є публічним. За таким договором надавати побутові послуги населенню можуть не тільки організації, а й окремі громадяни, які набули статусу підприємця.

Таким чином, договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором побутового підряду.

Згідно до ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з сіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи те, що 17.10.2009 року між ОСОБА_1. та ТОВ Фірма «БАРБЕТ»укладено договір на виготовлення виробів на замовлення, суд приходить до висновку, що вони дійшли згоди щодо істотних умов договору та взяли на себе зобовязання щодо виконання даного договору.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем порушені умови договору на виготовлення виробів на замовлення від 17.10.2009 року.

Вимогами пунктів договору встановлена загальна вартість робіт та товару 35000,00 грн., строк виконання зобов'язань відповідачем 30.04.2010 р., відповідальність сторін, договір підписаний сторонами та скріплений печаткою.

Згідно з вимогами ст. 873 ЦК України робота оплачується замовником після її остаточного здавання підрядником. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору повністю або шляхом видачі авансу.

Згідно з вимогами ст. 866 ЦК України договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору.

З матеріалів справи вбачається, що 17.10.2009 року позивачем сплачено відповідачу 12150,00 грн., 31.10.2009 року 12000,00 грн. та 31.08.2010 року 16000,00 грн., що перевищує суму вказану у договорі 35000,00 грн. (а.с. 7).

Оскільки ТОВ Фірма «БАРБЕТ»порушила умови вищевказаного договору, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача предоплати в сумі 40150,00 грн.

Позивач також просив стягнути на його користь 50000,00 грн. моральної шкоди, на що слід зазначити наступне.

Відповідно до положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При цьому, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

П.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у звязку з ушкодження здоров'я, у порушенні нормальних життєвих звязків через неможливість продовження громадського життя, настанні негативних наслідків.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів»споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоровя людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем не надано суду доказів, які підтверджують факт заподіяння йому моральних страждань, втрат немайнового характеру або шкоди заподіяної життю та здоровю.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача суму сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн. та на користь держави судового збору в сумі 401,50 грн.

Керуючись ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 865, 866, 873 ЦК України, ст. ст. 10, 27, 28, 29, 30, 58 - 60, 169, 197, 209, 212 - 216, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ Фірма «БАРБЕТ», третя особа Головне управління з питань захисту прав споживачів виконавчого органу Київради Київської міської державної адміністрації про стягнення передоплати та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ Фірма «БАРБЕТ», код ЄДРПОУ 25294735, адреса реєстрації та фактична адреса: м. Фастів, вул. Орджонікідзе, 50 на користь ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 суму передоплати 40150,00 грн.

Стягнути з ТОВ Фірма «БАРБЕТ», код ЄДРПОУ 25294735, адреса реєстрації та фактична адреса: м. Фастів, вул. Орджонікідзе, 50 на користь ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

Стягнути з ТОВ Фірма «БАРБЕТ», код ЄДРПОУ 25294735, адреса реєстрації та фактична адреса: м. Фастів, вул. Орджонікідзе, 50 на користь держави судовий збір в сумі 401,50 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Соломянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя