Вирок № 15548864, 29.04.2011, Печерський районний суд міста Києва

20.01.2011 18:26:43

Справа № 1-66/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.04.2011 Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Підпалий В. В.

секретаряПолтавець А.І.,Данільченко Р.І.,

за участі прокурораБайдюка Д.А., Яценка В.І.,

представника цивільного позивача ОСОБА_3,

захисників адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

законного представника підсудної ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., українця, громадянина України, уродженця с. Новомихайлівка Новобузького району Миколаївської обл., працюючого головою фермерського господарства, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,-

та

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. н., українки, громадянки України, уродженки с. Терноватка Криворізького району Дніпропетровської обл., пенсіонерки, одруженої, з середньою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимої,-

у вчиненні злочину, передбачених ст. 296 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Так, 02.04.2009 року, приблизно 11 год. 30 хв., ОСОБА_1 та ОСОБА_2, діючи у групі, спільно та узгоджено між собою, маючи мету отримати найбільш публічну значимість та публічний резонанс своїх дій, грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, тимчасово протиправно припинили, приблизно з 11 год. 30 хв. до 15 год., нормальну діяльність установи- Центру художньої та технічної творчості «Печерськ», який розташований по АДРЕСА_4 в м. Києві, змусивши працівників установи всупереч їх волі залишити установу- Центру художньої та технічної творчості «Печерськ», у тому числі шляхом фізичного примусу до ОСОБА_7, виштовхавши її з приміщення, а інших працівників шляхом випуску з балону, який заздалегідь взяли з собою, газових сумішей, які є займистими та вибухонебезпечними, зачинившись у приміщення бібліотеки установи комунального закладу культури Центру художньої та технічної творчості «Печерськ».

Підсудна ОСОБА_2 під час судового засідання свою вину у вчиненні злочину, що їй інкримінується, не визнала, зазначила, що злочин вона не вчинювала і показала, що 02.04.2009 року ні вона ні ОСОБА_1 хуліганських дій не вчиняли, громадський порядок не порушували, а проводили акцію протесту проти триваючого порушення своїх прав, захищаючи свої права. Так, вона протягом тривалого часу періодично приїжджає до м. Києва по кримінальній справі, де вона та її син ОСОБА_8 є потерпілими. Вказана кримінальна справа розглядається більш 20 років, й вона порушує питання про порушення кримінальної справи відносно як експертів головного бюро СМЕ МОЗ України, які на її думку приховують наслідки тяжких тілесних ушкоджень спричинених її сину, так й службовців Міністерства охорони здоров'я, які відмовляють у призначенні її сину відповідного стану інвалідності. З даного приводу вона неодноразово зверталась до Генеральної прокуратури України, МВС України, МОЗ України, Верховної Ради України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, секретаріату Президента, мала особисті зустрічі з Президентом України ОСОБА_30 та особисті прийоми у Генерального прокурора ОСОБА_31, які їй обіцяли надати допомогу у вирішенні її питання законним шляхом, але так нічого і не зробили, й тому вона вважає, що використала всі засоби захисту порушених прав та інтересів її родини. Під час відвідувань державних установ вона познайомилась з ОСОБА_1, який також звертався за захистом своїх прав. 02.04.2009 року вона та ОСОБА_1 зайшли до бібліотеки «Печерськ» розташованій за адресою: м. Київ, АДРЕСА_4, для того, щоб провести повстання у відповідь на бездіяльність силових структур, органів влади та їх посадових осіб. Вони принесли із собою термос з бензином та газовий балон і запальничку. Коли вони зайшли всередину, то там була жінка, як їй потім стало відомо, бібліотекар, якій вони пояснили чому вони тут, а також дали їй папери, на яких були викладені вимоги до влади та службових осіб з приводу захисту своїх прав, а також пояснили, що вони будуть проводити повстання проти тиранії, гноблення та злочинного прокурорського нагляду. Вони попросили бібліотекаря покинути приміщення та дали їй свої дві заяви, і сказали, щоб вона повідомила про це своїх керівників. Жінка пояснила, що в неї також є онука, яка також у тяжкому стані, та щоб ті змирилися, також сказала, що не буде виходити, та заяви не взяла. Після цього вона запропонувала жінці залишиться з ними і пояснила, що вони будуть зачиняти двері, що в них із собою є газ та бензин, і у разі штурму вказаного приміщення працівниками міліції вони мають намір спалити себе. Жінка добровільно вийшла із приміщення. Крім того, вони попросили жінку повідомити про їх наміри в СБУ, МВС та телебачення. Коли жінка вийшла за двері, вони зачинили двері та почали телефонувати до вищевказаних органів та служб, і пояснювати їм ситуацію, яка склалася. Через півгодини приїхали різні керівники служб, до яких вони телефонували, та журналісти різних телеканалів. Вона передала їм свої вимоги, які були викладені на папері. Однак, вказані вимоги виконані не були, і через декілька годин правоохоронці почали штурм приміщення, де вони знаходились та затримали їх. Хоча вони й попереджали про можливий підпал себе у разі штурму правоохоронними органами вказаного приміщення, але насправді даної мети не було, хоча і була така можливість, вони усвідомлювали, що при підпалі вони можуть завдати шкоди, могла згоріти бібліотека та могли постраждати люди, але цього не зробили. Правоохоронці, незважаючи на їхні попередження, штурмували бібліотеку та хотіли спровокувати їх на підпал, били столи, нищили майно бібліотеки навмисно, а після її затримання, на її зауваження сказали, щоб вона закрила рота та потім вивели на вулицю. З її боку та з боку ОСОБА_1 не було ніякої зухвалості, насильства та не було погроз здійснити підпал будівлі і знищити майно, з мотивів явної неповаги до суспільства чи будь-яких інших мотивів.

Підсудного ОСОБА_1 під час судового розгляду справу було видалено із залу судового засідання за порушення порядку засідання, і непідкорення розпорядженням головуючого по справі на підставі ст. 272 КПК України, й під час судового розгляду справи підсудний ОСОБА_1 відмовився на пропозицію головуючого по справі дати показання по суті справи. Разом з тим, допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого діяння не визнав та показав, що 02.04.2009 року він разом з ОСОБА_2. вчинив акцію проти порушення прав, гарантованих конституцією, а також майнових прав і знищення господарської діяльності його фермерського господарства співробітниками правоохоронних органів Баштанського району Миколаївської області, а саме: за фактом пограбування врожаю 2006 року з його поля, що розташоване на території Доброкриничанської сільської ради Баштанського району Миколаївської області. З приводу вищевказаних обставин ним було подано безліч заяв до правоохоронних органів, однак його заяви не розглядалися, будь-яких прийнятих за його заявами рішень, він не отримував. Вказані дії були вчинені ним саме з мотивів захисту його прав та інтересів, майна та господарської діяльності, він був обурений ставленням влади до його проблем та проблем ОСОБА_2, хуліганських дій він не вчиняв (т. 2 а. с. а. с. 140- 152).

Разом з тим, винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у інкримінованому їм злочині, підтверджується наступними доказами:

-показаннями потерпілої ОСОБА_7, в судовому засіданні, з яких убачається, що 02.04.2009 року приблизно об 11 год. 30 хв., вона перебувала на робочому місці у бібліотеці Центру художньої та технічної творчості «Печерськ», яка знаходиться за адресою: м. Київ, АДРЕСА_4. До бібліотеки разом зайшли чоловік, віком приблизно 50 років, зростом приблизно 170 см., повної статури, волосся сиве, великий широкий ніс, як вона потім дізналась ОСОБА_1, та жінка віком приблизно 50 років, зростом приблизно 165 см., середньої статури, волосся на голові фарбоване в світло-жовтий колір, як потім вона дізналась ОСОБА_2 Вона їх бачила раніше, коли вони відвідували бібліотеку в різний час, по одному. Так, ОСОБА_2 заходила приблизно 23-24 березня 2009 року та просила дозволити їй написати скаргу до суду, а потім скаржилась їй на тяжке життя та несправедливість. Вона збиралась виходити на обідню перерву та порадила ОСОБА_2 сходити до церкви. Вона разом з ОСОБА_2 вийшла з бібліотеки, і бачила як ОСОБА_2 перейшла дорогу, на зупинку громадського транспорту. ОСОБА_1 заходив 25-26 березня 2009 року до бібліотеки разом з іншим чоловіком, виглядом приблизно 50 років, худорлявої статури, зростом приблизно 180 см, з темним волоссям на голові, гострий ніс, з вусами, який увесь час мовчав. ОСОБА_1 розповідав їй, як він в радянські часи розвозив книги по сільським фермам та працював у сільському будинку культури, скаржився на несправедливість. В розмові з ОСОБА_1 вона зрозуміла, що він не місцевий. Коли вона спитала в нього чого він прийшов, то ясної, зрозумілої відповіді не отримала, і ОСОБА_1 разом з чоловіком з яким прийшов, вийшли, а вона залишалась в бібліотеці. 02.04.2009 року, ОСОБА_2 до приміщення бібліотеки зайшла першою тримаючи в руках напівпрозорий пакет з пластиковими пляшками з прозорою речовиною. За нею зайшов ОСОБА_1, який зачепився за металевий поріг та переніс через цей поріг важку сумку на візочку з ручкою. ОСОБА_2 підійшла до її столу зі сторони роздачі книжок і почала розповідати, що вона була в церкві та молилась. ОСОБА_1 в цей час заніс ще одну сумку та щось робив біля вхідної двері, що саме, вона не бачила, оскільки ОСОБА_2 закривала його собою. ОСОБА_1 з агресивним видом кілька разів підходив до столу та відходив, коли вона розмовляла з жінкою. Потім ОСОБА_1 поклав їй в руки два незапечатаних конверти з якимись листами в середині, і сказав, щоб та їх віднесла, куди сказати не встиг, бо вона повернула назад ці листи та повідомила, що нічого робити не буде. Після чого, ОСОБА_1 розкрив сумку, яка була на візочку, та показав їй балони з газом (червоного кольору) і сказав, що вони себе тут підпалять. Вона почала їх умовляти не робити цього, і вирішувати свої питання іншим шляхом. Коли вона сказала, що зателефонує до міліції, ОСОБА_1 сказав, що їм це й треба, що нехай сюди приїдуть усі. Вона зателефонувала черговій будинку культури та повідомила їй, що її взяли в заручники та, щоб вона розповіла про це директору. ОСОБА_1 почав кричати: «Ніяких заручників», підійшов до неї схопив за комір жилетки, витягнув із-за столу, схопив її за руки, доніс до вхідної двері та кинув в двері, в які вона вдарилась, відчинивши їх, зачепилась за перила сходів у під'їзді та вдарилась головою о протилежні двері на площадці першого поверху, де знаходиться бібліотека. Коли вона впала на підлогу сходинкової площадки, то почула як за нею зачинились вхідні двері бібліотеки та зачинився замок. Вона встала та побігла повідомити про те, що трапилось директору будинку культури ОСОБА_9 Через деякий час приїхали міліція, СБУ, МЧС, швидка допомога. Чого вказані чоловік та жінка так себе повели, вона не знає, їй про це нічого не відомо. Коли ОСОБА_1 виштовхував, ОСОБА_2 стояла біля столу-роздачі книжок та нічого не робила, не казала та нічим ОСОБА_1 не зупиняла, а лише спостерігала тим що відбувалось;

-показаннями свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні, з яких убачається, що він працює на посаді директора КЗК ЦХТТ «Печерськ», і 02.04.2009 року, приблизно об 11 год. 45 хв. він разом зі своїм заступником ОСОБА_10 знаходився у своєму службовому кабінеті на другому поверсі КЗК ЦХТТ «Печерськ». В цей час він почув незрозумілі жіночі крики, які доносились з першого поверху, і разом із ОСОБА_10 побіг донизу. В холі біля входу він побачив зав. бібліотекою ОСОБА_7, чергову та завгоспа. ОСОБА_7 відразу ж розповіла, що до приміщення бібліотеки зайшли чоловік та жінка, при яких була валіза на колесах, в якій стояв червоний газовий балон, підійшли до неї та почали вимагати забрати у них папери і віднести до суду, а коли вона відмовилась, то чоловік схопив її та силоміць виставив за двері до під'їзду, замкнувши за собою двері на замок. Крім того, чоловік та жінка говорили їй, щоб вона викликала міліцію та інші служби тому, що вони збираються підірвати себе. Після цього, він викликав пожежників та працівників МЧС й разом із ОСОБА_7 пішли до входу в бібліотеку. Коли він підійшов до вхідних дверей бібліотеки то почув шипіння та запах газу. Зрозумівши, що там відкрили газовий балон, він дав команду, щоб всі співробітники, які знаходились у будинку звільнили приміщення та вийшли на вулицю, і швидко вийшов на вулицю, де викликав працівників міліції та швидку медичну допомогу. Приблизно через 10 хв. працівники всіх служб, що він викликав, були на місці. Коли приїхали всі служби, почались переговори з тими чоловіком та жінкою. Спочатку вони велися через двері, а потім чоловік з жінкою відкрили одне з вікон (одну створу), яке виходить на вул. Аніщенко, і знаходиться на першому поверсі. За час усіх переговорів він чув декілька реплік з уст жінки, а саме, що влада не піклується про дітей, а чоловік кричав, що він нікому не довіряє і ні на які умови не згоден. Через деякий час (приблизно о 15 год.) працівниками міліції було проведено штурм захопленого будинку, в результаті якого чоловіка та жінку було затримано;

-показаннями свідка ОСОБА_11 в судовому засіданні, з яких убачається, що 02.04.2009 року приблизно о 14 год. 00 хв. він повертався додому, і біля буд. АДРЕСА_4 побачив велику кількість людей. Зайшовши через деякий час додому він визирнув з вікна та почув звук вибуху. Працівники міліції штурмували будівлю. Про те, що саме там сталося він дізнався від працівників міліції;

-показаннями свідка ОСОБА_12, під час досудового слідства, які були оголошенні в судовому засіданні на підставі ст. 306 КПК України, з яких убачається, що 02.04.2009 року приблизно в 13 год. 20 хв. від заступника начальника ВДІМ Печерського РУ - ОСОБА_32 надійшла вказівка прибути за адресою: м. Київ. АДРЕСА_4 та допомогти групі документування. Прибувши за вказаною адресою, він побачив слідчо-оперативну групу та керівництво Печерського РУ, а саме: ОСОБА_13, ОСОБА_15., слідчого ОСОБА_33. та експерта ОСОБА_34 Від ОСОБА_15. - заступника начальника Печерського РУ надійшла вказівка про забезпечення охорони периметру навколо будівлі бібліотеки по АДРЕСА_4 та недопущення проникнення сторонніх осіб за огорожувальну стрічку. ОСОБА_12 почув як з вікна вказаної бібліотеки голосно говорив невідомий йому чоловік, його самого він не бачив. Начальник Печерського РУ ОСОБА_13 та заступник начальника ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_14 стояли біля вказаного вікна та вели переговори із вказаним чоловіком, про що саме вони розмовляли він не чув. Після чого були підігнані 2 автомобілі швидкої медичної допомоги та мікроавтобус спецпідрозділу «Беркут» за допомогою яких перегородили під'їзд до вказаної бібліотеки зі сторони вул. Московської. Приблизно через 10 хв. до автомобіля спецпідрозділу «Беркут» було прикріплено трос, інший кінець якого прикріплено до решітки одного з вікон будинку, і за допомогою автомобіля решітку було вирвано. Одразу після того, як була вирвана решітка, він побачив як працівники якогось спецпідрозділу в чорних масках розбили кувалдою віконну раму разом з вікном. В цей час з приміщення бібліотеки пролунало два вибухи після цього, працівники вказаного спецпідрозділу в кількості не менше 7-8 чоловік проникли до будинку. Приблизно через 3-5 хв. із будинку вивели чоловіка та жінку, яких посадили до автомобілю та увезли. Після цього, учасники слідчо-оперативної групи почали оглядати місце події та опитувати людей, які були очевидцями вказаної події. Як він дізнався від ОСОБА_15., безпосередньо перед конфліктом у будинку зачинився ОСОБА_1, який погрожував підірвати себе в приміщенні бібліотеки за допомогою газового балону, який був у нього з собою та жінку, яка перебувала з ним, якщо не будуть виконані його вимоги. Які саме вимоги він висував йому не відомо (т.1 а. с. а. с. 150-151);

-показаннями свідка ОСОБА_16, під час досудового слідства, які були оголошенні в судовому засіданні на підставі ст. 306 КПК України, з яких убачається, що він працює на посаді ст. інспектора ВДІМ Печерського РУГУ МВС України в м. Києві. 02.04.2009 року, приблизно о 13 год. 50 хв., він отримав вказівку від заступника начальника Печерського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_35. про те, що необхідно разом із працівниками Печерського РУ ОСОБА_17 та ОСОБА_18. направитись на вул. Московську, 3 в м. Києві, де невідомі захопили приміщення бібліотеки по вул. Московська, З та погрожують себе підірвати, і їм необхідно було стояти по периметру та контролювати, щоб сторонні особи не пройшли на вул. Аніщенка, так як дана ділянка була перекрита у зв'язку з даними подіями. Після цього вони втрьох він, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 направились за даною адресою, де знаходилась слідчо-оперативна група Печерського РУ, старший ВДІМ ОСОБА_12, начальник відділу охорони громадського порядку Печерського РУ ОСОБА_36, ВДІМ Печерського РУ ОСОБА_37., керівництво Печерського РУ ГУ МВС України, також на місці події були люди із полку спеціального призначення у формі чорного кольору. ОСОБА_12 сказав, щоб вони знаходились на ділянці розташованій з виїзду вул. Аніщенка на вул. Московську, та не допускали людей на дану ділянку, так як дана ділянка була огороджена стрічкою. Від ОСОБА_12 йому стало відомо, що двоє невідомих - чоловік та жінка, знаходились у будинку, закрились в ньому, і висували якісь вимоги, що саме йому не відомо. Більше йому нічого не відомо. Він бачив як працівники спецпідрозділу за допомогою автомобіля вирвали металеву решітку, після чого застосували спецзасоби, розбили скло на вікнах та проникли у приміщення. Через деякий час він бачив як виводили затриманих із будівлі. Кого саме виводили він не бачив, так як поле зору закривали працівники спецпідрозділу. Відстань до них була приблизно 50-60 метрів. Потім затриманих посадили у службовий автомобіль. Потім він знаходився за вказаною адресою ще декілька хвилин, після чого він направився у райвідділ. Прізвища затриманих осіб йому невідомі, які вимоги висували затримані та які дії вчиняли в приміщенні бібліотеки йому також не відомо (т.1 а. с. 152);

-показаннями свідка ОСОБА_18, під час досудового слідства, які були оголошенні в судовому засіданні на підставі ст. 306 КПК України, з яких убачається, що він працює на посаді ст. інспектора ВДІМ Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві. 02.04.2009 року приблизно о 13 год. 50 хв. йому повідомив інспектор ВДІМ ОСОБА_16, що отримав вказівку від заступника начальника Печерського РУГУ МВС України в м. Києві про те, що їм разом із ОСОБА_17 необхідно, направитись на вул. Московська, З в м. Києві, де невідомі захопили приміщення по вул. Московська, З та погрожують себе підірвати в даному будинку газовим балоном, їм необхідно було направитись на місце події. Після цього, вони втрьох - ОСОБА_18, ОСОБА_17 та ОСОБА_16 направились за вказаною адресою, де він побачив, що вул. Аніщенка з боку вул. Московської була перекрита стрічкою з написом «міліція». Вони підійшли до старшого дільничного ОСОБА_12 За даною адресою знаходилась слідчо-оперативна група Печерського РУ в повному складі, начальник відділу охорони громадського порядку Печерського РУ ОСОБА_36, ВДІМ Печерського РУ ОСОБА_37., керівництво Печерського РУ ГУ, працівники із полку спеціального призначення. Від ОСОБА_36 він отримав вказівку знаходитись по вул. Московській і не допускати проходу людей на вул. Аніщенка, тобто на місце події. Разом з ним знаходився ОСОБА_16. та ОСОБА_17, вони стояли на відстані 2-3 метри один від одного. Під час знаходження на місці події йому стало відомо, що двоє невідомих - чоловік та жінка, знаходились у приміщенні і погрожували себе підірвати, у зв'язку з чим йому не відомо. Знаходячись на місці події, він бачив як працівники спецпідрозділу за допомогою службового автомобіля вирвали металеву решітку, застосували спецзасоби та проникли у приміщення бібліотеки через вікно. Потім через деякий час він бачив як виводили затриманого чоловіка. Відстань до них була 50-60 метрів. Потім затриманих посадили у службовий автомобіль. За даною адресою він знаходився деякий час, після чого він направився у райвідділ. Прізвища затриманих осіб йому не відомі. Які вимоги висували затримані та які дії вчиняли в приміщенні бібліотеки йому не відомо ( т.1 а. с. 153);

-показаннями свідка ОСОБА_19, під час досудового слідства, які були оголошенні в судовому засіданні на підставі ст. 306 КПК України, з яких убачається, що він працює на посаді ст. інспектора ВОГП Печерського РУГУ МВС України в м. Києві. 02.04.2009 року, приблизно о 13:45-13:50 годин, він отримав вказівку від заступника начальника Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_15 разом із працівниками ВОГП ОСОБА_21, ОСОБА_22 та ОСОБА_20 направитись на АДРЕСА_4 в м. Києві, де отримати від нього наступну вказівку та нести службу. Вони направились за даною адресою, де ОСОБА_15 повідомив їх, що їм необхідно знаходитись біля магазину «Секунда», а саме: по АДРЕСА_4 та не пропускати осіб на вул. Аніщенка. На місці події йому стало відомо від ОСОБА_15., що невідомі особи зачинились в приміщенні бібліотеки, що по АДРЕСА_4, але вхід розташований з вул. Аніщенка, а також що дані особи погрожували підірвати себе та приміщення. Місце події було огороджено стрічкою з написом «міліція», а саме огороджений прохід на вул. Аніщенка з боку вул. Московська. На місці події він бачив працівників слідчо-оперативної групи Печерського РУ, працівників підрозділу «Беркут». Що саме відбувалось на місці події він не бачив, так як стояв за кутом будинку, а саме на вул. Московській. Через деякий час він почув, як працівники спецпідрозділу застосували спецзасоби. Що саме відбувалось він не бачив. Кого саме затримували, які саме вимоги висували, чим погрожували підірвати приміщення йому нічого не відомо. На місці події він знаходився приблизно з 13 год. 50 хв. до 17 год. 00 хв. та підтримував охорону громадського порядку, не допускаючи сторонніх осіб на місце події ( т. 1 а. с. 154);

-показаннями свідка ОСОБА_20., під час досудового слідства, які були оголошенні в судовому засіданні на підставі ст. 306 КПК України, з яких убачається, що він працює на посаді інспектора ВОГП Печерського РУГУ МВС України в м. Києві. 02.04.2009 року приблизно о 13 год. 50 хв. він знаходився у Печерському РУ по вул. Московська, 30 в м. Києві, коли була отримана вказівка від заступника начальника Печерського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_15., щоб разом з іншими працівниками ВОГП ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_19 направитись на АДРЕСА_4 в м. Києві, де отримати від нього вказівку та надалі нести службу. Вони всі разом направились на АДРЕСА_4, де ОСОБА_15 повідомив їх, що необхідно знаходитись на розі вулиць Московська - Аніщенка та не пропускати сторонніх осіб на вул. Аніщенка, де в приміщенні бібліотеки невідомі особи зачинились та погрожували підірвати себе та приміщення, в якому знаходились. Про це все йому стало відомо вже на місці події. Дане місце події було огороджене стрічкою з написом «міліція», а саме: прохід на вул. Аніщенка та тротуар вул. Московська. На місці події були працівники слідчо-оперативної групи Печерського РУ, він також бачив працівників підрозділу «Беркут». Він ніс службу по вул. Московська, біля магазину «Секунда» та не бачив, що відбувалось на місці події. Знаходився він за рогом будинку. На місці події він знаходився приблизно з 13 год. 50 хв. до 16 год. 00 хв. та направився до райуправління. Йому не відомі анкетні дані затриманих осіб, також не відомо які вимоги висували останні та не бачив як затримували останніх ( т. 1 а. с. 155);

-показаннями свідка ОСОБА_23., під час досудового слідства, які були оголошенні в судовому засіданні на підставі ст. 306 КПК України, з яких убачається, що 02.04.2009 року вона знаходилась вдома та відпочивала. Близько 14 год. 00 хв. вона почула вибух, після чого виглянула на вулицю та побачила, що поряд її будинку багато міліції. Що сталося в буд. АДРЕСА_4 в м. Києві їй не відомо, про подію, яка трапилась, вона дізналася із засобів масової інформації ( т. 1 а. с. 156);

-показаннями свідка ОСОБА_24., під час досудового слідства, які були оголошенні в судовому засіданні на підставі ст. 306 КПК України, з яких убачається, що 02.04.2009 року вона знаходилась вдома, приблизно о 13 год. 00 хв. і біля будинку почали збиратись люди у формі працівників міліції, а також журналісти. Напроти будинку культури заводу «Арсенал», в якому також знаходиться бібліотека. До одного із вікон будинку підходила велика кількість людей у цивільному та ніби з кимось там розмовляли, а з ким саме їй не було видно. Після того як люди у цивільному відійшли від вікна, до вікна підійшли журналісти та почали наставляти до нього мікрофони та знімати на відеокамери. Через деякий час із вікна було зірвано решітку, а вікно вибите працівниками міліції у формі «Беркут»,а також було чутно якийсь вибух та посипалось віконне скло. Буквально через одну хвилину із будівлі було винесено дві сумки працівниками міліції, а також із будівлі виведено чоловіка та жінку, яких посадили до спецавтомобіля працівників міліції. Що це були за люди їй не відомо, а також не відомо, що вони хотіли ( т. 1 а. с. а. с. 157-158);

-показаннями свідка ОСОБА_25, під час досудового слідства, які були оголошенні в судовому засіданні на підставі ст. 306 КПК України, з яких убачається, що 02.04.2009 року приблизно о 13 год. 00 хв. вона прийшла додому, і коли підходила, то бачила працівників міліції, стрічкою відгороджено було буд. АДРЕСА_4. Як вона зрозуміла, то хтось зачинився в будинку і щось вимагав. Приблизно о 15 год. 00 хв. вона виходила на балкон та бачила як працівники «Беркута» в масках, бронежилетах ходили біля буд. № 3. Вона перебувала у квартирі, коли почула шум від вибуху, коли вона вийшла, то побачила як працівники «Беркута» з брезентом і вогнегасниками забігали до входу в бібліотеку в буд. № 3. Коли вона почула вибух, то дуже злякалась. Вона побачила на першому поверсі буд. № 3 від вибуху розбилось скло у вікні. Потім вона побачила, як працівники «Беркута» вивели з приміщення бібліотеки чоловіка та жінку, посадили їх до автомобіля та увезли (т. 1 а. с.159); -показаннями свідка ОСОБА_26, під час досудового слідства, які були оголошенні в судовому засіданні на підставі ст. 306 КПК України, з яких убачається, що 02.04.2009 року приблизно о 13 год. 30 хв. вона разом зі своєю дитиною вийшла на вулицю і пішла в магазин. На вулиці все було спокійно, нічого підозрілого не відбувалося. Приблизно через 20 хв. повернувшись додому і підійшовши до будинку вона побачила пожежну машину і перекриту пожежниками вул. Аніщенка. Зайшовши додому, через вікно вона побачила людей в чорній формі (міліцію). Потім через декілька хвилин вони побігли в сторону буд. АДРЕСА_4, де потім прозвучав звук схожий на хлопок. Через деякий час по телевізору вона дізналась, що саме там відбувалось. Як їй стало відомо, що невідомий захопив будівлю. Хто був цей чоловік вона не знає, яка була його ціль також не відомо (т. 1 а. с. а. с. 165-166);

-показаннями свідка ОСОБА_27 під час досудового слідства, які були оголошенні в судовому засіданні на підставі ст. 306 КПК України, з яких убачається, що 02.04.2009 року вона перебувала вдома, приблизно о 13 год. 30 хв., вона виглянула у вікно і побачила, що біля дитячої бібліотеки дуже багато людей у міліцейській формі і в цивільному, перегородили стрічками прохід до бібліотеки, приїхали дві машини швидкої допомоги, потім вона побачила, що жінка похилого віку, яка виглядала у вікно і розмовляла з людьми в цивільній одежі, жінка виставляла листки, які наклеювали на вікнах, потім через деякий період часу декілька людей зайшли в парадне бібліотеки, але потім вийшли. Вона спочатку не зрозуміла, що сталося, думала, що виселяють бібліотеку. Потім через деякий період часу (час точно не пам'ятає) під'їхала машина джип з написом «Беркут», вони причепили крюк на решітку вікна, машина потягнула його і решітка вилетіла. Працівники в чорній формі, бронежилетах і масках кинули шашку, пролунав вибух, пішов дим і через вікно почали забігати працівники міліції в чорній формі і десь через п'ять хвилин вони вивели чоловіка та жінку похилого віку, яких посадили у різні автомобілі. Куди їх повезли вона не знає. На цьому все закінчилось (т.1 а. с. 169);

-показаннями свідка ОСОБА_28, під час досудового слідства, які були оголошенні в судовому засіданні на підставі ст. 306 КПК України, з яких убачається, що 02.04.2009 року о 09 год. вона заступила на чергування у слідчо-оперативну групу, до складу якої входить старший групи - слідчий, о/у ВКР ОСОБА_38 та спеціаліст ОСОБА_34. Близько 12 год. 20 хв. вона отримала повідомлення від чергового чергової частини Майоренка про необхідність виїзду за адресою: АДРЕСА_4, м. Київ, оскільки за вищевказаною адресою відбуваються протизаконні дії. Коли слідчо-оперативна група зібралась та вони виїхали на місце події, то побачили значне скупчення людей. На місці події в той момент знаходилися працівники Печерського РУ, працівники ОГП, ВДІМ, ДАІ, пожежної служби, підрозділ «Беркут». При прибутті на місце події, їм стало відомо, що невідомі особи зайшли до буд. АДРЕСА_4, де знаходиться бібліотека ЦТТХ «Печерськ», та захопивши приміщення під свій контроль, почали вимагати передати свої письмові вимоги вищестоящому керівництву, а за невиконання їх вимог, погрожували підірвати будівлю. Експерт зі складу слідчо-оперативної групи ОСОБА_34 огородила прилеглу територію до будинку АДРЕСА_4 спеціальною огороджувальною стрічкою. Після того, о/у ВКР ОСОБА_38 та ОСОБА_33 почали відбирати пояснення у очевидців, які пояснили, що невідомі люди зайшли до приміщення та почали погрожувати, що підірвуть будинок. В той час, працівники ОГП та ВДІМ відстороняли людей з місця пригоди, оскільки склалася ситуація, яка була небезпечна для життя та здоров'я оточуючих. Працівники ДАІ забезпечували безперешкодний проїзд автотранспорту, оскільки поруч із будівлею розташована проїжджа частина. Група документування із числа працівників Печерського РУ документувала те, що відбувалося. Пізніше, приблизно через годину після приїзду СОГ, до місця вчинення злочину приїхали дві карети швидкої допомоги. Також із присутніх були журналісти, які постійно щось знімали на фото-відеокамери. Близько 13 год. 00 хв. до огородженої території запустили два автомобіля із службами спеціального призначення, СБУ та пожежну машину. В той час, коли керівництво намагалося налагодити складену ситуацію, знаходячись біля входу в приміщення будинку, СБУ, обладнані спеціальними засобами і вогнепальною зброєю, проникли до приміщення буд. № 3 через вхідні двері. Через деякий час пролунав гучний шум від якого повилітали шибки та посипались стіни. В цей момент, за наказом начальника Печерського РУ ОСОБА_13 СОГ направилась до місця вибуху, а саме до будівлі № 3 для негайного відпрацювання місця події. Коли працівники СБУ повиводили з приміщення будинку невідомих осіб та посадили останніх до службового автомобіля, вони почали працювати на місці вчинення злочину. В її обов'язки входило відпрацювання місця вчинення злочину, а саме: провести першочергову слідчу дію - огляд місця події. О/у ВКР ОСОБА_38 відбирав пояснення від свідків, очевидців. Спеціаліст ОСОБА_34 проводила фотозйомку цифровим фотоапаратом та оглядала місце події на наявність речових доказів. Також, огляд місця події проводили представники Головного управління, прокуратури міста Києва, слідчі Печерського РУ та працівники дізнання. Зробивши огляд місця події та вилучивши всі виявлені предмети, опитавши усіх свідків та очевидців, зробивши фотозйомку місця вчинення злочину, вони в складі слідчо-оперативної групи повернулися до Печерського РУ для подальшого відпрацювання матеріалів ( т. 1 а. с. а. с. 162-164);

-показаннями свідка ОСОБА_29, під час досудового слідства, які були оголошенні в судовому засіданні на підставі ст. 306 КПК України, з яких убачається, що він працює на посаді заступника начальника Печерського РУ. 02.04.2009 року о 12 год. 03 хв. до чергової частини Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві по спецлінії «102» надійшло повідомлення про те, що по АДРЕСА_4 в приміщення БК «Арсенал» увірвались невідомі. Спільно з начальником Печерського РУ ОСОБА_13. вони прибули на місце події, де директор Центру художньої та технічної творчості «Печерськ», розташованого за вказаною адресою їм повідомив, що у приміщенні бібліотеки знаходяться невідомий чоловік та жінка, які при собі мають сумку, в якій, знаходиться газовий балон, з якого чоловік періодично в приміщення випускає газ, вказуючи цим на серйозність своїх намірів. Увійшовши до приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_4, вони з начальником Печерського РУ ОСОБА_13 побачили що двері, які ведуть до приміщення бібліотеки зачинені на замок. Із-за дверей невідомий чоловік повідомив, щоб вони підійшли до вікна бібліотеки. Підійшовши до вікна, в приміщенні бібліотеки вони побачили, чоловіка та жінку. Від них вони дізнались їх анкетні дані: жінка - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., мешкає: Дніпропетровська обл., АДРЕСА_2; чоловік - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., мешкає: Миколаївська обл., АДРЕСА_1. Вищевказані особи висунули вимоги щодо передачі їхніх заяв до Секретаріату Президента України, Верховної Ради України та Служби безпеки України, в них вони скаржились на бездіяльність влади щодо неналежного розгляду протягом 20 років їх заяв, порушених конституційних прав. Заяви були передані в 6 паперових конвертах через відкрите вікно, на половині конвертів було написано прізвище «ОСОБА_2», на іншій половині «ОСОБА_2», одразу конверти призначені для СБУ були передані представникам вказаної служби, які прибули на місце події. Особисто ним передані заяви були зареєстровані в Секретаріаті Президента України та у Верховній Раді України. Повернувшись на місце події в присутності представників засобів масової інформації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було запропоновано отримати їх заяви із відмітками про реєстрацію та припинити свої протиправні дії, однак, незважаючи на це, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомили, що у випадку невиконання їх вимог або спроби штурму приміщення бібліотеки працівниками органів внутрішніх справ, вони здійснять самоспалення шляхом підпалу термосу з бензином та газового балону, які вони принесли із собою. Під час переговорів з працівниками МВС, СБУ та Секретаріату Президента України щодо добровільного звільнення захопленого приміщення та нездійснення протиправних дій вказані громадяни відповіли категоричною відмовою. О 14 год. 45 хв. працівниками органів внутрішніх справ вказані особи були затримані, вогненебезпечні предмети були вилучені (т.1 а. с. а. с.167-168);

-показаннями свідка ОСОБА_15. під час досудового слідства, які були оголошенні в судовому засіданні на підставі ст. 306 КПК України, з яких убачається, що він працює на посаді заступника начальника Печерського РУ. 02.04.2009 року о 12 год. 03 хв. до чергової частини Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві по спецлінії «102» надійшло повідомлення про те, що по вул. Московська з приміщення БК «Арсенал» захопили невідомі. Разом з начальником Печерського РУ ОСОБА_13. вони прибули за вказаною адресою, де директор бібліотеки Центру художньої та технічної творчості «Печерськ» їм повідомив, що у приміщенні бібліотеки знаходяться двоє невідомих - чоловік та жінка, які при собі мають сумку з газовим балоном всередині, з якого чоловік періодично випускає газ. Увійшовши до приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_4, вони з начальником Печерського РУ ОСОБА_13 побачили, що двері бібліотеки зачинені на замок. Через двері невідомий чоловік повідомив, щоб вони підійшли до вікна бібліотеки через вікно бібліотеки, вони побачили всередині чоловіка та жінку. Ті повідомили свої анкетні дані: жінка - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.. проживає за адресою: Дніпропетровська обл., АДРЕСА_2; чоловік - ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., проживає за адресою: АДРЕСА_1. Вищевказані особи висунули вимоги щодо передачі їхніх заяв до Секретаріату Президента України, Верховної Ради України та Служби безпеки України. У заявах містились скарги щодо порушених їхніх Конституційних прав та бездіяльність влади щодо неналежного розгляду цих порушень протягом 20 років. Заяви були передані в 6 паперових конвертах через відкрите вікно, на трьох конвертах було написано прізвище «ОСОБА_2», на інших трьох «ОСОБА_2». Конверти, призначені для СБУ були передані представникам вказаної служби, які були присутні на місці події. ОСОБА_29 передані заяви були зареєстровані в Секретаріаті Президента України та у Верховній Раді України. Пізніше в присутності представників засобів масової інформації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було запропоновано отримати їх заяви із відмітками про реєстрацію та припинити свої протиправні дії. однак, незважаючи на це, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомили, що у випадку невиконання їх вимог або спроби штурму приміщення бібліотеки працівниками органів внутрішніх справ, вони здійснять самоспалення шляхом підпалу термосу з бензином та газового балону, які вони принесли із собою. У зв'язку з категоричною відмовою добровільного звільнення захопленого приміщення та нездійснення протиправних дій, щодо вибуху чи самоспалення, вказані громадяни о 15 год. 00 хв. були затримані у вказаному приміщенні працівниками органів внутрішніх справ, вогненебезпечні предмети були вилучені (т. 1 а. с. 170);

-показаннями свідка ОСОБА_13, під час досудового слідства, які були оголошенні в судовому засіданні на підставі ст. 306 КПК України, з яких убачається, що він працює на посаді начальника Печерського РУ. 02.04.2009 року приблизно 12 год. 03 хв. до чергової частини Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві по спецлінії «102» надійшло повідомлення проте, що по АДРЕСА_4 приміщення БК «Арсенал» захопили невідомі. У подальшому він разом зі своїми заступниками, а саме: начальником громадської безпеки ОСОБА_15 та начальником штабу ОСОБА_29 прибув за вказаною адресою. По приїзду, директор вказаного закладу ОСОБА_9., повідомив, що невідомі захопили приміщення Центру художньої та технічної творчості «Печерськ» та перешкоджають її нормальній роботі. У подальшому їм стало відомо, що у приміщенні бібліотеки знаходяться двоє невідомих - чоловік та жінка, які при собі мають газовий балон всередині, з якого чоловік періодично випускає газ та бензин. Увійшовши до приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_4, вони побачили, що двері бібліотеки зачинені на замок. Через двері чоловічий голос повідомив щоб вони підійшли до вікна бібліотеки. Через вікно бібліотеки, вони побачили всередині чоловіка та жінку. Вони повідомили свої анкетні дані: жінка - ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., проживає за адресою: Дніпропетровська обл., АДРЕСА_2; чоловік - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., проживає за адресою: АДРЕСА_1. Вищевказані особи висунули вимоги щодо передачі їхніх заяв до Секретаріату Президента України, Верховної Ради України та Служби безпеки України. У заявах містились скарги, щодо порушених їхніх Конституційних прав та бездіяльності влади, щодо неналежного розгляду цих порушень протягом 20 років. Заяви були в 6 паперових конвертах, на трьох конвертах було написано прізвище «Архіпов», на інших трьох -«ОСОБА_2». У подальшому, вказані конверти були їм передані. Конверти, призначені для СБУ були передані представникам вказаної служби, які були присутні на місці події. Інші заяви були передані ОСОБА_29 та зареєстровані в Секретаріаті Президента України та у Верховній Раді України. Пізніше в присутності представників засобів масової інформації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було запропоновано отримати їх заяви із відмітками про та припинити свої протиправні дії, однак, незважаючи на це ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомили, що у випадку невиконання їх вимог або спроби штурму приміщення бібліотеки працівниками органів внутрішніх справ, вони здійснять самоспалення шляхом підпалу термосу з бензином та газового балону, які вони принесли із собою. На численні прохання добровільно звільнити захоплене приміщення та дати можливість поновити нормальну роботу та нездійснення протиправних дій, щодо вибуху чи самоспалення, вказані громадяни відповідали категоричною відмовою. У зв'язку із цим, приблизно о 15 год. 00 хв. ОСОБА_1 та ОСОБА_2. були затримані у вказаному приміщенні працівниками спецпідрозділів, вогненебезпечні предмети були вилучені (т.1 а.с.171);

-даними, які містяться в протоколі огляду місця події від 02.04.2009 року, з яких убачається, що поруч буд. АДРЕСА_4 в м. Києві було вилучено сумку чорного кольору обмотану жовтою резинкою з металевою пластиною червоного кольору та скотч, сумку синього кольору, всередині якої знаходився металевий предмет «балон» червоного кольору № 58406 ( т. 1 а. с. а. с. 9- 22)

-даними, які містяться в протоколі огляду місця події від 02.04.2009 року, з яких убачається, що приміщення ЦХТТ «Печерськ». розташованого по АДРЕСА_4 в м. Києві, було вилучено термос металевий із рідиною прозоро-жовтого кольору, цоколі від лампочок, запальничка зеленого кольору, 14 паперів із записами ( т. 1 а. с. а. с. 34-58);

-даними, які містяться в протоколі огляду місця події від 02.04.2009 року, з якого убачається, що обєктом огляду є приміщення, що входить до складу однієї будівлі, розташоване за адресою: м. Київ, АДРЕСА_4 ( т. 1 а. с. а.с. 94-95);

-даними, які містяться в протоколі огляду місця події від 02.04.2009 року, з яких убачається, що обєктом огляду є територія, що прилягає до буд. № 3 по вул. Аніщенко в м. Києві, вїзд на яку здійснюється з АДРЕСА_4. Безпосереднім обєктом огляду є будинок, який розташований на пересіченні вул. Московська та вул. Аніщенко в м. Києві (т.1 а. с. 96);

-даними, які містяться в протоколі огляду місця події від 02.04.2009 року, з яких убачається, що обєктами огляду є тротуар та проїзна частина вул. Аніщенко та вїзд з АДРЕСА_4, де розташована будівля Центра художньої та технічної творчості «Печерськ» (т. 1 а. с. а. с. 97-99);

-даними, які містяться у висновку хімічної експертизи № 105хс від 02.06.2009 року, з яких убачається, що подана на дослідження рідина (яка міститься у металевому термосі) є світлим нафтопродуктом бензином, який відноситься до легкозаймистих рідин (т.1 а. с. а. с. 63-64);

-даними, які містяться у протоколі огляду компакт-диску та перегляду відеозапису від 09.04.2009 р., з яких убачається, що обєктами огляду є компакт-диск DVD-R 16x 120 min/4/7 Gb із намальованим на ньому мультиплікаційним героєм, який знаходиться у відповідному паперовому конверті та відеозапис (файл «02.04.2009 р.») ( т. 1 а. с. а. с. 117-130);

-даними, які містяться у протоколі відтворення обстановки та обставин подій від 04.06.2009 року, з яких убачається, що потерпіла ОСОБА_7 показала послідовність подій, які відбувались 02.04.2009 р. у приміщенні Центра художньої та технічної творчості «Печерськ», розташованої за адресою: м. Київ, АДРЕСА_4 (т. 2 а. с. а. с. 93-99);

-даними, які містяться у протоколі усної заяви про злочин від 04.06.2009 року, з яких убачається, що 02.04.2009 року двоє невідомих осіб знаходились у приміщенні Центра художньої та технічної творчості «Печерськ», розташованого за адресою: м. Київ, АДРЕСА_4, чим спричинили неможливість працювати закладу на протязі дня (т. 1 а. с. 5);

-приєднаними до справи, як речові докази:

балон із газовою сумішшю, який знаходиться у сумці чорно-білого із червоним кольором, дорожня сумка чорного кольору, резинка жовтого кольору, металева пластина червоного кольору та два мотка липкої стрічки скотч, чотири цоколі від лампочок і запальничка, пачка із сірниками, термос із бензином, заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на 14 арк., компакт-диск DVD-R 16x 120 min/4/7 Gb ( т. 1 а. с. а. с. 30, 32, 69, 87, 67, 71); Зазначенні докази по справі повністю узгоджуються з даними, які містяться в:

-заяві директора Центру художньої та технічної творчості «Печерськ» про те, що в звязку з діями невідомих осіб роботу Центру художньої та технічної творчості «Печерськ» було паралізовано , що виявилось у повній зупинці роботи персоналу (т. 1 а. с. 106);

-протоколі вимірювання № 8АП/44/09 від 10.04.2009 року, згідно якого усі компоненти газової суміші з балону № 58406 є займисті та вибухонебезпечні речовини ( т.1 а. с. а. с. 26-27); -відповіді на запит наданою Службою Безпеки України, центром спеціальних операцій боротьби із тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів № 28/3752 від 17.06.2009 року (т. 2 а. с. а. с. 88-89); -відповіді на запит наданою Генеральною прокуратурою України № 06/2-7866- 94 від 16.06.2009 року (т. 2 а. с. а. с. 105-131). З даних, які містяться у висновку судово-психіатричної експертизи № 196 від 26.05.2009 року в період часу до якого відноситься інкриміноване діяння ОСОБА_1., в останнього не виявлено ознак психічного захворювання, а також ознак тимчасового захворювання розладів психічної діяльності. По своєму психічному стану, в той період часу він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час ОСОБА_1 не виявляє ознак психічного захворювання. По своєму психічному стану на даний час може усвідомлювати свої дії і керувати ними. По своєму психічному стану на даний час ОСОБА_1 в застосуванні у відношенні до нього примусових заходів медичного характеру не погребує (т. 2 а. с. а. с. 71-74).

З даних, які містяться у висновку судово - психіатричної експертизи № 592 від 04.06.2009 року ОСОБА_2 в період до якого відноситься інкриміноване діяння і на даний час виявляла та виявляє признаки паранояльного розвитку в акцентуірованій особистості, звязку з цим період часу до якого відноситься інкриміноване їй діяння не була в змозі в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_2 по своєму психічному стану не була в змозі в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в період часу, до якого відноситься інкриміноване їй діяння і таким чином можу бути визнана обмежено осудною ( т. 2 а. с. а. с. 82- 84).

Оцінюючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, що їм інкримінуються, доведена повністю, а їх умисні дії правильно кваліфіковані:

-ОСОБА_1 за ст. 296 ч. 2 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, вчинене з особливою зухвалістю, групою осіб;

-ОСОБА_2 за ст. 296 ч. 2 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, вчинене з особливою зухвалістю, групою осіб.

Твердження підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та захисту, що вони хуліганських дій не вчинювали, а бажали своїми діями привернути увагу до вирішення своїх проблем, які на протязі тривалого часу держава відмовлялась вирішувати, і фактично діяли в стані крайньої необхідності, умислу на вчинення хуліганства, мотивів проявити явну неповагу до суспільства, у них не було, а був умисел провести акцію протесту, суд розцінює, як такі, що мають за мету допомогти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уникнути кримінальної відповідальності.

Зокрема, згідно п. 5 ч. 2 Постановою Пленуму Верховного Суду України № 10 від 22.12.2006 р. «Про судову практику у справах про хуліганство» хуліганством, яке вчинене з особливою зухвалістю, може бути таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації. Так, з показань потерпілої та усіх свідків по справі убачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тимчасово припинили, приблизно з 11 год. 30 хв. до 15 год., нормальну діяльність установи- Центру художньої та технічної творчості «Печерськ».

Зокрема, потерпіла ОСОБА_7 та свідок ОСОБА_9. підтвердили, що працівники установи всупереч їх волі вимушені були залишити установу через фізичний примус з боку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_7 та усвідомлюючи небезпеку через випуск газових сумішей, які є займистими та вибухонебезпечними, з балону, що підтверджує те ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зневажливо ставились до громадського порядку, неперсоніфікованого кола осіб, ігнорували існуючі елементарні правила поведінки.

З показань свідків ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20., ОСОБА_23., ОСОБА_24., ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_15., ОСОБА_13, даних, які містяться у протоколі огляду компакт-диску та перегляду відеозапису від 09.04.2009 р., відповіді на запит наданою центром спеціальних операцій боротьби із тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби Безпеки України № 28/3752 від 17.06.2009 року убачається, що після припиненням нормальної діяльності установи, правоохоронними органами здійснювались дії щодо припинення протиправних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2, якими була припинена нормальна діяльності установи, й добровільного звільнення ними утриманого приміщення установи, але підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зачинившись в установі здійснювали непокору законним вимогам представників влади продовжуючи припиняти нормальну діяльності установи тим самим проявляючи особливу зухвалість. Крім того, сам спосіб вчинення злочину та обстановка вчинення хуліганства, що характеризується наявністю або відсутністю людей, подіями, які відбуваються в місці вчинення злочину, та їх соціальною значущістю, повинні враховуватись при визначенні ступеня суспільної небезпечності конкретного хуліганського прояву. Критерієм оцінки при цьому може виступає і сила стримуючих особу факторів, ігноруючи які вона вчинює хуліганство. Твердження про відсутність мотивів явної неповаги до суспільства спростовується тим, що ОСОБА_1 повністю, а ОСОБА_2 обмежено усвідомлювали характер своїх дій і бажали так діяти, зневажливо ставились до громадського порядку, неперсоніфікованого кола осіб, ігнорували існуючих в суспільстві правила поведінки, а саме прагнули протиставити себе суспільству. Тому, в процесі вчинення дій, які можливо й розпочалися з мотиву особистого характеру, останній перейшов в мотив явної неповаги до суспільства, і тим самим дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які супроводжувались особливою зухвалостю, перейшли в злочин проти громад ського порядку - хуліганство.

Обставин, які пом'якшують покарання відповідно до вимог ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжує покарання підсудним відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд не визнає обставинами, які обтяжують покарання підсудним, які були наведенні органом досудового слідства, як тяжкі наслідки, завдані злочином та вчинення злочину загально небезпечним способом.

При обранні міри покарання підсудним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд враховує наступні обставини справи:

-ступінь тяжкості вчиненого підсудними злочину, передбачених ст. 296 ч. 2 КК України, які віднесені кримінальним законом до категорії злочинів середньої тяжкості;

-особу ОСОБА_1, який має постійне місце проживання, працює, за місцем проживання характеризується позитивно, не одружений, раніше не судимий, разом з тим притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря- психіатра не перебуває;

-особу ОСОБА_2, яка має постійне місце проживання, пенсіонер, за місцем проживання характеризується позитивно, одружена, раніше не судима, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря- психіатра не перебуває,

На підставі викладеного суд, враховуючи вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вимоги п. 14 абз. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 22.12.2006 року « Про судову практику у справах про хуліганство» щодо призначення покарання особам, які вчинили хуліганство, вимоги Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» не дійшов до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_1 без відбування покарання і вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_1 враховуючи тяжкість вчиненого ним злочину, його особу та усі обставини справи, можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити підсудному ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі в межах встановленої санкцією статті особливої частини КК України.

Суд, при призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 у виді позбавлення волі, враховуючи тяжкість вчиненого ним злочину, його особу, зокрема вік підсудного, стан його здоров'я, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, ставлення підсудного до вчиненного, не дійшов до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання. Тому, суд прийняв рішення не звільняти підсудного ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням.

Призначаючи покарання підсудній ОСОБА_2, суд, враховуючи всі обставини справи, у тому числі особу ОСОБА_2, її обмежену осудність, враховуючи вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вимоги п. 14 абз. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 22.12.2006 року « Про судову практику у справах про хуліганство» щодо призначення покарання особам, які вчинили хуліганство, вимоги Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» вважає, що перевиховання та виправлення ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити їй покарання в межах санкції ст. 296 ч. 2 КК України, повязане з позбавленням волі ближче до нижчої межі санкції статті, але із застосуванням правил ст. 75 КК України звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на неї обовязків, передбачених ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

На підставі ст.ст. 20, 92, 93, 94, 95 КК України та Закону України «Про психіатричну допомогу» суд вважає за можливе не застосовувати до ОСОБА_2 примусові заходи медичного характеру.

Центром художньої та технічної творчості «Печерськ» під час досудового слідства були заявлені позивні вимоги про відшкодування шкоди завданої злочином. Разом з тим, до початку судового слідства у справі цивільний позов від Центру художньої та технічної творчості «Печерськ» з відповідними розрахунками, які підтверджують понесені ними витрати не був поданий. За таких обставин вимоги Центру художньої та технічної творчості «Печерськ» про відшкодування шкоди слід залишити без розгляду. Проте, це не позбавляє Центру художньої та технічної творчості «Печерськ» права предявити позов в порядку цивільного судочинства.

Постанови слідчого СВ Печерського РУГУ МВС України в м. Києві від 10.04.2009 року, 19.05.2009 року, 23.04.2009 року про накладення арешту на майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2, слід скасувати.

Відповідно до ст. 93 КПК України необхідно стягнути з підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати по справі вартість проведеної експертизи в розмірі 371 грн. 61 коп. з ОСОБА_1 та в розмірі 371 грн. 60 коп. з ОСОБА_2

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,

З А С У Д И В :

ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України, і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1, слід обраховувати починаючи з 02.04.2009 року, відповідно до вимог ст. 72 КК України.

ОСОБА_2, визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України, і призначити їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Зарахувати в строк відбуття покарання засудженій ОСОБА_2, відповідно до вимог ст. 72 КК України, термін її затримання та перебування під вартою з 02.04.2009 року по 29.04.2009 року.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_2 обовязки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

На підставі ст.ст. 20, 92, 93, 94, 95 КК України, Закону України «Про психіатричну допомогу» до ОСОБА_2 примусові заходи медичного характеру не застосовувати.

Позовні вимоги Центру художньої та технічної творчості «Печерськ» залишити без розгляду, розяснивши Центру художньої та технічної творчості «Печерськ» право звернутись з позовом в порядку цивільного судочинства.

Постанови слідчого СВ Печерського РУГУ МВС України в м. Києві від 10.04.2009 року, 19.05.2009 року, 23.04.2009 року про накладення арешту на майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2,- скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по справі на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві УДК у Київській області р\р №35226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018, вартість проведеної експертизи в розмірі 371 грн. 61 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати по справі на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві УДК у Київській області р\р №35226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018, вартість проведеної експертизи в розмірі 371 грн. 60 коп.

Речові докази по справі- балон із газовою сумішшю, який знаходиться в сумці чорно-білого кольору з червоним кольором, дорожню сумку чорного кольору, резинку жовтого кольору, металеву пластину червоного кольору, два мотки липкої стрічки скотч, чотири цоколі від лампочок, запальничку, пачку з сірниками, термос з бензином, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві знищити; 14 паперів (заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2), компакт-диск «DVD R 16x 120 min\4\7 GB», що знаходяться в матеріалах справи, залишити зберігатись в матеріалах кримінальної справи.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою у Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя В. В. Підпалий