Рішення № 1554404, 15.04.2008, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-05-65

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 квітня 2008 р. Справа 13/18-08

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя С. Тісецький

Секретар судового засідання В. Гриневич

Представники :

позивача : Приходько І.С.

відповідача: не з'явився

Місце розгляду справи: приміщення суду, кімн. №1115.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватцентр-Агро" (03022, вул. Васильківська, 31/17, м. Київ, код 34397543) до Товариство з обмеженою відповідальністю "Мізяківські Хутори" (23213, с. Мізяківські Хутори Вінницької області, код 03733944) про стягнення 65630,26 грн. -

В С Т А Н О В И В:

Посилаючись на умови договору №151-07 від 25.04.06 та документи, що свідчать про виконання позивачем своїх зобов’язань, останній просить стягнути з відповідача 65630,26 грн., в тому рахунку 59380,00 грн. основного боргу, 1874,03 грн. пені, 351,40 грн. 3% річних, 3087,76 грн. інфляційних втрат та 937,07 грн. відсотків за неправомірне користування чужими коштами.

Заявою №234 від 28.01.08 позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 70099,30 грн. в тому рахунку 59380,00 грн. основного боргу, 3493,09 грн. пені, 4377,64 грн. інфляційних втрат, 660,42 грн. 3% річних, 1750,52 грн. відсотків за неправомірне користування чужими коштами та 437,63 грн. процентів за користування товарним кредитом.

Заявою №258 від 07.02.08 позивач, крім вищевикладеного, просив віднести 27,94 грн., сплачених позивачем за отримання довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ, до судових витрат та стягнути з відповідача вказану суму.

В подальшому, заявою №278 від 20.00.08 позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 72942,12 грн. в тому рахунку 59380,00 грн. основного боргу, 4040,51 грн. пені, 6226,61 грн. інфляційних втрат, 763,92 грн. 3% річних, 2024,86 грн. відсотків за неправомірне користування чужими коштами та 506,21 грн. процентів за користування товарним кредитом.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 26.03.08 у даній справі замінено відповідача у справі - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Мізяківські Хутори" на належного - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мізяківські Хутори" (23213, с. Мізяківські Хутори Вінницької області, код 03733944).

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоч і повідомлений належним чином про дату та час слухання справи ухвалою суду від 26.03.08, яка направлена відповідачу рекомендованим листом. Однак, у відзиві на позовну заяву від 26.03.08 відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що поставка матеріальних цінностей здійснювалась не на виконання умов договору №151-07 від 25.04.06, в позадоговірному порядку, а тому з урахуванням положень ч. 2 ст. 530 ЦК України у відповідача не виникло зобов'язання в частині оплати отриманого товару.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв’язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов’язок суду.

Заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази та матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до укладеного сторонами договору №151-07 від 25.04.06, позивач (постачальник) зобов'язується передати у зумовлений строк відповідачу (покупцеві) продукцію для сільгоспвиробництва (надалі - товар), а відповідач (покупець) зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього певну грошову суму, а також сплатити проценти за користуванням товарним кредитом в сумі визначеній відповідно до умов договору.

Згідно п. 1.2 Договору загальна кількість та найменування товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент) упаковка та маркування, ціна, строк поставки, гривнева ціна товару та її доларовий еквівалент, порядок та строк оплати, проценти за користування товарним кредитом й інші умови, визначаються також специфікацією.

Як вбачається з специфікації №1 Договору сторони визначили наступний порядок розрахунків за поставлений товар:

- попередня оплата - 30% загальної ціни товару;

- до 01.10.07 –70% загальної ціни товару.

Позивач свої зобов’язання згідно договору виконав повністю, що підтверджується видатковою накладною №РН-00079/2 від 28.04.07 (а.с. 15) та довіреністю серії ЯМЮ №806442 від 28.04.07 (а.с. 16), відповідно до яких позивач поставив, а відповідач отримав товарно-матеріальні цінності на суму 84840 грн.

Відповідач свої зобов’язання згідно договору, в частині оплати отриманого товару, виконав частково, провівши розрахунок з позивачем на суму 25460,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №68 від 28.04.07 та банківською випискою від 28.04.07.

Таким чином, заборгованість відповідача складала 59380 грн.

Позовні ж вимоги в частині стягнення 4040,51 грн. пені, 6226,61 грн. інфляційних втрат та 756,48 грн. 3% річних заявлені правомірно та підлягають задоволенню з огляду на наступне

Згідно п. 8.3.2 Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару та/або процентів за користування товарним кредитом покупець (відповідач) сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника (позивача) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, заявлені до стягнення 4040,51 грн. пені, 6226,61 грн. інфляційних втрат та 756,48 грн. 3% річних є обґрунтованими.

В той же час, у задоволенні позову в частині стягнення 7,44 грн. 3% річних слід відмовити у зв'язку з їх помилковим обрахуванням.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення 2024,86 грн. відсотків за неправомірне користування чужими коштами позивач посилається на ст. 536 ЦК України та ст.ст. 198, 231 ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами, а в силу ч. 2 вказаної статті розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

З приписів ч. 3 ст. 198 ГК України вбачається, що відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Оскільки, договором №151-07 від 25.04.06 не передбачено зобов'язання відповідача сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами та відповідно не визначено їх розмір, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення 2024,86 грн. відсотків за неправомірне користування чужими коштами.

Посилання ж позивача на ч. 6 ст. 231 ГК України є безпідставним, оскільки вказаною нормою передбачено розмір штрафних санкції за порушення грошових зобов'язань. Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено неустойку, штраф та пеню, тоді як відсотки за неправомірне користування чужими коштами не є штрафними санкціями в розумінні ст.ст. 230, 231 ГК України.

Позовні ж вимоги в частині стягнення 506,21 грн. процентів за користування товарним кредитом, з підстав заявлених в позовній заяві, задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Я зазначено вище та вбачається з п. 1.1 Договору відповідач (покупець) зобов'язався, крім оплати вартості товару, також сплатити проценти за користуванням товарним кредитом в сумі визначеній відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 4.7 Договору строк користування товарним кредитом починається з дня наступного за днем отримання товару покупцем та закінчується днем, в який згідно договору підлягає оплаті остання сума відстроченого платежу.

Отже, строк користування товарним кредитом розпочався 29.04.07 (накладна від 28.04.07) та закінчився 01.10.07 (кінцевий строк проведення розрахунків).

Однак, як вбачається з розрахунку позовних вимог, позивач вимагає 506,21 грн. процентів за користування товарним кредитом за період з 01.10.07 по 04.03.08, що не узгоджується з п. 4.7 Договору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 527 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням викладеного, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню відповідно до чинного законодавства та в межах заявлених вимог частково в сумі 70403,6 грн., в тому рахунку 59380,00 грн. основного боргу, 4040,51 грн. пені, 6226,61 грн. інфляційних втрат та 756,48 грн. 3% річних.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, спрямовані на те, що поставка матеріальних цінностей здійснювалась не на виконання умов договору №151-07 від 25.04.06, а в позадоговірному порядку, не ґрунтуються на законі та спростовуються матеріалами справи. Зокрема, кількість поставленого товару (Квад Супер), а саме 500 л, що зазначена у специфікації №1 до Договору та видатковій накладній №РН-00079/2 від 28.04.07, повністю збігається. Крім того, вказаною специфікацією №1, яка є невід'ємною частино Договору №151-07 від 25.04.06, сторони передбачили попередню оплату в розмірі 30% загальної ціни товару, що складає 25452 грн. При цьому, відповідачем, платіжним дорученням №68 від 28.04.07 сплачено позивачу 25460,00 грн., що фактично ї є попередня оплата за Договором. Крім того, поставка матеріальних цінностей здійснена також 28.04.07, тобто в день проведення попередньої оплати (видаткова накладна №РН-00079/2 від 28.04.07).

За таких таких обставин суд дійшов висновку, що поставка матеріальних цінностей (Квад Супер) здійснена саме на виконання умов Договору №151-07 від 25.04.06

Вимоги позивача стосовно віднесення 27,94 грн., сплачених позивачем за отримання довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ, до судових витрат та стягнення з відповідача вказаної суми є безпідставними, оскільки згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. При цьому включення до судових витрат оплати послуг пов'язаних з отриманням довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ, чинним законодавством не передбачено.

На підставі ст.49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Мізяківські Хутори" (23213, с. Мізяківські Хутори Вінницької області, код 03733944, інформація про реквізити: п/р 26002000379 у ВАТ СКБ "Дністер", МФО 302430) 59380,00 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч триста вісімдесят грн.) боргу, 4040,51 грн. (чотири тисячі сорок грн. п'ятдесят одна коп.) пені, 6226,61 грн. (шість тисяч двісті двадцять шість грн. шістдесят одна коп.) інфляційних втрат, 756,48 грн. (сімсот п'ятдесят шість грн. сорок вісім коп.) 3% річних, 704,03 грн. (сімсот чотири грн. три коп.) витрат на державне мито, 113,89 грн. (сто тринадцять грн. вісімдесят дев'ять коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватцентр-Агро" (03022, вул. Васильківська, 31/17, м. Київ, код 34397543, інформація про реквізити: р/р 26002060073605 у Полтавській філії КБ "Приватбанк", МФО 331401).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні позову в частині стягнення 7,44 грн. 3%, 2024,86 грн. відсотків за неправомірне користування чужими коштами та 506,21 грн. процентів за користування товарним кредитом, відмовити.

5. Рішення направити сторонам.

Суддя С. Тісецький

Резолютивну частину рішення оголошено 15.04.2008 р.

Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 18.04.2008 р.

Суддя С. Тісецький

Віддрук. 3 примір:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.

18 квітня 2008 р.