Постанова № 1554303, 26.02.2008, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2008 № 42/463

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Самійленко К.В. - юрист

від відповідача -Шулик К.В. - юрист, Ульянчук Ю.А. - юрист

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство "Київгаз"

на рішення Господарського суду м.Києва від 27.11.2007

у справі № 42/463

за позовом Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Відкрите акціонерне товариство "Київгаз"

третя особа відповідача

третя особа позивача

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов"язання, ціна позову 13296094,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м.Києва від 27.11.2007р. по справі № 42/463 позовні вимоги задоволено частково. На підставі рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 10903494,66 грн. боргу, 696991,67 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 144486, 27 грн. три проценти річних з простроченої суми, 410016, 65 грн. пені, 25 500 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Відповідач посилається на те, що протягом дії мораторію не нараховується неустойка, не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов»язань. Договір № 115-27 від 24.01.05р., за яким стягується спірна заборгованість, укладався сторонами в ході стійкої фінансової неплатоспроможності відповідача, оскільки станом на січень 2005р. підприємство перебувало в судовій процедурі банкрутства, про що позивачу було відомо.

Крім того, відповідачем було надано уточнення до апеляційної скарги в якому відповідач просить рішення скасувати та прийняти нове, яким стягнути на користь позивача 2 030 763, 72 грн. боргу, оскільки відповідачем погашено заборгованість у розмірі 8 872 730, 94 грн., в іншій частині позову відмовити.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін колегія встановила наступне:

24 січня 2005 р. між сторонами по справі укладено договір № 115-27 на транспортування природного газу, 31 жовтня 2006 р. додаткову угоду № 4 до цього договору.

За умовами договору та додаткової угоди позивач зобов’язався протягом 2007 року надавати відповідачу послуги з транспортування природного газу магістральними газопроводами, а відповідач оплачувати надані послуги до 10 десятого числа наступного за звітним на підставі актів приймання-передачі послуг з транспортування газу.

Відповідно до умов п. 5.1 договору диференційований тариф на транспортування 1000 м3 газу по магістральних трубопроводах встановлений в розмірі 40,20 грн. з урахуванням ПДВ.

Додатковою угодою № 5 від 28 грудня 2006 р. до договору тариф на транспортування 1000 м3 газу по системі магістральних трубопроводів згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1682 від 19 грудня 2006 р. “Про затвердження тарифів на послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами” з 1 січня 2007 р. встановлений в розмірі 78,60 грн. з урахуванням ПДВ, додатковою угодою № 6 від 13 липня 2007 р. до договору відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України № 775 від 21 червня 2007 р. “Про затвердження тарифів на послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами” з 1 липня 2007 р. встановлений в розмірі 81 грн. з урахуванням ПДВ.

Строк дії договору в частині надання послуг по транспортуванню газу встановлений з 1 січня 2005 до 31 грудня 2007 р., в частині проведення розрахунків встановлений до 31 січня 2008 р.

Поясненнями сторін, актами здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу від 31 січня, 26 лютого, 31 березня, 30 квітня, 31 травня, 30 червня, 31 липня, 31 серпня, 30 вересня 2007 р. підтверджується факт надання позивачем відповідачу протягом січня-вересня 2007 року послуг з транспортування 167848378 м3 природного газу вартістю 13262811,07 грн.

Позивач вважає, що відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 625 ЦК України, підлягає стягненню 10903494,66 грн. боргу (13262811,07-2359316,41), 696991,67 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 144486,27 грн. три проценти річних з простроченої суми.

З матеріалів справи слідує, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 19 серпня 2004 р. було порушено провадження у справі № 23/343-б про визнання відповідача банкрутом та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Позивач є поточним кредитором відповідача, оскільки заявлені ним вимоги про оплату послуг за спірним договором виникли після порушення у справі про банкрутство.

Згідно з даними інформаційної системи “Діловодство господарського суду” ухвалою Господарського суду м. Києва від 26 червня 2007 р. провадження у справі про визнання відповідача банкрутом припинене.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 410016,65 грн., виходячи з періоду прострочення 26 червня-17 жовтня 2007 р.

Статтею 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом” передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.

У відповідності до вимог абз 4. ч. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом” протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тобто ця норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховуються штрафи і пеня, та цей проміжок часу відповідає лише строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. За замістом цієї норми боржник повинен виконувати зобов”язання, які виникли після введення мораторію, але пеня та штраф та інші санкції за неналежне виконання грошових зобов”язань не нараховуються.

Позивач крім основного боргу просить стягнути пеню, збитки від інфляції та 3% річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто зазначеною нормою передбачена юридична відповідальність за порушення грошового зобов’язання у вигляді сплати 3% річних та збитків від інфляції, що на думку колегії, є відповідною майновою санкцією за порушення грошових зобов’язань.

В Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 19.03.2002 р. № 01-8/307 “Про деякі питання, пов’язані з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно з Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” зазначено за змістом абзацу сьомого статті 1, частини 5 статті 12, частини 4 статті 17, частини 1 статті 23 Закону мораторій поширюється на вимоги щодо сплати неустойки (пені, штрафу), суми завданих збитків, які боржник зобов’язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов’язаннями, а також на вимоги щодо сплати пені та штрафних санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства.

В судовому засіданні представник відповідача надав докази сплати боргу на суму 8 872 730,94 грн., несплаченим залишився борг у сумі 2 030 763,72 грн. Зазначена заява не може бути прийнята до уваги, оскільки апеляційний суд перевіряє правильність рішення на день його прийняття. Всі подані відповідачем докази свідчать про те, що сума боргу була частково сплачена вже після винесення рішення.

За таких обставин, колегія приходить до висновку, що на користь позивача підлягає стягненню основний борг у сумі 10 903 494,66 грн., в іншій частині позову слід відмовити, у зв”язку з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду підлягає зміні, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Київгаз»

на рішення Господарського суду м.Києва від 27.11.07р. частково задоволено.

Рішення Господарського суду м.Києва від 27.11.2007р. у справі № 42/463 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

“Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Київгаз” (01103, м.Київ, вул.. Кіквідзе,4-б, код 03346331) на користь Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтобаз України” (01021, м.Київ, Кловський узвіз,9/1, код 30019801) 10 903 464,66 грн. боргу, 10 903,46 грн. витрат по сплаті державного мита за подання позову, 45,40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ.”

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Київгаз” (01103, м.Київ, вул.. Кіквідзе,4-б, код 03346331) на користь Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтобаз України” (01021, м.Київ, Кловський узвіз,9/1, код 30019801) 5 451,50 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду м.Києва.

Матеріали справи № 42/463 повернути Господарському суду м.Києва

Головуючий суддя

Судді

06.03.08 (відправлено)