Постанова № 1554270, 24.03.2008, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2008 № 12/278

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів:

За участю представників:

Від Військової прокуратури Чернігівського гарнізону: Гриненко Г.Є. – посвідчення №612,

Від позивача – Гордієнко В.І. –представник за довіреністю ,

Від відповідача – Набок Т.В. – представник за довіреністю, Ткаченко О.М. –представник за довіреністю, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємства Чернігівська виправна колонія №44 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Чернігівській області

на рішення Господарського суду Чернігвівської області від 28.11.2007

у справі № 12/278

за позовом Військової прокуратури Чернігівського гарнізону в інтересах держави вособі Міністерства оборони України

до Підприємства Чернігівська виправна колонія №44 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Чернігівській області

про стягнення штрафу 198084,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Військовим прокурором Чернігівського гарнізону подано позов в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про стягнення з відповідача штрафних санкцій, а саме: 88 575 грн. 73 коп. пені та 109 509 грн. 12 коп. штрафу, за неналежне виконання умов договору № 251/4/3/06/22/7 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 14.04.2006 року щодо поставки продукції в третьому кварталі 2006р.

В суді першої інстанції 20.11.2007 року представником прокуратури, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, було подано письмове уточнення позовних вимог, відповідно до яких прокурор просить суд стягнути з відповідача 81 654 грн. 594 коп. пені та 108 042 грн. 48 коп. штрафу.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 28.11.2007 р. по справі №12/278 позов Військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 50 476,85 грн. штрафу, 37 401,65 грн. пені. В доход державного бюджету з відповідача було стягнуто 878,78 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою та просить його скасувати, оскільки вважає, що воно прийнято по неповно з’ясованим обставинам, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Зокрема скаржник в своїй апеляційній скарзі посилається на добросовісне виконання відповідачем умов договору поставки, а також на те, що у зв’язку з скороченням основної робочої сили у відповідача виникла необхідність перенесення строків поставки. Зазначає про те, що відповідач неодноразово звертався до позивача про зміну обсягів та строків поставки, але лише в вересні було укладено сторонами додаткову угоду про розмежування обсягів та строків поставки. Крім того, вказує на те, що факт повернення позивачем банківської гарантії свідчить про виконання договору відповідачем в повному обсязі.

Розглянувши доводи, які вказані в апеляційній скарзі, дослідивши фактичні обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 14.04.2006 року між Міністерством Оборони України та відповідачем було укладено договір про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 251/4/3/06/22/7.

Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору постачальник (відповідач) взяв на себе зобов’язання поставити речове майно для потреб Міністерства Оборони України, а замовник (Міністерство Оборони України) забезпечити приймання та оплату продукції в асортименті, кількості, у строки (терміни) і за цінами згідно положень цього Договору.

Пунктами 9.1. та 10.1. договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами. Договір діє з дати набрання ним чинності до 31.12.2006 року, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.

Пунктом 1.2 договору сторонами визначено найменування продукції, по квартально визначено терміни поставки ,кількість та вартість продукції, яка підлягала поставці.

У відповідності до пункту 1.2. договору , відповідач повинен був поставити продукцію згідно з рознарядкою (додаток до Договору від 14.04.2006 року № 251/4/3/06/22/7) Міністерства Оборони України, яка є невід’ємною частиною Договору, з обов’язковим дотриманням передбачених нею вимог до асортименту, кількості, адреси одержувачів Замовника та строків поставки.

Сторонами була підписана Рознарядка на поставку продукції, в якій сторони визначили отримувачів продукції , їх адреси

Додатковою угодою № 1 від 19.07.06р. до Договору від 13.04.2006 року № 251/4/3/06/22/7 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби підпункти 4, 5, 6, 7, 8 специфікації (пункт 1.2.) Договору сторонами викладені в новій редакції. У зв’язку з цим також внесені зміни до Рознарядки Міністерства Оборони України (Додаток до Договору та Додаткової угоди від 13.04.2007 року № 251/4/3/06/22/7).

Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 19.07.06р. до Договору від 13.04.2006 року № 251/4/3/06/22/7, відповідач зобов’язаний був поставити позивачу в третьому кварталі 2006р. кітель і штани з тканини камвольної костюмної напіввовняної полинового кольору з малиновим кантом в кількості 4000 шт. на загальну суму 931200 грн.; кітель і штани з тканини камвольної костюмної напіввовняної полинового кольору з блакитним кантом в кількості 1000 шт. на загальну суму 232800 грн.; кітель і штани з тканини камвольної костюмної напіввовняної синього з блакитним кантом в кількості 2500 шт. на загальну суму 582000 грн.; кітель і штани з тканини камвольної костюмної напіввовняної полинового кольору без канта в кількості 1000 шт. на загальну суму 232800 грн.

Пунктом 2.3 договору сторони визначили , що постачальним ( здавальним) періодом за договором є квартал.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов’язується передати у встановлений строк ( строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до розділу 3 та 4 договору, сторони визначили , що фактом підтвердження поставки продукції є підписані між сторонами акт приймання-передачі.

Пунктом 4.4 договору сторонами визначено, що розрахунок за фактично поставлену продукцію здійснюється протягом 45 банківських днів ( за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання Постачальником Замовнику ( до департаменту постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України) належним чином оформлених документів, передбачених п.4.5 договору.

Як свідчать матеріали справи, відповідач взяті на себе зобов’язання не виконав і продукцію в установлений строк в повному обсязі не поставив.

Згідно актів приймання № 410 від 15.07.06р, № 427 від 01.08.06р., № 440 від 09.08.06р., № 474 від 22.08.06р.. № 538 від 19.09.06р. відповідач постави позивачеві в третьому кварталі 1569 комплектів кітелів і штанів з тканини камвольної костюмної напіввовняної полинового кольору з малиновим кантом . Недопоставка становить 2431 шт на суму 565936 грн,80 коп. Решта продукції, вказаного найменування , була поставлена відповідачем в листопаді 2006р.. що підтверджується актами приймання № 714 від 02.11.06р., № 725 від 09.11.06р., 1346 від 13.11.06р.

Позивачем було проведено оплату за поставку продукції, що підтверджується рахунками-фактурами з відмітками Держказначейства про оплату № 19 від 25.07.06р., № 21 від 01.08.06р., № 22 від 08.08.06р., 23а від 22.08.06р., № 26 від 19.09.06р., № 27 від 01.11.2006 року, № 28 від 09.11.2007 року, № 29 від 10.11.2006 року.

Поставка кітелів і штанів з тканини камвольної костюмної напіввовняної полинового кольору з блакитним кантом в кількості 1000 шт. була здійснена відповідачем лише в 4 кварталі 2006р., що підтверджується актами приймання № 745 від 17.11.06р., № 752 від 21.11.06р, №762 від 23.11.06р.

Оплата поставленої відповідачем продукції була здійснена позивачем, що підтверджується рахунками-фактурами з відмітками Держказначейства про оплату № 32 від 17.11.2006 року та № 33 від 21.11.2006 року.

Згідно актів приймання № 473 від 22.08.06р, № 537 від 19.09.06р., № 409 від 26.07.06р. відповідач постави позивачеві в третьому кварталі 736 комплектів кітелів і штанів з тканини камвольної костюмної напіввовняної синього кольору з блакитним кантом . Недопоставка становить 1764 шт. на суму 410659 грн. 20 коп. Решта продукції, вказаного найменування , була поставлена відповідачем в грудні 2006р.. що підтверджується актами приймання № 793 від 07.12.06р., № 799 від 08.12.06р., № 802 від 11.12.06р., № 808 від 12.12.06р.

Позивач здійснив оплату відповідно до рахунків-фактур з відміткою Держказначейства про оплату № 24 від 22.08.06р., № 25 від 19.09.06р., № 20 від 25.07.06р., № 41 від 06.12.2006 року, № 42 від 07.12.2006 року, № 43 від 11.12.2006 року, № 44 від 12.12.2006 року.

Поставку кітелів і штанів з тканини камвольної костюмної напіввовняної полинового кольору без канта в кількості 1000 штук, відповідач здійснив лише в 4 кварталі 2006р, що підтверджується актами приймання продукції № 761 від 23.11.06р.. № 778 від 29.11.06р., № 786 від 04.12.06р.

В свою чергу, позивач здійснив оплату своєчасно , що підтверджується відмітками Держказначейства про оплату на рахунках фактурах № 34 від 22.11.06р., № 35 від 29.11.06р, № 39 від 04.12.2006 року.

З урахуванням вищезазначеного, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем було допущено порушення умов договору від 13.04.06р. № 251\4\3\06\22\7 про поставку для державних потреб матеріально - технічних засобів речової служби ( за кошти Державного бюджету України), та поставка продукції в третьому кварталі 2006р. була здійснена з порушення встановлених сторонами в договорі строків.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбачено сторонами у договорі.

Пунктом 6.4. договору № 251/4/3/06/22/7 від 14.04.2006 року про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби сторони встановили, що за недопоставку або несвоєчасну (понад дві доби) поставку продукції постачальник сплачує неустойку в розмірі 0,1 відсотка від вартості недопоставленої продукції за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Суд першої інстанції при прийнятті рішення встановив факт порушення відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо поставки продукції в третьому кварталі 2006р. та здійснив перерахунок пені та штрафу, оскільки позивачем була допущена помилка щодо визначення вартості несвоєчасно поставленої продукції. Судом першої інстанції при здійсненні розрахунку встановлено, що розмір пені за прострочку поставки становить 74803 грн. 29 коп., а штраф - 100953,72грн (нарахований на суму 1442196 грн. – вартість продукції, прострочка поставки якої перевищує 30 днів).

Приймаючи до уваги, що відповідач є державним підприємством , яке входить до структури Державного департаменту України з питань виконання покарань , та фінансування якого здійснюється за рахунок бюджетних коштів , пошив продукції здійснюється засудженими , які відбувають покарання за вчинені злочини, а також враховуючи незначний термін прострочки поставки та ту обставину, що сума штрафних санкцій є надмірно великою порівняно із збитками кредитора , місцевий суд , відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір пені та штрафу на п’ятдесят відсотків та стягнув з відповідача пеню в сумі 37401 грн. 65 коп. та штраф в розмірі 50476,85 грн.

Колегія дослідивши матеріали даної справи, прийшла до висновку , що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.233 Господарського Кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин , суд може урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідачем у судовому засіданні в апеляційній інстанції були подані докази про скрутний фінансовий стан підприємства (довідка про фінансовий стан ).

Колегією встановлено, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції не врахував те, що позивачем було несвоєчасно повернуто тендерне забезпечення, що частково спричинило неможливість своєчасного придбання відповідачем матеріалів для виконання договору , а саме п.1.3 договору.

Згідно з п.1.3 договору Постачальник самостійно закуповує сировину, матеріали та комплектуючі вироби, які необхідні йому для виконання замовлення. Оскільки підприємство відповідача є державним воно повинно дотримуватися положень Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”. Так, п.2 ч.6 ст.23 вищевказаного Закону , Замовник не може претендувати на тендерне забезпечення і повинен повернути відповідну суму учаснику протягом 10 календарних днів з дня настання підстави для повернення тендерного забезпечення у разі укладення договору про закупівлю з учасником, що став переможцем торгів.

Як вбачається з матеріалів справи договір між сторонами був укладений 14.04.2006р., а позивач повернув відповідачу тендерне забезпечення в травні 2006р., тобто, порушив десятиденний строк повернення тендерного забезпечення. Цей факт потягнув за собою неможливість відповідачем своєчасно придбати тканину у виробника -ТОВ „Чексіл”, який працює виключно на умовах попередньої оплати і є єдиним виробником такої тканини, що призвело до затримки строків поставки.

Крім того, ще одним фактором недотримання строків поставки товару, який не був відомий відповідачу на час укладання договору з позивачем, стало умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засуджених, тобто, відбулося значне скорочення робочої сили підприємства.

Ці обставини не були враховані судом першої інстанції при винесенні рішення.

З огляду на викладене, колегія вважає зменшити розмір стягнення з відповідача пені до 5 000 грн. , а розмір штрафу до 10 000 грн. згідно з ст.. 233 Господарського Кодексу України.

За таких обставин, колегія прийшла до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції від 28.11.2007р. слід змінити.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Підприємства Чернігівська виправна колонія №44 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Чернігівській області

задовольнити частково.

2.Рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.11.2007 р. по справі 12/278 змінити, резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

„Позов Військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України задовольнити частково. Стягнути з Підприємства Чернігівська виправна колонія №44 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул.. Промислова,38, р/р 2600630404600 в ЧОФ АКБ „Укрсоцбанк” , МФО 353014, код 0881086) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, р/р 35223110003192 в ОПЕРУ ДКУ м. Києва, МФО 820172, код 00034022) 10 000 грн. штрафу, 5 000 грн. пені . Стягнути з Підприємства Чернігівська виправна колонія №44 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул.. Промислова,38, р/р 2600630404600 в ЧОФ АКБ „Укрсоцбанк” , МФО 353014, код 0881086) в доход державного бюджету : отримувач –Державний бюджет м. Чернігова, код ЄДРПОУ 22825965, рахунок 31111095700002, банк –ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22090200, символ звітності 095, 150 грн. витрат по сплаті державного мита. Стягнути з Підприємства Чернігівська виправна колонія №44 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул.. Промислова,38, р/р 2600630404600 в ЧОФ АКБ „Укрсоцбанк” , МФО 353014, код 0881086) в доход державного бюджету : отримувач –Державний бюджет м. Чернігова, код ЄДРПОУ 22825965, рахунок 31111095700002, банк –ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код бюджетної класифікації -22050000, призначення платежу –оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду в судах, 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити. Видати наказ”

4. Видачу наказу доручити Господарському суду Чернігівської області.

5.Матеріали справи №12/278 повернути Господарському суду Чернігівської області.

Головуючий суддя

Судді

14.04.08 (відправлено)