Рішення № 1554233, 15.04.2008, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2008 р. Справа № 02/112

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Давиденко В.Г.,

за участю представників: позивача: Зажома Л.В., Волошин В.І. –за довіреностями, відповідача: Бабіч Т.Г., Поліщук Д.В. –за довіреностями, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу

за позовом Національного банку України в особі управління Національного банку України в Черкаській області

до приватного підприємства “СервісПромМонтаж-21С”

про стягнення 103 215 грн. 34 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 103 215 грн. 34 коп. пені відповідно до пункту 8.2. договору будівельного підряду № 176 від 24.07.2007 року за порушення відповідачем строку виконання роботи по заміні шатрового даху на фасадній частині адмінбудівлі Управління НБУ в Черкаській області. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що за результатами тендеру на закупівлю робіт по об’єкту “Надбудова 3 та 4 поверхів над сховищем та заміни шатрового даху з відновленням фасадної частини адмінбудівлі Управління НБУ в Черкаській області, м. Черкаси, вул. О.Дашковича, 23”, проведеного Національним банком України, переможцем тендеру було визнано відповідача, який уклав із позивачем договір будівельного підряду № 176 від 24.07.2007 року та зобов’язався виконати замовлені йому роботи відповідно до графіка, що є невід’ємною частиною договору. Відповідно до умов договору позивач перерахував відповідачу попередню оплату в сумі 532 480 грн. на виконання робіт по заміні шатрового даху з відновленням фасадної частини адмінбудівлі, а відповідач зобов’язався виконати вказані роботи протягом вересня-жовтня 2007 року. Однак, станом на 30.11.2007 року роботи не були виконані, в зв’язку з чим позивач просить стягнути із відповідача пеню відповідно до умов договору.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали у заявленій сумі, заперечили проти доводів відповідача, та пояснили, що позивачем повністю виконано взяті на себе зобов’язання за договором підряду, а звинувачення відповідача у простроченні позивача (як кредитора) вважають безпідставними та необгрунтованими, оскільки порушення графіка виконання робіт викликано невиконанням відповідачем підготовчих та інших робіт у встановлені строки, поганою організацією роботи, недостатньою кількістю працюючих на об’єкті.

Відповідач у відзиві на позовну заяву повністю заперечив проти позову та просив відмовити позивачу в позові з тих підстав, що несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором підряду сталося внаслідок прострочення позивача, а саме через те, що позивач не передав відповідачу в установлений договором строк дозвіл на виконання робіт та технічні умови, без яких відповідач не мав можливості виконувати роботу, а також позивач не надав відповідачу передбачену договором можливість підключення до електромереж необхідної потужності.

Представники відповідача у судовому засіданні, заперечуючи проти позову, посилалися на доводи і міркування, викладені у відзиві на позов, та пояснили, що відповідач допустив прострочення виконання своїх зобов’язань за договором підряду в результаті прострочення позивача, який також порушив строки здійснення попередньої оплати; в зв’язку з особливістю об’єкта та його місцезнаходження в процесі погоджень та отримання дозволів виникли непередбачувані перешкоди, зокрема, щодо невідповідності напруги у електромережі позивача із напругою, яка необхідна для роботи електрообладнання відповідача; для отримання відповідачем тимчасових технічних умов для постачання електроенергії необхідно було мати дозвіл на виконання будівельних робіт, який був наданий позивачем лише 22.08.2007 року. Представники відповідача просили відмовити позивачу в позові та просили врахувати, що стягнення з відповідача пені у заявленій сумі ставить під загрозу фінансове становище відповідача і, відповідно, виконання робіт в інтересах державної установи; вважають вимоги позивача про стягнення пені за затримку строків виконання робіт, яку позивач створив своїми діями, несправедливими та не правовими з точки зору господарських правовідносин і такими, що можуть нанести шкоду загальнодержавним інтересам.

У судовому засіданні оголошувалася перерва із 09.04.2008 року по 15.04.2008 року.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив наступне.

Національний банк України в особі начальника управління Національного банку України в Черкаській області Забудського С.А., що діє на підставі довіреності, та приватне підприємство “СервісПромМонтаж-21С” в особі директора Федосєєвої С.О., що діє на підставі статуту, уклали договір будівельного підряду № 176 від 24 липня 2007 року, за умовами якого відповідач (підрядник за договором) зобов’язався виконати у межах договірної ціни на свій ризики власними силами і засобами (із залученням у разі потреби сторонніх виконавців - субпідрядників) у строки, обумовлені в цьому договорі такі роботи, за шифрами робочих проектів:

- 174-05-надбудова 3 та 4 поверхів над сховищем адмінбудівлі Управління НБУ в Черкаській області, м. Черкаси, вул. О.Дашковича, 23;

- 175-05 –заміна шатрового даху з відновленням фасадної частини адмінбудівлі Управління НБУ в Черкаській області, вул. О.Дашковича, 23,

в обсягах, передбачених проектно-кошторисною документацією, що є невід’ємною частиною цього договору (Додаток № 1), з дотриманням діючих державних будівельних норм і правил та умов цього договору.

Відповідно до пункту 2.1. договору строк виконання робіт у повному обсязі –14 місяців від дати укладення договору.

В пункті 2.2. вказано, що виконання загального обсягу робіт за договором здійснюється відповідно до календарного графіка, складеного згідно форми 1 додатка 6 ДБН А. 3 1-5-96 “Організація будівельного виробництва” на весь період виконання робіт (Додаток № 2), що є невід’ємною частиною цього договору.

В розділі 3 договору сторони визначили договірну ціну та порядок її сплати. В розділі 4 –встановили порядок проведення розрахунків, в якому передбачили перерахування відповідачу авансу для придбання матеріально-технічних ресурсів.

11 вересня 2007 року сторони підписали Додатковий договір № 192 до договору будівельного підряду від 24.07.2007 року.

19 вересня 2007 року позивач перерахував на рахунок відповідача попередню оплату в сумі 532 480 грн. на виконання робіт по заміні шатрового даху з відновленням фасадної частини адмінбудівлі.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача, на підставі пункту 8.2. договору, пені за порушення ним строку виконання робіт (місячних їх обсягів за календарним графіком), оскільки відповідно до графіка виконання робіт, що є невід’ємною частиною договору, відповідач зобов’язався виконати роботу на об’єкті “заміна шатрового даху з відновленням фасадної частини адмінбудівлі Управління НБУ в Черкаській області, вул. О.Дашковича, 23” (далі –об’єкт) протягом вересня-жовтня 2007 року на суму 327 050 грн., однак, як стверджує позивач, відповідач своє зобов’язання не виконав, вказаний обсяг робіт не виконав, акти виконаних робіт на цю суму не надав.

Відповідач не заперечив факт невиконання ним вказаного обсягу робіт в установлений графіком строк. Однак, стверджує, що порушення строку виконання робіт сталося з вини позивача, який не передав відповідачу в установлений пунктом 6.4.1. договору строк дозвіл на виконання робіт та технічні умови, без яких відповідач не мав можливості виконувати роботу, а також позивач не надав відповідачу передбаченої договором можливості підключення до електромереж необхідної потужності.

Судом встановлено порушення відповідачем графіка виконання робіт, встановленого у Додатку № 2 до договору. Із поданих позивачем акта приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2007 року вбачається, що лише у листопаді відповідач здав, а позивач прийняв роботи на суму 38587,20 грн. У грудні 2007 року роботи здані на загальну суму 541063,20 грн. У порівнянні з графіком дійсно вбачається відставання виконання обсягів робіт.

Однак, у пункті 8.2. договору, на підставі якого позивач заявив позов про стягнення з відповідача пені. вказано, що відповідальність підрядника наступає у разі наявності його вини.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд вважає доводи відповідача частково такими, що заслуговують на увагу, виходячи наступного.

Дійсно, відповідно до пункту 6.4.1. договору позивач, як замовник, зобов’язався одержати дозвіл на виконання будівельно-монтажних робіт, передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію за актом, який підписується уповноваженими особами сторін та будівельний майданчик в строк 5 робочих днів після укладення договору.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач передав, а відповідач прийняв проектно-кошторисну документацію по акту № 1 від 24 липня 2007 року, та будівельний майданчик по акту № 2 від 31.07.2007 року (а.с. 23, 24).

Дійсно дозвіл на виконання будівельних робіт не був переданий відповідачу в установлений договором строк –він виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Черкаського міськвиконкому 22.08.2007 року, а дозвіл по надбудові 3 та 4 поверхів виданий 16 жовтня 2007 року.

Суд погоджується із доводами відповідача про те, що надання підряднику дозволу на виконання будівельних робіт є суттєвим моментом у виконанні підрядних робіт, оскільки відповідно до Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 5 грудня 2000 р. N 273, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2000 р. за N 945/5166, виконання будівельних робіт без вищезазначеного дозволу забороняється, а подання документів до інспекцій держархбудконтролю для одержання дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється забудовником (замовником).

Отже, відсутність у відповідача дозволу на виконання будівельних робіт не давала йому права до 22.08.2007 року виконувати роботи.

Разом з тим, відповідач не довів, що саме відсутність у нього дозволу на виконання підрядних робіт (і лише це) перешкоджало йому розпочати до 22.08.2007 року виконання роботи, вказаної у календарному графіку виконання робіт (Додаток № 2 до договору). Суд зазначає, що у календарному графіку відсутнє посилання на дозвіл на виконання будівельних робіт чи дату його передачі.

Відповідач не довів, що він не міг розпочати підготовчі роботи. У актах № 1 від 24.07.2007 року та № 2 від 31.07.2007 року відсутні будь-які зауваження чи претензії підрядника по отриманих ним від замовника майданчику, документах, мережах тощо. У акті № 2 від 31.07.2007 року вказано, що підрядник прийняв в натурі будівельний майданчик, який знаходиться на діючій та прилеглій території об’єктів будівництва, має постійне огородження, охоронну сигналізацію, заасфальтовані під’їзди, інженерні мережі (водо-, тепло-, енергопостачання, каналізацію), зв’язок та протипожежний водопровід (ПГ-1), необхідних на період будівництва та передбачених проектом організації будівництва, наданого підряднику у складі проектно-кошторисної документації по акту від 24.07.2007 року № 1.

Відповідно до календарного графіка роботи по заміні шатрового даху повинні були розпочатися із середини вересня 2007 року. Із тексту пунктів 4.2., 4.4. договору вбачається, що акти приймання виконаних робіт повинні складатися щомісяця та щомісяця оплачуватися. Суду не подано доказів виконання якогось об’єму робіт у вересні, жовтні 2007 року.

Згідно статті 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов’язання, зокрема, у випадку, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов’язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов’язання перед кредитором.

З огляду на викладене та враховуючи всі обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність прострочення кредитора у розумінні статті 221 ГК України.

Цей висновок підтверджується також укладенням сторонами Додаткового договору від 11 вересня 2007 року, у якому відсутнє будь-яке посилання на прострочення передачі дозволу на виконання робіт.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Згідно статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. У частині 2 статті 617 ЦК України перелічені ситуації, які закон не визнає випадком.

Однак, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд вважає за необхідне врахувати те, що відповідач вживав залежні від нього заходи для виконання роботи відповідно до договору, звернувся до Черкаського РЕМ для отримання тимчасових технічних умов на постачання електроенергії, протягом грудня 2007 року –березня 2008 року виконав значний об’єм робіт та здав його позивачу по актах приймання виконаних робіт. Суд враховує особливість об’єкта, його місцезнаходження, специфіку укладення договору та самих робіт. Суд враховує також те, що розмір пені, встановлений договором, невиправдано високий; стягнення пені не сприятиме поліпшенню роботи відповідача та не прискорить її виконання, а скоріше навпаки, може спричинити ще більше порушення строку виконання роботи, або навіть її призупинення.

Тому суд вважає можливим частково звільнити відповідача від відповідальності, а саме зменшити суму належної до стягнення пені до 30 000 грн.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають стягненню в доход Державного бюджету державне мито в сумі 300 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із приватного підприємства “СервісПромМонтаж-21С” (18002, м. Черкаси, бул. Шевченка, 242/1, ідентифікаційний код 33018418):

а) на користь Національного банку України в особі управління Національного банку України в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. О.Дашковича, 23, ідентифікаційний код 09354024) 30 000 грн. пені;

б) в доход Державного бюджету України для зарахування на реєстраційний рахунок відділення державного казначейства у м. Черкаси № 31117095700002 банк - Управління державного казначейства в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, через державну податкову інспекцію – 300 грн. державного мита;

в) в доход Державного бюджету України із зарахуванням на рахунок 31210259700002 в ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, отримувач ВДК в м. Черкаси, код 22809222 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя А.Д.Пащенко