Постанова № 15529737, 18.04.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

18.04.2011 р. №2а-366/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення вартості соціальних послуг та матеріальної допомоги,

встановив:

Позивач, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України в особі Харківського міського центру зайнятості звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_1), який мешкає за адресою: 61000, АДРЕСА_1 на користь позивача витрати на професійне навчання в сумі 1219 грн. 52 коп. та витрати матеріальної допомоги в сумі 21315 грн. 23 коп., що разом становить 22534 грн. 75 коп., обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

16.09.2009 року ОСОБА_1 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де був зареєстрований з відкриттям персональної картки, як шукаючий роботу. Згідно поданої заяви відповідача, наказом від 23.09.2009 року №НТ090923 з 23.09.2009 року йому надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю та відкладено виплату допомоги по безробіттю з 23.09.2009 по 09.10.2009 рік. Відповідно до договору №203910062401918 від 24.06.2010 року щодо підвищення кваліфікації за навчальною програмою Організація діяльності підприємств малого бізнесу відповідач пройшов підвищення кваліфікації та отримав відповідне свідоцтво. Довідкою про вартість профнавчання для відшкодування коштів за навчання в період з 25.06.2010 року по 19.07.2010 рік становить 1219,52 грн. Також, в період з 10.10.2009 року по 04.10.2010 рік відповідачу була нарахована та перерахована допомога по безробіттю у тому числі матеріальна допомога в період професійного навчання в сумі 21315,23 грн. Позивач вказав, що з 09.10.2008 року ОСОБА_1 працював на КЗОЗ "ОКЛ-ЦЕМД та МК", таким чином згідно ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не мав права на отримання допомоги по безробіттю та не мав права отримувати інші соціальні послуги котрі надаються Державною службою зайнятості, так як відносився до зайнятого населення. Відповідач умисним невиконанням своїх обогв"язків заподіяв позивачу матеріальних збітків на суму 22534,75 грн.

В судове засіданні від представника позивача - Серкової І.І. надійшла письмова заява про підтримання позову у повному обсязі та розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не зявився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи положення ч.11 ст. 35 КАС України, відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

На підставі ч.4 ст.128 КАС України, справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, враховуючи повторне неприбуття у судове засідання представника відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Судом розглянуто справу у письмовому провадженні у відповідності до ч.6 ст.128 КАС України, оскільки відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, і прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутні потреби заслухати свідка чи експерта.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 41 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

16.09.2009 року ОСОБА_1 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де був зареєстрований з відкриттям персональної картки №НОМЕР_2, як шукаючий роботу (а.с.30). Згідно поданої заяви відповідача, наказом від 23.09.2009 року №НТ090923 (а.с.5,29) з 23.09.2009 року йому надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю, та відкладено виплату допомоги по безробіттю з 23.09.2009 по 09.10.2009 рік.

Харківським міським центром зайнятості з відповідачем був укладений договір №203910062401918 від 24.06.2010 року (а.с.22) щодо підвищення кваліфікації в Східноукраїнській філії Міжнародного Соломонова університеті за навчальною програмою Організація діяльності підприємств малого бізнесу відповідач пройшов підвищення кваліфікації та отримав відповідне свідоцтво (а.с.10). Вартість профнавчання для відшкодування коштів за навчання в період з 25.06.2010 року по 19.07.2010 рік становить 1219,52 грн.

За період з 10.10.2009 року по 04.10.2010 рік відповідачу була нарахована та перерахована допомога по безробіттю, зокрема, матеріальна допомога по берробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності в сумі 21315,23 грн. (а.с.1-9, 25-26).

Згідно листа КЗОЗ "ОКЛ-ЦЕМД та МК" №03/4605 від 27.08.2010 року ОСОБА_3 з 09.10.2008 року наказом №168-к від 09.10.2008 р. прийнятий на посаду лікаря-анестезіолога ОРЦЕМД на 0,5 ставки (за сумісництвом) де і працює по теперішній час.

Таким чином, відповідачем порушено вимоги ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", оскільки на момент отримання статусу безробітного ОСОБА_1 належав до категорії зайнятого населення, та отримав соціальну послугу у вигляді навчання в сумі 1219,52 грн., та одноразову матеріальну допомогу - 21315,23 грн., без достатніх правових підстав.

Позивачем складений акт №819-ДПА від 02.09.2010 року та винесений наказ №870 від 22.09.2010 року про відшкодування відповідачем коштів у сумі 21315,23 грн., виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Згідно п.2 ст.24 Закону України “Про зайнятість населення”, професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організуються державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від їх підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього учбових центрах за рахунок коштів Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Пунктом 2 ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно зі ст. 2 Закону України “Про зайнятість населення” від 01.03.1991 року № 803-XII, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до ст.3 Закону України “Про зайнятість населення”, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб; б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України "Про особисте селянське господарство"; в) обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях; г) які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, альтернативну (невійськову) службу; е) які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах; ж) працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.

Виходячи з аналізу зазначених норм, а також враховуючи встановлені в ході розгляду справи фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку, що відповідач на час звернення за працевлаштуванням до центру зайнятості 16.09.2009 р. та на час проходження професійного навчання в розумінні Закону України “Про зайнятість населення” фактично належав до категорії зайнятого населення та не мав статусу безробітного.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20 березня 2006 року (далі Порядок), у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.7 зазначеного Порядку, рішення про повернення коштів особою та відшкодування коштів роботодавцем приймається директором центру зайнятості і оформляється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення про відшкодування коштів роботодавцем центр зайнятості надсилає роботодавцю повідомлення про необхідність відшкодування незаконно виплачених особі коштів протягом 10 календарних днів після отримання повідомлення. Повернення коштів особою здійснюється протягом 10 робочих днів після її ознайомлення під особистий підпис з прийнятим рішенням про повернення коштів. У разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях є видом соціальних послуг за цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення".

Відповідно до ч. 1 ст. 7 зазначеного закону, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності є видом забезпечення за цим Законом.

Згідно ч.3 ст. 36 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Оскільки у судовому засіданні встановлено факти подання недостовірних даних, що мало місце під час одержання соціальної послуги та матеріального забезпечення, що є невиконанням відповідачем своїх обов'язків застрахованої особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітної, а позивачем надано належні та допустимі докази невиконання відповідачем таких обов'язків, суд дійшов висновку про наявність підстав та обґрунтованість прийнятого директором Харківського міського центру зайнятості наказу №870 від 22.09.2010 року.

Відповідачем вартість матеріальної допомоги в розмірі 21315,75 грн. та соціальних послуг у вигляді коштів на професійне навчання - 1219,52 грн. до фонду не відшкодовано, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення вартості соціальних послуг та матеріальної допомоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідент. №НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України в особі Харківського міського центру зайнятості (вул.Шевченко, 137-А, м.Харків, 61013, р/р 37177300802007, в ГУДКУ у Харківській області, код 36224721, МФО 851011) вартість соціальних послуг в сумі 1219, 52 грн. та вартість матеріального забезпечення в сумі 21315,23 грн., усього 22534.75 грн. (двадцять дві тисячі п'ятсот тридцять чотири гривні 75 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л.М. Мар'єнко