Постанова № 155284, 27.09.2006, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 м.Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"27" вересня 2006 р. Справа № 2/215

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Савченко Г.І.

за участю секретаря судового засідання Маслова К.Г.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Експорт”

До відповідача Державної податкової інспекції у Костопільському районі

Про визнання нечинним рішення № 0000082342/0 від 24 липня 2006 року

Представники:

Від позивача : директор Долгорукий В.А.

Від відповідача: зав.юр.сектора Красовський А.С.

Статті 27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України

роз`яснені

Оголошувалась перерва з 26 по 27 вересня 2006 року

В С Т А Н О В И В:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю “Агро-Експорт” просить визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції у Костопільському районі № 0000082342/0 від 24 липня2006 року про застосування штрафних /фінансових/ санкцій в розмірі 12461 грн. 80 коп.за порушення вимог ч.1 ст.1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, а саме за прострочку повернення валютної виручки від експорту товару пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим. що за контрактом № 0209-к від 02.09.2004 року німецькій фірмі “Kessler” було поставлено 100000 кг.бузини замороженої на загальну суму 35000 євро. Граничний термін –90 днів /з дати оформлення вантажної митної декларації/ надходження валютної виручки по вантажно-митних деклараціях від 05.11.2004 року та від 08.11.2004 року повинен припадати на дати 03.20.2005 року та на 06.02.2005 року.

Однак німецька фірма після пред`явлення позову в Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-Промисловій палаті України добровільно сплатила борг 29.04.2005 року в сумі 24163,43 євро та 27.05.2005 року в сумі 19224 євро. Всього 43387 грн. 76 коп. В зв`язку з цим арбітражний суд прийняв рішення про припинення арбітражного розгляду справи.

Позивач доводить, що податковий орган незаконно застосував штрафні /фінансові санкції/. Вважає, що оскільки позов був добровільно задоволений в суді, то пеня за порушення термінів надходження валютної виручки, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду Міжнародним комерційним арбітражним судом як встановлено ч.4 ст.4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

Відповідач позов заперечує. Свої заперечення обгрунтовує тим, що пеня не нараховувалась за порушення термінів повернення валютної виручки з моменту прийняття Міжнародним комерційним судом позовної заяви товариства “Агро-експорт” про стягнення з іноземної фірми заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених контрактом.

Однак Міжнародний комерційний арбітражний суд постановою від 03.02.2005 року припинив провадження у справі, тому податковий орган поновив нарахування пені, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.

Відповідач доводить, що позивач помилково вважає припинення провадження у справі арбітражним судом як задоволення позову, оскільки ч.3 ст.4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” однозначно приписує поновлення нарахування пені у випадку припинення провадження у справі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази у справі. господарський суд встановив.

Рішення по застосування штрафних /фінансових/ санкцій на суму 12461 грн. 80 коп. від 24 липня 2006 року № 0000082342/0 Державної податкової інспекції у м.Костополі прийнято на підставі акту перевірки № 26/23-32512194 від 07 липня 2006 року “Про результати виїздної планової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-експорт” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.03.2006 року.

Перевіркою встановлено, що позивачем з фірмою “Kessler & Cо”, Німеччина укладено контракт № 0209-К від 02.09.04 р. з специфікацією № 1 від 04.11.04 р., з додатковими угодами № б/н від 06.09.04 р., 06.02.05 р. Згідно умов контракту та специфікації № 1 до контракту ТзОВ “Агро-експорт” продає, а нерезидент купує заморожені ягоди бузини в кількості 100000 кг. по ціні 0,35 євро/1 кг. Загальна вартість контракту згідно специфікції № 1 складає 35000,00 євро. Умови поставки згідно специфікації - DDU Нидерлеме,Німеччина (Niederlehme, Germany). Термін поставки –45-46 тиждень. Згідно специфікації умови оплати: Покупець здійснює платіж терміновим SWIFT – повідомленням на рахунок Продавця на протязі 10 банківських днів після доставки товара на вказаний Покупцем склад.

В додатку № 2/в до акту перевірки ТзОВ “Агро-експорт” від 21.06.05 р. відображено, що резидентом фірмі “Kessler & Cо” за період з 05.11.04 р. по 08.11.04 р. відвантажено продукцію вартістю 35000,00 євро/238965,53 грн. 28.01.05 р. Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України винесено постанову про прийняття справи до провадження за позовом ТзОВ “Агро-Експорт” до “Kessler & Cо” про стягнення з нерезидента 46550 євро. Справа прийнята до провадження за № 18г/2005. З аперіод з 07.02.05 р. по 17.03.05 р. за експортовану продукцію ТзОВ “Агро-експорт” від нерезидента-фірми “Afesto Health Engineering Ltd” надійшли кошти в сумі 35000,00 євро/243700,99 грн.

За результатами перевірки /акт від 21.06.05 р./ пеня ТзОВ “Агро-експорт” за порушення термінів надходження валютної виручки за експортовану продукцію не нараховувалась. Так як відповідно до частини 2 статті 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994 року № 185/94-ВР із змінами да доповненнями у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується (Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України винесено постанову про прийняття справи до провадження за позовом ТзОВ “Агро-експорт” до “Kessler & Cо” 28.01.05 р.)

В ході проведених перевірок встановлено:

На виконання умов експортного контракту ТзОВ “Агро-експорт” було відвантажено продукції на користь фірми “Kessler & Cо” у загальній сумі 35000,00 євро/238965,53 грн. згідно з такими ВМД: № 204000001/4/142107 від 05.11.04 р., № 204000001/4/142108 від 05.11.04 р., № 204000001/4/142109 від 05.11.04 р., № 204000001/4/1421 від 08.11.2004 року № 204000001/4/142118 від 08.11.04 р. (додаток № 2/в до акту перевірки).

Оплата за відвантажену продукцію за період з 07.02.05 р. по 17.03.05 р. надійшла від фірми “Afesto Health Engineering Ltd” з рахунка № CV 77002005820000004001636048 банку BANK OF CYPRUS PUBLIC COMPANY LIMITED, що повністю не відповідає реквізитам, указаним у додатковій угоді № б/н від 06.02.05 р, з порушенням термінів розрахунків в іноземній валюті на розподільчий валютний рахунок суб`єкта господарювання в уповноваженому банку філії “Відділення Промінвестбанку в м.Костопіль Рівненської області” у загальній сумі 35000,00 євро(243700,99 грн.), а саме: 07.02.05 р. –15700,00 євро (107843,87 грн.) 01.03.05 р. –14209,00 євро (99816,58) 17.03.05 р. 5091,00 євро (36040,54 грн.)

Крім того, від фірми “Kessler & Cо” з рахунку № DE96200800000391736800 банку DRESDNER BANK AG, HABMURG GERMANY (реквізити банку у контракті не вказано) на розподільчий валютний рахунок суб`єкта господарювання в уповноваженому банку філії “Відділення Промінвестбанку в м.Костопіль Рівненської області” надійшли кошти у загальній сумі 43387,76 євро/279050,55 грн., а саме: 29.04.05 р. –24163,46євро/157473,87 грн, 27.05.05 р. –19224,30 євро/121576,68 грн.

03.06.05 р. в Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України надійшла заява позивача (ТзОВ “Агро-експорт”) з проханням про припинення арбітражного розгляду в зв`язку з добровільним задоволенням відповідачем основної суми позовних вимог і відмови позивача від стягнення частини штрафу за прострочку оплати основного боргу.

Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України 03.06.05 р. виніс Постанову про припинення провадження по справі АС № 18г/2005. Арбітражний суд постановив: справу АС № 18г/2005 за позовом ТзОВ “Агро-експорт” до фірми “Kessler & Cо” про стягнення 48873,94 євро провадженням припинити по заяві позивача.

На порушення частини 1 статті 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахукнів в іноземній валюті” від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР (із змінами та доповненнями) валютна виручка за експортовану продукцію по ВМД № 204000001/4/142107 від 05.11.04 р. в сумі 7000,00 євро, № 204000001/4/142108 від 05.11.04 р. в сумі 7000,00 євро № 204000001/4/142109 від 05.11.04 р. в сумі 7000,00 євро, № 204000001/4/142117 від 08.11.04 р. в сумі 7000,00 євро, № 20400000/1/4/142118 від 08.11.04 р. в сумі 7000,00 євро надійшла з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків у іноземній валюті. Граничний термін надходження валютної виручки по ВМД від 05.11.04 р. - -3.02.05 р., по ВМД від 08.11.04 р. –06.02.05 р. Фактично кошти за експортовану продукцію надійшли: 07.02.05 р. –15700,00 євро (107843,87 грн.), 01.03.05 р. –14209,00 євро (99816,58 грн.), 17.03.05 р. –5091,00 євро (36040,54 грн.)

Таким чином перевіркою встановлено порушення частини 1 ст. 1 Закону України “Про порушення здійснення розрахунків у іноземній валюті”, а саме: надходження валютної виручки за експортовану продукцію по зовнішньоекономічному контракту № 0209-К від 02.09.2004 року укладеному з фірмою “Kessler & Cо” в сумі 35000 євро з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків в іноземній валюті.

Крім акту перевірки в судовому засідання досліджувалась постанова про припинення провадження у справі від 03 червня 2005 року Міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті України відповідно до якої справа АС № 182/2005 припинена за заявою позивача на підставі ст.8.12 регламенту МКАС при ТПП України.

Давши оцінку доказам у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню із слідуючих підстав.

Відповідно до ч.3 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України –обставини, які визнаються сторонами можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Господарський суд виходить з того, що сторонами визнаються обставини викладені в акті перевірки, щодо умов контракту, валютно митних декларацій, термінів розрахунків, банківських документів. У суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин. Тому суд не досліджував вказаних первинних документів.

Позивачем не оскаржується сам розмір суми штрафних (фінансових) санкцій. Спір стосується лише правомірності поновлення податковим органом нарахування пені після припинення провадження у справі комерційним арбітражним судом, оскільки сторонами по різному розуміється ст.4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” у співвідношенні з рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду.

Господарський суд вважає, що відповідач як орган владних повноважень доказав правомірність прийняття оспорюваного рішення.

Так, згідно ст.1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (надалі Закон) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

Відповідно до ст.4 Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми не одержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Податковим органом правомірно взято до уваги, що у разі прийняття судом або арбітражним судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом або арбітражним судом рішення про відмову в позові повністю або частково, або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період на який ці терміни було зупинено.

У разі прийняття судом або арбітражним судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом або арбтражним судом.

З тексту ч.3 ст.4 Закону вбачається, що поновлення термінів зарахування валютної виручки і сплата пені за їх порушення сплачується у разі: - безпідставно заявленого позивачем позову або недоведеність ним своїх позовних вимог, або за інших обставин, що тягне відмову у позові повністю або частково; - невиконання або неналежного виконання позивачем певних дій, або недотримання ним певних вимог, що призводить до припинення провадження у справі (ч.2 ст.32 Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж”), закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.

При цьому частиною 2 статті 32 Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж” чітко визначено, що третейський суд приймає постанову про припинення арбітражного розгляду, коли: позивач відмовляється від своєї вимоги, якщо тільки відповідач не висуне заперечень проти припинення розгляду і третейський суд не визнає законний інтерес відповідача в останньому врегулюванні спору; сторони домовляються про припинення розгляду; третейський суд визнає, що продовження розгляду стало з якоїсь причини непотрібним або неможливим.

Аналогічна норма міститься в ст.8.12 Регламенту МКАС при ТПП України.

Таким чином, ч.3 ст.4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” визначає прийняття Міжнародним комерційним арбітражним судом рішення про припинення (закриття) провадження у справі, як обов`язкову підставу для поновлення термінів, передбачених ст.1 цього Закону, і нарахування пені, незалежно від підстав для припинення такого провадження.

Керуючись ст.94, ч.1 ст.158, ст.ст. 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України. суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.В позові відмовити.

Сторона, яка не погоджується з постановою має право на апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Савченко Г. І.