Постанова № 15513873, 01.04.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/637/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіФелонюк Д.Л.

при секретаріБуяновській М.С.

за участі:представників позивача - ОСОБА_3 за довіреністю від 30.11.10р., ОСОБА_4 за довіреністю від 30.11.2010р.

представника відповідача - ОСОБА_5 за довіреністю від 16.02.2011р. №576/8/10 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" до Ізяславської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0052061701/3 від 22.10.2010 року, - У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Україна» звернулось в суд з позовом до Ізяславської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0052061701/3 від 22.10.2010 року, яким позивачеві визначене податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 289375,2 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 96458,4 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 192916,8 грн.. З висновками відповідача позивач не погоджується, зазначає, що вони не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Вказує, що зміну у статутному фонді з 70000 грн. на 700000 грн. зроблено помилково. Статутний фонд товариства становить 70000 грн., що підтверджується змінами та доповненнями до статуту, витягом з державного реєстру про створення статутного фонду, балансом та звітом про фінансові результати.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та підтвердили обставини на які посилаються у позовній заяві, просять суд задоволити позовні вимоги, в повному обсязі.

Повноважний представник відповідача проти позову заперечує, просить відмовити в його задоволенні. Зазначає, що вказана сума податкового зобовязання була визначена контролюючим органом Ізяславською МДПІ на підставі акту та матеріалів документальної перевірки від 16.03.10р. №8623/1-30801165. Зазначив, що позивачем в порушення вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 289375,20 з врахуванням штрафних (фінансових) санкцій (вартість майна, що було внесено в статутний фонд паливно-мастильних матеріалів та міндобрив) в обмін на корпоративні права товариства від фізичної особи засновника СТОВ «Україна» ОСОБА_6. Вказує на те, що інвестування фізичною особою до статутного фонду господарського товариства належного їй на праві власності нерухомого та рухомого майна є з її боку відчуження такого майна. Оподаткування доходів одержаних від продажу (обміну) рухомого майна регламентується ст.12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», де передбачено, що дохід платника податку від продажу обєкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою п.7.1 статті цього Закону.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в її взаємному звязку і сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі наведеного нижче.

Судом встановлено, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Україна» зареєстроване 02.03.2000 року в Ізяславській районній державній адміністрації, свідоцтво про державну реєстрацію від 02.03.2000 року за №44, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 23.02.2000р. за №263.

Основними видами діяльності товариства є: змішане сільське господарство, надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; розведення свиней; розведення великої рогатої худоби; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.

В період часу з 12.02.2010р. по 10.03.2010р. працівниками Ізяславської міжрайонної державної податкової інспекції на підставі направлення від 12.02.2010р. №24, згідно із частиною 1 ст.11-1 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок субєктів господарювання проведена планова виїзна перевірка сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.12.2009р. та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.12.2009р..

За результатами перевірки відповідачем складено акт №86-23/1-30801165 від 16.03.2010р., відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено порушення п.п.1.2, пп.1.15, пп.1.18, пп.1.28 ст.1, пп.3.4 ст.3, пп.7.1 ст.7 ст.16, ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІV від 22.05.2003р. (далі Закон) не утримано та не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 113820,91 грн. з отриманого рухомого майна (паливно-мастильних матеріалів та міндобрив) в обмін на корпоративні права товариства від фізичної особи-засновника.

На підставі висновків акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення Ізяславської міжрайонної державної податкової інспекції від 29.03.2010 року №0052061701/0, яким позивачеві визначене податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 341462,73 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 113820,91 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 227641,82 грн..

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Ізяславської міжрайонної ДПІ, ДПА у Хмельницькій області, ДПА України. За результатами розгляду скарг позивача, рішенням Ізяславської МДПІ №3250/7/17-023 від 28.05.2010р. податкове повідомлення-рішення залишене без змін податковим повідомленням рішенням від 28.05.2010 року №0052061701/1, а скаргу без задоволення; рішенням ДПА у Хмельницькій області від 30.07.2010р. №12656/10/25-036 скасовано податкове повідомлення-рішення Ізяславської МДПІ від 29.03.2010р. №0052061701/0 в частині 17362,51 грн. донарахованого податку з доходу фізичних осіб і 34725,02 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції (при визначенні бази оподаткування безпідставно застосовано коефіцієнт, встановлений п.3.4 ст.3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб») і рішення Ізяславської МДПІ від 28.05.2010р. №3250/7/17-023, що прийняте за розглядом первинної скарги, в зазначеній частині та прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.08.2010р. №0052061701/2; рішенням ДПА України від 08.10.2010р. №10418/6/25-0315 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Ізяславської МДПІ від 29.03.2010р. №0052061701/0 про сплату визначеної суми податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб з урахуванням рішення ДПА у Хмельницькій області від 30.07.2010р. №12656/10/25-036, прийнятого за розглядом повторної скарги без змін та прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.10.2010р. №0052061701/3.

Судом встановлено, що підставою для визначення податкових зобовязань по податку з доходів фізичних осіб є викладені в акті планової виїзної перевірки та довідці про загальну інформацію щодо СТОВ «Україна» (додаток 2 до акта) висновки відповідача щодо не утримання і не перераховання до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 113820,91 грн. (643056 грн. (вартість майна, що було внесено в статутний фонд) * 1,18 (коефіцієнт п.3.4 ст.3 Закону) * 15% (ставка податку) з отриманого рухомого майна (паливно-мастильних матеріалів та міндобрив) в обмін на корпоративні права товариства від фізичної особи засновника СТОВ «Україна» ОСОБА_6.

Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами. Згідно пп. «в» п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», доходом з джерелом його походження з України є дохід у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах. Правила оподаткування інвестиційного прибутку визначені п.9.6 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Згідно пп.9.6.1 п.9.6 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Пп. 9.6.2 передбачено, що операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи-резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права вважаються придбанням інвестиційного активу. Подальший продаж окремого інвестиційного активу є операцією платника податку з корпоративними правами, а позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу такого окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених в звязку з придбанням такого активу є інвестиційним прибутком, що є обєктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб при здійсненні платником податку зазначеної операції.

Обєктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб у відповідності із підпунктом 4.2.13 пункту 4.2 статті 4 вказаного Закону є інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 4.3.3 та 4.3.17 цієї статті. Інвестиційний прибуток відповідно до підпункту 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у звязку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.

Проте, в даному випадку інвестиційного прибутку не було, оскільки відбувався не продаж інвестиційного активу, а його придбання.

У відповідності до норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» внесок фізичної особи у вигляді майна до статутного фонду юридичної особи є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у звязку із придбанням інвестиційного активу, а не доходами фізичної особи. Крім цього, п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено види доходів, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку. Так, пп. 4.3.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачає, що до складу загального оподатковуваного доходу платника податку не включаються дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою-резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, коли таке нарахування ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та внаслідок чого збільшується статутний фонд такого емітента на сукупну номінальну вартість таких нарахованих дивідендів.

Відповідно до пп.9.6.6 п.9.6 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» за наслідками звітного року до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.

Як вбачається з матеріалів справи фізичною особою, засновником сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» були здійснені саме операції з внесення майна до статутного фонду юридичної особи-резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Перевіркою встановлено та не заперечується позивачем, що статутний капітал сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» відповідно до установчих документів на момент його створення (28.01.2000 року) складав 10000 грн.. Протоколом загальних зборів СТОВ «Україна» від 15.02.2008 року №2 прийнято рішення про затвердження нової редакції статуту, створення статутного фонду в сумі 700000 грн.. Статут СТОВ «Україна» зареєстрований державним реєстратором Ізяславської районної державної адміністрації 10.06.2008 року за №16581050006000240. Статутний капітал позивача відповідно до установчих документів на момент його створення складав 10000 грн., станом на 31.12.2009р. 700000 грн.. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №5303331 станом на 26.02.2010 року серії АД №125606 розмір статутного фонду 700000 грн., дата закінчення його формування 10.10.2008 року. Кошти в сумі 10000 грн. ОСОБА_6 внесені в касу СТОВ «Україна» прибутковим касовим ордером №2 від 07.03.2008 року. Фізичною особою ОСОБА_6 передано СТОВ «Україна» відповідно до договору безвідсоткової позички від 02.01.2008 року, актів прийому передач від 02.01.2008р. - нітроамофоску в кількості 3000 кг, від 02.02.2008р. нітроамофоску в кількості 64300 кг аміачну селітру в кількості 32472 кг, від 04.04.2008р. сульфат амонію в кількості 3800 кг, від 15.04.2008р. дизельне паливо в кількості 22301л, від 17.04.2008р. аміачну селітру в кількості 99528 кг та КАС 30000л. Товарно-матеріальні цінності (паливно-мастильні матеріали та мінеральні добрива) були оприбутковані в бухгалтерському обліку на матеріальні рахунки позивача, згідно діючих цін, відображені в головній книзі та по яких складено бухгалтерські проводки (Кт 40 «Статутний капітал» - 643056 грн., Дт.208 «Матеріали сільськогосподарського призначення» - 520401 грн., Дт.203 «Паливо» - 122655 грн.). Станом на 31.12.2009 року статутний капітал позивача сформовано на 93,3%.

Посилання позивача на те, що отримані товарно-матеріальні цінності нібито помилково були внесені на поповнення статутного фонду товариства, судом до уваги не приймається, оскільки фактичні дані свідчать про те, що внесені кошти являються і обліковуються по СТОВ «Україна» і по ЄДР як внески до статутного фонду.

Вказані операції засновника позивача ОСОБА_6, відповідно до положень підпункту 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» вважаються придбанням інвестиційного активу, а не продажем майна. Дохід у такої особи може виникнути лише у разі наступного відчуження інвестиційного активу (придбаного корпоративного права) відповідно до вимог пп.9.6.2 п.9.6 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Таким чином, з урахуванням пп. 4.2.13 пункту 4.2 статті 4 даного Закону відповідно до якого обєктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб є інвестиційний прибуток, який отримує фізична особа від операцій з продажу інвестиційного активу, а не операції з придбання такого активу. А тому позивач не зобовязаний виступати податковим агентом, оподатковувати дохід та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб за передане до статутного фонду сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна»рухоме майно загальною вартістю 643056 грн..

У звязку з відсутністю порушень позивачем вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» при передачі фізичною особою до статутного фонду рухомого майна (паливно-мастильних матеріалів та міндобрив) податковим органом безпідставно в податковому повідомленні рішенні визначено сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Україна» суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем в сумі 96458,4 грн..

Оскільки позивачем у цих правовідносинах не допущено порушень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», відсутні і підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0052061701/3 від 22.10.2010 року, а отже позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 104, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" до Ізяславської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0052061701/3 від 22.10.2010 року задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0052061701/3 від 22.10.2010 року.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Повний текст постанови виготовлено 04 квітня 2011 року

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" СуддяД.Л. Фелонюк