Рішення № 155136, 19.07.2006, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

19.07.2006р. Справа №12/263

за позовом Фірми "Укртатнафтасервіс", вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська область,39609

до Акціонерного комерційного банку "МТ-Банк", вул. Леніна, 18/4, м. Кременчук, Полтавська область,39600

про стягнення 160867,09 грн.

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

Представники:

від позивача: Васильєв О.Г., дов. №04/юр від 11.01.2005 р.

від відповідача: Варавін С.Д., дор. №112 від 21.01.2006р.

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення 160867,09 грн. - збитків, завданих несвоєчасною виплатою дивідендів, в тому числі: 63259,43 грн. – збитків від інфляції, 16267,94 грн. – 3%річних, 81339,72 грн. – упущеної вигоди та уточнення позовних вимог від 19.07.2006 р.

Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 12.07.2006 р. для прийняття і оголошення рішення.

В судовому засіданні 19.07.2006р. було оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Ухвалою заступника голови господарського суду Полтавської області Пушка І.І. від 16.11.2005 р. склад суду було змінено в зв’язку з відпусткою судді Сергєєвої Л.А. і справа передана на розгляд судді Пушку І.І.

Суддя Пушко І.І. прийняв справу до свого провадження і відклав її розгляд на 22.12.2005р.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.11.2005р. строк вирішення спору за клопотанням сторін строк вирішення спору було продовжено в порядку статті 69(4) ГПК України.

Ухвалою заступника голови господарського суду Полтавської області Пушка І.І. від 05.12.2005р. склад суду було змінено в зв’язку з виходом із відпустки судді Сергєєвої Л.А. і справа передана їй на розгляд.

Суддя Сергєєва Л.А. прийняла справу до свого провадження і ухвалою від 22.12.2005 р. провадження у справі зупинила на підставі пункту 3 статті 79 ГПК України до завершення реорганізації АКБ «МТ-Банк».

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.04.2006р. провадження у справі було поновлене.

Ухвалою заступника голови господарського суду Полтавської області Ціленка В.А. від 26.04.2006р. склад суду було змінено в зв’язку з хворобою судді Сергєєвої Л.А. і справа передана на розгляд судді Іваницькому О.Т.

Суддя Іваницький О. Т. прийняв справу до свого провадження і розглянув її по суті.

Сторони по справі 27.04.2006р. подали клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд клопотання прийняв і задовольнив, але в зв’язку з тим, що зал, де здійснюється технічна фіксація (каб. №30) використовується для іншого судового процесу, тому 27.04.2006р. розгляд справи відбувався без фіксації за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В подальшому, відповідно до клопотання сторін та частини 3 статті 4-4 ГПК України судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом.

На підставі клопотання позивача та поданих документів, які підтверджують реорганізацію АКБ "МТ-Банк" шляхом приєднання до АКБ "Індустріалбанк" замінено неналежного відповідача - Акціонерний комерційний банк «МТ-Банк», м. Кременчук на належного АКБ «Індустріалбанк», м. Запоріжжя.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 30.05.2006р. за клопотанням сторін строк вирішення спору було продовжено на підставі статті 69(4) ГПК України.

Позивач підтримує позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача 160163,01 грн. – збитків в тому числі: 16267,94 грн. – 3% річних, 62555,35 грн. – збитків від інфляції та 81339,72 грн. – упущеної вигоди.

Від стягнення 1005,84 грн. – збитків від інфляції та 3% річних відповідач відмовився і просить суд в цій частині позову припинити провадження у справі.

Суд уточнення позовних вимог прийняв і задовольнив.

Провадження у справі в частині стягнення 1005,84 грн. – збитків від інфляції та 3% річних підлягає припиненню відповідно до статті 78 ГПК України.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін суд встановив, що 18.04.2003 року відбулися Загальні збори акціонерів Акціонерного комерційного банку "МТ-Банк", (надалі відповідач), на яких було прийнято рішення про виплату дивідендів за 2002 рік Фірмі "Укртатнафтасервіс", м. Кременчук (далі – позивач), оскільки станом на 19.05.2003 року (день початку виплати відповідачем дивідендів) останній мав у власності прості іменні акції, емітентом яких є відповідач, в кількості 333795 шт. номінальною вартістю 10,00 грн. за 1 шт., всього на суму 3337950,00 грн. відповідно до Сертифікату серії А №2 іменних акцій, виданого 25.07.2002 р. реєстроутримувачем ЗАТ «Кремінь-реєстр».

18.07.2003 року відповідач повідомив позивача, що згідно рішення Загальних зборів акціонерів АКБ "МТ-Банк" (на той час) від 18.04.2003 року, останньому належить до виплати дивіденди за 2002 рік, в сумі 500692, 59 грн., початок виплати дивідендів - 19.05.2003 року ( лист № 07/18-03 від 18.07.2003 року).

Згідно зі статтею 154 ЦК України, установчим документом акціонерного товариства є його статут.

Відповідно до пунктів 6.3, 9.1 Статуту АКБ "МТ-Банк" (на той час), про що також зазначено на сертифікаті (серія А №2 від 25.07.2002 року) іменних акцій, дата виплати дивідендів затверджується загальними зборами акціонерами, виплата дивідендів здійснюється протягом трьох місяців після оголошення про їх сплату.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про сплату дивідендів за 2002 рік (листи № 811488 від 15.07.2003 р., № 81/238 від 26.08.2004 р., № 81/259 від 22.09.2004 р., № 81/1 від 04.01.2005 р.).

За вимогами позивача щодо сплати дивідендами, відповідач частково сплатив дивіденди, за 14.10.2003 р. в сумі 148650,00 грн. та 09.02.2005 р. в сумі 352042,50 грн., що підтверджується банківською випискою.

Позивач просить стягнути з відповідача 160 163, 01 грн., в т.ч. 16 267,94 грн. (3% річних), 62 555,35 грн. (інфляційних), 81 339,72 грн. (упущеної вигоди), а також 1608, 68 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, посилаючись на статтю 193ГК України та на несплату відповідачем дивідендів у встановлений строк.

Оскільки цивільно-правові відносини виникли між сторонами у 2003 році, суд при прийнятті рішення керується ст.ст.151, 161-162, 216, 440-441 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), які діяли в спірний період.

Враховуючи те, що з 1 січня 2004 року вступили в дію Цивільний та Господарського кодекси України, суд також керується п.п. 4, 9-10 Прикінцевих та Перехідних положень, ст.ст.509-510, 526-527, 545, 598-599, 610-612, 625 Цивільного кодексу України та п.п. 4-5 Прикінцевих положень, ст.ст.173-174, 193, 197-199, 202-206, 216-218 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 193 ГК України "суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ..."

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що нарахування інфляційних та три відсотка річних від простроченої суми починається з дати, наступної, за датою, якою завершується строк виплати дивідендів (19.08.2003 року), тобто - з 20.08.2003 року і складає 16267,94 грн. – 3% річних та 62555,35 грн. – збитків від інфляції.

Крім того, позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на порушення відповідачем статей 20, 224, 225 ГК України, статей 16,22 ЦК України, оскільки, в серпні 2003 року позивач, який є клієнтом АК "Східноєвропейській банк", планував з метою отримання доходу з депозитного вкладу здійснити внесок на депозитний рахунок в АК "Східно-Європейській банк" в сумі 500692,50 грн., які позивач отримав би від відповідача, в якості сплати дивідендів за 2002 рік.

Позивач у позовній заяві, а його представник у судових засіданнях пояснив, що в зв'язку з неповерненням йому зазначеної грошової суми, депозитний вклад здійснено не було, в результаті чого, позивач зазнав збитків у вигляді упущеної вигоди, в сумі 500692,50 грн.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

В підтвердження своїх намірів внести саме несплачену суму 500692,50 грн., на депозит, позивач посилається на довідку АК "Східно-Європейській банк" № 350 від 22.02.2005 р., в якій зазначено, що між позивачем та АК "Східно-Європейській банк" існували депозитні відносини протягом 2003-2004 років та укладено договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування від 03.02.2003 р.

Згідно з пунктом 3 статті 225 ГК України при визначенні розміру збитків враховуються ціни, що існували на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

З метою визначення розміру збитків (упущеної вигоди), позивач звернувся до АК "Східно-Європейській банк" з проханням надання довідки (№ 351 від 22.02.2005 р.) про середній розмір відсоткової ставки по депозитним вкладам юридичних осіб станом на день надання довідки.

Таким чином, розрахунок упущеної вигоди було здійснено позивачем, виходячи з рівня середніх банківських ставок, які існували на ринку послуг на час наміру позивача здійснити вклад на депозит.

Згідно зі статтею 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Посилання позивача на дійсність намірів здійснити внесок на депозитний рахунок грошових коштів в сумі 500692,50 грн., підтверджені довідкою АК "Східно-Європейській банк" № 350 від 22.02.2005 р., та договором від 03.02.2003 р. на здійснення розрахунково-касового обслуговування, є безпідставними, а розрахунки необґрунтованими, виходячи з наступного.

В листах позивача: № 81/259 від 22.09.2004 року та від 04.01.2005 року, останній наголошує на крайній необхідності в грошових коштах, в зв'язку з тяжким фінансовим станом.

Позивач не надав будь-яких доказів стосовно того, що АК "Східно-Європейській банк" мав намір укласти договір депозитного вкладу з позивачем, саме на суму 500692,50 грн., які він мав би отримати від відповідача, як сплату дивідендів за 2002 рік.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що посилання позивача на порушення відповідачем статей 20, 224, 225 ГК України, статей 16,22 ЦК України і стягнення з нього 81339,72 грн. – упущеної вигоди є необґрунтованими, оскільки підтверджені неналежними доказами по справі, та задоволення не підлягають.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог надані належні докази ( в матеріалах справи), які дають підстави задовольнити позов частково і стягнути з відповідача на користь позивача 16267,94 грн. – 3% річних, 62555,35 грн. – збитків від інфляції, 788,23 грн. – витрат по оплаті державного мита, 118 грн. – витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 81339,72 грн. – упущеної вигоди відмовити.

Щодо стягнення 1005,84 грн. – збитків від інфляції та 3% річних провадження у справі припинити відповідно до статті 78 ГПК України.

Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 4-4, 32-34, 36,43,44-45,49, 69(4),77,78,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Відмовити частині стягнення 81339,72 грн. – упущеної вигоди. 3.Припинити провадження у справі в частині стягнення 1005,84 грн. – збитків від інфляції та 3% річних.

3. Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк», 69037, м. Запоріжжя, вул.. 40 років Радянської України, 39 (ідентифікаційний код 13857564)на користь Фірми "Укртатнафтасервіс", 39610, Полтавська область, м. Кременчук, вул.. Свіштовська, 3 (код ЄДРПОУ 23813935) 16267,94 грн. – 3% річних, 62555,35 грн. – збитків від інфляції, 788,23 грн. – витрат по оплаті державного мита та 118,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Іваницький О.Т.