Ухвала суду № 1551277, 22.01.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“22” січня 2008 року                                                                                  Справа № АС-41/182-07

                                                                                                                                   к/с № К-20213/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                               Голубєвої Г.К.

Суддів                                                           Брайка А.І.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання:          Ликовій В.Б.,

розглянувши касаційну скаргу  Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

на ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 08.10.2007 року

та постановуГосподарського суду  Харківської області від 19.06.2007 року

по справі№АС-41/182-07

за позовомВідкритого сільськогосподарського акціонерного товариства "Агрокомбінат "Слобожанський"

до1) Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області,

     2) Чугуївського ВДК у Харківській області

за участюпрокуратури Харківської області

провизнання нечинним повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2007 року Відкрите сільськогосподарське акціонерне товариство "Агрокомбінат "Слобожанський"(далі – ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський",позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовом, з урахуванням уточнень до Чугуївської ОДПІ у Харківській області(далі – відповідач 1, скаржник) та Чугуївського ВДК у Харківській області (далі – відповідач 2) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Чугуївської ОДПІ№0001642310/0 від 12.12.2006 р., та з вимогою стягнення з бюджету на користь позивача від'ємного значення сум ПДВ, що підлягають відшкодуванню з бюджету за липень 2006 р. та відображене у декларації за серпень 2006 р., в загальній сумі 2123500,0 грн.

Постановою Господарського суду  Харківської області від 19.06.2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.10.2007 року позовні вимоги задоволено: визнано недійсним спірне податкове повідомлення-рішення, відшкодовано з бюджету на користь ВСАТ "Агрокомбінат "Слобожанський" ПДВ в загальній сумі 2123500,0 грн..

Судові рішення мотивовані висновком про те, що право на бюджетне відшкодування залежить не від того, коли були отримані товари (роботи, послуги), а лише від того, які суми ПДВ були сплачені у попередньому податковому періоді і не пов'язує ці події між собою.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій Чугуївська ОДПІзвернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права та прийняття судових рішень без належного врахування всіх обставин справи. Зокрема, скаржник посилається на ту обставину, що висновки судів суперечать змісту п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97- ВР (далі-Закон № 168/97)  та не враховують положень п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 цього закону.  

Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є виробником сільськогосподарської продукції та подає до податкової інспекції три податкові декларації по ПДВ у розрізі окремих видів діяльності, по яких законодавством передбачено подання окремої звітності по видах реалізованої продукції, а саме:

- декларація № 1 по операціях з продажу молока, худоби, крім операцій по реалізації молока і м'яса в живій вазі переробним підприємствам, за якою не проводиться відшкодування з бюджету (спеціальна декларація);

- декларація № 2 по операціях з продажу продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, крім операцій по реалізації молока і м'яса в живій вазі переробним підприємствам, за якою не проводиться відшкодування з бюджету (спеціальна декларація);

- декларація № 3 по операціях з продажу молока і м'яса в живій вазі переробним підприємствам та реалізації продукції не власного виробництва, за якою проводиться відшкодування з бюджету.

Позивач відповідно п. 6.2.6 ст. 6 Закону України „Про ПДВ" користується нульовою ставкою при реалізації молока та м'яса переробним підприємствам в живій вазі. Надані суду документи свідчать, що позивач у строки, встановлені Законом України „Про ПДВ" подавав до Чугуївської ОДПІ Харківської області декларації по ПДВ за звітний період серпень 2006 р., в якій визначена сума ПДВ, що відшкодуванню за липень 2006 р. - 2678546,0 грн., а також надав заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка була відображена у податковій декларації.

Для визначення достовірності нарахування задекларованих до відшкодування з бюджету сум ПДВ першим відповідачем була проведена виїзна позапланова перевірка, за результатами якої складений акт перевірки від 28.11.2006 р. № 1460/231/00858148. На підставі вказаного акту прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001642310/0 від 12.12.2006 р., яким позивачу була зменшена сума від'ємного значення з ПДВ, що була заявлена ним до відшкодування з бюджету за липень 2006 р. на загальну суму 751303,0 грн.

Зменшення суми бюджетного відшкодування за серпень 2006 р. пов'язано з тим, що підприємство, на думку перевіряючих, порушило вимоги п. 7.7.2 ст. 7 Закону України „Про ПДВ", оскільки зайво віднесло суму ПДВ по товарах, які фактично (частково) не сплачені постачальникам цих товарів (робіт, послуг). Як зазначено в акті перевірки, факти порушень, тобто відсутність оплати або часткова оплата були встановлені за даними рахунку бухгалтерського обліку № 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками", первинних документів, платіжних доручень, наданих ВСАТ АК «Слобожанський», договорів на постачання товарів, робіт та надання послуг.

Перший відповідач посилається на «Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», яка затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291, відповідно до якої на рахунку 631 ведеться облік розрахунків з постачальниками за отримані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги. По кредиту рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» відображається заборгованість за отримані від постачальників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, та по дебету - її погашення.

В ході перевірки встановлено, що ВСАТ «Агрокомбінат «Слобожанський» має постійні взаємовідносини з підприємствами - постачальниками та отримує товари (послуги ), а договір на їх поставку укладений не на кожну партію окремо, а на відповідний період. Відповідно рахунку бухгалтерського обліку №631 позивач веде облік по постачальниках в розрізі договорів. У зв'язку з тим, що на початок перевіряємого періоду по окремих договорах, за якими проведено сплату в перевіряємому періоді, лічиться кредиторська заборгованість, сплата за товар проводиться підприємством в тій послідовності, в якій цей товар надійшов на підприємство. Тобто, підприємством спочатку погашається кредиторська заборгованість минулих періодів, а потім проводяться розрахунки за отриманий товар у звітному періоді.

Наведена норма, порушення якої виявлено першим відповідачем, встановлює, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Колегія суддів вищого адміністративного суду України підтримує позицію судів попередніх інстанцій про те, щонорма, порушення якої встановлено перевіряючими, ставить право на бюджетне відшкодування у залежність не від того, коли були отримані товари (роботи, послуги), а лише від того, які суми ПДВ були сплачені у попередньому податковому періоді і не пов'язує ці події між собою.

Суди слушно зауважили, що у чинному законодавстві не міститься норм, що зобов'язували підприємство проводити оплату за товари (роботи, послуги) у певній послідовності в часі. Крім того, чинне законодавство не передбачає заборони суб'єктам господарювання проводити оплату постачальнику в межах одного договору за поточні періоди, якщо існує кредиторська заборгованість перед таким постачальником за минулі періоди. Таким чином, наявність кредиторської заборгованості перед постачальником в межах одного договору не позбавляє покупця права на оплату постачальнику вартості товарів (робіт, послуг) за періоди, що йдуть після періодів, в яких виникла кредиторська заборгованість.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає висновки судів передчасними з огляду на те, щосуди попередніх інстанцій залишили без належної оцінки докази, які підтверджують проведення платежів позивачем у попередньому податковому періоді.

Так в матеріалах справи, а саме в томі II містяться зазначені копії документів, що належним чином не завірені судом. Більш того, деякі з них навіть не завірені самим позивачем.

Такі докази не є прийнятними та незаперечними при з'ясуванні обставин справи.

Таким чином, господарські суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Відповідно до п. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 210 – 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської областізадовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 08.10.2007 року та постанову Господарського суду  Харківської області від 19.06.2007 року по справі №АС-41/182-07 скасувати.

Справу №АС-41/182-07направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної силиз моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 – 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

(підпис)Голубєва Г.К.Судді

(підпис)Брайко А.І.

(підпис)Карась О.В.

(підпис)Рибченко А.О.

(підпис)Федоров М.О.

З оригіналом згідно

В. секретар                                                                                      В.Б. Ликова