Вирок № 15510049, 27.04.2011, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа № 1 –88/11

В И Р О К

Іменем України

7 квітня 2011 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

          головуючого - судді Савченка А.Г.

          при секретарях Загорулько О.С., Дудка А.С.,

          за участю прокурорів                               Гринь О.В., Попка О.В.,

ОСОБА_1

          представника потерпілого                               ОСОБА_2

          захисника                                                   ОСОБА_3

підсудного                                                   ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, приватного підприємця, не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

19 червня 2009 року, приблизно о 21 год. 30 хв., підсудний ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1 та рухаючись по вул. Жовтневій від вул. Чорновола в напрямку вул. Лідова в м. Полтаві, в районі розташування електроопори № 67 при виникненні небезпеки для руху з метою уникнення дорожньо-транспортної пригоди в порушення пунктів 10.1., 12.3. та 18.1. Правил дорожнього руху України (далі –Правил) застосував технічно необґрунтований маневр ліворуч для об’їзду пішохода, маючи при цьому технічну можливість шляхом екстреного гальмування без зміни початкового напрямку руху уникнути наїзду на пішохода, не надав переваги в русі та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, який рухався справа наліво по напрямку руху автомобіля та знаходився на проїзній частині в межах дорожньої розмітки 1.14.1, що позначала нерегульований пішохідний перехід, в результаті чого останній отримав згідно з висновками судово-медичних експертиз № 1871 від 16 вересня 2009 року та № 2204 від 27 жовтня 2009 року тілесні ушкодження у вигляді: відкритого осколкового перелому кісток лівої гомілки та осколкового перелому лівої променевої кістки, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійних ран та саден шкіри верхніх та нижніх кінцівок, голови, тулубу, які утворились від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути виступаючі частини транспортного засобу, що рухався, можливо в строк та при обставинах, вказаних вище і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, по ознаці небезпеки для життя.

Причиною дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) та наслідків, що наступили, відповідно до висновку судово-автотехнічної експертизи № 163 від 1 грудня 2009 року стали порушення пунктів 10.1., 12.3. та 18.1. Правил з боку водія ОСОБА_4, згідно з якими:

п. 10.1. «перед початком руху, перестроюванням або любою зміною напрямку руху водій повинен пересвідчитись, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

п. 12.3. «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди»;

п. 18.1. «водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».

Допитаний в ході судового слідства по справі підсудний ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, підтвердивши факт його скоєння за викладених вище обставин. Він також визнав заявлений по справі цивільний позов, частково відшкодувавши при цьому завдані злочином збитки та запевнивши суд у своєму намірі відшкодувати завдані злочином збитки.

          Крім повного визнання підсудним своєї вини у вчиненому, його винуватість у цьому підтверджується сукупністю зібраних по справі та перевірених в ході її судового розгляду доказів.

          Потерпілий ОСОБА_5 в суді підтвердив факт його травмування внаслідок ДТП за обставин, викладених вище, зазначивши, що в зазначений день і час він разом зі своїм товаришем ОСОБА_6 в указаному місці переходили проїзну частину дороги по наземному пішохідному переходу. В цей час його збив автомобіль під керуванням підсудного, який не зупинившись з місця скоєння ДТП зник. Внаслідок травмування він отримав тяжкі тілесні ушкодження, з приводу яких протягом тривалого часу лікувався в лікувальних закладах міста. За час лікування йому було відшкодовано потерпілим частину завданої ним шкоди. Вважає, що діями підсудного йому завдано не лише матеріальну, а й моральну шкоду, яка полягає в тих фізичних і моральних стражданнях, які він переніс внаслідок його травмування, в значному погіршенні стану його здоров’я та позбавленні на тривалий час можливості вести звичайний спосіб життя, навчатися і спілкуватися у звичному для нього режимі.

          Свідок ОСОБА_6 в суді показав, що дійсно 19 червня 2009 року приблизно о 21 год. 30 хв. він разом з потерпілим переходив проїзну частину дороги по наземному пішохідному переходу в місці розташування приміщення колишнього артучилища. В цей час автомобіль під керуванням підсудного своєю правою частиною зачепив і збив потерпілого, який йшов попереду нього, і не зупинившись поїхав далі. Від удару потерпілого відкинуло в бік і він впав на асфальт.

          Згідно висновків експерта № 1871 від 16 вересня 2009 року та № 2204 від 27 жовтня 2009 року (том 1 а. с. 50-52, 56) потерпілому ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: відкритого осколкового перелому кісток лівої гомілки та осколкового перелому лівої променевої кістки, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійних ран та саден шкіри верхніх та нижніх кінцівок, голови, тулубу, які утворились від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути виступаючі частини транспортного засобу, що рухався, можливо в строк та при обставинах, вказаних вище і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, по ознаці небезпеки для життя.

          Відповідно до висновку експерта сектору автотехнічних досліджень НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області № 163 від 1 грудня 2009 року (том 1 а. с. 65-68) в умовах даної події водій автомобіля НОМЕР_2 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода екстреним гальмуванням. У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля ОСОБА_4 вбачаються невідповідності з вимогами п. п. 12.3., 18.1. Правил, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв’язку з виникненням даної пригоди.

          Згідно висновку комплексної судової автотехнічної та судово-медичної експертизи № 13/14/20 від 26 лютого 2010 року (том 1 а. с. 80-91) тілесні ушкодження у потерпілого у вигляді відкритого осколкового перелому великогомілкової кістки на межі середньої та нижньої третини зі зміщенням всередину на діаметр кістки з наявністю крупного осколка, по формі ближче до трикутного, по зовнішньо-задній поверхні; подвійний передом лівої малогомілкової кістки (у середній третині поперечний осколковий, на межі середньої та нижньої третини –поперечний зі зміщенням в нижньому відділі всередину на діаметр кістки, відкритий осколковий перелом лівого плеча в середній третині з кутовою деформацією –кут вершиною назовні та назад, з наявністю осколка трикутної форми на передньо-зовнішньому боці; закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку, рана лівої надбрівної дуги, садно лівої виличної ділянки, осадження шкіри по зовнішній поверхні лівої гомілки розміром 27х10см, глибокі садна по зовнішній та внутрішній поверхні лівого плеча розміром 5х3 см, 4х4 см, 4х3 см, садна розміром 4x4 см по лівій боковій поверхні тулуба на рівні реберної дуги, глибокі садна та поверхневі рани в області лівої лопатки по задній поверхні лівого надпліччя, задній поверхні лівого плечового суглобу, забій лівої нирки виникли внаслідок взаємодії з тупими предметами під час ДТП 19 червня 200 9року, а саме з правою боковою частиною автомобіля «Мерседес-бенц» під керуванням водія ОСОБА_4

          Відкритий перелом обох кісток лівої гомілки, розриви лівої холоші штанів та сліди ковзання та потертості на черевиках потерпілого виникли внаслідок контакту потерпілого задньою лівою поверхнею гомілки на межі нижньої та середньої третини та виступаючою задньою нижньою частиною арки правого переднього крила автомобіля. При контакті лівою задньою боковою поверхнею тулуба потерпілого з правим дзеркалом заднього виду утворився забій лівої нирки садно по лівій боковій поверхні тулуба на рівні лівої реберної дуги, а на автомобілі утворилися горизонтально направлені подряпини в області задньої нижньої частини правого крила та зруйнувалося праве дзеркало заднього виду. При подальшій взаємодії тіла потерпілого у напрямку спереду назад та справа наліво (по відношенню до автомобіля) з передньою правою дверкою за умови відносної фіксації н/3 лівої гомілки між правим порогом та проїзною частиною при маневруванні автомобіля праворуч та подальшим зближенням тіла з автомобілем відбулася її деформація і утворилися сліди тертя по лівій боковій поверхні штанів. При контактуванні лівим плечем об стійку скла задньої дверки утворився відкритий перелом лівого плеча, садна лівого плеча, відбулася деформація стійки при взаємодії скла задньої правої дверки з ділянкою лівої лопатки, лівого надпліччя, задньої поверхні лівого плечового суглобу, відбулася руйнація скла, утворилися грубі садна та рани даних ділянок тіла. Закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку, рана лівої надбрівної ділянки, садно лівої виличної області, найбільш імовірно, могли утворитися при контактуванні з верхньою крайкою правих задніх дверей автомобіля, але не виключено –і при падінні на дорожнє покриття, при якому також утворилися пошкодження по передній поверхні штанів зліва на 6 см нижче шва пояса та сліди ковзання на металевій кнопці штанів, яка фіксує передню ліву бокову кишеню.

          В момент первинного контакту потерпілого з автомобілем ОСОБА_5 перебував у вертикальному чи близькому до нього положенні і був обернений задньою лівою частиною тіла до виступаючих частин автомобіля.

          Відповідно до висновку № 157 додаткової судової автотехнічної експертизи від 16 березня 2010 року (том 1 а. с. 122-128) місце наїзду автомобіля «Мерседес-Бенц»на потерпілого могло знаходитися в межах дорожньої розмітки 1.14.1 пішохідного переходу.

          В даній дорожній ситуації дії водія ОСОБА_4 не відповідали вимогам п. п. 10.1., 12.3. та 18.1. Правил та знаходилися в причинному зв’язку з виникненням даної пригоди.

          Експерти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в суді підтвердили свої висновки про механізм та тяжкість заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, а також про обставини виникнення ДТП та порушення Правил підсудним.

          Свідок ОСОБА_9 в суді показав, що він бачив як безпосередньо перед виникненням ДТП там проїжджав автомобіль «Мерседес-Бенц», після чого він побачив травмованого та лежачого потерпілого.

          При огляді місця дорожньо-транспортної пригоди 19 червня 2009 року (том 1 а. с. 5-13) було встановлено місце ДТП, яке знаходиться на вулиці Жовтневій в м. Полтаві, напрямок руху автомобілів, сліди крові, уламків скла, взуття потерпілого, сліди волочіння.

          Проаналізувавши наведені докази, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

          Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_4 як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження, тобто за ч. 2 ст. 286 КК України.

          Обставинами, які пом’якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття, а також часткове добровільне відшкодування завданого злочином збитку.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного, суд не знаходить.

          При визначенні покарання, крім наведених обставин, суд враховує характер і тяжкість вчиненого злочину, особу підсудного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, позитивну характеристику підсудного за місцем роботи (т. 1 а. с. 168), наявність на його утриманні малолітньої дитини, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

          Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України.

          Зважаючи на тяжкість наслідків від вчиненого злочину, суд вважає за необхідне позбавити підсудного права керування транспортними засобами.

          Прокурором м. Полтави заявлений цивільний позов про відшкодування підсудним коштів, витрачених закладами охорони здоров’я на лікування потерпілого від злочину в сумі 3541 (три тисячі п’ятсот сорок одна) грн. 69 коп.          

Зважаючи на доведеність вини підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд вважає, що позов прокурора підлягає задоволенню, а заявлена в ньому сума стягненню на користь держави.

          Потерпілим по справі заявлений цивільний позов про відшкодування завданих злочином матеріальної та моральної шкоди в сумі 14182,34 та 50000 грн. відповідно.

          Вирішуючи цивільний позов потерпілого, суд керується статтями 28, 328 КПК України, статтями 23, 1166 та 1167 ЦК України та постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна»(далі - Постанова). При цьому суд виходить з установленого законом правила про те, що майнова шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

          Визначаючи суму, що підлягає стягненню з підсудного, суд керується положеннями п. 16 Постанови, згідно з яким «мають бути зараховані суми, добровільно передані цивільному позивачеві до постановлення вироку, а також вартість поверненого йому майна».

          В добровільному порядку підсудним відшкодовано 7000 грн., а тому цю суму суд виключає з заявленої потерпілим суми.

          Виходячи із доведеності вини підсудного у вчиненні злочину, суд задовольняє цивільний позов потерпілого про відшкодування матеріальної шкоди на заявлену ним суму з урахуванням частини добровільно сплаченої підсудним, оскільки ним надані докази заподіяння матеріальної шкоди.

          Суд вважає, що потерпілому також було завдано моральної шкоди, яка полягає в тих фізичних і моральних стражданнях, які він переніс внаслідок його травмування, в значному погіршенні стану його здоров’я та позбавленні на тривалий час можливості вести звичайний спосіб життя, навчатися і спілкуватися у звичному для нього режимі, наслідках для здоров’я, які наступили після травмування і вважає, що в цій частині позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

          Керуючись статтями 321, 323 та 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України до позбавлення волі строком на три роки шість місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

          Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_4 у вигляді підписки про невиїзд залишити без змін.

          Речові докази, які зберігаються в камері речових доказів СВ ПМУ УМВС України в Полтавській області (т. 1 а. с. 145), –знищити.

          Задовольнити цивільний позов прокурора і стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь Полтавського міського фінансового управління ( розрахунковий рахунок 2542019 МФО 331489 КОД ЗКПО 02315340 в АБ «Полтава-Банк») витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 3541 (три тисячі п’ятсот сорок одна) грн. 69 коп.

          Задовольнити заявлений потерпілим ОСОБА_5 цивільний позов і стягнути з засудженого на його користь 7182 (сім тисяч сто вісімдесят дві) грн. 34 коп. матеріальної та 50000 (п’ятдесят тисяч) грн. моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

          Суддя А.Г.Савченко