Постанова № 15492168, 14.05.2011, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

Справа № 3-4-1432/2011 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2011 року Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Селіванова О.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Територіальної державної інспекції праці у Миколаївської області про притягнення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого директором Миколаївського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих, який мешкає: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41,41-2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

14.03.2011 року провідним державним інспектором праці територіальної державної інспекції праці в Миколаївській області ОСОБА_2, після проведення 14.03.2011р. Миколаївського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих, яке розташовано за адресою: м. Миколаїв, вул. 10-Воєнна, 63, директором якого є ОСОБА_1, щодо дотримання вимог чинного законодавства про працю, відносно останнього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 41, ст. 41-2 КУпАП.

Згідно з протоколом встановлено, що пунктом 4 розділу 4 «Оплата праці»колективного договору встановлено, що адміністрація підприємства зобов’язується виплачувати заробітну плату працівникам двічі на місяць:5 та 20 числа.

Фактично в Миколаївському УВП УТОГ виплата заробітної плати проводиться нерегулярно із затримкою та з порушенням вимог ч.1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці»та строків, визначених у п. 4.2 колективного договору. Так, поточна заробітна плата за лютий 2011 року станом на 11.03.2011р. не виплачена жодному працівнику, хоча відповідно до положень колективного договору вона повинна бути виплачена ще 5 числа. Загальна сума невиплаченої заробітної плати за лютий 2011 року складає 33, 139 тис. грн..

Так, наприклад, завідувач складу ОСОБА_3 відпрацювала у лютому 2011 року всі 20 робочих дні по 8 годин в день. За відпрацьований місяць вона мала отримати 1121,82 грн.. Однак станом на 11.03.2011р. їй цю суму виплачено не було І так щодо інших 42 працівників.

Перевіркою наказів про надання відпусток та відомостей виплати заробітної плати встановлено, що на підприємстві не дотримуються вимог ч.1 ст.21 Закону України «Про відпустки», відповідно до якої заробітна плата за час відпустки виплачується не пізніш ніж за 3 дні до її початку. Так, наприклад, гр. ОСОБА_4, який перебував у відпустці з 17.01 по 30.01.2011р., гр. ОСОБА_5, яка перебувала у відпустці з 07.02. по 20.02.2011р., гр. ОСОБА_6, який перебував у відпустці 07.02. по 28.02.2011р. заробітна плата за час щорічної відпустки на день перевірки станом на 11.03.2011 р. виплачена не була.

Аналізом довідки про використання коштів підприємства, наданої керівництвом підприємства, встановлено, що у підприємства були кошти для своєчасної виплати заробітної плати та «відпускних», але керівництвом ці кошти витрачені на інші цілі. Так, у лютому 2011 року на рахунок та в касу підприємства надійшло 134,5 ти. грн.., з яких на виплату заробітної плати використано лише 23,4 тис. грн. або 20% із загальної суми надходжень (з них на погашення заборгованості минулих періодів 16,2 тис. грн.); 5,9 тис. грн. або 5% - на сплату податків та інших обов’язкових платежів; 86,6 тис. грн. або 75% із загальної суми надходжень –використано на інші видатки.

Викладені факти свідчать про те, що грошові кошти в більшому відсотковому співвідношенні, використовувались «на інші видатки». Відповідно до ч.3 ст.15 Закону України «Про оплату праці»оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов’язань щодо оплати праці. Таким чином вимоги ч.3 ст.15 ЗУ «Про оплату праці»керівництвом підприємства були порушені, що призвело до порушення прав працівників підприємства на своєчасне одержування заробітної плати, а також заробітної плати за час щорічної відпустки.

Перевіркою наказів по особовому складу за період з січня по березень 2011 року встановлено, що директором Миколаївського УВП УТОГ ОСОБА_1 був виданий наказ №03/01 від 04.01.2011 р. про те, що з 01 по 31 січня 2011 року деяким працівникам підприємства «на підставі особистих заяв встановити неповний робочий час тривалістю 3 дні на тиждень, з оплатною за фактично відпрацьований час». В преамбулі цього наказу було зазначено, що директор при його видачі керувався ст.56 КЗпП України. Однак перевіркою не встановлено факту наявності заяв від ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про введення їм неповного робочого тижня з 1 січня 2011р. іншим наказом №03/2 від 01.02.2011р. таким самим чином встановлювався неповний робочий тиждень з 01 по 28 лютого 2011р. Однак перевіркою не встановлено наявність заяв ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про встановлення їм встановлення їм такого режиму роботи.

Перевіркою табелів обліку використання робочого часу працівників за січень 2011р. встановлено, що навпроти прізвища ОСОБА_9 6,13,14,20,21,27,28 січня стоять «*», навпроти прізвища ОСОБА_8 стоять такі ж позначки 6, 21 та 28 січня, навпроти ОСОБА_7 –6,14,21 та 28 січня. У табелі обліку використання робочого часу за лютий 2011 року навпроти прізвищ ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 3, 4,10,11,17,18,24, 25 лютого стоять відмітки «*». За поясненнями заступника директора по НВР ОСОБА_11, яка згідно своїх посадових обов’язків займається веденням табелів обліку робочого часу, дана позначка означає не вихід працівника на роботу у зв’язку з введеним неповним робочим тижнем.

Таким чином вищеназваним працівникам наказами був введений неповний робочий час, однак вимоги ст.56 КЗпП України, на яку посилається керівник у наказах №03/01 та №03/2, були порушені, оскільки відсутні документи, підтверджуючі згоду працівників на такий режим роботи. Це свідчить про те, що неповний робочий день працівникам ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8 був встановлений за ініціативою керівництва підприємства, без їх згоди. Від кількості відпрацьованих годин прямо пропорційно залежить розмір заробітної плати, оскільки при неповному робочому тижні оплата здійснюється за фактично відпрацьований час. Незаконним встановленням неповного робочого часу, та зменшення фонду заробітної плати шкода заподіюється як працівникові, оскільки тягне за собою зменшення обов’язкових внесків до фондів, зокрема, пенсійного, що завдає шкоди працівнику в майбутньому, так і іншим особам у системі соціального страхування. Оскільки система соціального страхування є солідарною системою.

У судове засідання ОСОБА_1 не з’явився, про дату, час та місце слухання справи його було повідомлено належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41, 41-2 КУпАП, а саме: порушення вимог законодавства про працю.

Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 14.03.2011р. №14-01-029/0105 та актом перевірки №14-01-029/0122 від 14.03.2011 року.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, керуючись ст. 221, ст. ст. 283-285 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41, ст. 41-2 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в доход держави в сумі 850 грн.

Грошові кошти перерахувати на розрахунковий рахунок №31412542700006 Управління державного казначейства, ОКПО 23626096, МФО 826013, КОД 23030300, одержувач державний бюджет Центрального району у особі ДПІ Центрального району м. Миколаєва.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 діб з дня винесення постанови.

Суддя О.О. Селіванова