Постанова № 15482137, 20.04.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

20.04.2011 р. справа № 2а- 3809/11/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі

секретаря судового засідання Алексєєнко О.В.,

представників

позивача - Чорноткач Н.З.,

відповідача - Буряківський О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Приватної фірми "Алекс-3"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова

проскасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В :

Позивач, Приватна фірма “Алекс-3” звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова №0000020700/0 від 21.01.2011р. в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 124.845,00грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне.

Відповідно до висновків акту перевірки №30/07-12/23467315 від 06.01.2011р. порушення податкового законодавства відбулося в 2010 році. Податковий кодекс України набрав чинності з 01 січня 2011 року (крім окремих його положень), отже, його норми можуть застосовуватися лише до правовідносин, що виникли після 01 січня 2011 року. Окрім того, позивач зазначив, що на час вчинення порушення міра юридичної відповідальності за помилки в обрахуванні ПДВ у вигляді штрафних (фінансових) санкцій застосовувалась на підставі норм Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Закону України «Про податок на додану вартість, якими не передбачалося нарахування штрафних (фінансових) санкцій за завищення суми бюджетного відшкодування без фактичного отримання платником такого відшкодування. Також, позивач звертав увагу суду на відсутність посилання в спірному податковому повідомленні-рішенні на норми законодавства, що були порушені платником податку, що суперечить п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України. В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі міста Харкова з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив наступне.

Згідно з висновками акта перевірки від 06.01.2011р. №30/07-12/23467315 ПФ «Алекс-3»було допущено порушення п.п. «а»п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ»та абз. «а»і «б»п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України, а саме: завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2010р. на 499.379,00грн. за рахунок врахування суми відємного значення ПДВ за жовтень 2009р. в розмірі 499.379,00грн., котра повинна бути заявлена до бюджетного відшкодування в листопаді 2009р. Відповідач наголошував, що з 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до п.2 розділу XIX "Перехідних положень" якого з 01.01.2011 р. втратив чинність Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". За таких обставин, у разі виявлення податковими органами фактів вчинення платниками податків порушень, які мали місце до 01.01.2011р., а податкові повідомлення-рішення по яких прийняті після 01.01.2011р., застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи), що передбачені главою 11 розділу II Податкового кодексу України. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Спірне податкове повідомлення - рішення від 21.01.2011р. №0000020700/0 про завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2010 року в розмірі 499.379,00грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 124.845,00грн. було винесено з посиланням на акт №30/07-12/23467315 від 06.01.2011р.

Як зясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті №30/07-12/23467315 від 06.01.2011р. висновки ДПІ про порушення ПФ "Алекс-3" п.п. «а»п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ»та абз. «а»і «б»п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України, а саме: завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2010р. на 499.379,00грн. за рахунок врахування суми відємного значення ПДВ за жовтень 2009р. в розмірі 499.379,00грн., котра повинна бути заявлена до бюджетного відшкодування в листопаді 2009р.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.

Факт викладеного в акті №30/07-12/23467315 від 06.01.2011р. порушення п.п.«а»п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ»та абз. «а»і «б»п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України позивачем не оскаржується.

За матеріалами справи назване згадане порушення було вчинено позивачем при складанні декларації з ПДВ за жовтень 2010р., коли і виникли спірні правовідносини.

Проаналізувавши норми права, які були чинними станом на момент виникнення спірних правовідносин, а саме: норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Закону України «Про податок на додану вартість», суд відзначає, що положеннями перелічених актів законодавства не передбачалося застосування штрафних (фінансових) санкцій за вчинення платником податків діяння по завищенню суми бюджетного відшкодування без фактичного отримання такої суми бюджетного відшкодування.

Застосована спірним податковим повідомленням рішенням міра юридичної відповідальності у вигляді штрафу запроваджена ст.123 Податкового кодексу України, який набув чинності з 01.01.2011р.

Так, абз.1 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Разом з тим, суд бере до уваги, що спірне податкове повідомлення рішення винесено відповідачем з посиланням на п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, відповідно до якого податкове повідомлення рішення приймається контролюючим органом в разі зменшення відємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу. Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд приходить до висновку, що при складанні податкової декларації з ПДВ за жовтень 2010р. позивач не розраховував суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за правилами розділу V Податкового кодексу України.

Таким чином, посилання відповідача при винесенні спірного податкового повідомлення рішення на ст.58 Податкового кодексу України і застосування штрафу згідно з ст.123 Податкового кодексу України не може бути визнано судом обґрунтованим.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. №327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205, далі за текстом Порядок №327, який був чинним на момент складання акту перевірки від 29.12.2010р. №8571/07-008/33605656), Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом Порядок №985), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень рішень з приводу самостійного визначення грошових зобовязань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Оглянувши спірне податкове повідомлення рішення, суд відмічає, що всупереч ст.58 Податкового кодексу України, оглянуте рішення не містить жодного посилання на норму закону, яка, на думку податкового органу, була порушена позивачем.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вказаний недолік в оформленні податкового повідомлення рішення не може бути усунутий судом і свідчить про неправомірність нарахування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій, позаяк означає, що при винесенні правового акту індивідуальної дії субєкт владних повноважень у встановленому законом порядку не визначився з нормою закону, яка, на його думку, була порушена платником податків, тобто не забезпечив обґрунтованості спірного рішення.

Окрім того, вирішуючи спір, суд бере до уваги приписи підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, де указано, що у зв'язку з набранням чинності цим Кодексом штрафні санкції, які можуть бути накладені на платників податків за порушення нормативних актів Кабінету Міністрів України, центрального податкового органу, положень, прямо передбачених цим Кодексом, починають застосовуватися до таких платників податків за наслідками податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого такі акти були введені в дію (п.5 розділу 10); штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення (п.7 розділу 10).

З положень наведених норм Податкового кодексу України слідує, що за діяння, які в силу норм згаданого акту законодавства визнаються порушеннями і були вчинені платником в період 01.01.2011р.-30.06.2011р. штрафні (санкції) підлягають застосуванню в розмірі 1,00грн., а за діяння, котрі Податковим кодексом України визнаються як правопорушення, але були вчинені платником податків до 01.01.2011р. (тобто до набуття чинності нормами Податкового кодексу України) штрафні (фінансові) санкції не застосовуються.

Оскільки порушення по визначенню суми бюджетного відшкодування з ПДВ було вчинено позивачем до 01.01.2011р., і при цьому позивач обраховував суму бюджетного відшкодування без урахування положень Податкового кодексу України, то відсутні підстави для притягнення ПФ «Алекс-3»до відповідальності згідно з ст.123 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідачем, який в силу Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та за ознаками ст..3 КАС України є субєктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, а тому суд доходить висновку, що це податкове повідомлення - рішення порушує права і інтереси позивача, а тому підлягає скасуванню в оскарженій частині.

Частиною 1 ст.94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, понесені позивачем витрати у вигляді оплати судового збору, які згідно з ст.87 КАС України відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь в сумі 3,40грн.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ч. 1 ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Приватної фірми "Алекс-3" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова від 21.01.2011р. №0000020700/0 в частині застосування штрафу в розмірі 124.845,00грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного фірми "Алекс-3" (місцезнаходження 61020, Україна, Харківська область, місто Харків, вул.Китаєнка, буд.4, кв.8; ідентифікаційний код 23467315) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 3 (три) грн. 40коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена 25.04.2011р.

Суддя Сліденко А.В.