Постанова № 15481957, 22.04.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"22" квітня 2011 р. № 2-а-16585/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання М'ясникова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Закритого акціонерного товариства "АККО ІНВЕСТ"

до Головного Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів, третіх осіб - "АЛК-Інвест", ОСОБА_1, ОСОБА_2

провизнання недійсним постанови та припису ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Закрите акціонерне товариство «АККО-ІНВЕСТ», 08.07.2005 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив визнати недійсними Постанову Головного Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів № 00697 від 24 червня 2005 року про застосування до Закритого акціонерного товариства «АККО-ІНВЕСТ» фінансових санкцій в розмірі 2876340,40грн. та припис Головного Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів керівнику господарюючого субєкта від 24 червня 2005 року, прийнятий на підставі акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 01004 від 24 травня 2005 року (надалі акт перевірки).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05 листопада 2010 року справу передано до Харківського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування заявлених вимог позивач указав наступне. Висновки Головного Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів про вчинення позивачем порушень законодавства України про захист прав споживачів, які відображені в акті перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 24.05.05 №01004, є помилковими. Позивач стверджував, що права споживачів не порушував, товар, що реалізується позивачем, відповідає всім вимогам нормативних документів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову та визнати недійсним Постанову Головного Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів № 00697 від 24 червня 2005 року про застосування до Закритого акціонерного товариства «АККО-ІНВЕСТ»фінансових санкцій в розмірі 2876340,40грн. та припис Головного Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів керівнику господарюючого субєкта від 24 червня 2005 року, прийнятий на підставі акту № 01004 від 24 травня 2005 року.

Відповідач, Головне Харківське обласне управління у справах захисту прав споживачів, з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач указав наступне. Згідно з висновками акту перевірки від 24.05.05 №01004 в діяльності ЗАТ«АККО-ІНВЕСТ»виявлені порушення п.1,2,3 ст. 709 Цивільного Кодексу України, п. 3, 7, ч.1 ст. 14, п. 4, ст.18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів»(в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), п.2.1 «Правил роздрібної торгівлі транспортними засобами та номерними агрегатами», затверджених Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України № 228 від 31.07.02, п. 24 «Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів», затверджених наказом Міністерства промислової політики України від 29.12.04 № 721, ДСТ 9.032-74, ДСТ 9.401-91, ДСТ 9.402-80, ДСТУ 2323-93 «Автомобілі легкові і мототехніка», які полягають у відмові споживачам у реалізації їх прав, реалізації товару, що не відповідає вимогам нормативних документів, відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар із загальним розміром штрафу 2876340,40грн. На підставі цього акту було винесено Постанову № 00697 від 24 червня 2005 року про застосування до ЗАТ «АККО-ІНВЕСТ»фінансових санкцій в розмірі 2876340,40грн. та припис керівнику господарюючого субєкта, прийнятий на підставі акту № 01004 від 24 травня 2005 року, складено протокол про адміністративне правопорушення на посадову особу ЗАТ «АККО-ІНВЕСТ»ОСОБА_3 та винесена відповідна постанова №1-1242 від 15.07.05, якою накладено штраф у розмірі 340,00 грн, яки був оплачений, чим фактично було визнано факт наявності порушень, викладених в акті перевірки.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Посадовими особами відповідача було проведено перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів субєктом господарської діяльності Закритим акціонерним товариством «АККО-ІНВЕСТ». Підставою для проведення перевірки стали скарга № 413-і ОСОБА_2 та скарга № 392-Б ОСОБА_1, в яких зазначені особи скаржились на порушення їх прав як споживачів, встановлених Законом України «Про захист прав споживачів».

В результаті перевірки на підставі скарг громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідачем було встановлено наступне.

08.04.03 ОСОБА_1 придбав у позивача автомобіль Mazda 6 2.0 Elegance SDN (двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2).

12.04.05 споживачем ОСОБА_1 на адресу ЗАТ «АККО-ІНВЕСТ»був направлений лист (а.с. 37-39) з вимогою про заміну товару неналежної якості - автомобіля Mazda 6 2.0 Elegance SDN (двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, номер державної реєстрації НОМЕР_3) на аналогічний товар належної якості.

14.04.05 споживач звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовною заявою до ЗАТ «АККО-ІНВЕСТ»з вимогою про заміну товару неналежної якості.

23.04.05 позивачем було направлено ОСОБА_1 письмову відповідь (т.2 а.с 32), якою у задоволенні вимоги споживача щодо заміни товару неналежної якості на аналогічний товар належної якості було відмовлено, на тій підставі, що споживач всупереч вимогам п. 20 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів (затверджений Наказом Мінпром політики України № 721 від 29.12.04) не звернувся з письмовою заявою до виробника (продавця) товару, щодо виконання гарантійного ремонту ДТЗ.

12.05.05 ОСОБА_1 звернувся до Головного Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів зі скаргою №392-Б про порушення його прав як споживача.

Як вбачається з акту перевірки, відзиву на позовну заяву та розрахунку суми штрафів, за скаргою ОСОБА_1 були встановлені порушення п.1, 2, 7 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»та застосовано фінансові санкції у 10 кратному розмірі вартості (142363,00 грн) автомобілю Mazda 6, 2.0 Elegance SDN (двигун № НОМЕР_1) у сумі 1423630,00 грн. відмову в реалізації прав споживачів, за реалізацію товару, що не відповідає вимогам нормативних документів застосовано санкцію у розмірі 50% від вартості (142363,00 грн) автомобілю Mazda 6, 2.0 Elegance SDN (двигун № НОМЕР_1) у сумі 71181,50 грн. - за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар у розмірі 30% від вартості (142363,00 грн) автомобілю Mazda 6, 2.0 Elegance SDN (двигун № НОМЕР_1) у сумі 42708,90грн.

Підставою для застосування санкції у 10 кратному розмірі вартості (142363,00 грн.) автомобілю Mazda 6, 2.0 Elegance SDN (двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, номер державної реєстрації НОМЕР_3) у сумі 1423630,00 грн. стала відмова позивача провести заміну товару неналежної якості, чим на думку відповідача, було порушено п.1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»(в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).

Застосовуючи санкцію у розмірі 50% від вартості (142363,00 грн.) автомобілю Mazda 6, 2.0 Elegance SDN (двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, номер державної реєстрації НОМЕР_3) у сумі 71181,50 грн., за реалізацію товару, що не відповідає вимогам нормативних документів, відповідач виходив з того, що дефекти лакофарбового покриття свідчать про невідповідність товару нормативним документам, а саме ДСТ 9.032-74, ДСТ 9.401-91, ДСТ 9.402-80 та гарантії виробника.

Відповідно до п.2 ст. 23 Закону України (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) у разі порушення законодавства про захист прав споживачів субєкти господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг несуть відповідальність за виготовлення або реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, що не відповідає вимогам нормативних документів.

Проте, під час проведення перевірки, посадовими особами відповідача не досліджувались питання про причини виникнення пошкодження лакофарбового покриття автомобіля, а висновки про невідповідність вимогам нормативних документів зроблені тільки на підставі письмового звернення споживача. Крім того, перевіркою не встановлено факт гарантійного випадку, а висновки акту в цій частині ґрунтуються на припущенні та матеріалами справи не підтверджуються. Перевіркою не досліджувались питання чи доставлявся автомобіль до сервісного центру позивача, чи були дотримані сторонами вимоги Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів (затверджений Наказом Мінпром політики України № 721 від 29.12.04).

При цьому 16.01.06 ОСОБА_1 надав до Головного Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів лист (т.3 а.с. 33) з відмовою від претензій та спростування всіх раніше висунутих вимог до ЗАТ «АККО-ІНВЕСТ»стосовно виконання ЗАТ «АККО-ІНВЕСТ»умов договору купівлі-продажу № 0000854 від 08.08.03, порушення його прав як споживача, якості автомобіля, виконання гарантійного ремонту.

Таким чином, матеріалами справи спростовується факт неправомірної відмови в задоволенні споживачу в реалізації його прав, установлених пунктом 1 статті 14 і пунктом 3 статті 15 цього Закону «Про захист прав споживачів»(в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).

Відповідно, підстави для застосування санкції у 10 кратному розмірі вартості автомобілю Mazda 6, 2.0 Elegance SDN (двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, номер державної реєстрації НОМЕР_3) були відсутні.

Застосовуючи санкцію у розмірі 30% від вартості (142363,00 грн.) автомобілю Mazda 6, 2.0 Elegance SDN (двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, номер державної реєстрації НОМЕР_3) у сумі 42708,90грн., відповідач керувався тим, що споживачу ОСОБА_1 було видано позивачем порадник anty information and maintenance record»(інформація про гарантію та записи про обслуговування), викладений іноземною мовою, чим на думку відповідача, було порушено право споживача на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товар.

Проте відповідно до п. 3 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів (затверджений Наказом Мінпромполітики України № 721 від 29.12.04) необхідна, доступна та достовірна інформація про придбаний Споживачем ДТЗ доводиться Виробником (Продавцем) до відома Споживачу в експлуатаційній документації на ДТЗ, що додається до нього.

Гарантійні зобовязання Виробника (Продавця), гарантійний термін експлуатації, а також умови, за яких вони втрачають силу, наводяться в експлуатаційній документації на ДТЗ або в Сервісній книжці, якщо інше не визначено в договорі купівлі-продажу ДТЗ.

Експлуатаційна документація на ДТЗ іноземного походження, що ввозяться до України, повинна бути викладена державною мовою.

До експлуатаційних документів належать текстові, графічні конструкторські документи, які окремо або разом дають можливість ознайомитися із споживчими властивостями ДТЗ і в яких визначаються правила його експлуатації.

Сервісна книжка розробляється Виробником ДТЗ, або Виробником ДТЗ спільно із Продавцем, або безпосередньо Продавцем ДТЗ відповідно до регламенту Виробника та має містити:

найменування та місцезнаходження Виробника ДТЗ;

найменування ДТЗ (марка, тип, модель, версія);

ідентифікаційній номер ДТЗ, номер двигуна;

найменування, місцезнаходження Продавця та дату продажу ДТЗ;

прізвище, ім'я, по батькові власника ДТЗ та його місце проживання, місце для відмітки про зміну власника ДТЗ;

перелік робіт із передпродажної підготовки ДТЗ та відривний талон про проведення передпродажної підготовки ДТЗ;

перелік і обсяг операцій з технічного обслуговування ДТЗ та місце для відміток про його виконання;

місце для відміток про виконання гарантійного ремонту ДТЗ;

умови, за яких Споживач втрачає право на виконання Виробником (Продавцем) гарантійних зобов'язань щодо його ДТЗ;

відмітку про подовження терміну гарантійних зобов'язань Виробника (Продавця);

місцезнаходження і телефони пунктів сервісної мережі, які виконують технічне обслуговування і гарантійний ремонт ДТЗ.

Отже, обовязковий переклад державною мовою стосується тільки експлуатаційної документації.

Щодо наданої копії сервісної книжки nty information and maintenance record»(інформація про гарантію та записи про обслуговування), остання жодної інформації про порядок експлуатації не містить, призначена для проведення технічного огляду та містить інформацію, яка необхідна виключно співробітникам станцій обслуговування автомобілів.

Наявність цього документу не спростовує можливість надання споживачу інформації кількома мовами.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.11.03 між ОСОБА_2 та ЗАТ «АККО-ІНВЕСТ»був укладений договір №0001252 купівлі-продажу автомобіля, відповідно до умов якого позивач зобовязався передати у власність позивача автомобіль SUBARU FORESTER 2,0 м/т XQ WGN, № кузова НОМЕР_4, а ОСОБА_2 зобовязався прийняти автомобіль і провести оплату за нього у сумі 126082 грн.

15.03.05 ОСОБА_2 звернувся до ЗАТ «АККО-ІНВЕСТ»з письмовою вимогою щодо виконання гарантійного ремонту за виявленими недоліками, на яку споживачу відповіді направлено не було, чим позивач фактично відмовив у проведенні гарантійного ремонту, що і стало підставою для застосування санкції за відмову в реалізації прав споживача у 10 кратному розмірі вартості (126082,00 грн.) автомобілю Subaru Forester XQ WGN, 2.0, м/т № кузова НОМЕР_4 у сумі 1260820,00 грн.

Під час проведення перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів посадовими особами Головного Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів були встановлені порушення п. 1,2,7 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»(в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), які полягають у відмові ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в реалізації їх прав, реалізації автомобіля Mazda 6 2.0 Elegance SDN (двигун № НОМЕР_1), що не відповідає вимогам нормативних документів, відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про автомобіль Mazda 6 2.0 Elegance SDN (двигун № НОМЕР_1).

Суд зазначає, що викладені обставини встановлювалися відповідачем не в ході проведення перевірки за місцезнаходженням позивача, а виключно на підставі скарг споживачів, отже самі ці автомобілі предметом перевірки не були. Жодних експертних досліджень з цього приводу не проводилось. Факти щодо якості, комплектності реалізованих товарів, факти відмови споживачам в гарантійному обслуговуванні, які відповідач вважав встановленими актом перевірки, на момент складання акту були предметом розгляду в судах.

Так, ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 12.01.06, справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «АККО-ІНВЕСТ»було закрито, та, як зазначалося вище, 16.01.06 ОСОБА_1 письмово заявив про відсутність обставин, на яких ґрунтувалися висновки відповідача про продаж йому товару неналежної якості та відмови в реалізації його прав.

10.11.09 рішенням Апеляційного суду Харківської області по справі 22 ц 3774 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «АЛК ІНВЕСТ»та ЗАТ «АККО-ІНВЕСТ», яке залишене без змін ухвалою Верховного суду України від 18.01.10 було відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки за кожен день затримки ремонту автомобілю Subaru Forester XQ WGN, 2.0, м/т № кузова НОМЕР_4 та моральної шкоди.

Як вбачається з тексту рішення від 10.11.09 (т.3 а.с. 18-22), обставини, на які посилався ОСОБА_2 як на підставу вимог до ТОВ «АЛК ІНВЕСТ»та ЗАТ «АККО-ІНВЕСТ», які зокрема і покладені в основу акту перевірки відповідача, спростовані матеріалами цивільної справи, зокрема в судовому рішенні зазначено, що в актах діагностики №32696 від 26.10.04 та №18 від 12.01.05 не вказано, що недоліки автомобіля, перераховані в зазначених актах, є гарантійним випадком та підлягають усуненню за рахунок ЗАТ «АККО-ІНВЕСТ»або за рахунок ТОВ «АЛК Інвест». Зі змісту актів діагностики №32696 від 26.10.2004 р. та №18 від 12.01.2005 р. вбачається, що платником за усунення недоліків, встановлених цими актами, є ОСОБА_2 Це дає підстави вважати, що споживач звертався із замовленням на проведення ремонту не в гарантійному порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки судовим рішенням в цивільній справі встановлена необґрунтованість претензій споживача, відсутні підстави для застосування до позивача санкції за неіснуюче порушення.

Також в ході проведення перевірки, посадовими особами відповідача, було виявлено автомобіль Subaru Forester WGN, 2.0, а/т № кузова JF1SG5LR55G048825, що був виставлений на продаж за ціною 156000,00 грн., пробіг якого складав 121 км, що не відповідає вимогам нормативних документів, зокрема ДСТУ 2323-93. Відповідач за це порушення застосував фінансову санкцію у розмірі 50% від вартості товару.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що автомобілі, які реалізуються підприємством, не відповідають вимогам нормативних документів по показнику «Максимально допустимий пробіг»автомобіля (за спідометром) перед продажем його споживачу, який передбачений ДСТУ 2323-93-не більше ніж 40 кілометрів.

В матеріалах справи міститься інформація лише про один такий автомобіль Subaru Forester WGN, 2.0, характеристики якого згадані вище.

В судовому засіданні 30.03.11 представником позивача було надано додаткові пояснення та копії митної декларації, акту приймання передачі автомобіля від 16.03.05, наказу від 04.04.05 №98/2в, накладної від 16.03.05 №12330, накладної від 01.06.05 №НТ 00345, довідки-рахунку серія КІВ 062984 від 01.06.05, паспорта та ідентифікаційного коду покупця.

Частиною 4 Правил роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами № 228 від 31.07.02, які діяли на момент проведення перевірки, встановлено порядок реалізації автомобілів, що були в експлуатації. В цій частині Правил вимоги стосовно максимального пробігу автомобілів відсутні.

Надані позивачем документи доводять, що означений автомобіль використовувався для внутрішніх цілей ЗАТ «АККО-ІНВЕСТ», був реалізований з пробігом, що підтверджується копією накладної, та за ціною нижчою, ніж був придбаний. Ці факти від покупця не приховувались.

Отже висновки акту перевірки в цій частині спростовуються матеріалами справи і застосування до позивача санкції в розмірі 50% вартості автомобілю Subaru Forester WGN, 2.0, а/т № кузова JF1SG5LR55G048825, що був виставлений на продаж за ціною 156000,00 грн., є протиправним.

Оскільки викладені в акті перевірки обставини спростовуються матеріалами справи, порушення прав споживачів з матеріалів справи не вбачається, у відповідача були відсутні підстави для видання обовязкового для виконання припису про усунення таких порушень, відповідно п.1 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів»(в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).

Крім того, відповідно до п. 2 Положення «про порядок припинення (заборони) господарюючими суб'єктами відвантаження, реалізації (продажу) і виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, що не відповідають вимогам нормативних документів»(Затверджено постановою Верховної Ради України від 25 січня 1995 року, N 26/95-ВР) рішення про припинення (заборону) господарюючим суб'єктом відвантаження, реалізації (продажу) і виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, що не відповідають вимогам нормативних документів, приймається з метою запобігання порушенням прав споживачів на безпеку, належну якість товарів (робіт, послуг) та на необхідну, доступну і достовірну інформацію про товари, а також заподіянню шкоди цими товарами (роботами, послугами) життю, здоров'ю, майну споживачів чи навколишньому природному середовищу.

Пунктом 3 Положення встановлено, що рішення службової особи оформляється у вигляді припису, який є невід'ємною частиною акта перевірки.

Згідно з п. 4 Положення рішення державного органу у справах захисту прав споживачів приймається на підставі акта перевірки службовою особою цього органу господарюючого суб'єкта сфери торгівлі, громадського харчування і послуг, результатів дослідження (експертизи) якості товарів, робіт, послуг, а також інших матеріалів цієї перевірки і оформляється у вигляді припису, форма якого затверджується Державним комітетом України у справах захисту прав споживачів.

Відповідно до зазначеного положення та з підстав, викладених вище, суд доходить до висновку, що посадові особи відповідача не мали достатніх підстав для складання оскаржуваного припису, оскільки факт невідповідності товару нормативним документам, вимогам, щодо якості, а також можливості заподіяння шкоди цими товарами життю, здоров'ю, майну споживачів чи навколишньому природному середовищу в ході перевірки встановлено не було. Жодних доказів протилежного відповідачем надано не було.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на факт уплати адміністративного штрафу заступником голови правління ЗАТ «АККО-ІНВЕСТ»ОСОБА_3, як на визнання факту порушення позивачем оскільки це не підтверджує обставин, викладених в акті перевірки. До того ж особа, яка сплатила штраф, не є керівником ЗАТ «АККО-ІНВЕСТ».

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Закрите акціонерне товариство "АККО ІНВЕСТ" до Головного Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів, третіх осіб - "АЛК-Інвест", ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсним постанови та припису задовольнити у повному обсязі.

Скасувати Постанову Головного Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів № 00697 від 24 червня 2005 року про застосування до Закритого акціонерного товариства «АККО-ІНВЕСТ» фінансових санкцій в розмірі 2876340,40грн.

Скасувати Припис Головного Харківського обласного управління у справах захисту прав споживачів керівнику господарюючого субєкта від 24 червня 2005 року, прийнятий на підставі акту № 01004 від 24 травня 2005 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «АККО-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 22709517, 61174, м. Харків, пр Перемоги, 55 Є) витрати по оплаті державного мита в розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Спірідонов М.О.