Постанова № 15481693, 28.03.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 березня 2011 р. № 2-а- 16257/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д.,

при секретарі - Тайцеві А.Л.,

за участі: представника відповідача - Синюшки С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0003211704/0 від 10.12.2010 р. яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 424 905,36 грн. (в т.ч. основний платіж 354 087,8 грн., штрафні санкції 70 817,56 грн.). В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновок ДПІ про безпідставність віднесення до складу податкового кредиту сум по податковій накладній отриманої від ТОВ «Єврофарм» нічим не підтверджений, наполягав на відсутності в діях позивача порушень пп. 7.2.3, п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Зазначив, що взаємовідносини з ТОВ «Єврофарм» мали дійсний характер, були реально виконані.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд даної справи без його участі. Таким чином, суд вважає, за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними в ній матеріалами.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, вважав його безпідставним та необґрунтованим, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки зазначив, що в ході перевірки ФОП ОСОБА_2 з питань правомірності формування податкового кредиту жовтня 2010р. по взаємовідносинам з ТОВ «Єврофарм» та правильності обчислення ПДВ за жовтень 2010р. встановлено порушення. Як наслідок наявності перелічених порушень донараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 424 905,36 грн. (в т.ч. основний платіж 354 087,8 грн., штрафні санкції 70 817,56 грн.).

Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 пройшов процедуру державної реєстрації, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за ідентифікаційним номером НОМЕР_1, отримав свідоцтво про держану реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 № 634250, а відтак, є субєктом господарювання, обліковується в ДПІ у Московському районі м. Харкова як платник податків, зборів (обов'язкових платежів).

ДПІ у Московському районі м. Харкова (далі - відповідач) 09.12.2010р. проведено документальну невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 (далі - позивач) з питань правомірності формування податкового кредиту жовтня 2010р. по взаємовідносинам з ТОВ «Єврофарм» та правильності обчислення ПДВ за жовтень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 09.12.2010 року № 10607/1704/НОМЕР_1.

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем винесене та вручено позивачу податкове повідомлення - рішення № 0003211704/0 від 10.12.2010 р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 424 905,36 грн. (в т.ч. основний платіж 354 087,8 грн., штрафні санкції 70 817,56 грн.).

Перевіркою встановлено, що ФО-П ОСОБА_2 (покупець) було укладено угоду № 25/05 від 21.05.2010 року з ТОВ „Євро-Фарм" (ЄДРПОУ 30776134) (продавець) в особі гр. ОСОБА_3 на поставку сільськогосподарської продукції (соняшника).

Зазначено договору є: продавець повинен поставити та передати у власність, а покупець сплатити та прийняти соняшник українського походження врожаю 2009 року. Пунктами 2 та 3 договору зазначено, що продавець зобов'язується надати у власність покупцю продукції у кількості 826,347 тон та сума договору складає 2124526,82 грн., у т.ч. ПДВ - 20% - 354087,80 грн.

Інших договорів до перевірки ФО-П ОСОБА_2 не надано.

На підставі наданої ТОВ „Євро-Фарм" (ЄДРПОУ 30776134) на адресу ФО-П ОСОБА_2 податкової накладної № 60 від 21.05.2010р. на загальну суму - 2124526,82 грн. у т.ч. ПДВ - 354087,80 грн. та згідно з вказаною угодою , ФО-П ОСОБА_2 у складі податкового кредиту відображено суму ПДВ у розмірі 354087,80 грн.

Вказана податкова накладна включена до реєстру отриманих податкових накладних у жовтні 2010 року сума податкового кредиту відображена в декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року становить 354087,80 грн.

Розрахунки проводились в готівковій формі. В рахунок оплати за отриманий соняшник ФОП ОСОБА_2. сплачено кошти, відповідно до видаткової накладної № ЕФ - 0000060 від 21.05.2010 року на загальну суму 2124526,82 грн. у т.ч. ПДВ 354087,80 грн., та квитанцій до прибуткового касового ордера: № 196 від 21.05.2010р. на загальну суму 690000,00 грн. у т.ч. ПДВ 115000,00 грн., № 198 від 24.05.2010 року ні загальну суму 740000,00 грн. у т.ч. ПДВ 123333,33 грн., № 201 від 26.05.2010 року на загальну суму 694526,82 грн. у т.ч. ПДВ 115754,47 грн.

Судом встановлено, що відповідач фактів включення ФОП ОСОБА_2 до податкового кредиту з ПДВ неналежно складених податкових накладних, податкових накладних, які були складені особами, що не мають статусу платників ПДВ, фактів вчинення нікчемних правочинів, фактів формування податкового кредиту за господарськими операціями, які не відповідають закону, фактів придбання товарів, які не використовувались позивачем у власній господарській діяльності, не виявив, переліченими мотивами спірне рішення не обґрунтовував.

Суд зазначає, що до висновку про порушення позивачем положень Законів України „Про оподаткування прибутку підприємств” та «Про податок на додану вартість», відповідач дійшов з огляду на обставини діяльності іншої особи, а не позивача, що є хибним, так як позивач не несе відповідальності за її дії. Крім того, згідно ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідальність за нарахування, утримання та сплату податку несе платник податку. Відповідальність за податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів чинним законодавством України не передбачена.

Крім того, правочин був укладений право і дієздатними юридичними особами, ні предмет цього правочину, ні зміст прав та обов'язків його сторін положенням чинного законодавства не суперечать. Від імені ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Єврофарм» договір підписаний особами, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, на час укладання цих угод могли вчиняти юридично значимі дії без наявності довіреності, так як значились керівниками названих суб'єктів господарювання. Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Частиною 2 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" зазначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості стосовно юридичної особи як прізвище, ім'я, по батькові та ідентифікаційні номери фізичних осіб - платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Матеріали справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Посилання відповідача щодо безпідставного отримання ФОП ОСОБА_2 за зазначеним договором податкової вигоди суд не приймає до уваги, оскільки цей довід не знаходить свого підтвердження матеріалами справи. Так, сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено, що зобов'язання позивача по оплаті вартості послуг за договором поставки від 21.05.2010р. № 25/05 були виконані в повному обсязі, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та ТОВ "Єврофарм" при укладанні договору поставки соняшнику від 21.05.2010р. № 25/05 іншого наміру, ніж купівля-продаж відповідної продукції, ДПІ у Московському районі м. Харкова до суду не надано.

Оцінивши наявні в матеріалах справи первинні документи складені на виконання правочину, а також документи, що підтверджують подальший рух товару придбаного позивачем у ТОВ «Єфрофарм» та підтверджують отримання позивачем економічної вигоди від даної операції, суд зазначає, що за формою та змістом вони відповідають вимогам, які чинним законодавством висуваються до первинних документів. Дефектів форми, змісту або походження зазначені первинні документи не мають, вимогам закону відповідають. За відсутності в цих документах недоліків, які згідно з ст. 215 Цивільного Кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили та доказовості, немає правових підстав для неврахування цих документів як доказів дійсності укладання угод.

Відповідно до п.п. 7.4.1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

7.5.1. дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Згідно п.п. 7.4.5. вищезазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

ТОВ "Єврофарм» було виписано позивачу податкову накладну, яка міститься в матеріалах справи.

Податкова накладна, надана позивачем, виписана з додержанням вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 с. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Виходячи із вищевикладеного, позивач, у відповідності до п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", правомірно включив до складу податкового кредиту суму ПДВ.

За таких обставин, суд не вбачає в діях позивача порушень пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки товари, які позивач отримав від ТОВ "Єврофарм" використовувались позивачем у власній господарській діяльності, що доведено матеріалами справи і не заперечується відповідачем, то сплачений у складі вартості цих послуг ПДВ правомірно віднесений ФОП ОСОБА_2 на збільшення податкового кредиту з ПДВ.

Згідно з ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході вирішення питання щодо законності прийнятого суб'єктом владних повноважень рішень суд відповідно до вимог ст. 2 КАС України зобов'язаний перевірити чи прийнято воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України ; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає не доведеними відповідачем, належними і допустимими доказами обставин та фактів, на які він посилається в обгрунтування відповідності нормам чинного законодавства прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та наявними правові підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова № 0003211704/0 від 10.12.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 3.40 грн. (три гривні сорок копійок).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 31.03.2011 року.

СуддяМ.Д. Кухар