Рішення № 15477632, 03.03.2011, Ровенківський міський суд Луганської області

Справа № 2-417/11

2010 рік

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2011 року                               Ровеньківський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді          – Ібадової Н.П.

           при секретарі          – Коновалової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ровеньки цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтенерго плюс»«Про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди»,-

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, у якій вказав, що 30 квітня 2010 року її прийняли на роботу сторожем у ТОВ „ Альтенерго плюс" м. Перевальськ Луганської області. Її робоче місце знаходилось на території ш-та ім.. Дзержинського м. Ровеньки Луганська області. 25 жовтня 2010 року вона звільнилася з роботи за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України. На день звільнення з роботи ТОВ „ Альтенерго плюс" нарахувало їй заробітну плату за період з 30 квітня 2010 року по 25 жовтня 2010 року в сумі 8686,43 гр., але виплатити її внаслідок відсутності грошових коштів відмовилося. Її заробітна платня по періодам складала: 2010 рік квітень - 46.08грн, травень-1601.28грн, червень-1313.28грн, липень-1448.87 грн, серпень - 1425.64 грн, вересень - 1425.64грн, жовтень - 1425.64грн. Внаслідок невиплати їй щомісячної частини заробітної плати порушується її право, передбачене ч. І ст. 115 КЗпП У країни та ч. І ст.24 Закону України "Про оплату праці" на регулярну, не рідше двох разів на місяць, виплату заробітної плати. В такому разі, в зв'язку із порушенням строку виплати заробітної плати, підприємство зобов'язане виплатити їй заробітку плату в розмірі з компенсацією за кожний місяць затримки такої виплати. Компенсація втрати частини заробітної плати провадиться згідно зі ст.34 Закону і Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. N 1427 (зі змінами, внесеними постановою від 23 квітня 1999 р. N 692, підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати (проіндексованої за наявності необхідних для цього умов) на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця.

Таким чином підприємство зобов'язане виплатити їй такі суми заробітної плати:

2010 р- квітень - 46.08грн, х 1,012 х 1,029 х 1,005 = 48.22 грн. травень-1601.28грн, х 1,012 х 1,029 х 1,005 = 1675.82 грн. червень-1313.28грн, х 1,012 х 1,029 х 1,005 = 1374.41 грн липень - 1448.87грн, х 1,012 х 1,029 х 1,005 = 1516,32 грн серпень - 1425.64грн, х 1,029 х 1,005 = 1474,31 грн вересень - 1425.64грн, х 1,005          = 1432.76грн., жовтень - 1425.64грн.= 1425.64 грн.

Всього до виплати : 48.22 грн. + 1675.82 грн. + 1374.41 грн. + 1516,32 грн. +1474,31 грн. +1432.76 грн +1425.64 грн. = 8947 грн. 48 коп.

Крім цього відповідач повинен їй виплатити ще компенсацію за не використану відпустку в розмірі 1167 грн. 03 коп.

Вважає дії відповідача незаконними, оскільки у відповідності з ч. 1 ст. 116 КЗпП України виплата всіх сум, що належить працівнику від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у зазначені строки, підприємство, установа, організація згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

На день пред'явлення позову до суду сума середнього заробітку, який відповідач зобов'язаний сплатити на її користь за час затримки розрахунку складає:

11262 гр. 55 коп. ( 2851,28 гр. /фактична заробітна плата за останні два місяці роботи / : 20 днів / кількість фактично відпрацьованих робочих днів за два останні місяці роботи / = 142 гр. 56 коп. / розмір середньоденної заробітної плати / х 79 днів. / кількість днів затримки / ).

Вважає, що їй нанесена моральна шкода, так як невиплата їй заробітної плати досить тривалого часу призвело до того, що були порушені нормальні життєві зв'язки. Вона була змушена відмовитися від деяких матеріальних благ на які вона розраховувала відповідно до її зарплати, не могла дозволити собі якісного харчування та лікування, що призвело до моральних страждань а також зіпсованих стосунків у сім'ї. Моральну шкоду вона оцінює у розмірі 10000 грн.

Просила стягнути з ТОВ «Альтенерго плюс »м. Перевальськ на її користь нараховану, але не виплачену їй заробітну плату за період з 30 квітня 2010 року по 25 жовтня 2010 року в сумі 8947 грн. 48коп., компенсацію за невикористану відпустку 1167 грн. 03 коп., середній заробіток за затримку розрахунку за період з 25 жовтня 2010 року по 12 січня 2011 року в сумі 11262 гр. 55 коп., та моральну шкоду в розмірі 10000грн. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

В судовому засіданні позивачка уточнила заявлені позовні вимоги. Суду пояснила, що вона не буде збільшувати розмір позовних вимог, просила суд стягнути з ТОВ «Альтенерго плюс »м. Перевальськ на її користь нараховану, але не виплачену їй заробітну плату за період з 30 квітня 2010 року по 25 жовтня 2010 року в сумі 8947 грн. 48коп., компенсацію за невикористану відпустку 1167 грн. 03 коп., середній заробіток за затримку розрахунку за період з 25 жовтня 2010 року по 10 січня 2011 року в сумі 11119 гр. 68 коп., та моральну шкоду в розмірі 10000грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Також позивачка суду пояснила, що моральну шкоду вона обґрунтовує тим, що був порушений її нормальний життєвий зв'язок, це виразилося в тому, що тривалий час вона не отримувала заробітної платні, вимушена була займати кошти у знайомих на харчування, оплату комунальних послуг, на особисті індивідуальні витрати. Не одноразові звернення до відповідача з проханням виплатити заробітну платню результатів не дали, бо вона постійно отримувала відмови. Відповідач уникає зустрічей, тому вона була вимушена звернутися до суду. Вона знаходилась у трудових відносинах з відповідачем і вважає, що його діями порушені її конституційні права, як людини, яка виконувала свої обов’язки сумлінно, а тому просить стягнути з відповідача 10000 гривень моральної шкоди. Просила уточнені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Не заперечувала проти розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Представник відповідача у зал судового засідання не з’явився, про час, день та місце слухання справи був повідомлений належним чином, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків , встановлених ст.. 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами , які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі , виникає спір.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з ТОВ „ Альтенерго плюс" з 30.04.2010 року до 25.10.2010 року, та була звільнена за ст. 38 КЗпП України (а. с. 3).

Згідно розрахунку витрат на утримання сторожів за об’єктом Вентиляторної установки шахти ім.. Дзержинського вбачається, що сторожу ОСОБА_1 з квітня 2010 року по серпень 2010 року, було нараховано заробітну плату у розмірі 5835,15 гривень.

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1, вона працювала на підприємстві відповідача з 30 квітня 2010 року по 25 жовтня 2010 рік (а. с. 3), а не по серпень 2010 року , як вказано в розрахунку по заробітній платні, а тому позивачка для розрахунку загальної суми не виплаченої заробітної плати взяла повний відпрацьований період і за вересень та жовтень вказала таку ж заробітню плату, яку нарахував їй відповідач у серпні 2010 року, а саме : 1425 гривень 64 коп..

Таким чином відповідач зобов’язаний виплатити позивачці наступну заробітну плату :

за 2010 рік - квітень - 46.08грн. х 1,012 х 1,029 х 1,005 = 48.22 грн. ; травень -1601.28 грн. х 1,012 х 1,029 х 1,005 = 1675.82 грн. ; червень -1313.28грн. х 1,012 х 1,029 х 1,005 = 1374.41 грн. ; липень - 1448.87грн. х 1,012 х 1,029 х 1,005 = 1516,32 грн. ; серпень - 1425.64грн. х 1,029 х 1,005 = 1474,31 грн. ; вересень - 1425.64грн. х 1,005 = 1432.76грн. ; жовтень - 1425.64грн.= 1425.64 грн.

Всього до виплати : 48.22 грн. + 1675.82 грн. + 1374.41 грн. + 1516,32 грн. +1474,31 грн. +1432.76 грн. +1425.64 грн. = 8947 грн. 48 коп.

Вказана сума розрахована позивачкою відповідно до ст.. 34 Закону України «Про оплату праці »і Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. N 1427 (зі змінами, внесеними постановою від 23 квітня 1999 р. N 692, підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності й господарювання компенсація працівникам провадиться разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати (проіндексованої за наявності необхідних для цього умов), застосовується в сіх випадках порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно до ст. 45 Конституції України, кожен , хто працює, має право на відпочинок.

Враховуючи, що позивачка відпрацювала у відповідача з 30.04.2010 року по 25.10.2010 рік , відповідачем були порушені конституційні права позивача, щодо відпочинку, тому позивач повинен сплатити компенсацію позивачці за не використану відпустку у сумі 1167 грн. 03 коп. , відповідно до вимог ст. 79 КЗпП України, щодо порядку та умов надання щорічних відпусток, передбачених законодавством , колективним або трудовим договором.

Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, організації, установи, проводиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, які повинні надаватися працівнику при звільнені, власник, або уповноважений ним орган зобов’язаний у встановлений строк виплатити суму, що не підлягає оспорюванню, враховуючи, що відповідач не сплатив позивачу належну суму на час пред’явлення позову до суду, то суд вважає, що за час затримки розрахунку загальна сума складає 11119.68 гривень, виходячи з наступного розрахунку :

2851,28 гр. /фактична заробітна плата за останні два місяці роботи / : 20 днів / кількість фактично відпрацьованих робочих днів за два останні місяці роботи / = 142 гр. 56 коп. / розмір середньоденної заробітної плати / х 78 днів. / кількість днів затримки /.

Позивачка у судовому засіданні не збільшила суму на день розгляду справи в суді та просила стягнути тільки на день пред’явлення позову до суду, тобто по 10 січня 2011 року.

Відповідно ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки.

Згідно ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не раніше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У зв'язку із порушенням строку виплати заробітної плати, підприємство зобов'язане виплатити позивачу заробітку плату в розмірі з компенсацією за кожний місяць затримки такої виплати.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п.3. ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно ст.. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Однією з підстав виникнення цивільних прав і обов’язків є завдання моральної шкоди іншій особі. Право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб.

Як убачається з абзацу 2 ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди , якщо вина є підставою для відшкодування , а також з урахуванням інших обставин , які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування суд виходить з принципу розумності і справедливості.

Враховуючи те, що позивачка у судовому засіданні обґрунтувала заподіяну їй моральну шкоду тим, що був порушений її нормальний життєвий зв'язок, що виразилося в тому що тривалий час вона не отримувала заробітної платні, вимушена була займати кошти у знайомих на харчування, оплату комунальних послуг, на особисті індивідуальні витрати, враховуючи моральні переживання спричинені не виплатою заробітної плати протягом 6 місяців та незручності, які відповідач спричинив позивачці, а також виходячи з принципу розумності і справедливості, суд вважає , що вимоги позивачки в частині стягнення моральної шкоди, підлягають задоволенню частково, та стягненню з відповідача у сумі 5000 гривень.

Суд вважає, що стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 гривень є належною компенсацією нанесеною позивачу відповідачем.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 38, 47, 79, 115, 116, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 11 ч.2 п.3, 23 ч.3 ЦК України, ст.ст. 15, 60, 214, 215, 218, 224, 225, 226, 228, 294 ЦПК України, ст.. 34 ЗУ «Про оплату праці», Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. N 1427 (зі змінами, внесеними постановою від 23 квітня 1999 р. N 692, суд –

ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1, - задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Альтенерго плюс », розташованого за адресою : Луганська область , м. Перевальськ, вул.. Перова, 1 , на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 30 квітня 2010 року по 25 жовтня 2010 року в сумі 8947 (вісім тисяч дев’ятсот сорок сім )гривень 48коп.

Стягнути з ТОВ «Альтенерго плюс », розташованого за адресою : Луганська область, м. Перевальськ, вул.. Перова, 1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 компенсацію за невикористану відпустку в сумі 1167 (одна тисяча сто шістдесят сім ) гривень 03 коп.

Стягнути з ТОВ «Альтенерго плюс », розташованого за адресою : Луганська область, м. Перевальськ, вул.. Перова, 1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 середній заробіток за затримку розрахунку за період з 25 жовтня 2010 року по 10 січня 2011 року в сумі 11119 (одинадцять тисяч сто дев’ятнадцять) гривень 68 коп.

Стягнути з ТОВ «Альтенерго плюс », розташованого за адресою : Луганська область, м. Перевальськ, вул.. Перова, 1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, моральну шкоду у розмірі 5000 (п’ять тисяч) гривень.

Стягнути з ТОВ «Альтенерго плюс », розташованого за адресою : Луганська область, м. Перевальськ, вул.. Перова, 1, держмито на користь держави у сумі 51 грн.

Стягнути з ТОВ «Альтенерго плюс », розташованого за адресою : Луганська область , м. Перевальськ, вул.. Перова, 1, витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у суді в розмірі 120,00 гривень з перерахунком до соціального фонду Державного бюджету по КЕКД 22050000 „ Оплата витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах ” (р/р 31213259700059 в УДК в м. Ровеньки, код 24046930, МФО 804013).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити за необґрунтованістю.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше п'яти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним Судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти дні з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                       Н.П. Ібадова