№2025/2-426/11
РІШЕННЯ
іменем України
21 квітня 2011 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Юдіної М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою акціонерної компанії «Харківобленерго»в особі начальника Лозівського районного відділення енергозбуту АК «Харківобленерго»ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору, в зв’язку з істотною зміною обстановки та у випадку встановленому законом, -
встановив:
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання договору в зв’язку з істотною зміною обставин, в якому вказав, що 01.06.1996 року між Державною акціонерною компанією «Харківобленерго»та ОСОБА_2 існують договірні відносини стосовно користування електричною енергією за особливим рахунком №3110086 приміткою «Гараж». Згідно наказу Міністерства енергетики та електрифікації України №163 від 22.08.1995 року та п.п.1.1. Статуту Компанії, Акціонерна компанія «Харківобленерго»є правонаступником Державної акціонерної компанії «Харківобленерго». 18.08.2006 року, між енергопостачальником - АК «Харківобленерго»в особі начальника Лозівського районного відділення енергозбуту АК «Харківобленерго»ОСОБА_1 та споживачем – ОСОБА_2 укладено договір про користування електричною енергією за №311008, за яким енергопостачальник бере на себе зобов’язання надійно постачати споживачеві електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до потужності 1,5 кВт електроустановок споживача, з гарантованим рівнем надійності безпеки і якості, а споживач зобов’язується оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором. На підставі договору за вищевказаною адресою, споживач використовує електроенергію для власних потреб, але електропостачальник вважає, що цей правочин 01.06.1996 року сторонами вчинено помилково і на момент його укладання ДАЕК «Харківобленерго»помилилася щодо обставин, які мають істотне значення для подібних правовідносин з наступних причин. З метою врегулювання проблеми АК «Харківобленерго»неодноразово пропонувала відповідачу добровільно надати дані про себе та об’єкт і укласти на новий термін договір про користування електричною енергією, підписавши обидва примірника договору, інакше пропонувало добровільно надати Лозівському РВЕ власну заяву про розірвання цього договору, а в разі зволікання, позивач попереджав про те що буде вирішувати спір в судовому порядку і вимагати певних дій від іншого учасника правовідносин або оспорювати правочин та визнавати його недійсним. Крім цього, згідно ст.229 ЦК України, істотним значенням є помилка щодо права власності чи користування споживача на об’єкт, але таку помилку міг виправити тільки споживач, також як і надати відповідні правоустановчі документи на підтвердження права власності на об’єкт «Гараж»особовий рахунок №3110086 за адресою: АДРЕСА_1.
На підставі викладеного, представник позивача просить суд розірвати договір про користування електричною енергією за №3110086 укладений між акціонерною компанією «Харківобленерго»та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, з приміткою «Гараж»та покласти на відповідача повернення судових витрат і стягнути з нього на користь АК «Харківобленерго»витрати по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сумі 37 грн., а також витрати по сплаті (державного мита) судового збору в сумі 8 грн. 50 коп., а в загалі 45 грн. 50 коп. та перерахувати на розрахунковий рахунок № 260056047 в ХОД "ОСОБА_3 Аваль" м.Харків, МФО 350589, код ЄДРПОУ 00131954.
У судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_4, підтримав позовні вимоги і просив позовну заяву задовольнити у повному обсязі, в обґрунтування своїх вимог зазначив, що підставою для розірвання договору став лист - роз’яснення НКРЕ від 19.10.2009 року №6905/11/17-09, згідно якого у разі закінчення терміну договору або зміни власника об’єкта, споживач –фізична особа у разі закінчення терміну договору при укладанні договорів про користування електричною енергією має надати енергопостачальнику дані, які підтверджують право власності чи користування фізичної особи на об’єкт.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази та давши їм правову оцінку, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
18.08.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір №3110086 про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1. Згідно умов даного договору викладених в п.1 «Предмет договору»- Енергопостачальник бере на себе зобов’язання надійно постачати Споживачеві електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до потужності 5,0 кВт електроустановок Споживача з гарантованим рівнем надійності, безпеки і якості, а Споживач зобов’язується оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) передбаченими цим договором (а.с.5-6).
В судовому засіданні встановлено та не заперечувалось позивачем, що за укладеним договором сторони належним чином виконували обов’язки, як щодо постачання електричної енергії так і щодо її оплати.
Також сторони не заперечували, що зазначений договір автоматично в серпні 2010 року був пролонгований на 1 рік і що намірів про його розірвання, відповідно до умов договору, від сторін не надходило.
Вимога про підтвердження споживачем свого права на власність чи користування об’єктом з пропозицією про укладення договору про користування електричною енергією була направлена відповідачу 19.10.2010 року (а.с.7).
Загальний порядок укладання, зміни і розірвання договору регулюється главою 53 ЦК України. Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно зі ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір повинна містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Між сторонами виникли правовідносини щодо виконання договірних зобов’язань, а саме виконання умов договору про користування електричною енергією.
Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В даному випадку умови були визначені укладеним в письмовій формі договором від 18.08.2006 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи. Даний договір був укладений, згідно п.28 Договору, на три роки, та набирає чинності з дня його підписання і вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін не висловила наміру внести до нього зміни чи доповнення.
Відповідно до частини першої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
При наявності істотної зміни обставин, що істотно порушила баланс інтересів сторін, сторони спочатку здійснюють спроби щодо зміни або розірвання договору за взаємною згодою, як зазначено у частині першій статті 651 ЦК України.
Як вбачається з пояснень представника позивача та матеріалів справи, позивач 19.10.2010 року, тобто після спливу терміну, в який одна із сторін, повинна була звернутися до іншої сторони з пропозиціями про внесення змін та доповнень до договору, надіслав лист відповідачу з метою вчинення, на його думку, гідного правочину щодо надання останнім протягом 30 діб даних про себе та про об’єкт для укладання на новий термін договору про користування електричною енергією, або добровільно надати Лозівському РВЕ власну заяву про розірвання цього договору.
Необхідно звернути увагу на те, що ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України передбачає, що в разі недосягнення сторонами згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Отже, для розірвання договору у разі істотної зміни обставин необхідно наявність всіх перелічених умов одночасно. До того ж, вимагаючи розірвання договору, на підставі ст.652 Цивільного кодексу України на позивача покладається, у відповідності до ст.60 Цивільного процесуального кодексу України, обов'язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Позивачем не доведено наявності всіх чотирьох умов, необхідних для розірвання даного договору у зв’язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Позивачем не доведено, що сторони при укладенні договору були впевнені в тому, що така зміна обставин не настане.
Посилання позивача на те, що істотною умовою для розірвання укладеного договору є ненадання відповідачем даних, які підтверджують право власності чи користування фізичної особи на об’єкт, є безпідставними, надуманими та такими, що суперечать вимогам діючого цивільно-процесуального законодавства.
Крім цього згідно листа-роз’яснення національної комісії регулювання електроенергетики України №6905/11/17-09 від 19.10.2009 року зазначений порядок укладення договорів з споживачами застосовується тільки в разі закінчення терміну договору або зміни власника об’єкта.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов акціонерної компанії «Харківобленерго»в особі начальника Лозівського районного відділення енергозбуту АК «Харківобленерго»ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору, в зв’язку з істотною зміною обстановки та у випадку встановленому законом необґрунтований та задоволенню не підлягає.
Судові витрати суд розподіляє відповідно до ст.88 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 77, 88, 169, 212-215, 224 ЦПК України, ст.ст.53,526,638,641,651,652 ЦК України, листом-роз’ясненням НКРЕ України №6905/11/17-09 від 19.10.2009 року, суд, -
вирішив:
В задоволенні позову акціонерної компанії «Харківобленерго»відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.А. Ткаченко
Судове рішення № 15465807, Лозівський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 30.04.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2025/2-426/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: