Ухвала суду № 15465394, 28.04.2011, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

                    Справа № 2025/2-691/11

У Х В А Л А

про повернення заявнику заяви про забезпечення позову

22 квітня 2011 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Харабадзе К.Ш. розглянувши заяву представникп Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_1 «Приватбанк»- ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 08.08.2006 року, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору ОСОБА_3 було надано кредит в сумі 250 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Станом на 28.02.2011 року заборгованість по кредитному договору становить 9587,49 грн. У зв'язку з викладеним представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Ухвалою суду від 20 квітня 2011 року відкрито провадження у даній справі.

Представник позивача в заяві про забезпечення позову просить: накласти арешт грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, що належать ОСОБА_3, яке знаходиться за адресою: 64620, Харківська обл., Лозівський р-н, смт. Краснопавлівка, вул. Жовтнева, буд. 79, шляхом заборони будь-яким способом укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження, а також обмежити відповідача у праві виїзду за межу України до виконання ним своїх зобов’язань; заборонити відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Харківській області видачу паспорта/проїзного документа; адміністрації Державної прикордонної служби України, вжити заходів щодо тимчасового затримання та вилучення наявних у відповідачів паспортів/проїзних документів, обмежити особу ( боржника) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов’язань.

Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд вважає, що вона підлягає поверненню заявнику, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст.151 ЦПК України.

Так, відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову.

У поданій заяві заявник просить накласти арешт на майно ( кошти), що належать відповідачу і знаходяться у нього, або у інших осіб, проте не зазначає фінансові установи де знаходяться грошові кошти відповідачів і не вказує інших осіб, у яких можуть знаходиться майно та грошові кошти відповідачів.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову»від 22.12.2006 року №9, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім того, в своїй заяві позивач просить тимчасово обмежити ОСОБА_3 в праві виїзду за межу України, однак відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває та території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України.

З урахуванням викладеного також необхідно зазначити, що відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У заяві про забезпечення позову представник позивача посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити не можливим виконання рішення суду, тому необхідно накласти арешт на майно (кошти), що належать відповідачу.

Відносно даної вимоги, представником позивача не доведено обґрунтування необхідності застосування забезпечення позову, оскільки, у заяві відсутні будь-які відомості, на підтвердження викладеного.

Суд вирішуючи питання про забезпечення позову повинен пересвідчитися і дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також про те, що є небезпека відчудження майна відповідачів.

Відсутність зазначених даних, позбавляє суд дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У відповідності до ч.8 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог ст.151 цього Кодексу, повертає її заявникові.

Представник позивача не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки про забезпечення позову, повторно звернутися до суду.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Повернути заяву представника Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_1 «Приватбанк»- ОСОБА_2 про забезпечення позову заявникові.

Копію ухвали суду направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_4