Вирок № 15457490, 30.03.2011, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 1-241/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2011 року                                                   м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

          головуючої судді                              Омельченко М.М.

          при секретарі                              Комендат М.Р.

          за участю прокурора                    Юркової Ю.В.,          

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, що має повну середню освіту, працюючого охоронцем Княжицької ЗОШ 1-2 ступенів, перебуваючого у цивліьному шлюбі, раніше не судимого на підставі ст. 89 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

19 вересня 2010 року близько 20 години ОСОБА_1, керуючи власним, технічно справним, не зареєстрованим в органах ДАІ мотоциклом «Honda», без державних номерних знаків, рухаючись по вул. Леніна с. Княжичі Києво-Святошинського району Київської області в напрямку с. Музичі та перевозячи в якості пасажира малолітнього сина ОСОБА_2 без мотошолома, не вірно оцінив дорожні умови, не обрав безпечної швидкості та безпечного бокового інтервалу, здійснив наїзд на лоша, яке рухалося по правому краю проїзної частини в попутному напрямку поруч з кобилою, перегін яких здійснював погонич ОСОБА_3. Внаслідок ДТП малолітній ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми (рвана та підшкірна гематома лівої тім’яно-потиличної ділянки, вдавлений багатоуламковий перелом склепіння черепа зліва, забій-розтрощення речовини головного мозку, субдуральна гематома (50 см.3) лівих скроневої та тім’яної ділянок, гемотимпанум зліва, пошкодження лицьового нерва справа), садна на руках, в ділянці тазу справа, правого колінного суглобу, лівої лопаткової ділянки; вказана черепно-мозкова травма, згідно висновку судово-медичного експерта № 386/Д від 02.12.2010 відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

          Своїми діями водії ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п. 1.3 (учасники дорожнього руху зобов’язані знати і неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими), п. 1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків), пп. «б,д,г» п. 2.3 (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний: - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі; - не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; - під час руху на мотоциклі бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломі); п. 12.4 (у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.); 13.1 (водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватись безпечної дистанції та безпечного інтервалу); 21.11б (забороняється перевозити дітей зріст яких менше 145 см, або тих, що не досягли 12 річного віку – на задньому сидінні мотоцикла та мопеда) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2002 року.

Вказані порушення п. 1.3, п. 1.5, пп. «б,д,г» п. 2.3, п. 12.4, п.13.1, п. «б»21.11 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали – отриманими потерпілим ОСОБА_2 тяжкими тілесними ушкодженнями.

          В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини вчиненого, суду пояснив, що потерпілий – його син, 19.09.2010 року близько 20 години, коли він повернувся з роботи, ОСОБА_2 попросив його покатати на мотоциклі. Вони поїхали потихеньку кататися, сина він посадив ззаду, мотолошом на нього не одягнув. Рухалися з швидкістю приблизно 80 км/год. Коли їхали, то він побачив знайомого ОСОБА_4, який вів кобилу та лоша. Він, начебто все врахував, але коли він наблизився, то лоша сполохнулося і кинулося в ліву сторону. Побачивши це, він загальмував, але, оскільки відстань до лоша була незначною, уникнути наїзду не вдалося. Від удару об лоша він втратив керування мотоциклом, впав на проїзну частину разом з сином. Самостійно підвівшись, побіг до дитини, ОСОБА_2 перебував без свідомості. Через декілька хвилин до місця ДТП під’їхав його знайомий Юрій та відвіз їх з сином до Боярської ЦРЛ. У вчиненому розкаявся, просив його суворо не карати, не позбавляти права керування транспортними засобами, оскільки він один годувальник у сім’ї, на даний час працює на умовах договору з приватним підприємцем, його робота прямо пов’язана з керуванням транспортними засобами, від цього – і заробіток, на його утриманні перебуває дружина та син, інших заробітків сім’я не має.

          Окрім визнання підсудним ОСОБА_1 вини і інкримінованому йому діянні, його вина у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, підтверджується письмовими доказами, які були досліджені в ході судового слідства, а саме: рапортом про надходження повідомлення щодо надання медичної допомоги з приводу ЧМТ ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 8); протоколом огляду місця події від 19.09.2010 року, яким оглянута ділянка дороги, де сталась ДТП (а.с. 9-16); схемою до протоколу огляду місця ДТП (а.с. 17); довідкою № 5764 про надання медичної допомоги 19.09.2010 року ОСОБА_2 у приймальному відділенні Києво-Святошинської районної лікарні з приводу важкої ВЧМТ (а.с. 19); протоколом відтворення обстановки та обставин події з фототаблицею від 17.11.2010 року за участю ОСОБА_4 (а.с. 34-36); висновком експерта № 386/Д від 16.11.2010 року, відповідно до якого згідно наданій медичній документації у дитини ОСОБА_2 малась відкрита черепно-мозкова травма: рана та підшкірна гематома лівої тім’яно-потиличної ділянки, вдавлений багатоуламковий перелом склепіння черепа зліва, забій-розтрощення речовини головного мозку, субдуральна гематома (50 см.3) лівих скроневої та тім’яної ділянок, гемотимпанум зліва, пошкодження лицьового нерва справа. Садна на руках, в ділянці тазу справа, правого колінного суглобу, лівої лопаткової ділянки. Описані тілесні ушкодження могли утворитися від дії тупих предметів та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя (а.с. 37-40); висновком експерта № 892А від 07.12.2010 року, відповідно до якого за даних дорожніх обставин водій мотоцикла «Honda» повинен був діяти відповідно до вимог п. п. 13.1 та 12.4 Правил дорожнього руху, тобто водій, залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу, повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу та у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год; за даних дорожніх умов мінімальний боковий інтервал для мотоцикла «Honda» при об’їзді перешкоди становить 0,75 м; технічна можливість уникнути наїзду на лоша мотоциклом «Honda» полягала у виконанні водієм мотоцикла «Honda» п. 13.1 Правил дорожнього руху, а тому водій мотоцикла «Honda» мав технічну можливість попередити наїзд на лоша, на що у нього не було перешкод технічного характеру (а.с. 46-49).

          Суд визнає, що підсудний давав правдиві покази суду, які підтверджуються письмовими доказами, дослідженими в ході судового слідства.

          Таким чином, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд визнає, що вина підсудного у вчинені злочину доведена повністю, його дії кваліфікуються судом за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

          При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу підсудного.

          Призначаючи покарання, суд враховує, що злочин за ч. 2 ст. 286 КК України відноситься до тяжких злочинів, підсудний за місцем проживання та роботи має позитивні характеристики, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом’якшують покарання, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданої шкоди, обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено, та, враховуючи обставини, що пом’якшують покарання, даних про особу підсудного та його ставлення до вчиненого, думку законного представника потерпілого, вважає за можливе призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 286 КК України, без позбавлення права керування транспортними засобами, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, оскільки приходить до переконання, що виправлення та перевиховання підсудного можливо без ізоляції від суспільства.

          Цивільний позов у справі не заявлявся.

          Судові витрати, в тому числі вартість лікування потерпілого в Києво-Святошинській ЦРЛ, підставі ст. ст. 93, 93-1 КПК України підлягають стягненню з підсудного.

          Речові докази у справі відсутні.

          Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 323 - 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов’язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд, до набрання вироком законної сили – залишити без змін.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області 1393,20 грн. за експертні роботи (а.с. 45).

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь ЦРЛ Києво-Святошинського району (код 01994669 ГУДКУ Київської області, МФО 821018, р/р 35425017001262) 505,26 грн. вартості лікування потерпілого ОСОБА_2 (а.с. 51).

          Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області прокурором, законним представником потерпілого протягом п’ятнадцяти діб з дня його проголошення, а засудженим – в той же строк, з часу отримання ним копії вироку.

Суддя ОСОБА_5