Рішення № 15450880, 19.04.2011, Зміївський районний суд Харківської області

                                                                                                    2014/2-67/11

                                         РІШЕННЯ

                                         іменем України

19.04.2011 року                                                                                 м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Овдієнка В.В.

з участю секретаря Зубенко Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до державного нотаріуса Зміївської державної нотаріальної контори ОСОБА_2, Комунального підприємства «Зміївське БТІ», ОСОБА_3 про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом та реєстрації права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

03.06.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою в якій просив: 1) Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/3 частку житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться по вул. Воїнів Сибіряків, 108, с. Мохнач Зміївського району Харківської області, зареєстроване у реєстрі 20.05.2009 року за №3-473 державним нотаріусом Зміївської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 на ім’я ОСОБА_3; 2) Анулювати у реєстрі запис, зроблений 20.05.2009 року за №3-473 державним нотаріусом Зміївської державної нотаріальної контори ОСОБА_2, на підставі якого ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/3 частку житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться по вул. Воїнів Сибіряків, 108, с. Мохнач Зміївського району Харківської області; 3) Визнати недійсним та анулювати запис Комунального підприємства «Зміївське БТІ», зроблений 20.05.2009 року за №3-473 у реєстрі прав власності на нерухоме майно, згідно якого 1/3 частка житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться по вул. Воїнів Сибіряків, 108, с. Мохнач Зміївського району Харківської області, яка належала на праві власності ОСОБА_4 переоформлена на ОСОБА_3, у зв’язку з чим стала належати останній на праві власності; 4) Визнати недійсним та анулювати витяг Комунального підприємства «Зміївське БТІ»№22782393 від 20.05.2009 року (реєстраційний номер 26518409; директор ОСОБА_5, реєстратор ОСОБА_6В.) з реєстру прав власності на нерухоме майно, згідно якого 1/3 частка житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться по вул. Воїнів Сибіряків, 108, с. Мохнач Зміївського району Харківської області, яка належала на праві власності ОСОБА_4, переоформлена на ОСОБА_3, у зв’язку з чим стала належати останній на праві власності.

В обґрунтування позовної заяви зазначив, що 20.06.1990 року померла його баба ОСОБА_4, якій на праві власності належав житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по вул. Воїнів Сибіряків, 108, с. Мохнач Зміївського району Харківської області.

Спадкоємцями за заповітом після померлої ОСОБА_4 були її діти ОСОБА_7 (мати позивача), ОСОБА_8 та ОСОБА_9

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 прийняли спадщину та отримали свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частку вказаного будинку. ОСОБА_9 у встановлений ст. 549 ЦК України 1960 року шестимісячний строк спадщину у виді 1/3 частки вказаного будинку не прийняв і ця частка залишилася відкритою.

Після смерті ОСОБА_9, який помер 04.04.2008 року, відповідачці ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/3 частку житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться по вул. Воїнів Сибіряків, 108, с. Мохнач Зміївського району Харківської області.

Вважав, що у ОСОБА_9 не виникло право власності на вказану частку житлового будинку, тому ОСОБА_3 не мала права на отримання у спадщину цього майна після смерті ОСОБА_9

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з?явився, подав заяву про судовий розгляд справи за його відсутністю, просив задовольнити позовну заяву.

Відповідач державний нотаріус ОСОБА_2 в судове засідання не з?явилася, подала письмові заперечення проти позовної заяви, вважала, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом видано відповідно з вимогами закону, а позивач ОСОБА_1 не входив до кола спадкоємців ні після смерті ОСОБА_4 ні після смерті ОСОБА_9

Представник відповідача директор КП «Зміївське БТІ»ОСОБА_5 подала письмове заперечення проти позовної заяви, вказала, що БТІ лише реєструє речові права на нерухоме майно і не має правового інструментарію щодо можливості позбавити або визнати право власності особи. У разі визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, це рішення буде зареєстровано. Просила розглянути справу за відсутністю представника КП «Зміївське БТІ».

Відповідач ОСОБА_3 подала заяву про розгляд справи за її відсутністю, проти позову заперечувала.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

У відповідністю з ч. ч. 1, 2 ст. 524 ЦК УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

У відповідністю зі ст. 548 ЦК УРСР 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина вважається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

У відповідністю з п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

У відповідністю з ч. 2 ст. 553 ЦК УРСР 1963 року, вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (ст. 549 цього Кодексу).

З матеріалів спадкової справи №447-90 після померлої ОСОБА_4 вбачається, що після померлої 20.06.1990 року ОСОБА_4 спадщину за заповітом прийняли її діти: ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які звернулися до Зміївської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та в подальшому отримали свідоцтва про право на спадщину, а також ОСОБА_9, який фактично вступив у володіння спадковим майном, оскільки з 1974 року і на час смерті матері ОСОБА_4, був прописаний разом зі своєю матір?ю у спадковому будинку, але свідоцтво про право на спадщину не отримав. Частка кожного зі спадкоємців склала по 1/3 частці житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в с. Мохнач Зміївського району Харківської області, вул. Воїнів Сибіряків, б. №108. (а. с. 42-57).

Такими чином, ОСОБА_9 як спадкоємець за заповітом після померлої матері ОСОБА_4 прийняв спадщину шляхом фактичного вступу у володіння спадковим майном. Йому, як спадкоємцю, що прийняв спадщину, прийнята спадщина належить з моменту відкриття спадщини. Для отримання свідоцтва про право на спадщину законом будь-який строк не встановлено, а отримання чи не отримання такого свідоцтва спадкоємцем, що прийняв спадщину, не впливає на набуття ним права на спадщину.

За таких обставин, доводи позивача ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_9 не прийняв спадщину після своєї матері ОСОБА_4 та не набув права на спадщину у виді 1/3 частки житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в с. Мохнач Зміївського району Харківської області, вул. Воїнів Сибіряків, б. №108 є безпідставними і суперечать фактично встановленим обставинам справи.

У відповідністю зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

У відповідністю зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У відповідністю з ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов’язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов’язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

У відповідністю з ч. ч. 1, 2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідністю з ч. ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У відповідністю з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

З матеріалів спадкової справи №514/2008 після померлого ОСОБА_9 та матеріалів інвентарної справи №64 на житловий будинок №108 по вул. Воїнів Сибіряків в с. Мохнач вбачається, що після померлого 04.04.2008 року ОСОБА_9 спадщину за заповітом прийняла ОСОБА_3, яка звернулася до Зміївської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та в подальшому отримала свідоцтво про право на спадщину. Спадщина складається з 1/3 частки житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в с. Мохнач Зміївського району Харківської області, вул. Воїнів Сибіряків, б. №108., який на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого виконкомом Скрипаївської сільської ради народних депутатів Зміївського району Харківської області 19.11.1990 року, зареєстрованого в Балаклійському БТІ 19.11.1990 року по р. №1-162, належить матері померлого ОСОБА_4, яка померла 21.06.1990 року, спадкоємцем якої був її син ОСОБА_9, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав. (а. с. 58-90, 92-106).

Таким чином, відповідач ОСОБА_3, як спадкоємець за заповітом, у встановлений законом шестимісячний строк прийняла спадщину після померлого 04.04.2008 року ОСОБА_9, подавши відповідну заяву до Зміївської державної нотаріальної контори, та згодом отримала свідоцтво про право на спадщину.

Будь-яких доказів, які б вказували на відсутність у ОСОБА_3 права на спадщину після померлого ОСОБА_9 не надано.

Отримавши свідоцтво про право на спадщину, ОСОБА_3 у встановленому законом порядку зареєструвала своє право власності на нерухоме майно, яке було нею набуто у спадщину.

У відповідністю з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідністю з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа може звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Позивачем ОСОБА_1 не надано доказів того, що відповідачці ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину та зареєстровано право власності на спадкове нерухоме майно без дотримання вимог діючого законодавства і, що цими діями порушено права чи охоронювані законом інтереси позивача.

За таких обставин, належить відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/3 частку житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться по вул. Воїнів Сибіряків, 108, с. Мохнач Зміївського району Харківської області, зареєстрованого у реєстрі 20.05.2009 року за №3-473 державним нотаріусом Зміївської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 на ім’я ОСОБА_3; анулювання у реєстрі запису, зробленого 20.05.2009 року за №3-473 державним нотаріусом Зміївської державної нотаріальної контори ОСОБА_2, на підставі якого ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на зазначене нерухоме майно; визнання недійсним та анулювання запису КП «Зміївське БТІ»від 20.05.2009 року за №3-473 у реєстрі прав власності на нерухоме майно, згідно якого зазначене нерухоме майно, яке належало на праві власності ОСОБА_4, переоформлено на ОСОБА_3, у зв’язку з чим стало належати останній на праві власності; визнання недійсним та анулювання витягу КП «Зміївське БТІ»№22782393 від 20.05.2009 року (реєстраційний номер 26518409; директор ОСОБА_5, реєстратор ОСОБА_6В.) з реєстру прав власності на нерухоме майно, згідно якого зазначене нерухоме майно переоформлено на ОСОБА_3

Відповідно до ч. 6 ст. 154 ЦПК України одночасно з ухваленням рішення про відмову у задоволенні позовної заяви належить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали Зміївського районного суду від 08.06.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 1216, 1217, 1220, 1223, 1233, 1235, 1236, 1268, 1269, 1296. 1297 ЦК України 2003 року, ст. ст. 524, 548, 549, 553 ЦК УРСР 1963 року, ст. ст. 10, 15, 60, 61, 169, ч. 2 ст. 197, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

ОСОБА_1 відмовити у задоволенні позовної заяви до державного нотаріуса Зміївської державної нотаріальної контори ОСОБА_2, Комунального підприємства «Зміївське БТІ», ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/3 частку житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться по вул. Воїнів Сибіряків, 108, с. Мохнач Зміївського району Харківської області, зареєстрованого у реєстрі 20.05.2009 року за №3-473 державним нотаріусом Зміївської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 на ім’я ОСОБА_3; про анулювання у реєстрі запису, зробленого 20.05.2009 року за №3-473 державним нотаріусом Зміївської державної нотаріальної контори ОСОБА_2, на підставі якого ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/3 частку житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться по вул. Воїнів Сибіряків, 108, с. Мохнач Зміївського району Харківської області; визнання недійсним та анулювання запису Комунального підприємства «Зміївське БТІ»від 20.05.2009 року за №3-473 у реєстрі прав власності на нерухоме майно, згідно якого 1/3 частка житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться по вул. Воїнів Сибіряків, 108, с. Мохнач Зміївського району Харківської області, яка належала на праві власності ОСОБА_4 переоформлена на ОСОБА_3; визнання недійсним та анулювання витягу Комунального підприємства «Зміївське БТІ»№22782393 від 20.05.2009 року (реєстраційний номер 26518409; директор ОСОБА_5, реєстратор ОСОБА_6В.) з реєстру прав власності на нерухоме майно, згідно якого 1/3 частка житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться по вул. Воїнів Сибіряків, 108, с. Мохнач Зміївського району Харківської області, яка належала на праві власності ОСОБА_4, переоформлена на ОСОБА_3.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали Зміївського районного суду Харківської області від 08.06.2010 року, у виді заборони відповідачеві ОСОБА_3 провадження будь-яких дій по відчуженню 1/3 частки житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться по вул. Воїнів Сибіряків, 108, с. Мохнач Зміївського району Харківської області, яка належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого у реєстрі 20.05.2009 року за №3-473, виданого державним нотаріусом Зміївської державної нотаріальної контори ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: