Рішення № 15448138, 12.04.2011, Дергачівський районний суд Харківської області

Справа №2010/2-107/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

12 квітня 2011 року                                                                      м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складіголовуючого –суддіОСОБА_1

за участюсекретаря судового засіданняОСОБА_2 розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_6, про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності в порядку спадкування за законом. В обґрунтування позову ОСОБА_3 зазначила, що після смерті матері позивача ОСОБА_7 відкрилася спадщина, яка складається із домоволодіння №133 по вул. Шевченка у с. Черкаська Лозова Дергачівського району Харківської області. Єдиним спадкоємцем померлої ОСОБА_7 є її донька - позивач по даній справі ОСОБА_3, яка звернулася у шестимісячний термін із моменту відкриття спадщини до Дергачівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини своєї матері ОСОБА_7, що підтверджується довідкою №597612-23 від 02 грудня 2008 року, наданою завідуючою Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області. Однак, реалізувати своє право спадкоємця та оформити на себе право власності на вищевказане нерухоме майно позивач ОСОБА_3 не має можливості у зв'язку наступними незаконними діями відповідачів. Відповідачем ОСОБА_4 було підроблено рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2006 року по справі №2-09-57/06, відповідно до якого було встановлено факт родинних відносин ОСОБА_7 та ОСОБА_4, що підтверджується листом голови Комінтернівського районного суду м. Харкова №9993 від 19 березня 2010 року. Далі, ОСОБА_4 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом про визнання права власності на спадкове майно і відповідно до рішення суду від 24 квітня 2008 року по справі №2-1884/2008 за ОСОБА_4 визнано право власності на спірне нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Харківська область Дергачівський район с. Черкаська Лозова вул. Шевченка, № 133. Після набрання чинності вищевказаного рішення Дергачівського районного суду Харківської області по справі №2-1884/2008, між відповідачем ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_5 був укладений спірний договір купівлі - продажу від 29 травня 2008 року вищевказаного нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області за реєстровим номером 2175. 23 травня 2008 року Дергачівський районним судом Харківської області було винесено ухвалу по справі №8-8/2008 про перегляд рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24 квітня 2008 року по справі №2-1884/2008 за нововиявленими обставинами, яким зазначення рішення суду про визнання за ОСОБА_4 права власності на спірне нерухоме майно скасовано. Зазначена ухвала від 23 травня 2008 року набрала чинності. Таким чином, станом на момент розгляду даної справи у суду склалася ситуація, коли відповідач ОСОБА_4 під час укладення спірного договору купівлі - продажу нерухомого майна від 29 травня 2008 року ввів відповідача ОСОБА_5 в оману щодо правомірності володіння ОСОБА_4 вищевказаним майном та можливістю відчужувати таке майно, у результаті чого було і було укладено спірний договір купівлі - продажу нерухомого майна. Таким чином, відповідачі по справі не визнають право власності позивача на спірне нерухоме майно, право власності на яке позивач має як спадкоємець, а у позивача відсутні документи, які посвідчують його право власності на нерухоме майно у зв'язку із неправомірними діями відповідачів. В зв'язку з цим, позивач просила визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу, укладений 29 травня 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який був посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6 за реєстровим номером 2175; визнати за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок, розташований за адресою: Харківська область Дергачівський район с. Черкаська Лозова вул. Шевченка №133, загальною площею 38,30 м2 літ. "А-1" та надвірні будівлі: літня кухня літ. "Б", сарай літ. "В", вбиральня літ. "Г", сарай літ. "Д", огорожа №1 - №4, колонка.

У судове засідання відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, від них не надійшло повідомлення про причини неявки. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_8 не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутність, у разі неявки в судове засідання відповідачів, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Судом встановлені обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Згідно договору купівлі продажу, посвідченого 29.05.2008 року приватним нотаріусом ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за №2175, ОСОБА_4 передав у власність ОСОБА_5 житловий будинок, розташований в селі Черкаська Лозова Дергачівського району Харківської області вул. Шевченка №133, продаж за домовленістю сторін вчинено за суму 40000 гривень.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №19102178 від 06.06.2008 року, будинок, що розташований за адресою: Харківська область Дергачівський район с. Черкаська Лозова вул. Шевченка №133, на підставі договору купівлі-продажу №2175 від 29.05.2008 року належить ОСОБА_5

Згідно свідоцтва про смерть серії І-ВЛ №288152, ОСОБА_7 померла 09.02.2001 року.

Згідно довідки виданої Дергачівським комунальним підприємством технічної інвентаризації «Інвенрос»від 19.03.2008 року №05597, домоволодіння №133 по вул. Шевченка в сел. Черкаська Лозова Дергачівського району Харківської області було зареєстровано в цілому за ОСОБА_7, на підставі свідоцтва про право власності від 10.07.2001 року.

Згідно листа Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області №5976/2-23 від 02.12.2008 року після смерті ОСОБА_7, яка померла 09.02.2001 року, до нотаріальної контори надійшла заява в установлений строк про прийняття спадщини за законом від ОСОБА_3, більше заяв про прийняття спадщини чи відмову до нотаріальної контори не надходило, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Згідно рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21.09.2006 року про встановлення факту родинних відносин (справа №2-09-57/06), встановлено факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_4 є рідним онуком ОСОБА_7, яка померла 27.09.2002 року.

Згідно рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24.04.2008 року про визнання права власності (справа №2-1884/2008), визнано право власності за ОСОБА_4 на житловий будинок з надвірними будівлями №133 по вул. Шевченка в сел. Черкаська Лозова Дергачівського району Харківської області, в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_7, померлої 27.09.2002 року.

Згідно ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 23.05.2008 року (справа №8-8/2008), рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24.04.2008 року про визнання права власності (справа №2-1884/2008) скасовано за нововиявленими обставинами.

Згідно ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 21.10.2008 року (справа №2-1284/2008) позов ОСОБА_4 про визнання права власності за ОСОБА_4 на житловий будинок з надвірними будівлями №133 по вул. Шевченка в сел. Черкаська Лозова Дергачівського району Харківської області залишено без розгляду.

Згідно листа голови Комінтернівського районного суду міста Харкова №9995 від 19.03.2010 року, в суді не існує такого коду справи, який зазначений у рішенні від 21.09.2006 року; в Комінтернівському районному суді міста Харкова секретар Іващенко О.М. ніколи не працював; зазначена заява не зареєстрована ні в журналі вхідної кореспонденції суду, ні в журналі цивільної канцелярії, ні в контрольному журналі, ні в журналі судових засідань судді Данько В.В., до того ж суддя Данько В.В. 21.09.2006 року знаходився у щорічній відпустці.

Згідно постанови слідчого СВ Дергачівського РВ ГУ МВС України в Харківській області від 18.08.2009 року, порушено кримінальну справу по факту незаконного заволодіння шахрайським шляхом домоволодіння, яке знаходиться за адресою: Харківська область Дергачівський район с. Черкаська Лозова вул. Шевченка №133, за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 ч.2 КК України.

Всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з’ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши ці докази в сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних мотивів.

Щодо вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Пленум Верховного суду України в п. 5 своєї постанови №9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 06.11.2009 року роз'яснив судам, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Пленум Верховного суду України в п. 20 своєї постанови №9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 06.11.2009 року роз'яснив судам, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Як вбачається з матеріалів справи рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21.09.2006 року (справа №2-09-57/06), яким встановлено факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_4 є рідним онуком ОСОБА_7, яка померла 27.09.2002 року, судом не приймалося. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24.04.2008 року (справа №2-1884/2008), яким визнано право власності за ОСОБА_4 на житловий будинок з надвірними будівлями №133 по вул. Шевченка в сел. Черкаська Лозова Дергачівського району Харківської області, в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_7, померлої 27.09.2002 року, скасовано, а позов ОСОБА_4 залишено без розгляду.

ОСОБА_4 не надав суду належних та допустимих доказів того, що він на момент вчинення договору купівлі-продажу житлового будинку був його власником.

Таким чином, ОСОБА_4 не належав житловий будинок, який був ним проданий ОСОБА_5, тим самим ним було введено в оману останню щодо власника цього нерухомого майна.

Згідно ст. 658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Згідно ч.1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч.1 ст. 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п.2 ч.2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання правочину недійсним.

Таким чином, суд визнає недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, який розташований в селі Черкаська Лозова Дергачівського району Харківської області вул. Шевченка №133, посвідченого 29.05.2008 року приватним нотаріусом ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за №2175.

Щодо вимоги визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За теоретичним визначенням, позов —це матеріально-правова вимога до відповідача з приводу порушеного права, а належними сторонами в цивільному процесі є особа, якій належить право вимоги — позивач та особа, яка повинна відповідати за позовом —відповідач.

Пленум Верховного суду України в п. 23 своєї постанови №7 “Про судову практику у справах про спадкування” від 30.05.2008 року роз'яснив судам, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_7, яка померла 09.02.2001 року.

На час відкриття спадщини житловий будинок, який розташований в селі Черкаська Лозова Дергачівського району Харківської області вул. Шевченка №133, належав ОСОБА_7

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів неможливості отримати в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином, у ОСОБА_3 є наявні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину ОСОБА_3 може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі ст. 109 ч.1 ЖК УРСР, ст.ст. 13, 16 ч.2 п.2, 225 ч.1, 319, 391 ЦК України, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 59, 60, 61, 169 ч.4, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі - продажу житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований за адресою: Харківська область Дергачівський район с. Черкаська Лозова вул. Шевченка №133, укладений 29 травня 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який був посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за №2175.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя                                         Є.А. Болибок