Ухвала суду № 1543819, 22.01.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

_ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД       

         справа № 22а -0083/08 (22а-1120/07)                                                     головуючий суддя у 1-ій  інстанції –

         категорія статобліку –   29                                                                                    Кеся Н.Б.(А37/87-/07)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

            22 січня 2008 року                                                                          м. Дніпропетровськ

            Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

                        головуючогосудді –  Туркіної   Л.П. (доповідач),

суддів                       –  Проценко О.А., Коршуна А.О.,

                        при секретарі        –  Кудіновій  О.В.,

            за участю представників сторін:

                        позивача     – не прибув

відповідача -  Шрамко І.В. довіреність № 5270/10/100 від 13.03.2007 р.

                                    Пархоменко Н.П. довіреність № 5291/10/10 від 13.03.2007 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розіна постанову господарського суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2007 року

у адміністративній справі№ 12/51/07-АП-4/87/07-АПза позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Сковекс", м.Кривий Ріг до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарськогосудуДніпропетровської області від 24.04.2007р.  задоволено позов ТОВ «Сковекс» до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розіта скасовано податкове повідомлення-рішення Південної МДПІ у м. Кривому Розі від 26.10.2006 р. № 000425301/0, з Державного бюджету України на користь ТОВ «Сковекс» стягнуто судові витрати в розмірі 3,40грн.

В апеляційній скарзі Південна МДПІ у м.Кривому Розі,посилаючись на помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме п.4.1 ст.4 та п.1.23 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку   підприємств», та не врахування судом положеньп.5 ст.75, абз.1 ст. 76 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, а також на відомості про зняття з податкове облікуплатника податківТОВ «Укрбрухт 2004» на підставі рішення суду від 21.03.2006 р. № 10/562/05, просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.07 р. та прийняти нову постанову у справі, якою відмовити взадоволенні адміністративного позову ТОВ «Сковекс» та визнати правомірним і залишити беззмін податкове повідомлення - рішення Південної МДПІ у м. Кривому Розі від 26.10.2006 р.№ 000425301/0.

У судовому засіданні  представник податкової доводи апеляційної скарги підтримав. Позивач заперечень  на апеляційну скаргу не надав, представник позивача у судове засідання не прибув. Про час та місце судового засідання позивач повідомлявся належним чином відповідно до ч.3 ст. 33 КАС України.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши доводи апелянта та вивчивши матеріали справи, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

У жовтні 2006 р. Південною міжрайонною державною податковою інспекцією у м.Кривому Розі було проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Сковекс» щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з питань взаємовідносин з ТОВ «Укрбрухт 2004» за період з 01.07.2003 р. по 30.06.2006 р. При перевірці щодо повноти і своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по взаєморозрахунку з ТОВ «Укрбрухт 2004»  відповідачем встановлено, що позивачем укладалися договори з ТОВ «Укрбрухт 2004» за № 02/08-05 4Л від 02.08.2005 р. на постачання брухту чорних металів та за № 26-У від 01.09.2005 р. на надання послуг механізмами, за якими позивач, виступаючи покупцем, передав у рахунок оплати за отриманий металобрухт та послуги механізмів продавцю ТОВ «Укрбрухт 2004» два простих векселі, та включив відповідні суми за відповідні податкові періоди до складу валових витрат з відображенням цього в Декларації з податку на прибуток.

Зарезультатами перевірки було складено акт від 12.10.2006 року № 267/230-32693652 «Про результати позапланової перевірки ТОВ «Сковекс»з дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з питань взаємовідносин з ТОВ «Укрбрухт 2004» за період з 01.07.2003 р. по 30.06.2006 р.,на підставі якого відповідачем видано податкове повідомлення - рішення від 26.10.2006 р. за № 0004252301/0, яким донараховано податок на прибуток на суму 433674,0 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 130102,2 грн.

Зазначені у попередньому абзаці висновки, сформульовані відповідачем з тих підстав, що товари (послуги), отримані ТОВ «Сковекс» від ТОВ «Укрбрухт 2004», залишилися без вимог компенсації їх вартості, тобто набули статусу безоплатно наданих, вартість яких відноситься до складу валових доходів, а кредиторська заборгованість - статусу безповоротної фінансової допомоги. Разом з тим, підприємством не було включено до складу валових доходів в Декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2006 року вартість безоплатно отриманих товарів (послуг) на загальну суму 1734697,00 грн., чим занижено скоригований валовий дохід за відповідний податковий період.

Відповідач дійшов висновку, що позивач безпідставно відніс до складу валових витрат 2005 р. вартість отриманого товару, оскільки розрахунок позивачем проведено не було, а ТОВ «Укрбрухт 2004» знято з податкового обліку на підставі рішення суду від 21.03.2006 р. № 10/562/05. Отже,заборгованість перед цим підприємством не може бути погашена в майбутньому. Зазначені обставини також вказано апелянтом  в скарзі, як підставу для скасування рішення суду першої інстанції.

         Задовольняючи позов,суд першої інстанції виходив з того, що обставини справи не підтверджують безоплатність наданих позивачу спірних послуг та проданих товарів, оскільки укладений між позивачем та ТОВ «Укрбрухт 2004» договір за № 26-4 від 01.09.2005 р. на надання послуг механізмами та за № 02/08-05 4Л від 02.08.2005 р. на поставку товару, передбачали відповідну оплату з боку позивача.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2. статті 5  Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Моментом віднесення до складу валових витрат підпунктом 11.2 вищезазначеного Закону визначено або дату списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; частина перша підпункту 11.2.1), або датуоприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).  Факт отримання товарів податковою не оспорюється.  Отже позивач обґрунтовано відніс вартість товарів та послуг, отриманих на підставі названих   договорів  до складу валових витрат у 2005 р.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що укладеними між позивачем та ТОВ «Укрбрухт 2004» додатковими угодами узгодженно змінуформи розрахунків за договором № 02/08-05 4Л від 02.08.2005 р. тазадоговором№ 26-У від 01.09.2005 р., і розрахунок за поставлений металобрухт та надання послуг механізмами позивачем було здійснено шляхом видачі двох простих векселів.

 Ст.4Закону України "Про обіг веселів в Україні" визначено, що у разі  видачі (передачі)  векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов’язання  щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем.

З приводу заборгованості повиданим позивачемпростимвекселямсуд зазначив, що визначення безповоротноїфінансовоїдопомогив трактуванні Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", є вичерпнимі вказаний Закон не відносить до безповоротної  фінансової допомоги  матеріальної цінності  у розрахунок  за які  визначено  векселі.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що позивач мав всі підстави для віднесення вартості отриманої продукції та послуг до складу валових витрат.

На обґрунтування прийнятого рішення по справі, господарський суд посилався на те, що відповідно до п.1.22.1, п.1.22, п.1.23, п.1.25 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», заборгованість перед ліквідованою юридичною особою не підпадає під визначення безоплатно наданих товарів або під визначення безповоротної фінансової допомоги.

Висновки суду є обґрунтованими  та такими, що спростовують посилання податкової  на обставини щодо банкрутства контрагента  позивача ТОВ  «Укрбрухт 2004».

Посилання податкової  на ту обставину, що видані векселі не відповідають чинному  законодавству, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки  у цьому випадку поновлюються обов’язки позивача щодо безпосередньої оплати товару або  видачі належних векселів. Тобто  наявність пороків векселів  не тягне за собою віднесення товарів до безоплатних. 

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що завищення валових витрат за спірними операціями у першому кварталі  2006 року, про що зазначено на стор. 10 акту  перевірки, не могло відбутися, оскільки  суми витрат відносились підприємством до складу валових у 2005 році.

 Погоджуючись з судом, колегія суддів вважає за необхідне врахувати і той факт, що збільшення платником податку – покупцем валових доходів на суму непогашеної заборгованості (її частини)відповідно до п.12.1.5 Закону України "Про оподаткування прибутку  підприємств"відбувається лишу у разі її визнання у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:на 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензієючи коли покупець не надав відповідь на претензію, надіслану продавцем, у строки, визначені господарсько-процесуальним законодавством;або на 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

З матеріалів справи не вбачається та відповідачем не доведено про наявність обставин, визначених у п.12.1.5 Закону України «Про оподаткування прибутку  підприємств», а тому податкове рішення - повідомлення  Південної МДПІ у м. Кривому Розі від 26.10.2006 р. № 000425301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання та застосовано штрафні санкції суперечить вимогам ст.4 та ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку  підприємств"

   На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно встановлені фактичні обставини справи, яким дана належна юридична оцінка та вірно застосовані норми матеріального права до спірних правовідносин. При цьому судом не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Доводи апеляційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200,ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розізалишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2007 року- без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України.

            Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

            Повний текст ухвали виготовлений  22.02.2008 р.

   Головуючий суддя:                                                                        Туркіна   Л.П.

   Судді:                                                                                              Коршун   А.О.

                                                                                            Проценко О.А.